Національна аграрна академія наук (НААН) закликає чинну владу та Фонд державного майна (ФДМ) України до конструктивного діалогу щодо земель сільгосппризначення, які знаходяться у підпорядкуванні академії.
Про це на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” заявив головний учений секретар НААН, директор ННЦ Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва доктор технічних наук Валерій Адамчук.
Він нагадав, що НААН – державна самоврядна наукова організація, до складу якої входить 82 наукові установи, у тому числі вісім національних наукових центрів, 32 науково-дослідних інститути, 39 науково-дослідних станцій, біосферний заповідник “Асканія Нова”, 91 юридична особа – це державні підприємства. Із загальної кількості 175 юридичних осіб наразі в окупації перебувають 12, ще вісім у стадії банкрутства, неактивні – сім державних підприємств.
“НААН, станом на 1 січня 2025 року, виконала свої зобов’язання перед державою, які мали передувати оптимізації земельних ділянок, які були та є на балансі академії. Якщо в минулому році у нас було 462 тис. га землі, то після виконання відповідних розпоряджень уряду до сфери управління Фонду державного майна було передано 210 тис. га. Таким чином у НААН залишилося у використанні 276,7 тис. га, у тому числі 217 тис. га ріллі”, – наголосив представник президії академії.
Адамчук акцентував увагу на тому, що ФДМ ініціював підготовку проєкту розпорядження Кабінету міністрів, яким передбачається вилучення земельних ділянок не тільки у дослідних господарств НААН, але й у науково-дослідних установ і передача їх у постійне користування ДП “Резерв”. Він вважає, що це призведе до обезземелення наукових установ, яким залишаться винятково будівлі і території, на яких вони розташовані. При цьому всі питання із закладанням дослідів, веденням селекційної роботи опиняються під загрозою. Наукові заклади, президія НААН провели відповідні засідання, обговорили ситуацію щодо намірів ФДМ вилучити у НААН 135 тис. га і направили відповідні звернення до органів влади.
Головний учений секретар НААН привернув увагу до того, що Україна в умовах повномасштабного вторгнення відкрила свої кордони, скасувала системи контролю для безперешкодного ввезення у державу всіх складових аграрного виробництва: імпортних добрив; пестицидів; насіння; техніки; паливно-мастильних матеріалів тощо. Натомість Європа не поспішає відкрити свій ринок для української агропродукції. Подібна залежність від імпорту, особливо під час війни, створює високі ризики для аграрної країни та її продовольчої безпеки.
Сільгоспземлі НААН по співвідношенню до земель України, за оцінкою Адамчука, складають менше 0,5% і їх вилучення не принесе суперефекту для держави. Крім того, він наголосив на тому, що наразі ФДМ не оприлюднив інформацію щодо приватизації та її ефективності вже переданих раніше державі сільгоспземель академії.
Директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, доктор сільгоспнаук Олександр Корнійчук розповів, що інститут знаходиться у Вінниці, впродовж багатьох років акумулював 1669 га землі, з яких близько 180 га лісових насаджень. Уся земля використовується для проведення наукових досліджень, зокрема, дослідів по створенню нових сортів, розробки нових технологій, зокрема, у насінництві. Інститут створив близько 210 сортів, з яких 130 наразі внесено у Державний реєстр рослин, придатних для поширення в Україні. Інститут веде селекцію 30 різних сільгоспкультур і є провідною установою, що спеціалізується на розвитку кормовиробництва.
Корнійчук зазначив, що науковці інституту надають послуги дорадництва у Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській областях. Лише у Вінницькій області працює близько 274 одноосібників в аграрному секторі, близько 2,4 тис. фермерів, приблизно 800 господарств середнього і більшого рівня та агрохолдинги, які користуються послугами науковців.
“Для інституту важливе збереження земельного ресурсу у тій кількості, яку установа має на сьогоднішній день. Його обмеження зменшить об’єми наукової роботи. У цілому все це призведе до великих збитків у майбутньому для нашої держави. Головне завдання, яке сьогодні вбачаємо: створення нових інновацій, їх поширення і впровадження у сільськогосподарське виробництво”, – сказав він і закликав ФДМ та Кабмін переглянути проєкти рішень і зберегти земельний ресурс за науковими установами, дати можливість зберегти трудові колективи.
