Агропромисловий холдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, у 2023-2024 маркетинговому році поставив на зовнішні ринки 1,26 млн тонн сільгосппродукції, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, агрохолдинг експортував 512 тис. тонн кукурудзи, 375 тис. тонн пшениці, 140 тис. тонн цукру, 125 тис. тонн шроту, 43 тис. тонн соєвої олії, 45 тис. тонн ріпаку та інших агротоварів.
Основними споживачами кукурудзи стали Іспанія, Єгипет, Італія, Ірландія. Пшениці – Іспанія, Індонезія, Румунія, Португалія, Італія. Цукор постачався на ринки Європи, Близького Сходу та Африки. Шрот і соєву олію – в Угорщину, Польщу, ОАЕ, Румунію, Саудівську Аравію. Основними споживачами органічної продукції стали Швейцарія, Чехія, Франція, Німеччина.
Загалом сільськогосподарська продукція «Астарти» експортувалася до 46 країн світу, резюмували в агрохолдингу.
Агропромхолдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Сім’я CEO «Астарти» Віктора Іванчика наразі володіє 40,68% акцій. Великим акціонером також є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,12% акцій належать самій компанії і були раніше викуплені в рамках buyback.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни» Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук, засновник аналітичного центру Experts Club і директор з розвитку та комерції Інтерфакс-Україна Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
За словами засновника центру Максима Уракіна, зростання валового внутрішнього продукту в травні 2024 року порівняно з травнем минулого року становило приблизно 3,7%.
«Цей показник є нижчим за квітневий і березневий рівень, які становили 4,3% і 4,6% відповідно, що зумовлено насамперед падінням генерації електроенергії. При цьому позитивне значення зміни ВВП пов’язане з експортом і попитом у будівельній галузі, а також пожвавленням у металургії та машинобудуванні», – зазначив Уракін.
Також, за словами Уракіна, сукупний державний борг України, після досягнення нового історичного максимуму у квітні, у травні зменшився на $0,53 млрд (0,3%), і становив $150,99 млрд. Інфляція в Україні в травні зросла до 0,6% порівняно з 0,2% у квітні в річному вимірі, що загалом відповідає цільовому діапазону НБУ.
Глобальна економіка
Максим Уракін навів дані прогнозу Світового банку (СБ), згідно з якими зростання світової економіки 2024 року прогнозується на рівні 2,6% (більш ранній прогноз припускав зростання на 2,4%), а у 2025-2026 роках – до 2,7%.
«У країнах з економікою, що розвивається, середньорічний темп зростання ВВП у 2024-2025 роках очікується на рівні 4%, що дещо нижче торішнього показника. Зростання в країнах із низькими доходами населення прискориться до 5% у 2024 році порівняно з 3,8% у 2023 році. Водночас у розвинених країнах прогнозується зростання економіки на 1,5% 2024 року і на 1,7% 2025 року», – наголосив експерт.
Він також додав, що перспективи зростання найбідніших країн світу залишаються неоднозначними.
«Вони стикаються з важким борговим тягарем, зменшенням торговельних можливостей та іншими факторами, які негативно впливають на їхні економіки. Цим країнам потрібно знайти способи стимулювання приватних інвестицій, зниження державного боргу, поліпшення освіти, охорони здоров’я та базової інфраструктури», – зазначає Уракін.
За словами засновника Experts Club, хоча ціни на продовольство та енергоносії знизилися в усіх регіонах світу, базова інфляція залишиться високою як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
АТ КБ ПриватБанк виставив на продаж через систему електронних торгів OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) ТЦ «Приозерний» у м. Дніпро. Продаж одного з найбільших та привабливих для розвитку рітейлу у Дніпрі торгівельного центру проходить в рамках програми реалізації неопераційної нерухомості банку за прозорою та відкритою процедурою торгів.
Збудований у 2009 році ТЦ «Приозерний» є третім за площею торговельним центром у Дніпрі (понад 32 тис. кв.м) та має шість наземних поверхів, а також підземний поверх, де знаходиться паркінг та може бути облаштоване укриття для перебування відвідувачів під час повітряної тривоги.
«ПриватБанк успішно відстояв у судах право власності на ТЦ «Приозерний», який було передано на баланс банку в якості забезпечення за кредитами ще до націоналізації банка – говорить Олена Євтушенко, керівник Напрямку управління нерухомістю ПриватБанку. – Рітейл не є банківською справою, тому сьогодні ми пропонуємо на відкритих торгах дуже цікавий об’єкт, який може стати одним з лідерів на ринку торговельно-розважальних послуг».
«У СЕТАМу є успішний досвід продажу подібних лотів з балансу банків по всій Україні, в тому числі і від ПриватБанку. Зі свого боку гарантуємо відкритий доступ всіх охочих до участі (громадяни та представники бізнесу) в аукціоні та відкритість процесу торгів», – наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Унікальні переваги ТЦ «Приозерного» – у зручному розташуванні в центрі міста поруч з Центральним ринком та вокзалами. Також ТЦ «Приозерний» на сьогодні єдиний торгівельний центр міста, що має водночас як торгові площі, офісні та складські приміщення, так і розважальну та спортивну зони з басейнами і SPA зоною.
