Підприємства, що входять до асоціації “Укрцемент”, у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу, повідомила пресслужба “Укрцемент”.
Згідно з даними асоціації, показник січня-березня поточного року практично досяг показника аналогічного періоду довоєнного 2021 року, коли обсяг виробленого цементу становив 1,56 млн тонн.
Водночас виробництво клінкеру в першому кварталі 2024 року скоротилося на 8,5% порівняно з першим кварталом минулого року і становило 878,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2023 році сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До Асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Українські трейдери в травні законтрактували 620 тонн української соняшникової олії на експорт, який демонструє вельми швидкі темпи, але в липні-серпні темпи експорту можуть сповільнитися, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ціни на соняшникову олію зростають через обмежену пропозицію на світовому ринку. Основними виробниками соняшникової олії у світі є Росія та Україна. Росія експортує більшість своєї продукції до Китаю, тоді як інші країни-покупці звертаються до України, де пропозиція обмежена. Це призводить до зростання цін на соняшникову олію”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, закупівельна ціна на соняшник в Україні вже перевищила 18 тис. грн/тонна. Однак заводи готові купувати його навіть за високими цінами через низький рівень запасів. Крім того, відновлення роботи портів у березні-лютому призвело до значного зменшення запасів соняшнику, що також впливає на зростання цін.
Переробні заводи працюють з мінімальним прибутком в очікуванні нового сезону олійних культур. Поточні ціни часто приносять заводам мінімальний прибуток або навіть збитки, але їхня головна мета – підтримувати роботу до початку сезону ріпаку, коли на переробку надійде новий урожай, упевнені експерти.
“Цього тижня очікується подальше зростання цін на соняшник. Заводи продовжуватимуть купувати соняшник за наявними цінами, які коливаються в межах 18,1-18,2 тис. грн. До кінця тижня-початку наступного року очікується, що закупівельні ціни сягнуть 19 тис. грн/ тонна”, – прогнозують у “Пуск”.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” з великим сумом повідомляє про смерть засновника й голови агентства Олександра Мартиненка в Києві у вівторок. Йому було 63 роки.
Колектив агентства продовжує свою роботу в повному обсязі. Усі новинні та інші інформаційні продукти виходять і будуть виходити, як і виходили. Співробітники “Інтерфакс-Україна” висловлюють подяку за емоційну підтримку колективу у зв’язку з втратою і теплі слова на адресу засновника агентства і зі свого боку висловлюють співчуття рідним і близьким Олександра Мартиненка.
Про дату та місце прощання буде повідомлено додатково.
Олександр Мартиненко, 1960 р. н., закінчив економічний факультет Харківського державного університету, створив й очолив агентство “Інтерфакс-Україна” 1992 року. Також був заступником голови (1991) і консультантом (2001) Адміністрації президента України, прессекретарем президента України (1998-2001), секретарем Ради з питань інформаційної політики при президентові України (2001-2002), членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (2002-2003).
Кавалер ордена “За заслуги” III ступеня (2022), ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2020). З 2010 року – заслужений журналіст України.
“Інтерфакс-Україна” – незалежне українське інформаційне агентство, яке працює на українському ринку політичної та економічної інформації з 1992 року. Випускає більше 40 інформаційних продуктів чотирма мовами. Редакція (головний офіс) агентства знаходиться в Києві. “Інтерфакс-Україна” не входить до складу іноземних медіа-холдингів. Засновником та власником “Інтерфакс-Україна” був Олександр Мартиненко. Як повідомлялося наприкінці 2023 року, інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” стало офіційним представником на українському ринку міжнародної компанії Dun & Bradstreet (D&B), агентство з 2005 року є членом та офіційним постачальником послуг Американської торговельної палати в Україні.
Мережа VARUS запустила комунікаційну кампанію на підтримку Харкова та його незламних жителів, які зараз особливо потерпають від нищівних ворожих обстрілів.
На сайті VARUS.UA з’явилась окрема сторінка з товарами, виготовленими у Харкові. Усі охочі можуть замовити продукцію, підтримавши таким чином харківських виробників. Продукти місцевих брендів підсвічені спеціальною позначкою “Зроблено у Харкові”.
“Хоч мережа VARUS поки і не представлена у Харкові, проте зараз дуже важливо об’єднуватись. Усі ми, українці, — одна велика родина. У нас спільний біль та єдина мрія на всіх — Перемога України. Єднаймось та допомагаємо одне одному”, — коментує Анна Луганська, директорка з маркетингу мережі VARUS.
Крім того, у соціальних мережах VARUS запустив серію сториз з цікавими фактами про виробників з Харкова і нагадуванням купувати харківські товари.
Такі маленькі, проте дуже важливі ініціативи з боку бізнесу і підтримка кожного українця, допомагають триматись, продовжувати жити попри всі виклики сьогодення.
Тож, ще одне маленьке нагадування — обирайте товари з позначкою “Зроблено в Харкові”, а кур’єри VARUS.UA доставлять вам їх прямо додому.
Довідка
VARUS — національна мережа супермаркетів, що представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією «Омега». Перший магазин мережі відкрився у 2003 році у Дніпрі, наразі загальна кількість — 107 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа VARUS працює в кількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go і сервіс усвідомлених покупок VARUS.UA .
Швеція надасть Україні 16-й і найбільший з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ пакет військової допомоги, повідомляється на сайті шведського уряду.
Зазначається, що нові можливості зміцнюють протиповітряну оборону України. Пакет допомоги становить 13,3 мільярда шведських крон ($1,3 млрд) і відповідає пріоритетним потребам України.
Швеція передає Україні літаки радіолокаційної розвідки та управління (ASC 890), тим самим посиливши можливості протиповітряної оборони України. Швеція передає весь шведський парк Pansarbandvagn 302 (Pbv 302) на підтримку створення нових бригад української армії. Швеція також відправить артилерійські боєприпаси та ресурси для обслуговування раніше переданої техніки.
З моменту жорстокої наступальної війни Росії Швеція виділила 43,5 мільярда крон на військову підтримку України.
До 16-го пакета військової підтримки також входять: фінансова підтримка коаліцій здібностей; фінансова підтримка фондів та ініціатив, які дають змогу швидко і масштабно закупити обладнання для України. Шведському агентству оборонних досліджень також буде доручено підтримати Україну у створенні власного інституту оборонних досліджень.
У рамках цього пакета можливості бойового командування України додатково зміцнюються за рахунок передання терміналів із підпискою на супутниковий зв’язок.
ДП “Ліси України” виграло тендер Міністерство оборони України на поставку майже 28 тис. куб. м деревини, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець у Facebook.
“Торги відбувалися на Prozorro. Кінцева ціна – 3750 грн за куб. м. Згідно з умовами договору, постачальник повністю забезпечує доставку продукції. Тому ціна дещо вища, ніж на біржових аукціонах”, – написав він.
Гендиректор додав, що ДП “Ліси України” 2024 року безоплатно надало Силам оборони майже 75 тис. куб. м і виконало всі отримані підприємством заявки від військових частин.
“Вважаємо правильним, якщо і за тендерною процедурою деревина постачатиметься військовим безпосередньо від виробника. Це дасть змогу оптимізувати видатки бюджету, гарантувати якість і своєчасність поставок”, – наголосив Болоховець і додав, що з 2023 року ДП “Ліси України” надало ЗСУ майже 200 тис. куб. м пиломатеріалів і необробленої деревини на суму понад 330 млн грн.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
