Україна має великий невикористаний потенціал у використанні сонячної енергії. Нове дослідження BE, проведене за дорученням Грінпіс, показує шляхи та можливості, а також перешкоди на шляху до розвитку сонячної енергетики.
Передумови
За роки, що передували початку російської агресії, частка сонячної енергетики в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні вже значно зросла – з 5,9 ГВт у 2018 році до 8,06 ГВт у 2022 році – зростання потужності сонячної генерації склало майже 37%. Подальше розширення сонячної генерації має важливе значення для досягнення кліматичних цілей. Але на користь сонячної енергетики говорять не лише міркування захисту клімату. Триваючі російські атаки на стаціонарну енергетичну інфраструктуру роблять необхідними децентралізовані альтернативи, в яких сонячна енергетика відіграватиме ключову роль. Виходячи з цього, ми аналізуємо, як значне розширення сонячної генерації може бути інтегровано в українську енергосистему. Ми провели це дослідження на замовлення Грінпіс.
Методологія та результати
На основі техніко-економічного моделювання ми визначили оптимальну частку сонячної енергетики на період 2027-30 років. Результати показують, що 9,2 ГВт потужностей сонячної генерації можуть бути інтегровані в українську енергосистему до 2027 року, а до 2030 року – до 14 ГВт. Це відповідає збільшенню на 8,4 ГВт порівняно з поточними потужностями і вимагає інвестицій на загальну суму майже 5 млрд євро.
У дослідженні також проаналізовано технічні та економічні перешкоди, які наразі все ще заважають розширенню сонячної енергетики. До них відносяться бар’єри для входу на ринок, відсутність стимулів для інвесторів, регуляторні перешкоди та високі інвестиційні витрати.
Перспективи
На основі нашого аналізу ми можемо стверджувати, що Україна має великий потенціал для розміщення сонячних електростанцій. Однак для реалізації цього потенціалу необхідно вжити низку заходів. До них відносяться
– Інвестиції в електроенергетичну інфраструктуру
– Зменшення інвестиційних витрат
– лібералізація ринку електроенергії
– Зміцнення державних фінансів
– Підтримка кінцевих споживачів
У нашому дослідженні ми детально аналізуємо окремі заходи.
Американське обладнання допомагає Державній прикордонній службі України та адміністрації Одеського порту захищати й підтримати Чорноморський гуманітарний коридор, звідки наразі відправлено приблизно 850 кораблів і 52 млн тонн зерна та вантажів, що годуватимуть світ і підтримують економіку України, заявила посол США в Україні Бріджит Брінк.
“Приємно повернутися в процвітаюче і відважне портове місто Одесу, всесвітньо відоме своєю багатою культурною спадщиною. Навіть перед обличчям щоденних атак Росії Одеса твердо стоїть на Чорному морі”, – сказала вона на Black Sea Security Forum в Одесі.
Посол США повідомила, що регулярно відвідує Одесу, зустрічається з місцевою владою, прикордонниками, портовиками і безпосередньо одеситами. Ці зустрічі дають їй змогу сформувати уявлення про проблеми, що стоять перед містом, і доводять рішучість жителів захищати місто і його порти.
Напередодні Міжнародного дня рисі, Всесвітній фонд природи WWF-Україна запустив проєкт «Не барись врятувати рись». Мета проєкту — збереження рисі на території Карпат і Полісся, де вона мешкає. Для цього WWF-Україна шукає та об’єднує друзів плямистих. Українські бренди Oliz, Yakush стали першими друзями євразійської рисі: частину коштів зі своїх плямистих колекцій вони передають на підтримку роботи WWF-Україна.
Ми створюємо тренд на підтримку найбільшої кішки Європи, яка втрачає свій дім! Обираючи тваринний принт, ви наголошуєте на проблемі та сприяєте її вирішенню.
З 1994 року, коли рись включили до Червоної книги України та заборонили полювання на неї, чисельність популяції тварини суттєво не збільшується, а про її життя досі відомо небагато. В Україні рись трапляється у Карпатах — близько 400 особин, та на Поліссі — до 100 особин. Від цього виду залежить здоров’я екосистем та життєвий цикл інших видів тварин і рослин (зокрема червонокнижні), що живуть поруч з нею.
“Для ефективної охорони будь-якого виду необхідно володіти ґрунтовними даними щодо його чисельності, особливостей поширення, динаміки цих показників, розуміти загрози та виклики з якими вид стикається. Вважаємо, що критично важливо створити державну систему моніторингу біорізноманіття. Без неї забезпечити ефективну охорону тваринного світу України, зокрема червонокнижних видів, буде неможливо”, — Тарас Ямелинець, керівник напряму “Рідкісні види” WWF-Україна.
WWF-Україна вже вдалося зібрати та проаналізувати дані знахідок рисі у 650 локаціях та з понад 500 установ Карпат і Полісся, щоб створити актуальну карту поширення рисі в Україні та її лісових оселищ для ефективного планування охоронних заходів та вивчення виду; суттєво посилити моніторинг рисі в Карпатах та на Поліссі за допомогою фотопасток. Загалом, з 2019 року 74 засоби стеження та необхідні аксесуари до них передали до девʼяти природоохоронних та трьох лісогосподарських установ; розробити методичні рекомендації з моніторингу рисі в Карпатах та на Поліссі, які рекомендовані Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України для працівників лісового господарства та установ природно-заповідного фонду.
