Україна у вересні скоротить експорт ячменю більш ніж удвічі через скорочення закупівель цієї культури Китаєм, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«На українському ринку ячменю відбуваються суттєві зміни, що впливають на експортні перспективи. Станом на 19 серпня експорт цієї зернової сягнув 315 тис. тонн, але попередні прогнози на вересень викликають занепокоєння. Обсяги контрактів на серпень становлять 600 тис. тонн, тоді як на вересень законтрактовано лише 280 тис. тонн. Це майже вдвічі менше», – зазначили аналітики.
На їхню думку, основною причиною майбутнього зниження експорту є зменшення попиту з боку Китаю, який раніше забезпечував понад половину українського експорту ячменю.
«Китайський фактор відіграє тут значну роль, оскільки Китай раніше забезпечував 55-56% у географічній структурі українського експорту ячменю. Китай, за очікуваннями, вже не буде так активно повертатися до української зернової, а, ймовірно, переключиться на австралійський ячмінь, який почнуть отримувати в грудні-січні. Без китайських контрактів щомісячний експорт українського ячменю не перевищуватиме 300 тис. тонн», – пояснили експерти.
Вони вказали, що скорочення попиту з боку Китаю вже починає відчуватися на внутрішньому ринку. Низка трейдерів зупиняють прийом ячменю, перемикаючись на інші культури, такі як кукурудза.
Водночас вони вказують на суттєву кореляцію між ринками ячменю та пшениці і прогнозують, що очікуване подорожчання пшениці посприяє і зростанню цін на ячмінь.
«Умовні ціни на ячмінь поки тримаються в діапазоні $170-172 за тонну. Можна очікувати, що ринок пшениці підтягне за собою ринок ячменю. Тож до кінця серпня – початку вересня можливе певне збільшення цін на ячмінь. Але вже з вересня ячмінь може стати більш нішевою культурою», – резюмували в “Пуск”.
Компанія «Метінвест Покровськвугілля» будує стрічковий конвеєр для транспортування коксівного вугілля з 2-ї північної лави блоку 11.
Згідно з інформацією підприємства, будівництвом конвеєра займається дільниця «Конвеєрного транспорту 12» ПрАТ «Шахтоуправління “Покровське”.
Відзначаються значні запаси вугілля нової лави.
«Гірники модернізують наявний конвеєрний ланцюжок, що пролягає через конвеєрний тротуар південної панелі блоку 10 і конвеєрний тротуар центральної панелі блоку 11. Водночас замінюють 2000 метрів стрічкового полотна, а також встановлюють новий живильник ПК-14», – йдеться в інформації компанії.
Як повідомлялося, найбільший в Україні виробник коксівного вугілля ПрАТ «Шахтоуправління “Покровське”, що входить до групи “Метінвест” у рамках компанії “Метінвест-Покровськвугілля”, готує до введення в експлуатацію ще одну лаву. Очікується, що 2-а північна лава блоку 11 буде запущена в поточному році.
При цьому наголошується, що це перспективний напрямок: запаси становлять 1,5 млн тонн вугілля, потужність пласта досягає 1,48 м, виїмка вугілля тут почнеться вже у вересні.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи та США.
Основними акціонерами Metinvest B.V. є група «СКМ» (71,24%) і група «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
ВУГІЛЛЯ, Метінвест Покровськвугілля, стрічковий конвеєр, транспортування
Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua
Парламентський комітет із прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує Верховній Раді ухвалити в першому читанні президентський законопроєкт про множинне громадянство (№11469).
Як повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради, таке рішення ухвалили на засіданні комітету у вівторок.
Як раніше повідомлялося, президент України Володимир Зеленський виніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт № 11469 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України».
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, цілями та завданнями ухвалення законопроєкту є актуалізація правового регулювання питань громадянства України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки та національних інтересів України.
Законопроєкт також спрощує порядок набуття громадянства України та удосконалює регулювання правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством України порядку проходять/проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України або є одним із подружжя такої особи чи є дитиною такої особи.
Зазначається, що ухвалення цього законопроєкту розширить можливості для набуття українського громадянства деякими категоріями іноземців та людей без громадянства. Водночас множинне громадянство не запроваджуватиметься щодо людей із російським громадянством або громадян держав, які не визнають територіальну цілісність і суверенітет України.
Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
За відповідний законопроект №0285 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду і поправок до нього в цілому проголосував 281 народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, повідомив член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в Телеграмі в середу.
Україна ратифікувала Римський статут із заявами про порядок відносин із МКС і впродовж семи років після набрання Римським статутом чинності «не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту» (воєнні злочини).
Законопроєкт підтверджує визнання Україною юрисдикції МКС щодо злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів із 21 листопада 2013 року та заявляє про визнання юрисдикції МКС щодо злочину агресії з 17 липня 2018 року (момент набрання чинності поправок, ухвалених Асамблеєю держав-учасниць Римського статуту в м. Кампала щодо злочину агресії).
Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, ратифікація Римського статуту дасть змогу Україні набути повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді. Після набуття чинності Римського статуту Україна братиме участь у роботі Асамблеї держав – учасниць Римського статуту, зможе подавати кандидатури для обрання суддів і прокурорів МКС. Членство в Римському статуті дасть змогу сприяти запобіганню та стримуванню вчинення особливо тяжких злочинів у майбутньому. Україна зможе ефективно співпрацювати з МКС, що сприятиме забезпеченню покарання осіб, винних у скоєнні особливо тяжких злочинів, які викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти.
ТОВ «Нова пошта» залучила кредит $20 млн у банку Credit Agricole для викупу вантажного і поштового терміналів у Львівській області для поліпшення логістичних потужностей компанії на заході України.
«Термін кредиту – п’ять років. Гроші підуть на розвиток логістичного хаба у Львові», – зазначено в повідомленні “Нова пошта” в понеділок.
Уточнюється, що кошти кредиту також спрямують на автоматизацію і встановлення нових сучасних сортувальних ліній, що втричі збільшить потужності хаба.
«Це вже не перший кредит «Нової пошти» від банку Credit Agricole, і нова угода є послідовним розвитком нашої стратегічної співпраці. Коли прийде час фінансувати масштабні міжнародні проєкти, ми хочемо мати надійну кредитну репутацію в провідних європейських банках», – наводяться в релізі слова фінансового директора групи NOVA Петра Фокова.
ТОВ «Нова пошта», найбільший логістичний оператор України з групи NOVA, має намір придбати ТОВ «Нова девелоп» (с. Сокільники Львівського р-ну Львівської обл.), основним видом діяльності якого зазначено надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна.
Як повідомлялося, наприкінці лютого цього року Антимонопольний комітет України надав «Новій пошті» дозвіл на купівлю понад 50% у «Нова девелоп» – правонаступнику «Бест Логістик Груп», що займалася будівництвом і наданням в оренду логістичних комплексів і входила до девелоперського холдингу повного циклу Globus.
«Бест Логістик Груп» уже співпрацювало з “Новою поштою” під час будівництва сортувального терміналу у Львові 2019 року, інвестиції у створення якого становили майже EUR10 млн, при цьому вкладення »Нової пошти» – приблизно EUR4 млн. За словами співзасновника ГК NOVA В’ячеслава Клімова, «Нова пошта» відповідала за обладнання, тоді як «Бест Логістик Груп» – за будівництво будівлі.
Статутний капітал «Нова девелоп», згідно з держреєстром, становить 186,4 млн грн, тоді як у «Бест Логістик Груп» він був на рівні 1 млн грн. Бенефіціаром через корпоративний венчурний інвестфонд «Магістрат інвест» вказано Володимира Феника.
Згідно з даними звіту «Нова пошта» за перше півріччя 2024 року, його заборгованість перед банками на середину цього року становила 3,4 млрд грн, зокрема перед донькою французького банку – 489,2 млн грн, австрійського банку – 1 млрд 474,6 млн грн, угорського банку – 420,3 млн грн і німецького банку – 4,4 млн грн, а також два кредити українського банку на суму 747,7 млн грн.
ТОВ «Нова пошта» збільшила неконсолідований чистий дохід у першому півріччі 2024 року на 20,1% – до 20,12 млрд грн, проте чистий прибуток компанії зменшився на 38,1% – до 1,49 млрд грн.
LVIV, NOVA POSHTA, КРЕДИТ, хаб
