Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у серпні 2024 року зросли на 13% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1083 од., що також на 13% більше, ніж у липні поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, від початку поточного року попит на ці авто демонстрував щомісячний приріст, проте в липні перейшов до негативної динаміки, скоротившись на 2% до липня-2023 і на 20% – до червня-2024.
Згідно з повідомленням асоціації, у серпні лідерство на ринку зберегла марка Renault – 282 од. (у серпні-2023 лідирувала зі 191 од.), на друге місце вийшов MAN – 102 од. (у серпні минулого року – дев’яте місце в рейтингу з 42 од.), на третє – Ford із реєстрацією 96 од. (п’яте місце з 72 од.).
До п’ятірки лідерів також увійшли Citroen (72 од.) і Scania (58 од.), які в серпні минулого року відповідно посідали 10-й (39 од.) і другий (98 од.) рядки рейтингу, а в липні поточного року – третій і другий.
За даними “Укравтопрому”, загалом у січні-серпні український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили майже 8,3 тис. нових машин – на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting, згідно аналізу сегмента вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни в серпні, відзначає майже 15%-й приріст – до 480 од.
“Якщо на ринку легкових автомобілів у серпні спостерігався ажіотаж, викликаний чутками про введення 15% військового збору, то в сегменті вантажівок цей чинник не діяв”, – наголошується в повідомленні на сайті групи.
Також непоганий приріст демонстрував “легкий” сегмент, тоді як реалізація “фур” трохи знизилася (-1%).
“На цьому тлі європейські оператори почали активно залучатися до забудови спецтехніки на українських підприємствах, що призвело до появи нових моделей”, – констатується в повідомленні.
Активно відмовлялися від російської техніки держпідприємства, які все частіше переходять на європейські шасі, зазначили аналітики.
У результаті, за даними AUTO-Consulting, лідером у серпні став MAN з часткою ринку 17%, другою стала Scania з 12%, а на третє місце вийшов Ford, що розвиває співпрацю з українськими виробниками надбудов. Активно в серпні працювали дилери Volvo і Renault, а лідерами за темпами зростання стали JAC і Isuzu.
Як повідомлялося, 2023 року, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од.
Водночас сегмент вантажівок понад 3,5 тонни, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся на полях форуму «Амброзетті» в Чорноббіо з представниками бізнесу Італії – понад 30 провідних компаній із різних галузей економіки.
Як повідомляється на сайті глави Української держави в суботу, він подякував італійським підприємцям за те, що вони розвивають свої проєкти в Україні вже зараз. Зеленський відзначив компанії, що надають українським партнерам енергообладнання, зокрема як гуманітарну допомогу.
Учасники зустрічі обговорили післявоєнне відновлення України. «Реконструкція України має передбачати впровадження інноваційних технологій і новітньої інфраструктури», – зазначив Зеленський.
Він зазначив, що італійський бізнес може зацікавити співпраця з Україною насамперед в оборонному виробництві, машинобудуванні, енергетиці, аерокосмічній та ІТ-галузях.
Форум «Амброзетті» проходить в італійському Чорноббіо 6-8 вересня. Зеленський туди прибув після 24-го засідання Контактної групи з оборони України, яке відбулося в п’ятницю на авіабазі Рамштайн (Німеччина).
Болгарія зацікавлена в імпорті з України насіння соняшнику, пшениці, кукурудзи та сухого молока, повідомив тимчасовий повірений у справах Посольства Республіки Болгарія в Україні Ніколай Ненчев під час зустрічі з в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Тарасом Висоцьким.
Як повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства, Ніколай Ненчєв запевнив, що Болгарія готова надалі допомагати і співпрацювати з Україною, сприяти транзиту української агропродукції до морських портів країни.
Висоцький зі свого боку зазначив, що Україна дуже високо цінує співпрацю з Болгарією, її допомогу в експорті сільгосппродукції.
“Між Україною та Болгарією завжди був конструктивний діалог щодо вирішення різних питань. Це сприяє зміцненню двосторонніх відносин між Україною та Болгарією”, – резюмував в.о. міністра.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, отримав від програми USAID “Економічна підтримка України” 40 вагонів-зерновозів, повідомила пресслужба донорської організації на фейсбук-сторінці.
“Вони дадуть змогу підвищити річний експорт українського зерна на 44 тис. тонн, а це допоможе годувати світ. Допомога USAID також дасть змогу «Астарта-Київ» пропонувати кращі умови та вигідніші ціни українським агровиробникам – що безпосередньо покращить їхній добробут», – наголошується в повідомленні.