Усі роботи здійснюються в межах затвердженого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Національного плану дій щодо збереження рисі євразійської, а також проєктів “Співжиття заради збереження”, NatureFIRST, LECA. Фінансування робіт: WWF-Polska, програми HORIZON та Interreg Європейського Союзу.
Українці, бренди та компанії можуть підтримати діяльність WWF-Україна, яка допоможе дізнатися, скільки рисей залишилося в Україні станом на зараз, закупити необхідне обладнання для їхнього моніторингу, збереження та комфортного існування рисі в Україні. Як організація, яка дбає про майбутнє, WWF-Україна прагне надихнути українців підтримувати дружнє до природи відновлення України вже зараз.
Переглянути проєкт та підтримати його можна за посиланням — https://specials.wwf.ua/lynx
Розробку втілила українська вебкоманда Figmatica.
Всесвітній фонд природи WWF-Україна — представництво однієї з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі — WWF (Всесвітній фонд природи). Місія WWF — зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою.
Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на засіданні в понеділок схвалив законопроєкт №11146 щодо розміщення, проєктування та будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС (Х3/Х4).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, для спорудження блоків на основі реактора ВВЕР-1000 передбачено закупівлю НАЕК “Енергоатом” ядерного палива, технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів і пов’язаних із ними послуг у Westinghouse (США).
Будівництво Х3/Х4 дасть змогу збільшити річне виробництво електроенергії на 16,2 млрд кВт-год, а відпуск – на 15,4 млрд кВт-год.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, третій блок може бути під’єднаний до мережі за три роки після початку робіт з його добудови, четвертий – за чотири роки.
Він уточнив, що фінансування будівництва Х3/Х4 здебільшого планується за рахунок кредитних коштів, меншою – власних коштів НАЕК.
Своєю чергою голова НАЕК “Енергоатому” Петро Котін нагадав, що третій блок споруджуватимуть не з нуля, а обладнання для будівельної частини третього блоку готове на 80%.
“На сьогодні практична готовність для встановлення обладнання дуже висока. Щойно буде підписано ухвалений вами закон, ми вже наступного дня зможемо почати монтування обладнання”, – сказав він.
Котін уточнив, що в роботах зі спорудження блоків візьме участь велика кількість фахівців з окупованої Запорізької АЕС, які виїхали з території станції.
“До кінця року, якщо все буде нормально із законом, ми плануємо довести кількість людей до 2 тис. безпосередньо на самому блоці, більшість із них будуть із ЗАЕС”, – зазначив він.
Як повідомлялося, у липні 2023 року парламент Болгарії делегував міністру енергетики країни провести переговори з главою Міненерго України щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”. Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася 2012 року.
Раніше глава Міненерго України Герман Галущенко зазначав, що будівництво блоків №3-4 блоків Хмельницької АЕС додасть 2,2 ГВт в енергосистему з метою компенсації втрат енергетичних потужностей через війну.
БУДІВНИЦТВО, ЕНЕРГОБЛОК, ЗАКОН, Комітет Ради, Хмельницька АЕС
Турецька компанія Anadolu Isuzu поставить на адресу КП “Миколаївпастанс” нові низькопідлогові автобуси на загальну суму EUR4,5 млн у рамках проєкту “Міський громадський транспорт України”, що фінансується Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
Повідомлення про присудження контракту за підсумками проведеного тендера опубліковано в додатку до Офіційного вісника ЄС, на який посилається AllTransUA.
Кількість автобусів не вказано, однак, як повідомлялося, у липні 2023 року Чернігівський автозавод корпорації “Еталон” заявляв, що запропонував за цю суму 55 автобусів, тоді як дві турецькі компанії – відповідно 26 і 28 од.
Як повідомлялося, умовами тендеру передбачено постачання автобусів із дизельним двигуном завдовжки від 8,2 м до 10,5 м, включно з основними та витратними запчастинами, обладнанням та інструментами для обслуговування і ремонту, супутніми послугами.
Автобуси повинні мати пасажиромісткість щонайменше 60 осіб, зокрема щонайменше 24 сидячих (плюс одне місце для інвалідного візка).
Першу партію автобусів мають поставити не пізніше ніж за п’ять місяців від дати отримання постачальником авансового платежу, а завершення контракту – за 12 місяців.
КП “Миколаївпастранс” у рамках відновлення співпраці з ЄІБ за проєктом “Міський громадський транспорт України” оголосило тендер 5 квітня 2023 року.
Своєю чергою, КП “Київпастранс” у квітні поточного року підписало контракт із цією ж турецькою компанією на постачання 12-метрових повністю низькопідлогових автобусів за EUR18,595 млн (орієнтовно до 85 од.) із фінансуванням ЄІБ.
Українські виробники автобусів неодноразово зазначали, що в тендерах ЄІБ вони або не можуть узяти участь через умови, або перевагу віддають іноземним учасникам.
Додатковий період реєстрації для участі в єдиному вступному іспиті (ЄВІ) та єдиному фаховому вступному випробуванні (ЄФВВ) стартує 17 червня і триватиме до 21 червня, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).
“Вступники, які не встигли зареєструватися для участі в ЄВІ/ЄФВВ, зможуть це зробити в додатковий період реєстрації – з 17 до 21 червня 2024 року”, – ідеться в повідомленні пресслужби УЦОЯО.
Зазначається, що реєстрацію осіб, які бажають узяти участь у ЄВІ/ЄФВВ, здійснюють приймальні комісії закладів вищої освіти очно (за умови особистої присутності вступника) або дистанційно.
Як повідомлялося, понад 245 тис. учасників складатимуть вступні іспити до магістратури в основну сесію.
