Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-березні випустив продукцію на 417,4 млн грн, що на 8,2% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 1,7% – до 31,9 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (64,5 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (37,7 млн шт.).
Таким чином, за підсумками першого кварталу компанія сповільнила темп приросту виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду 2023 року – за підсумками двох місяців він становив 13,8%. Сповільнився і темп приросту випуску продукції в натуральному вираженні.
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося, 2023 року підприємство випустило продукцію на 1 млрд 611 млн грн, що на 64,8% більше, ніж за 2022 рік.
За даними ресурсу Clarity-project, 2023 року компанія отримала 185,2 млн грн чистого прибутку проти 3,6 млн грн роком раніше.
Україна в січні-березні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 9,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 111,600 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 7,1 раза – до $42,718 млн.
У перші три місяці року країна експортувала 5 тонн коксу на $1 тис. до Латвії (у січні та березні експорт був відсутній, як і в січні-березні-2023).
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (95,34% поставок у грошовому вираженні), Чехії (3,42%) та Угорщини (1,23%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) станом на 1 квітня 2024 року підтримало український експорт на 627 млн грн, що дало змогу експортерам країни у співпраці з агентством залучити 99,8 млн грн фінансування від банків-партнерів, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
“Підтримка та розвиток переробних підприємств, які експортують свою продукцію до інших країн світу, – один із пріоритетів державної політики “Зроблено в Україні”. Адже зростання обсягів вітчизняного експорту сприяє збільшенню виробництва і разом з цим – створенню нових робочих місць в економіці. У рамках програми “Зроблено в Україні” плануємо просувати українські товари на зовнішні ринки. Нашу продукцію мають знати споживачі всього світу. Вона має стати для них справжнім символом якості”, – процитувала його прес-служба Міністерства економіки.
За його словами, найчастіше програмою підтримки експортерів за участю ЕКА та банків-партнерів користувалися підприємці Вінницької області, де обсяг майбутнього експортного виторгу в області становив 243,2 млн грн, Києва (235,3 млн грн) та Харківської області (33,7 млн грн).
Найпопулярнішими товарами для продажу за кордон у першому кварталі були іграшки та ігрове обладнання, одяг і різноманітні харчові продукти, які постачалися іноземним контрагентам до Німеччини, США та Індії.
ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” засновано 2018 року. Його єдиним засновником і акціонером є держава в особі Кабінету міністрів. Управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ЕКА, здійснює Кабмін через уповноважений орган управління – Міністерство економіки.
Головна мета діяльності ЕКА – підтримка та стимулювання експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження. Установа захищає українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних із виконанням контрактів ЗЕД, надає низку послуг з посилення кредитної політики українських експортерів.
Директоркою із корпоративних зв’язків українського оператора електронних комунікацій «Київстар» призначена Олеся Оленицька. До сфери її діяльності входить весь спектр внутрішніх та зовнішніх корпоративних комунікацій, зв’язки з медіа, а також напрям корпоративної соціальної відповідальності.
«Київстар є не лише успішним та відповідальним бізнесом, а й частиною критичної інфраструктури, що забезпечує життєво необхідним зв’язком мільйони українців на фронті і в тилу, реалізовує масштабні проекти на підтримку ЗСУ, є великим платником податків та значним інвестором в економіку України. Швидкість, стійкість, енергонезалежність телеком-мереж разом із захистом даних є основними викликами галузі під час війни. Водночас, комунікації в період перманентної кризи набувають надважливого значення. І це не лише про інформування і технології. Це про людей. Адже саме люди є основою кожного бізнесу. Отже, одним з основних завдань нашої команди буде не лише забезпечувати ефективне управління репутацією, а й об’єднувати людей навколо спільних цінностей, надихати на нові звершення, надавати емоційну підтримку, залучати до спільнодії в проектах допомоги суспільству та Україні», – коментує Олеcя Оленицька.
Олеся має значний досвід роботи в ритейлі, тютюновій галузі, державному секторі та журналістиці. Кар’єру розпочинала в медіа, працювала в прес-службі Адміністрації президента України та прес-секретарем депутатської групи у Верховній Раді. Має ранг державного службовця.
