Страхова група “ТАС” (Київ) у 2023 році зібрала за укладеними договорами страхування 3,540 млрд грн платежів, що на 45,5% більше, ніж за 2022 рік.
Як повідомляється на сайті компанії, зокрема, за договорами КАСКО страховик зібрав 723,23 млн грн страхових платежів, що на 41% перевищує цей показник за 2022 рік і становить 20,43% загального обсягу премій.
Своєю чергою, за ОСЦПВ – 1,150 млрд грн платежів (+35,8%), що становить 32,48% загального обсягу премій за рік. Ще істотніше, на 78,2%, зросли продажі “Зеленої карти” – до 856,74 млн грн, або 24,2% загальної суми платежів компанії за рік.
Водночас, частка ДМС у портфелі страховика за підсумками минулого року становила 10,93%. За договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” залучила 386,91 млн грн премій – на 46,7% більше, ніж у 2022-му.
Зібрані компанії платежі за договорами страхування майна склали 84,42 млн грн, що на 13,8% перевищує відповідний показник за позаминулий рік, за іншими договорами – 338,78 млн грн платежів (+33%).
Як повідомлялося, 2023 року СГ “ТАС” виплатила за укладеними договорами страхування сумарно 1,341 млрд грн, що на 48,3% перевищує суму відшкодувань компанії за 2022 рік.
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій та філій.
На неформальній зустрічі в Брюсселі міністри оборони країн ЄС домовилися, що виконають свою обіцянку поставити в Україну 1 млн артилерійських снарядів, повідомив міністр оборони Естонії Ханно Певкур (Hanno Pevkur).
“Ми щойно домовилися з міністрами оборони ЄС, що виконаємо свою обіцянку поставити в Україну 1 млн артилерійських снарядів. До кінця березня буде досягнуто понад 0,5 млн снарядів. Понад 1,1 млн снарядів до кінця 2024 р. Виробничі потужності ЄС зростуть до 1,5 млн до кінця 2024 р.”, – написав Певкур у соцмережі Х.
Навесні минулого року країни Євросоюзу спільно домовилися в ЄС відправити в Україну один мільйон снарядів до березня 2024 року для відбиття військової агресії Росії.
Інженерно-будівельна компанія Rauta розпочинає реалізацію проєкту бізнес-центру на столичному Подолі, цей об’єкт стане першим, у якому Rauta виконує функції служби замовника, повідомили у прес-службі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Послуга служба замовника є новою в пропозиції Rauta, проте компанія вже має в портфоліо кілька проєктів, у яких виконує роботи, що дають змогу зводити будівлі “під ключ”, – повідомив власник компанії Андрій Озейчук.
Виконання функцій служби замовника будівництва охоплює супровід на передпроєктній стадії, розроблення проєктно-кошторисної документації, її експертизу, вибір генерального підрядника, отримання дозволу на будівництво, підготовчі роботи на будмайданчику, саме будівництво об’єкта, будівництво та підключення зовнішніх інженерних мереж, введення в експлуатацію.
У Rauta уточнили, що бізнес-центр площею близько 3 тис. кв. м будують для міжнародної IT-компанії в історичному центрі Києва, на Контрактовій площі, 10б.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними опендатабот, в Україні ТОВ “Раута груп” зареєстровано 2014 року, статутний капітал 388 тис.грн, дохід за 2022 рік 102 млн 396 тис.грн.
27 лідерів країн Євросоюзу домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
“У нас є угода. Єдність. Усі 27 лідерів домовилися про додатковий €50-мільярдний пакет підтримки України в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує стійке, довгострокове і передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство і відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту”, – написав Мішель у соцмережі Х у четвер.
Морські порти України наразі ще не завантажені на всю свою потужність і здатні наростити потенціал зернових перевезень, заявив глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин на засіданні Зернового клубу УЗА у вівторок.
“Потенціал перевезень, зокрема, з Одеси істотно більший. Доказ цьому – рекордні результати роботи українського “зернового коридору”, який було відкрито після припинення дії “зернової ініціативи”, у грудні 2023 року”, – сказав він.
За інформацією Литвина, цифри “зернового експорту” в січні 2024 року дещо нижчі за попередній місяць. Однак січень – місяць традиційного спаду морських перевезень.
