Заводи азотного холдингу Ostchem у першому півріччі 2024 року виробили 918,5 тис. тонн мінеральних добрив, що на 4,3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, йдеться в повідомленні холдингу в понеділок.
“Найбільшої шкоди хімічній галузі завдає неконтрольований імпорт. Через засилля дешевих добрив із дружніх до РФ країн обсяги виробництва впали на 4,3%”, – наводяться в релізі слова директора з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
Також зазначається, що вплинули обмеження енергопостачань і дефіцит кадрів.
“Окрім перебоїв із подачею електрики через руйнування енергетичної інфраструктури, додалася також нестача кадрів: від початку повномасштабної війни на заводах мобілізовано майже 20% співробітників, спостерігається кадровий дефіцит приблизно 15%, ми вимушено проводимо перенавчання персоналу, який опановує нові спеціальності”, – наголосив Павлючук.
Згідно з релізом, Черкаський “Азот” у першому півріччі випустив 717,8 тис. тонн продукції і залишився найбільшим в Україні виробником мінеральних добрив, тоді як “Рівнеазот” зберіг обсяг виробництва на торішньому рівні – 200,7 тис. тонн продукції.
Високий рівень демпінгового імпорту спричинив падіння внутрішнього виробництва найбільш затребуваних в Україні добрив – аміачної селітри та карбаміду. Зокрема, обсяг виробництва аміачної селітри заводами Ostchem знизився на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з 398,7 тис. тонн до 362,9 тис. тонн, зазначили в холдингу.
У Ostchem також зазначили неконтрольований імпорт, який спровокував зниження на 10,8% виробництва карбаміду: обсяг виробництва впав із 205,9 тис. тонн до 183,6 тис. тонн.
Водночас зазначається, що холдинг зміг посилити свої позиції на ринку карбамідо-аміачних сумішей (КАС). За підсумками першого півріччя виробництво КАС на заводах Ostchem зросло на 11,4% – з 277,7 тис. тонн до 309,2 тис. тонн. У холдингу пояснюють це високою популярністю цього добрива, а також логістичними перевагами українських виробників. Щоб забезпечити попит, що зростає, працюють нові майданчики з виробництва КАС – на Черкаському “Азоті” (потужність 1 млн тонн на рік) і на “Рівнеазоті” (потужність 300 тис. тонн на рік).
За інформацією холдингу, загальний обсяг імпорту азотних добрив в Україну в 1 півріччі 2024 року склав 1,298 млн тонн. Водночас імпорт аміачної селітри склав 176,6 тис. тонн, карбаміду – 311,3 тис. тонн, NPK – 108,5 тис. тонн, сульфату – 159,8 тис. тонн, NP – 77,71 тис. тонн, КАС – 50,8 тис. тонн.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів з виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
Експорт української свинини в липні 2024 року зріс на 36%, а імпорт скоротився на 23,5% порівняно з червнем, повідомила асоціація «Свинарі України» (АСУ) з посиланням на дані Державної митниці.
«Протягом липня в Україну завезли майже 150 тонн свинини (УКТ ЗЕД 0203), що на 23,5% менше, ніж місяцем раніше. Водночас обсяги експорту свинини за другий місяць літа становили понад 400 тонн, перевищивши червневий показник на понад 36%», – наголошується в повідомленні.
За інформацією аналітиків, імпорт свинини за 7 місяців 2024 року склав 1,78 тис. тонн, тоді як експорт – 1,64 тис. тонн. У валютному вимірі розбіжність не перевищує 10%, або $0,4 млн.
«Середня ціна закупівлі свинини в липні незначно перевищила червневий показник, проте загалом котирування залишаються на досить низькому рівні. З одного боку, це формує органічний вхідний бар’єр для імпорту, з іншого – підтримує конкурентоспроможність української свинини на зовнішніх ринках», – пояснили експерти.
За даними АСУ, основним зовнішнім ринком збуту української свинини залишаються ОАЕ (85,7% сукупного експорту за період), а її імпортерами є країни ЄС (37,8%) і Канада (62,2%).
У Вінницькій громаді будують “сухий порт”, який допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами Одеси і через контейнерний термінал Мостиська з країнами ЄС, сума інвестицій – $15 млн, повідомив заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний у Facebook.
“Це буде залізничний термінал, який поліпшить оперативне перевезення та обробку вантажу, а заодно й експортний та імпортний потенціал нашої держави. Він допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами великої Одеси і через контейнерний термінал “Мостиська” з країнами ЄС”, – підкреслив Очеретний.
За його інформацією, перша черга будівництва розпочалася навесні 2024 року. На першому етапі зведення “сухого порту” буде побудовано залізничну інфраструктуру і перший контейнерний майданчик пропускною спроможністю близько 30 тис. TEU/рік. Тим часом, як 2000 TEU – це місткість контейнерного складу, який також буде побудований на даному етапі.
Наразі вже готова частина залізничних колій, ваговимірювальна система, а також складське приміщення на 3,5 тис. кв. м.
“Сухий порт” планують ввести в експлуатацію в третьому кварталі поточного року. Тут працевлаштують близько 50 осіб, зараз шукають механізаторів. Загалом планують створити 100 робочих місць, резюмував заступник вінницького міського голови.
Порти України в січні-липні 2024 року збільшили обсяг перевалки в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 59,9 млн т, повідомила Адміністрації морських портів (АМПУ).
