Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що Україна та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення підписали 56 міжурядових угод, меморандумів, домовленостей між бізнесами та представниками місцевої влади.
“56 документів підписали представники України та Японії в рамках Конференції з економічного розвитку та відновлення в Токіо! Серед них міжурядові угоди, меморандуми, домовленості між бізнесами та представниками місцевої влади”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Зокрема, підписано міжурядову конвенцію про уникнення подвійного оподаткування; понад десяток домовленостей щодо підтримки відновлення України з потужними японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитною агенцією NEXI та Японським банком міжнародного співробітництва); грантові угоди щодо реалізації програм відновлення, а також низку документів між Міністерством аграрної політики України і японськими компаніями, які передбачають надання Україні різної сільгосптехніки і обладнання; міжурядовий меморандум щодо підтримки відновлення України з японськими організаціями (JICA, JETRO, Експортно-кредитна агенція NEXI та Японський банк міжнародного співробітництва); міжурядова меморандум
“Нафтогаз” домовився про проект у сфері вітроенергетики; оператор газотранспортної системи України підписав меморандум про підготовку до модернізації газокомпресорних станцій. Також, за словами прем’єра, підписано документи у сфері енергетики, телекомунікацій, інфраструктурного будівництва та екології.
“Японія вже показала лідерство з фінансової підтримки України. Тепер Японія має стати одним із лідерів українського відновлення та інвестицій у нашу економіку”, – підсумував Шмигаль.
Німеччина надасть Україні військову допомогу у 2024 році на суму EUR7,1 млрд, із них готується пакет допомоги на EUR1,1 млрд, повідомив федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц на пресконференції в Берліні в п’ятницю.
“Загалом Німеччина на військову допомогу виділила або взяла зобов’язання виділити EUR28 млрд”, – додав він.
Сьогодні, зазначив Шольц, “ми готуємо новий рівень – це EUR1,1 млрд. Це 36 броньованих гаубиць і колісних гаубиць із промислових запасів, 120 тис. шт. амуніції, а також дві системи Skynex і ракети для IRIS-T”, – сказав Шольц.
За його словами, підписана Угода про співпрацю у військовій сфері встановлює, що Німеччина буде і далі підтримувати незалежну Україну, яка обороняється проти російської агресії.
Німеччина, сказав Шольц, “підтримуватиме українських партнерів у розбудові сучасних обороноздатних збройних сил для того, щоб запобігти будь-якій майбутній агресії Росії”. За його словами, “сьогоднішня домовленість охоплює також допомогу в цивільній сфері, наприклад у розмінуванні, забезпеченні енергетичної інфраструктури в Україні та відновленні”.
Своєю чергою, зазначив Шольц, Україна бере на себе відповідальність за продовження реформ, що ведуть до вступу країни в ЄС. “Я маю чітко заявити: звісно, ми всі хочемо, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася. Але, на жаль, бачимо, що Росія не готова до тривалого і справедливого миру”, – заявив канцлер.
Він також звернувся до американського Конгресу з проханням про “ухвалення тих рішень, які зараз потрібні Україні, щоб забезпечити фінансову та військову підтримку”.
Як повідомляється на сайті Міністерства оборони Німеччини, у п’ятницю федеральний уряд підготував черговий пакет військової підтримки України на EUR1,13 млрд.
Він включає 18 самохідних гаубиць Panzerhaubitzen-2000 (буде поставлено у 2026-2027 рр., включно з навчанням, запасними частинами і боєприпасами, на додачу до вже запланованих 14), 18 колісних гаубиць RCH 155 (будуть поставлені в 2025-2027 рр. на додачу до запланованих 18), 120 тис. пострілів артилерійських боєприпасів калібру 122 мм (будуть поставлені в 2024 році), другий зенітно-ракетний комплекс SkyNex (буде поставлений у 2025 році), ще 100 ракет IRIS-T SLS (на додачу до раніше запланованих).
