Фонд державного майна (ФДМ) України на аукціоні в системі “Прозорро.Продажі” продав ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” у Полтавській області за 14 млн грн, що на 24,% вище за стартову ціну.
Як повідомляється на сайті системи “Prozorro.Продажі”, у торгах узяв участь лише один учасник – ТОВ “Агро-Сонце”, який запропонував за лот 14 млн грн за стартової ціни 11,22 млн грн. Разом із ПДВ переможець аукціону має сплатити 16,82 млн грн.
Крім того, покупець ЄМК ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” зобов’язаний упродовж півроку з дня переходу права власності не допустити звільнення працівників і погасити заборгованість підприємства із заробітної плати та перед бюджетом.
ДП “Лохвицький спиртовий комбінат” – найбільший із решти державних спиртзаводів, який не працює з 2009 року. Прострочена кредиторська заборгованість спиртзаводу, станом на 31 березня 2024 року, досягла 55,68 млн грн. На підприємстві числиться три співробітники. Усі активи підприємства розташовані в Миргородському районі Полтавської області.
ТОВ “Агро-Сонце” (Харків) заснована 2017 року, має понад п’ять складів у різних регіонах, займається постачанням хімічної сировини понад 1000 організаціям.
Дохід підприємства 2023 року становив 31,54 млн грн, чистий дохід – майже 1,08 млн грн, активи – 35,18 млн грн, боргові зобов’язання – 22,7 млн грн. Бенефіціар ТОВ “Агро-Сонце” – Наталія Одарюк.
Україна 2023 року поставила на ринок Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, що стало другим результатом і становило 28% усього імпорту цього продукту країнами Співдружності, повідомляє Євростат.
Згідно з повідомленням, найбільшим постачальником меду 2023 року став Китай із 60,2 тис. тонн і 37% частки ринку, третє місце належало Аргентині з 20,4 тис. тонн (12%), четверте – Мексиці з 10,7 тис. тонн (7%), п’яте – Кубі з 4,7 тис. тонн (3%).
Найбільшим імпортером меду 2023 року була Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн меду з країн за межами ЄС, що становило 25% усього імпорту ЄС. Бельгія була другим за величиною імпортером – 31,4 тис. тонн (19%), далі йдуть Польща з 23,3 тис. тонн (14%), Іспанія з 15,7 тис. тонн (10%) і Франція з 7,7 тис. тонн (5%).
Загалом 2023 року члени ЄС імпортували 163,7 тис. тонн натурального меду з країн, що не входять до ЄС, на суму EUR359,3 млн. Водночас країни-члени ЄС експортували 24,9 тис. тонн на суму EUR146,0 млн.
Велика Британія стала провідним покупцем меду, виробленого в ЄС 2023 року, – 4,3 тис. тонн (17% усього експорту меду за межі ЄС). Далі йшли Саудівська Аравія з 3,5 тис. тонн (14%), Швейцарія – 3,4 тис. тонн (13%), США – 3,3 тис. тонн (13%) і Японія – 2,5 тис. тонн (10%).
Іспанія стала найбільшим експортером. Вона відправила 7,1 тис. тонн меду в країни за межами ЄС, що склало (29% усього експорту цього продукту з ЄС). Далі йдуть Німеччина з 5,5 тис. тонн (22% усього експорту), Румунія з 1,7 тис. тонн (7%), Угорщина з 1,6 тис. тонн (6%) і Греція з 1,5 тис. тонн (6%).
Джерело: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/w/ddn-20240520-1
Німеччина готова швидко перенаправити доходи від заморожених російських активів на допомогу Україні, передає Reuters.
“Якщо існуватиме юридично можливий механізм, який дасть нам змогу ще краще розпоряджатися в майбутньому цими фінансовими потоками від заморожених активів, то ми точно відкриті”, – цитує видання слова своїх джерел у міністерстві фінансів Німеччини.
Водночас, передає Reuters, Німеччина наполягає, що готова конфіскувати тільки доходи від російських суверенних активів, а не самі активи. На переконання німецького мінфіну, такий підхід дасть змогу дотриматися основоположного принципу суверенної недоторканності держав.
Повідомляється, що наступного тижня це питання обговорюватимуть на зустрічі міністрів фінансів країн “Великої сімки” в Італії, на яку запрошено також Україну.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” роздуває доменну піч №2 після короткострокового ремонту третього розряду.
Згідно з інформацією підприємства в середу, капремонт тривав цілодобово протягом шести діб. Роздування ДП-2 триватиме до кінця поточного тижня. На оновлення домни комбінат спрямував понад 85 млн грн.
“Фахівці доменного цеху та інжинірингової служби “Запоріжсталі” спільно з фахівцями “Метінвест-Промсервісу” і “Запоріжвогнетриву” в повному обсязі виконали заплановані роботи з оновлення другої домни. Капремонту передував ґрунтовний підготовчий етап, що дало змогу знизити терміни ремонту на добу”, – зазначив генеральний директор підприємства Роман Слободянюк.
