Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче проти січня-березня минулого року (1 млн 813,973 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
У пресрелізі наголошується, що протягом кварталу група експлуатувала дві лінії огрудкування (з чотирьох) на додаток до виробництва комерційного концентрату, однак, через нещодавно оголошене призупинення відшкодування ПДВ, діяльність скоротилася до однієї лінії.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що у першому кварталі 2025 року загальне комерційне виробництво було найвищим квартальним показником з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Це пов’язано зі збільшенням виробництва високоякісних концентратів, які продаються клієнтам в Азії, у поєднанні зі стабільним виробництвом виробництвом продукції преміум-класу. Ми
“Збільшення виробництва, однак, не призвело до покращення доходів через стабільно високі витрати на виробництво, зокрема імпортну е/е та погіршення премій і цін на залізорудні окатки. Середовище, в якому ми працюємо, стає дедалі складнішим. У березні українські податкові органи повідомили про своє рішення призупинити відшкодування ПДВ за січень 2025 року нашим двом основним операційним дочірнім компаніям – ПГЗК та ЄГЗК – на загальну суму 512,9 млн грн (приблизно $12,5 млн). Це призупинення відшкодування ПДВ, яке є значним, призвело до зниження доступної ліквідності для фінансування операцій. Це змусило нас негайно скоротити нашу діяльність до однієї лінії виробництва окатишів і запровадити значні заходи щодо скорочення витрат у всьому бізнесі, що вплинуло на робочу силу, видобуток і переробку, ремонт і технічне обслуговування, капітальні витрати, гуманітарне та соціальне фінансування”, – підкреслив Дженовезе.
За його словами, це матиме ширший вплив на економічну та соціальну структуру 50-тисячного міста Горішні Плавні, де компанія є основним роботодавцем, та Полтавської області і 3000 малих і місцевих підприємств, які залежать від Ferrexpo. Також матиме вплив на національну економіку через зниження податків і зборів, платежів постачальникам, зокрема енергопостачальникам, УЗ та портам.
“Ми продовжуємо звертатися до уряду України та інших зацікавлених сторін щодо відновлення повернення коштів ПДВ, щоб ми могли підтримувати наш бізнес на вищих операційних рівнях, підтримувати нашу робочу силу та цілісність наших операцій”, – наголосив топ-менеджер.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. В четвертому кварталі 2024 року випустила 1 млн 503,373 тис. тонн окатків, що на 18% вище за показники попереднього кварталу (1 млн 269,727 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2024 рік зросло на 66% до 2023 року, до 6 млн 889,879 тис. тонн із 4 млн 152,028 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 819,338 тис. тонн проти 306,703 тис. тонн у 2023 р. Також компанія, зокрема, виробила 489,720 тис. тонн DR-окатків, 4 млн 984,990 тис. тонн окатків преміум-класу і 595,831 тис. тонн інших окатків.
Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Пасажиропотік на в’їзд через український кордон в п’ятий тиждень весни з 29 березня по 4 квітня із завершенням шкільних канікул виріс на 11,4% – з 237 тис. до 264 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд навпаки зменшився на 11,8% – з 254 тис. до 237 тис.
Таким чином чистий притік в Україну за цей тиждень склав 40 тис. та повністю перекрив чистий відтік за два попередніх тижня, який склав 33 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, зменшилася зі 124 тис. до 122 тис, тоді як потік машин із гуманітарними вантажами навпаки виріс з 546 до 625.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї неділі станом на 6:00 черги були відсутні на всіх пунктах пропуску на західному кордоні України.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього тижня 2025 року трохи вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 232 тис. та в’їхало 252 тис. людей, потік машин становив 117 тис. Торік у п’ятий тиждень весни пасажиропотік впав на 10,0%, а наступного тижня знизився ще на 2,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – ще на 19 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 20 березня 2025 року оцінювалась в 6,373 млн, а загалом у світі – у 6,933 млн, що на 26 тис. більше, ніж на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі приблизно 160 тис. осіб перемістили з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Україна станом на 4 квітня з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 33,017 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 232 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно із повідомленням, станом на 5 квітня минулого року загальний показник відвантажень становив 36,028 млн тонн.
При цьому, у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 13,254 млн тонн (у квітні – 141 тис. тонн), ячменю – 2,206 млн тонн (0), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 17,061 млн тонн (90 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 4 квітня оцінюється в 54,1 тис. тонн (у квітні – 0,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 50,2 тис. тонн (0,6 тис. тонн).
В середньому, торік у позику брали 6 217 грн
8,3 млн мікрокредитів майже на 52 млрд грн оформили українці за 2024 рік за даними Національного банку України. Це на 27% більше, ніж у 2023 році. Середня сума мікропозики торік склала 6 217 грн. Загалом українці заборгували мікрофінансовим організаціям (МФО) понад 15,77 млрд грн станом на початок 2025 року.
Понад 8,3 млн кредитних договорів на загальну суму 51,69 млрд грн оформили українці у 2024 році. Хоча кількість оформлених договорів майже не змінилася порівняно з 2023 роком, обсяги позик зросли аж на 27%.
Середня сума мікрокредиту також зросла за рік — на 26%. Якщо у 2023 в МФО, в середньому, позичали 4926 грн, то торік середня позика вже була на рівні 6217 грн.
У середньому, мікрокредитні організації видавали 693 тисячі позик на місяць, проте місяць до місяця кількість мікрокредитів змінювалась. Найбільше мікропозик брали у третьому кварталі: близько 729 тисяч кредитів на місяць. Наприкінці року позичати стали менше — близько 691 тис. кредитів на місяць, втім почали закривати накопичені борги.
Так, торік українці не лише брали більше кредитів, але й накопичували борги. За перші три квартали заборгованість за мікрокредитами подвоїлась: з 9,3 млрд грн зросла до 18,47 млрд грн. Під кінець року борг поменшав на 2,7 млрд грн. Втім загальну картину це покращити не допомогло: борг перед МФО на початок поточного року складає 15,77 млрд грн. Це у 1,7 раза або на 6,47 млрд грн більше, ніж на початку 2024-го.
Аграрний експорт становить понад 50% всього експорту України, порівняно з березнем 2024 року цей показник зріс на 4,5%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду в п’ятницю.
Як написав він у Telegram, “аграрний експорт залишається основою для нашої торгівлі та становить понад 50% від усього, що Україна продає за кордон”.
Шмигаль також поінформував, що минулого року експорт українських товарів збільшився на 13%, а в березні цього року продовжилась позитивна динаміка зростання експорту – плюс 4,5% проти березня минулого року.
“За умов глобальної торговельної турбулентності український уряд посилюватиме підтримку національних виробників та українських експортерів. Передбачили для цього всі необхідні інструменти”, – наголосив глава уряду.
Водночас він нагадав, що програма “Зроблено в Україні”, зокрема, передбачає 500 млн грн на компенсацію за придбання української сільгосптехніки. Держава компенсує аграріям до 25% вартості цієї техніки, якщо її зроблено в Україні.
“Загалом на цей рік лише для підтримки аграрної сфери ми виділимо з бюджету понад 6 млрд грн”, – підкреслив Шмигаль.
Як повідомлялось, Україна в березні 2025 року експортувала 9,98 млн тонн товарів на $3,6 млрд.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-березні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 209,7 тис. тонн з 214,8 тис. тонн.
За даними компанії, у березні вироблено 74,1 тис. тонн коксу, тоді як в попередньому місяці – 61,2 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
