Агрохолдинг “Овостар” пропонує акціонерам відмовитися від виплати дивідендів за підсумками роботи у 2023 році та спрямувати весь чистий прибуток $44,975 млн у резерв нерозподіленого прибутку.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, відповідне питання внесено до порядку денного призначених на 21 серпня річних зборів акціонерів.
Серед інших питань – переобрання одного з трьох невиконавчих директорів “Овостару” Маркіяна Маркевича.
Як повідомлялося, компанія востаннє виплатила проміжні дивіденди за 2022 рік EUR3,6 млн із розрахунку EUR0,65 за акцію, однак потім відмовилася від виплати остаточних дивідендів.
Агрохолдинг “Овостар Юніон” – вертикально інтегрована холдингова компанія, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні. “Овостар” 2023 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза – до $45 млн, EBITDA – у 4,5 раза, до $50,4 млн, а виручку – на 20%, до $162,5 млн.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на WSE за ціною PLN62 за акцію ($22,78 за тодішнім курсом) і залучила $33,2 млн.
Наприкінці травня цього року мажоритарні акціонери агрохолдингу гендиректор Борис Бєліков і член ради директорів Віталій Вересенко, яким належить 65,93% акцій, заявили, що разом із Fairfax Financial Holding акумулювали 95,45% акцій агрохолдингу та готові викупити всі решту 4,55% акцій, які залишилися у міноритаріїв. Під час оголошеного добровільного викупу за ціною PLN70 (близько $17,5) за акцію вони придбали ще 56 027 акцій, або 0,934% і тепер володіють 96,383%.
“Оференти мають намір скористатися правом на squeeze-out … з метою придбання 100% акцій компанії за ціною PLN70 за акцію”, – зазначив “Овостар” на початку липня, нагадавши про плани делістингу.
Наразі акції “Овостар” котируються на біржі за курсом PLN68,6 за акцію.
Постачання смартфонів у Китаї в другому кварталі зросли на 10% порівняно з тим самим періодом минулого року і перевищили 70 млн штук, свідчать дані аналітичної компанії Canalys. Уперше в історії п’ять перших місць у списку найбільших постачальників смартфонів у КНР посідають місцеві компанії, зазначив аналітик Canalys Лукас Чжун.
Лідером ринку став бренд vivo, який збільшив продажі на 15% у річному вираженні, до 13,1 млн смартфонів, і отримав частку ринку в 19%. Компанія OPPO посіла друге місце з часткою ринку в 16%, незважаючи на зниження продажів на 1%. HONOR стала третьою (15% ринку, 10,7 млн проданих пристроїв), Huawei четвертою (також 15%, 10,6 млн), Xiaomi (SPB: 1810) п’ятою (14%, 10 млн).
Американська Apple Inc. продала всього 9,7 млн смартфонів у Китаї минулого кварталу, через що вона вибула з топ-5 провідних постачальників. Її частка ринку опустилася до 14% з 15% у першому кварталі та 16% у другому кварталі минулого року.
Згідно з попередньою оцінкою іншої дослідницької компанії, International Data Corporation (IDC), продажі смартфонів у Китаї у квітні-червні збільшилися на 8,9% у річному вираженні, до 71,6 млн. За її даними, Apple також не входить до п’ятірки лідерів китайського ринку.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні поїхала з візитом до Китаю. Її мета – стабілізувати зв’язки з Пекіном перед президентськими виборами в США, передає Bloomberg.
Візит триватиме з 27 по 31 липня. За цей час вона зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном і прем’єр-міністром Лі Цяном.
За даними анонімного джерела, під час переговорів з лідерами Китаю прем’єр обговорить війну Росії проти України, а також війну в Секторі Гази.
Видання пише, що з моменту приходу до влади 2022 року Мелоні намагалася представити себе як дипломатку, здатну спілкуватися з лідерами, які дотримуються різних ідеологій, – від угорського прем’єра Віктора Орбана до канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Тепер, за даними ще одного анонімного джерела, її амбіції зросли до того, щоб включити в цю групу і Сі Цзіньпіна.
«Нова пошта» з групи компаній Nova цими вихідними відкрила відділення в столиці Італії Римі, який став другим містом присутності української компанії в країні після її виходу на італійський ринок з відкриття першого відділення в Мілані в грудні минулого року.
«Я думаю, що наступними в Італії будуть Неаполь або Верона. Два цих міста в найближчих планах. Там ще не знайшли приміщення, але відкриття будуть», – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” під час відкриття співзасновник “Нової пошти” і Nova В’ячеслав Клімов.