Водночас він відзначив зростання доставки зернових вантажів у порти Великої Одеси як залізничним, так і автомобільним транспортом.
“Нині порт “Чорноморськ” збільшив уп’ятеро приймання автомобілів порівняно з довоєнним періодом. Однак, на жаль, для самого “Чорноморська” не дуже хороші насипні вантажі. Там є деякі складнощі з організацією процесу”, – зазначив глава АМПУ.
Він також підкреслив, що трейдери і місцева влада роблять усе можливе, щоб прискорити процес і скоротити час розвантаження автотранспорту.
Говорячи про роботу порту “Південний”, Литвин зазначив, що він використовується на 30-48% від свого потенціалу для приймання зернових вантажів.
“Міністерство інфраструктури спільно зі Збройними силами України і нами (АМПУ – ІФ-У) працюємо над тим, щоб розширити приймання вантажів, яким може завдаватися шкода (під час обстрілу портової інфраструктури російською стороною – ІФ-У). Маю на увазі, контейнерні та поромні перевезення”, – розповів Литвин.
Відповідаючи на запитання про долю портів у Миколаєві, глава АМПУ пояснив, що відомство приділяє багато уваги його долі, постійно консультується з військовими.
“Військове керівництво одностайне у своїй позиції: через питання безпеки розблокування Миколаївського порту неможливе. Порти Миколаївського регіону перебувають під прямим прицілом противника з потенційно небезпечних територій. Військові не дають зараз якихось прогнозів (щодо термінів їх розблокування – ІФ-У)”, – сказав він.
Керівник АМПУ також нагадав, що в України ще є окупований Херсонський порт, на території якого ще не було жодного співробітника відомства, – він закритий.
Як повідомлялося, АМПУ заявило, що українські морські порти готові працювати за будь-яких руйнувань і можуть наростити експорт аграрних вантажів.
Агрохолдинг “Овостар Юніон”, вертикально інтегрована холдингова компанія, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, 2023 року збільшила чисельність поголів’я до 7,7 млн голів, зокрема 6,4 млн курей-несучок, як порівняти з 7,2 млн і 6,0 млн роком раніше.
“У 2023 році компанія зосередилася на поступовому відновленні поголів’я, внаслідок чого воно збільшилося на 7%. Також було докладено зусиль щодо реструктуризації портфеля продуктів і каналів продажів для досягнення більшої ефективності”, – наводяться в біржовому повідомленні “Овостар” слова генерального директора компанії Бориса Бєлікова.
Він зазначив, що з урахуванням досить успішного вирішення цих завдань, керівництво задоволене результатами діяльності групи.
Вказується, що обсяг виробництва яєць у 2023 році скоротився на 1% – до 1 531 млн, а обсяг продажів у сегменті яєць у шкаралупі знизився на 10% – до 970 млн.
Водночас “Овостар” вказав, що обсяг експорту яєць зріс на 18,6% – до 344 млн штук, що становило 35% від загального обсягу продажів у сегменті порівняно з 27% у 2022 році.
Згідно з повідомленням, у 2023 році обсяг переробки яєць склав 492 млн яєць, що на 15% перевищує рівень попереднього року. При цьому обсяг виробництва сухих яєчних продуктів знизився на 1% – до 2,512 тис. тонн, тоді як випуск рідких яєчних продуктів збільшився на 20% – до 12,998 тис. тонн.
Уточнюється, що обсяг реалізації сухих яєчних продуктів зріс на 15% – до 2,468 тис. тонн, зокрема експорт – на 17,2%, до 1,695 тис. тонн, що збільшило його частку до 69% з 68%.
Обсяг реалізації рідкої яєчної продукції 2023 року збільшився на 20% порівняно з 2022 роком і становив 12,828 тис. тонн, зокрема експорт – на 19,8%, до 5,17 тис. тонн, що зберегло його частку на рівні 40%.
Як повідомлялося, “Овостар” за 9 місяців 2023 року одержав $29,08 млн чистого прибутку, що в 12,2 раза краще за показник за аналогічний період 2022 року. Його виручка за дев’ять місяців збільшилася на 36,3% – до $123,06 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