Корнійчук підкреслив, що передані ФДМ 210 тис. га земельного ресурсу, який належав НААН, не повністю використано. Наразі на аукціони виставлено близько 40 тис. га. Держава досі не отримала очікуваний результат.
“Земля пустує, вона не приносить прибутку і таким чином втрачає свою головну, будемо говорити, ефективність – родючість ґрунтів”, – наголосив науковець.
Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець зазначив, що його наукова установа та її дослідні підприємства є єдиним елітрепродуктором по свинарству у регіоні. Інститут володіє 287 га землі, на яких веде селекцію гречки та конопель. Після проведення опитування низки господарств, що займаються рослинництвом і тваринництвом, Інститут порівняв їх та свої результати роботи та дійшов висновку, що ефективно господарює. Наукова установа сплачує державі податки та оплачує 9 тис. грн за оренду 1 га, а її дослідні господарства – 6-6,5 тис. грн за 1 га, тоді як показник комерційних аграрних підприємств становить 5-7 тис. грн за 1 га.
Він висловив занепокоєння долею стада, яке вирощує інститут, адже при вилученні в установи 100% ріллі, повністю зникне кормова база для тварин.
Кабанець зауважив, що будь-яка реформа має бути зрозумілою: мати початок, алгоритм дій і прогнозований результат. Перш ніж її реалізовувати, має відбутись обговорення проблеми, пошук компромісів, щоб вся країна отримала позитивний результат.
Директорка Носівської селекційно-дослідницької станції Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла НААН Наталія Буняк повідомила, що станція працює у Чернігівській області уже 114 років. Спеціалізується на селекції жита, вівса, ячменю, багаторічних трав. Упродовж останніх п’яти років до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, внесла 19 сортів. Станом на 1 січня 2025 року установа представлена у Держреєстрі 45-ма сортами по 13 культурах.
При цьому держава виділила на утримання Носівської станції у 2021 році 611 тис. грн, а 2023 року – 348 тис. грн. Установа, своєю чергою, за п`ять років перерахувала у спецфонди держави 158 млн грн, тобто у середньому 31,6 млн грн на рік, з яких щорічно сплачувалось 24,2 млн грн податків. У 2024 році ця сума становила 5,7 млн грн, що у середньому на розрахунок на 1 га становило 5,8 млн грн при мінімальному податковому зобов’язанні – 1,3 млн грн. Станція протягом 2018-2024 років витратила на науку близько 95 млн грн і одночасно забезпечувала аграріїв високоякісним насінням.
Носівська селекційно-дослідна станція у січні 2025 року аналогічно з усіма науковими установами аграрного профілю пройшла державну атестацію. Її колектив сподівається, що всі непорозуміння будуть вирішені під час конструктивних обговорень. Науковці залишаться із акумульованою землею і зможуть і надалі забезпечувати товаровиробників якісним насінням, завдяки якому заробляє і на фінансування своєї роботи, і на утримання землі, що є в їх користуванні.
Головний учений секретар НААН Валерій Адамчук та очільники наукових установ сподіваються на конструктивне обговорення проблеми з урядом і ФДМ до прийняття будь-яких рішень.
Агрохолдинг ІМК розпочав весняну посівну кампанію 2025 року 16 квітня і планує посіяти 64,8 тис. га кукурудзи та 24,9 тис. га соняшнику, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Незважаючи на дощовий та холодний початок весни, а також часті повітряні тривоги, завдяки своєчасно проведеним ґрунтообробним операціям восени 2024 року в компанії вдалося вчасно розпочати посівну кампанію поточного року”, – розповів операційний директор ІМК Богдан Кривіцький.
Він висловив упевненість, що завдяки якісному оновленню техніки ІМК зможе вкластись в оптимальні строки.
“Всі ТМЦ закуплені і поставлені, техніка справна, весь виробничий персонал готовий закладати фундамент майбутнього врожаю ярих культур”, – наголосив Кривіцький.