Торгівельний центр залежно від формату та розміру торгових точок може мати до 100 орендарів. ТЦ має шість ліфтів та чотири ескалатори, центральний вхід, обладнаний пандусом, підземний паркінг на 100 автомобілів, а також наземну стоянку, розраховану на 40 паркомісць.
Початкова ціна продажу лота складає 430 060 700,00 грн з ПДВ. Дата проведення електронних торгів 28 серпня 2024 року (лот №556963), гарантійний внесок для участі: 5% від початкової ціни продажу майна (21 503 035 грн), який буде зарахований до ціни продажу.
До складу лота входять Торгівельний центр загальною площею 32 408,7 кв.м за адресою: м. Дніпро, вул. Майдан Озерний (Боброва), буд. 1, та 12 земельних ділянок. Додатково до ціни лота переможець електронних торгів зобов’язаний придбати основні засоби на суму 2,2 млн грн з ПДВ.
Детальна інформація та умови участі в аукціоні за посиланням.
Агрохолдинг “Овостар” пропонує акціонерам відмовитися від виплати дивідендів за підсумками роботи у 2023 році та спрямувати весь чистий прибуток $44,975 млн у резерв нерозподіленого прибутку.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, відповідне питання внесено до порядку денного призначених на 21 серпня річних зборів акціонерів.
Серед інших питань – переобрання одного з трьох невиконавчих директорів “Овостару” Маркіяна Маркевича.
Як повідомлялося, компанія востаннє виплатила проміжні дивіденди за 2022 рік EUR3,6 млн із розрахунку EUR0,65 за акцію, однак потім відмовилася від виплати остаточних дивідендів.
Агрохолдинг “Овостар Юніон” – вертикально інтегрована холдингова компанія, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні. “Овостар” 2023 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза – до $45 млн, EBITDA – у 4,5 раза, до $50,4 млн, а виручку – на 20%, до $162,5 млн.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на WSE за ціною PLN62 за акцію ($22,78 за тодішнім курсом) і залучила $33,2 млн.
Наприкінці травня цього року мажоритарні акціонери агрохолдингу гендиректор Борис Бєліков і член ради директорів Віталій Вересенко, яким належить 65,93% акцій, заявили, що разом із Fairfax Financial Holding акумулювали 95,45% акцій агрохолдингу та готові викупити всі решту 4,55% акцій, які залишилися у міноритаріїв. Під час оголошеного добровільного викупу за ціною PLN70 (близько $17,5) за акцію вони придбали ще 56 027 акцій, або 0,934% і тепер володіють 96,383%.
“Оференти мають намір скористатися правом на squeeze-out … з метою придбання 100% акцій компанії за ціною PLN70 за акцію”, – зазначив “Овостар” на початку липня, нагадавши про плани делістингу.
Наразі акції “Овостар” котируються на біржі за курсом PLN68,6 за акцію.
Постачання смартфонів у Китаї в другому кварталі зросли на 10% порівняно з тим самим періодом минулого року і перевищили 70 млн штук, свідчать дані аналітичної компанії Canalys. Уперше в історії п’ять перших місць у списку найбільших постачальників смартфонів у КНР посідають місцеві компанії, зазначив аналітик Canalys Лукас Чжун.
Лідером ринку став бренд vivo, який збільшив продажі на 15% у річному вираженні, до 13,1 млн смартфонів, і отримав частку ринку в 19%. Компанія OPPO посіла друге місце з часткою ринку в 16%, незважаючи на зниження продажів на 1%. HONOR стала третьою (15% ринку, 10,7 млн проданих пристроїв), Huawei четвертою (також 15%, 10,6 млн), Xiaomi (SPB: 1810) п’ятою (14%, 10 млн).
Американська Apple Inc. продала всього 9,7 млн смартфонів у Китаї минулого кварталу, через що вона вибула з топ-5 провідних постачальників. Її частка ринку опустилася до 14% з 15% у першому кварталі та 16% у другому кварталі минулого року.
Згідно з попередньою оцінкою іншої дослідницької компанії, International Data Corporation (IDC), продажі смартфонів у Китаї у квітні-червні збільшилися на 8,9% у річному вираженні, до 71,6 млн. За її даними, Apple також не входить до п’ятірки лідерів китайського ринку.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні поїхала з візитом до Китаю. Її мета – стабілізувати зв’язки з Пекіном перед президентськими виборами в США, передає Bloomberg.
Візит триватиме з 27 по 31 липня. За цей час вона зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном і прем’єр-міністром Лі Цяном.
За даними анонімного джерела, під час переговорів з лідерами Китаю прем’єр обговорить війну Росії проти України, а також війну в Секторі Гази.
Видання пише, що з моменту приходу до влади 2022 року Мелоні намагалася представити себе як дипломатку, здатну спілкуватися з лідерами, які дотримуються різних ідеологій, – від угорського прем’єра Віктора Орбана до канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Тепер, за даними ще одного анонімного джерела, її амбіції зросли до того, щоб включити в цю групу і Сі Цзіньпіна.