Сукупно на майданчику працювало близько 200 фахівців комбінату та підрядних організацій. Серед основних виконаних робіт – заміна засипного апарату, ремонт устаткування ливарного двору, систем гідравліки та змащення, ремонт металоконструкцій і рейкових шляхів бункерної естакади, а також техобслуговування систем аспірації виробничого агрегату.
Основна мета ремонту ДП-2 – підвищення надійності обладнання та сталості виробничого процесу на доменній печі, поліпшення якості продукції, пояснюється в прес-релізі.
При цьому нагадується, що за час повномасштабної війни “Запоріжсталь” спрямувала на оновлення виробничого обладнання та очисних споруд, що працюють у комплексі, понад 1,2 млрд грн. Основна увага була сконцентрована на підтримці та оновленні обладнання для забезпечення його надійної роботи в непередбачених умовах.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” за січень-квітень 2024 року наростила випуск прокату на 59,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 844,8 тис. тонн із 530,9 тис. тонн, сталі на 56,1% – до 1 млн 9,3 тис. тонн, чавуну – на 46,5%, до 1 млн 50,4 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
20 травня 2024 року Посольство Ізраїлю в Україні провело у Києві дипломатичний прийом з нагоди 76-ї річниці з дня проголошення незалежності Держави Ізраїль.
Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський вітав на урочистому заході поважних гостей, серед яких були присутні: представники дипломатичних місій іноземних держав, акредитованих в Україні, українські політики і державні діячі, представники силових структур, бізнесмени, представники ізраїльської громади, культурні діячі.
Розпочався захід виконанням Державного гімну Ізраїлю та України чоловічим квінтетом хору ім.Верьовки.
Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський виголосив промову українською мовою, в якій, зокрема, наголосив, що цього року ізраїльський народ відзначає своє головне державне свято в умовах війни.
“Цього року нам складно радіти. Півтори тисячі ізраїльтян було жорстоко вбито 7 жовтня, понад 130 наших співгромадян все ще перебувають у руках терористів.
Цього року ми особливо гостро розуміємо, яку високу ціну нам доводиться платити за нашу незалежність. Ми платимо за неї кров’ю наших дітей, наших близьких,” – сказав посол.
У своїй промові Посол також наголосив, що у важкі часи випробувань обидва народи демонструють розуміння і дивовижну підтримку один одному.
“У світі є мало країн, які б розуміли один одного краще, ніж Ізраїль та Україна. 24 лютого 2022 року, з першого дня російської агресії, народ Ізраїлю підтримав Україну. 7 жовтня народ України однозначно підтримав Ізраїль. Ми відчуваємо цю підтримку та високо її цінуємо. Упевнений, що незважаючи ні на що, ми впораємося з нашими проблемами. Що незважаючи на війни та терор, наші країни залишаться вільними та незалежними,” – додав посол.
Від українського уряду привітання з нагоди свята висловив радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк.
Під час прийому була проведена фотовиставка «Design Duty», що представляє дизайнерів Ізраїлю та всього світу.
“Коридори солідарності” дали змогу Україні з 2022 року експортувати понад 136 млн тонн такої продукції, як зерно, руда і сталь, та імпортувати понад 52 млн тонн товарів, включно з пальним, транспортними засобами, добривами, а також військовою і гуманітарною допомогою, повідомляє pap.pl з посиланням на Європейську Комісію.
“У 2022 році ЄК у співпраці з Україною та Молдовою створила так звані коридори солідарності для поліпшення роботи транспортних маршрутів ЄС-Україна-Молдова після вторгнення Росії в Україну. Це альтернативні логістичні маршрути, що дають змогу перевозити товари залізничним, автомобільним і внутрішнім водним транспортом. Коридори, створені для обходу російської блокади експорту українського зерна через Чорне море, тепер охоплюють торгівлю в усіх секторах”, – нагадали в Єврокомісії.
“Коридори солідарності” дають змогу Україні та Молдові експортувати всі види товарів на світові ринки і забезпечувати доставку необхідної продукції в Україну, пояснили в ЄК. Ці маршрути проходять через Дунайський регіон, Польщу, країни Балтії та Адріатичний регіон. Вони доповнюють маршрут через Чорне море, створений Україною восени 2023 року.
У Європейській Комісії впевнені, що Дунайський коридор і Польсько-Балтійський коридор мають вирішальне значення для всього імпорту, а Адріатичне море має особливе значення для українського експорту несільськогосподарських товарів.
Європейський Союз і міжнародні фінансові інститути на цей час виділили на ці маршрути понад EUR2 млрд. Великомасштабні проєкти включають фінансування ЄС поліпшення судноплавства на Дунаї та Сулинському каналі в напрямку Чорного моря. Річкові лоцмани пройшли навчання за рахунок коштів ЄС. Крім того, було покращено обмін інформацією з українськими портами. Ця співпраця допомогла підвищити безпеку і пропускну спроможність судноплавства Дунаєм.
“Два роки тому “коридори солідарності” змінили логістичні маршрути у Східній Європі, щоб підтримати функціонування економік України та Молдови і запобігти глобальній продовольчій кризі. На сьогодні вони принесли підприємствам близько EUR50 млрд доходу і водночас зміцнили економічні зв’язки України з ЄС”, – повідомила єврокомісар Адіна Валян.