Як повідомлялося, восени 2024 року озима пшениця в ІМК була посіяна на площі 20,7 тис. га, що становить близько 17% земельного банку компанії.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює у Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ та центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю у 2023 році 1,002 млн тонн.
ІМК у січні-вересні 2024 року збільшив виручку до $140,8 млн, що на 43% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Збільшення нормалізованої EBITDA у січні-вересні 2024 року, а також збільшення чистого прибутку в агрохолдингу пояснили збільшенням обсягів продажу і підвищенням цін на зерно.
Виробник тютюнових виробів ПАТ “Джей Ті Інтернешнл Україна” (Кременчук, Полтавська обл.) з групи компаній Japan Tabacco Inc. (JTI) виплатить дивіденди у розмірі 276 млн грн, таке рішення прийняли загальні збори 10 квітня.
“Виплата дивідендів здійснюється частками щомісяця протягом шести місяців з дати прийняття рішення. Cпосіб виплати дивідендів – безпосередньо акціонеру шляхом переказу цих коштів товариством у доларах США на грошовий рахунок акціонера – JT International Holding B.V. (Нідерланди)”, – повідомило товариство в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Зазначається, що строк виплати дивідендів встановлено з 26 квітня по 8 жовтня цього року.
Суму дивідендів в іноземній валюті до виплати буде визначено за комерційним курсом уповноваженого банку на дату купівлі іноземної валюти. У разі виплати дивідендів за рахунок власних коштів в іноземній валюті, перерахунок здійснюється за офіційним курсом Національного банку України на дату виплати.
Згідно із даними системи YouControl, “Джей Ті Інтернешнл Україна” у 2024 році збільшило чистий прибуток на 8,0% – до 981,21 млн грн, тоді як його виручка зросла на 17,0% – до 6 млрд 748,22 млн грн.
JT International Holding B.V. належить 100% ПАТ.
ПАТ “Укрнафта” приєдналося до Глобального договору ООН, повідомив керівник компанії Сергій Корецький.
“Важливий етап в історії “Укрнафти” – підприємство приєдналося до Глобального договору ООН в Україні – локальної мережі найбільшої глобальної ініціативи, що об’єднує провідні компанії світу та України навколо спільних цінностей сталого розвитку”, – написав він у своєму Facebook у вівторок.
За словами Корецького, сучасна компанія в сучасному світі має розуміти відповідальність як перед суспільством, так і перед довкіллям та чітко дотримуватися найвищих стандартів у своїй роботі.
“Партнерство з Глобальним договором ООН в Україні допоможе “Укрнафті” чітко слідувати його 10 принципам задля досягнення Цілей сталого розвитку ООН та сприяти досягненню 17 Цілей сталого розвитку – заради формування сильного, сталого й відповідального суспільства”, – пояснив глава компанії, додавши, що це захист прав людини, справедливі принципи праці, екологічні стандарти та нульова толерантність до корупції.
Він наголосив, що таким чином “Укрнафта” ще раз підтвердила встановлений нею курс після переходу під управління держави: вона працює прозоро, розвиває міжнародне партнерство, впроваджує найвищі стандарти корпоративного управління OECD і дотримуємося світових ESG-стандартів.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у січні-березні 2025 року виріс на 1,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомляється у Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Оприлюднені Держстатом показники по ВВП, промисловості, будівництву та ряду інших сфер економіки дозволили експертам ІЕД уточнити оцінку зростання реального ВВП у першому кварталі 2025 року. За нашою оцінкою реальний ВВП зріс на 1,2% до у січні та 0,7% у лютому”, – йдеться у повідомленні пресслужби ІЕД у вівторок.
Зазначається, що ліпший доступ до електроенергії у березні та поступове зростання попиту були основними причинами певного поліпшення економічної ситуації у березні. За оцінкою ІЕД реальний ВВП у березні зріс на 1,3%.
Додана вартість у сільському господарстві скоротилася приблизно на 3% порівняно з показниками попереднього року у березні, що відповідає переглянутій оцінці за лютий. В ІЕД пояснили, що в основному це зумовлено скороченням виробництва продукції тваринництва у домогосподарствах. Як і раніше, просування російських військ призвело до зменшення виробництва поблизу лінії фронту.