За його словами, одночасно компанія нарощуватиме адресну доставку в будь-яку точку Італії за рахунок вибудовування контактів із місцевими лідерами ринку, щоб отримати доступ до їхніх мереж, відділень і поштоматів.
Клімов також повідомив, що в планах «Нової пошти» є і внутрішня доставка по Італії.
«У компанії один зі стратегічних принципів – це швидко. Ми не вміємо возити довго. Зараз вона (внутрішня доставка) точно буде між Міланом і Римом, це точно буде доставка next day (наступного дня)», – зазначив співвласник.
У пресрелізі «Нова пошта» також зазначила, що разом із відкриттям відділення в Римі почала доставляти посилки до партнерських поштоматів і пунктів видачі, розташованих по всій країні, термін доставки в Україну – від 7 днів.
Відділення в Римі працює щодня, у ньому клієнти можуть відправляти документи, посилки та вантажі до 100 кг до та з України, всередині країни та між європейськими країнами присутності «Нової пошти».
Уточнюється, що незабаром у Римі та передмісті запрацює власна кур’єрська доставка «Нової пошти», як це вже працює в Мілані, а завдяки співпраці з місцевими логістичними компаніями клієнти зможуть надсилати посилки по всій країні.
Зокрема, з червня клієнтам стала доступна нова послуга доставки до поштоматів та пунктів видачі посилок від партнерської мережі GLS, що працюють у будь-якому куточку країни. У таких точках сервісу можна отримати попередньо сплачені посилки вагою до 25 кг і не більше 41x38x64 см. Таким чином, як ідеться в релізі, сьогодні мережа «Нової пошти» в Італії складається з двох відділень, 2000 поштоматів і 4500 пунктів видачі посилок.
Італія, за даними Євростату, є п’ятою за чисельністю європейською країною з числом українців зі статусом тимчасового захисту: на кінець травня їх було 165,13 тис., що на 0,50 тис. більше за квітневий показник.
Аграрії всіх областей України, під час збирання з полів ранні зернові та зернобобові культури, вже намолотили 22,325 млн тонн нового врожаю з 5,872 млн га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, уже зібрано понад 19 млн тонн зернових і понад 3 млн тонн олійних.
Уточнюється, що намолочено 14,7 млн тонн пшениці з 3,502 млн га за врожайності 42 ц/га, 3,8 млн тонн ячменю з 1020,2 тис. га за врожайності 37,9 ц/га, 416,3 тис. тонн гороху з 189,8 тис. га за врожайності 21,9 ц/га.
В Україні також триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено понад 3 млн тонн ріпаку з 1086,3 тис. га з урожайністю 28,3 ц/га і 0,3 тис. тонн сої з 0,2 тис. га з урожайністю 19,3 ц/га.
Також до трійки за темпами збирання зернових входять аграрії Одеської області – з 733,3 тис. га, Дніпропетровської – 630,7 тис. га, Миколаївської – 536,5 тис. га. За врожайністю лідирує Хмельницька область із показником 64 ц/га.
Аграрії Полтавської області завершили збирання ранніх зернових і зернобобових культур.
За 11 місяців роботи Українського морського коридору перевезено 60 млн т вантажів, повідомила Адміністрація морських портів (АМПУ) у фейсбуці.
“60 млн т – вантажообіг портів Великої Одеси за 11 місяців роботи Українського коридору”, – йдеться в повідомленні АМПУ в п’ятницю.
Зазначається, що 40,6 млн т із зазначеного обсягу становлять зернові вантажі. Їхні експортні поставки здійснювалися до 46 країн світу.
“Українським коридором рухається балкер Manta Hacer із 25,2 тис. т української гуманітарної пшениці до Ємену. Це чергове судно, яке зафрахтовано Всесвітньою продовольчою програмою ООН”, – уточнили в АМПУ.
В Адміністрації наголосили, що незважаючи на війну та підступні обстріли ворогом портової інфраструктури, зокрема ангарів для зберігання агропродукції, Україна залишається ключовим гравцем у питанні глобальної продовольчої безпеки світу. Особливо що стосується експорту зернових до країн Азії та Африки.
Раніше повідомлялося, що за 10 місяців роботи Українського морського коридору транспортовано експорт вантажів, який досяг рекордного показника 55 млн т. У середині липня він досяг позначки 57,55 млн т.