“За оперативними даними ДП “АМПУ” за січень – липень 2024 року, порти України обробили 59,9 млн т вантажів проти 34,4 млн т у 2023 році”, – ідеться в повідомленні АМПУ на фейсбук-сторінці у понеділок.
У липні було перевантажено 7 млн т – стільки ж, скільки в червні. При цьому показник перевищує обсяг перевантажений портами в липні 2023 року в 2,2 раза.
Більше половини (4,2 млн т) припадало на агропродукцію, яка експортувалася до 46 країн світу.
Раніше повідомлялося, що на тлі збільшення обсягів переробки в чорноморських портах і зниження в портах Дунаю в січні-червні 2024 року порти України збільшили обсяг перевалки в 1,6 раза, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023 року, до 53 млн тонн.
Агрохолдинг “ІМК” завершив збирання озимої пшениці з 20,2 тис. га і намолотив 139,8 тис. тонн із середньою врожайністю 6,9 т/га, що є другим кращим показником за всю історію господарювання компанії та на 60% перевищує середню врожайність пшениці в Україні, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, в агрохолдингу задоволені результатами, оскільки більшість зібраних озимих відповідає якісним параметрам продовольчої пшениці.
“Погодні умови восени минулого року сприяли своєчасному посіву, отриманню дружних сходів та кущенню озимої пшениці. Навесні цього року ми провели підживлення та захист рослин від бур’янів, хвороб і шкідників згідно з технологічною картою. Усі операції було виконано вчасно за фазами розвитку культури та погодними умовами”, – розповів директор із виробництва ІМК Микола Пилипенко.
Він зазначив, що збирання врожаю пшениці в агрохолдингу розпочали раніше, ніж зазвичай, через дефіцит опадів, необхідних для оптимального розвитку рослин у Полтавському кластері. Це призвело до деякого зниження врожайності та раннього старту жнив у Полтавській області.
“В інших регіонах компанії, на Чернігівщині та Сумщині, погодні умови були більш сприятливими, і ми суттєво перевищили планові показники за врожайністю та валовим виробництвом зерна озимої пшениці”, – резюмував Пилипенко.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році “ІМК” отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
ПУМБ (Київ) за січень-червень поточного року отримав 3,82 млрд грн чистого прибутку, що на 4% перевищує показник за аналогічний період 2023 року (3,68 млрд грн), ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, чистий прибуток фінустанови за другий квартал 2024 року скоротився на 20,8% до зіставного періоду 2023 року (2,13 млрд грн) – до 1,69 млрд грн.
Чистий процентний дохід банку, як зазначено в документі, за перше півріччя зріс на 31,7% – до 7,12 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 15,1%, до 1,23 млрд грн. Зокрема, за квітень-червень ці показники покращилися на 23,6% – до 3,56 млрд грн і на 43,2% – до 0,71 млрд грн відповідно.
Від початку 2024 року активи банку зросли на 6,3%, або на 9,67 млрд грн, і досягли 163 млрд грн станом на 30 червня порівняно зі 125,7 млрд грн на кінець першого півріччя 2023 року. Таке збільшення зумовлене насамперед зростанням кредитів та авансів клієнтам із 52,06 млрд грн до 57 млрд грн, зокрема, за другий квартал 2024 року – на 3,19 млрд грн.
ПУМБ від початку року наростив готівку в касі та в дорозі, а також кошти на поточному рахунку в Національному банку України (НБУ) відповідно на 29,6% і 41,2% – до 3,74 млрд грн і 14,11 млрд грн.
Кошти за статтею “інші фінансові активи” збільшилися в 1,6 раза, становивши в структурі загальних активів 4,19 млрд грн, чому, своєю чергою, сприяла активніша купівля іноземної валюти та нарощування коштів у розрахунках банківськими картами.
Обсяг кредитів та авансів банкам зріс на 15,5% – до 4,87 млрд грн, тоді як інвестиції в цінні папери збільшилися на 1,7% – до 59,16 млрд грн.
За січень-червень фінустанові вдалося наростити кошти клієнтів зі 126,54 млрд грн до 132,93 млрд грн, тоді як кошти банків збільшилися з 2,72 млрд грн до 3,33 млрд грн.
Загалом зобов’язання ПУМБу за цей період зросли зі 135,94 млрд грн до 141,22 млрд грн.
Зазначається, що капітал банку збільшився за шість місяців цього року на 25,3% і досяг 21,78 млрд грн, зокрема за другий квартал – на 11,3%, або 2,22 млрд грн. Зазначається, що нерозподілений прибуток зріс за цей час на 46,5% – до 11,41 млрд грн.
Винагорода 10 членам правління банку за заробітною платою за перше півріччя 2024 року збільшилася на 12,1% до аналогічного періоду попереднього року і становила 75,6 млн грн, тоді як восьми членам наглядової ради – на 46,7%, до 16,6 млн грн.
АТ “Перший український міжнародний банк” було засновано 20 листопада 1991 року, свою діяльність розпочало у квітні 1992 року. Акціонерами банку станом на 31 березня 2024 року були “СКМ Фінанс” (92,3%) і SCM Holdings Limited (7,7%, Кіпр) Ріната Ахметова.
Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2024 року за розміром активів ПУМБ посідав 6-те місце (169,9 млрд грн) серед 63 банків у країні. Чистий прибуток фінустанови за 2023 рік становив 3,96 млрд грн.