У USAID упевнені, що така допомога не лише зміцнює економіку України завдяки більшим надходженням від експорту, а й допомагає українським аграріям і відіграє важливу роль у забезпеченні загальносвітової продовольчої безпеки.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агропромхолдинг “Астарта” 2023 року скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Як повідомлялося, дослідно-механічний завод “Карпати” (Львівська обл.) 2024 року на замовлення проєкту USAID “Економічна підтримка України” виготовить 300 вагонів-зерновозів, що становитиме 45% річного завантаження підприємства. Донорська організація вже передала низці українських агрохолдингів залізничний рухомий склад, зокрема, “Нібулону” надано 50 вагонів-хоперів, ІМК – 10 одиниць, агрокомпанії Cygnet – 15 одиниць, підприємству ТОВ “АР Бориспіль”, що входить в аграрну групу Agro-Region Group, – 25, зернотрейдерам «Алмейда Груп» і Louis Dreyfus – 25 і 85 відповідно.
Мережа Varus відкрила четвертий магазин мережі в Одесі (Дача Ковалевського, 91), повідомляє пресслужба ритейлера.
Новий супермаркет має формат Varus Home, він розроблявся для мережі студією YUDIN Design. Загальна площа магазину 1050 кв. м, із яких 622,31 кв. м займає торгова, окрім стандартних кас працюватимуть ще каси самообслуговування.
“Формат Varus Home — це можливість для наших клієнтів купувати улюблені товари в домашній атмосфері. Стильний дизайн підкреслює вектор на постійний розвиток та вдосконалення, він також покликаний зробити час, проведений у магазині, ще більш приємним”, – цитується в релізі директорка з маркетингу мережі Varus Анна Луганська.
Вона зазначила, що дедалі більше оновлених супермаркетів, окрім широкого асортименту товарів, пропонують продукти власного виробництва. Відділ кулінарії пропонує десятки м’ясних, вегетаріанських, дієтичних і сезонних страв. Для любителів випічки та гарячої піци, Varus Cafe пропонує піцу та хліб власного виробництва. У супермаркеті також встановлено кавомашини, за допомогою яких можна зробити каву самостійно.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Статутний капітал “Омега” 111 млн 129 тис грн, власник “Вейгант ентерпрайзіс лімітед” (Кіпр), кінцеві бенефіціари Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Виручка за 2023 рік “Омега” склала 17,51 млрд грн, що на 20% вище за результати 2022 року, чистий прибуток склав 200 млн грн, що на 69,5% вище за результати 2022 року.
Перший магазин мережі відкрито 2003 року в Дніпрі, загальна кількість – 109 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві.
Мережа працює в декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go і сервіс усвідомлених покупок varus.ua.
У статті представлено ключові макроекономічні індикатори України та глобальної економіки за першу половину 2024 року. Аналіз ґрунтується на офіційних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Згідно з даними Державної служби статистики України та Національного банку України, темпи зростання реального ВВП України в травні 2024 року сповільнилися до 3,5% порівняно з 4,3% у квітні та 4,8% у березні. Це зниження здебільшого пов’язане з падінням генерації електроенергії, що вплинуло на промисловий сектор і призвело до зменшення обсягів виробництва в машинобудуванні та металургії. Водночас, експорт і попит у будівельній галузі підтримали позитивне зростання економіки.
«Державний борг України в червні 2024 року зріс на 200 млрд гривень, а інфляційне зростання прискорилося до 2,2%, що загалом відповідає цільовому діапазону НБУ», – наголосив Максим Уракін.
Глобальна економіка
Світовий банк прогнозує зростання світової економіки на рівні 2,6% у 2024 році, що вище за попередній прогноз у 2,4%. У 2025-2026 роках очікується подальше збільшення темпів зростання до 2,7%. Для країн, що розвиваються, середньорічне зростання ВВП у 2024-2025 роках прогнозується на рівні 4%, що дещо нижче за показник 2023 року.
«У країнах із низькими доходами зростання прискориться до 5% у 2024 році порівняно з 3,8% у 2023 році. Для розвинених країн очікується зростання на рівні 1,5% у 2024 році та 1,7% у 2025 році», – зазначив засновник Experts Club.
Максим Уракін підсумував, що, незважаючи на зниження цін на продовольство та енергоносії, базова інфляція залишиться високою в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Зовнішня торгівля України
За період січень-червень 2024 року зовнішньоторговельне сальдо України за товарами погіршилося на 24,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, сягнувши від’ємного значення в $13,606 млрд. Експорт товарів збільшився на 0,3%, становивши $19,589 млрд, водночас імпорт зріс на 9%, сягнувши $33,205 млрд. Основні статті експорту охоплюють сільськогосподарську продукцію, метали й машинобудування, тоді як товари, які імпортують, – енергоносії та продукцію хімічної промисловості.
Висновок
Економіка України та глобальна глобальна економіка стикаються з невизначеністю. Важливо стежити за змінами макроекономічних показників, щоб оцінити перспективи подальшого розвитку та адаптації до нових економічних умов.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