“Наша Угода про безпеку з Україною є історичною. Вперше у своїй історії Федеративна Республіка виступає в ролі держави-гаранта. Сьогоднішнє підписання є явною ознакою того, що Німеччина виконує свої збільшені зобов’язання в галузі політики безпеки в Європі. Наш “мюнхенський пакет” вартістю понад EUR1 млрд підтверджує нашу постійну військову підтримку України і показує, що ми виконуємо свою обіцянку постійно підтримувати наших українських партнерів у їхній боротьбі проти російської агресії”, – зазначив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Україна в січні поточного року наростила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,176 тис. тонн зі 135,073 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 3,1% – до $50,004 млн із 48,513 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (92,26% поставок у грошовому виразі), Польщі (3,88%) і Франції (2,52%).
У першому місяці року Україна не імпортувала чавун, як і в січні-2023.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Страхування військових ризиків у будівельній сфері гальмує непрозорість фінансових моделей, повідомила співзасновниця Інституту медіації партнерства Вікторія Берещак у коментарі “Інтерфакс-Україна”.
Вона зазначила, що страхування військових ризиків у будівельній сфері, набагато складніше, ніж, в агробізнесі, або великій промисловості та в енергетиці. Насамперед, через пошук тих фінансових інститутів, які готові надати гарантії та застрахувати майно девелоперів.
“У житловій нерухомості цей інструмент практично не використовується, зокрема, через непрості стосунки ринку і потенційних страхувальників: вони в мирний час не могли співпрацювати через юридичні питання і непрозорість певних процесів, зокрема, формування фінансового капіталу компаній, а у війну і поготів”, – підкреслила Берещак.
Водночас експерт зазначила, що потенційно страхування житлових проєктів, що будуються, не сильно вплине на собівартість.
“За оцінками, це приблизно 2-4% залежно від регіону (захищеність міста ППО, щільність і кількість атак, потенційні та супутні ризики з війною) і обсягів проекту”, – пояснила Берещак.
Для сегмента комерційної нерухомості страхування є важливим і потрібним інструментом, перш за все, для логістичних центрів.
Найчастіше розглядають при страхуванні такі військові ризики:
вибух або пряме попадання боєприпасів в об’єкт, що містить вибухові речовини;
падіння на застраховане майно повітряних суден військових типів та/або дистанційно пілотованих об’єктів або їхніх частин;
військові дії на території, де розташований об’єкт/відбувається будівництво.
“Потенційно (для комерційних проєктів) ідеться насамперед про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, Світовим банком та експортно-кредитними агентствами інших держав. Нагадаю також, що в нас є закон 3497-IX (законопроєкт №9015), який суттєво розширив повноваження Експертно-кредитного агентства страхувати від військових ризиків інвестиції українських та іноземних компаній в Україні”, – повідомила Берещак.
За 2023 рік за кордоном сталося 15,122 тис. дорожньо-транспортних пригод за участю українських водіїв, повідомило Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Водночас зазначають, що 31%, або 15,122 тис. ДТП сталися в Польщі, 19%, або 2,033 тис. ДТП – у Німеччині, 7%, або 753 – у Чехії, 4%, або 463, – в Італії.
Як повідомлялося, 2023 року було укладено 1,625 млн договорів “Зелена картка”, що на 0,7% менше, ніж 2022 року. Сума зібраних платежів склала 5,207 млрд грн (+27,3%).
Водночас сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася в 2,4 раза – до EUR46,7 млн, тоді як кількість оплачених вимог – на 96,6%, до EUR15,122 тис.
Президент України Володимир Зеленський планує найближчим часом зустрітися з президентом США Джо Байденом в онлайн-режимі. Про це глава держави сказав журналістам телеканалу Інтер на полях Мюнхенської конференції в суботу, 17 лютого.
“Ми будемо на контакті постійному з Байденом, домовилися про це. Деякі деталі не буду говорити, але думаю, що в рамках зустрічі G7, найближчим часом ми зустрінемося онлайн”, – сказав президент.
Він зазначив, що перебуває на постійному контакті зі США на різних рівнях, із Білим домом, із конгресменами.
Також Зеленський наголосив, що під час телефонної розмови з американським президентом, 17 лютого, той запевнив, що підтримуватиме Україну, і зробить усе, щоб був позитивний результат.
“Я впевнений, що США залишаться нашим стратегічним партнером”, – сказав глава держави.