“За нашими оцінками, реальна валова додана вартість (ВДВ) у промисловості у березні зросла на 2,5% до попереднього року, що трохи швидше за переглянутий показник у 1,8% у лютому. Помірне зростання внутрішнього попиту й експортних поставок підтримали збільшення виробництва, хоча російські атаки й надалі негативно впливали на економічну активність. Так, у березні посилились атаки на такі великі міста як Дніпро, Кривий Ріг, Харків”, – додали в інституті.
Виробництво у добувній промисловості у березні, за оцінкою ІЕД, скоротилося більш ніж на 3% порівняно з березнем-2024 передусім через тимчасову окупацію російськими військами кількох вугільних шахт Донецької області та атаки на газодобування. Реальна ВДВ у секторі електроенергетики зменшилася майже на 5%, що зумовлено російськими атаками.
В ІЕД підкреслили, що також переглянуто оцінку зростання у торгівлі до 0,7% у лютому (порівняно з лютим-2024). В організації сподіваються, що у березні зростання залишиться близьким до того ж рівня – 1,2%.
“Це надалі відображатиме тенденцію щодо зростання частки прямих продажів у торгівлі, що призводить до зниження оптового товарообороту. За нашими оцінками, реальна ВДВ у транспорті у березні скоротилася на 6%, що близько до переглянутої нами оцінки за лютий. Глибше сповільнення залізничних вантажних перевезень через кібератаки компенсувало трохи швидше зростання в інших транспортних сегментах. Залишався також вплив припинення транзиту газу”, – підкреслили в ІЕД.
Щодо інфляції, в ІЕД оцінюють її зростання на рівні 14,6% до попереднього року в березні порівняно з 13,4% у лютому. Одним з основних чинників такого прискорення було зростання середніх цін на яйця на 45% порівняно із низькою базою минулого року, тоді як в лютому ціни були близькими до минулорічних (вищими на 2% до попереднього року). Втім, інфляційний тиск також підтримували вже традиційні фактори, такі як зростання витрат на робочу силу, більші витрати на стабільне постачання енергії, низький урожай минулого року та наближення внутрішніх цін на ряд сільськогосподарських продуктів до світових (через усунення перешкод до експорту, які раніше утримували внутрішні ціни на нижчому рівні).
Як повідомлялось, НБУ погіршив прогноз зростання економіки України в поточному році до 3,1% з 3,6% у попередньому січневому макроекономічному прогнозі, у наступному – з 4,0% до 3,7% та у 2027 році – з 4,2% до 3,9%.
Як повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко 18 березня, зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) за січень-лютий 2025 року оцінюється в 1,1%.
Раніше, 28 лютого, Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз росту економіки України у 2025 році, знизивши його на 0,5 відсоткових пунктів (в.п.) порівняно з попереднім прогнозом – до 2-3%. Також на 2025 рік прогнози щодо зростання українського ВВП у 2025 році погіршив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – з 4,7% до 3,5%, Світовий банк – з 6,5% до 2% та Національний банк України – з 4,1% до 3,6%, проте як держбюджет-2025 побудовано на прогнозі зростання ВВП на 2,7%.
Крім того, інвестиційна група ICU знизила прогноз зростання ВВП України з 3,4% до 3% у 2025р.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” у січні-березні цього року виготовили та відремонтували майже 806 одиниць гірничо-шахтного устаткування, серед яких – три нові комбайни для проведення гірничих виробок.
Як повідомив енергохолдинг у пресрелізі у четвер, машинобудівники також забезпечили шахти понад 527 тис. запчастин та комплектуючих.
“Пройшли цей опалювальний сезон і вже зараз готуємо надійнішу опору для проходження наступної зими. Для цього енергетики продовжують відновлення в режимі 24/7, шахтарі забезпечують теплову генерацію паливом, а машинобудівники підтримують їх усім необхідним обладнанням”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК” Енерго Олександр Фоменко.
Згідно з повідомленням, шахтарі “ДТЕК Енерго” у січні-березні ввели перші три нові вугільні лави.
Як повідомлялося, у 2024 році інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили 7,5 млрд грн, а за останні три роки (2022-2024) – 18 млрд грн. Кошти було спрямовано на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