Близько десяти років Олеся Оленицька працювала в компанії Philip Morris Україна, де вона пройшла шлях від спеціаліста до керівника відділу комунікацій та благодійної діяльності. У 2014 році Олеся очолила напрям корпоративних комунікацій та соціальної відповідальності німецького ритейлера METRO Україна, де у 2016 році стала директоркою Government Relations and Public Affairs.
Закінчила Національний університет ім.Тараса Шевченка, де здобула диплом магістра журналістики з відзнакою. Вчилася в аспірантурі та викладала журналістську майстерність в alma mater. Також закінчила юридичний факультет Національної академії управління України та в Школу публічної політики Лі Куан Ю Національного університету Сингапуру.
Довідка про Київстар:
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на грудень 2023 року обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і в найближчі три роки планує інвестувати в цей напрямок 600 млн долл США. Компанія допомагає країні долати виклики воєнного часу і за останні два роки виділила понад 1,8 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, місцевих громад, благодійних ініціатив. Єдиний акціонер Київстар – міжнародна Група VEON, з головним офісом в Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар понад 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Агрохолдинг “Астарта” 2023 року збільшив поголів’я великої рогатої худоби на своїх трьох молочних фермерах на 10% порівняно з минулим роком – до 26 тис. голів, з яких 47% – дійне стадо, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
Згідно з документом, надої ВРХ зросли на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досягли 25,8 кг/добу. Це разом зі зростанням дійної чисельності стада на 3% порівняно з минулим роком призвело до збільшення виробництва молока на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склало 115 тис. тонн.
Крім того, агрохолдинг у 2023 році наростив продажі сирого молока на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 111 тис. тонн, з яких 96% були вищої якості (роком раніше – 94%).
Усе молоко “Астарта” реалізувала всередині країни. Агрохолдинг постачає сире молоко вищого ґатунку провідним великим молочним переробникам України, зокрема “Люстдорф”, Яготинський маслозавод та іншим.
Середня ціна реалізації сирого молока збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 14 тис. грн. У євро ціна продажу скоротилася на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 352 EUR/т у 2023 році на тлі інфляції та зміни валютних курсів.
Згідно зі звітом, “Астарта” має 33 молочні ферми в трьох регіонах України і спеціалізуються на виробництві сирого молока для подальшої реалізації переробним підприємствам.
Агрохолдинг має у своєму розпорядженні комплекс із вирощування телят для поповнення власних потреб, який було відкрито 2012 року, він виробляє щорічно близько 5 тис. голів високопродуктивних телят.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2023 році скоротила чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а її EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн. Виручка агрохолдингу торік зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Державний Ощадбанк (Київ) за 2023 рік заробив 6 млрд грн чистого прибутку, що на 1,25 млрд грн більше від раніше оголошених попередніх даних і в 9,4 раза перевершує фінрезультат 2022 року (0,638 млрд грн), повідомила фінустанова в п’ятницю.
“За підсумками річних коригувальних проводок фінансовий результат банку сягнув майже 6 млрд грн – це рекордний рівень за весь час його роботи. (…) Завдяки цьому Ощадбанк піднявся на другу сходинку рейтингу прибутковості банківських установ України (згідно з даними НБУ)”, – зазначено в прес-релізі.
Таким чином Ощад обійшов Райффайзен Банк, Сенс Банк, а також державний Укрексімбанк, який за попередніми даними закінчив минулий рік із чистим прибутком 5,22 млрд грн.
Зазначається, що правління та наглядова рада Ощаду схвалили остаточні результати роботи у 2023 році на основі аудиторської звітності та висновку без зауважень.
“Минулий 2023 рік став восьмим поспіль роком, протягом якого банк демонструє прибуткову діяльність”, – наголосила пресслужба фінустанови.
Зазначається також, що за перший квартал поточного року Ощад заробив 4,9 млрд грн чистого прибутку, що більш ніж удвічі перевершує результат за перший квартал минулого року.
“Значною мірою це зумовлено нарощуванням операційних доходів, які збільшилися на 0,9 млрд грн, або на 14%, а також позитивним результатом переоцінки ОВДП з індексованою вартістю на 1,2 млрд грн”, – пояснили в держбанку.
В Ощаді додали, що додатковим фактором такого результату є виважений підхід до оптимізації операційних витрат, ефективна політика управління ризиками та формування активної частини балансу “з урахуванням реалій і потреб економіки воєнного часу”.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
