Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, 2023 року виробили 2,1 млн тонн мінеральних добрив, що на 19,51% більше, ніж роком раніше.
Як повідомляється у пресрелізі Group DF, черкаський завод групи – “Азот” – виробив 2023 року 1,56 млн тонн мінеральних добрив, що на 39,63% більше за минулорічні показники, а “Рівнеазот” – 528 тис. тонн. (-10,81%.).
Ключовими добривами, які вироблялися підприємствами Ostchem, стали карбамід, КАС і аміачна селітра, зазначили в Group DF.
За інформацією групи, аміачної селітри 2023 року було вироблено 835,9 тис. тонн, що на 60,47% більше порівняно з попереднім роком, КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145%). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на “Рівнеазот”) знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
“Ринок добрив відновлюється, проте імпорт азотних добрив, що зріс у рази, не дає нам змоги завантажити заводи повністю. Всупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через воєнні дії, все ще високим цінам на газ і аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень”, – розповів директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Холдинг Ostchem у 2023 році подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі Ostchem склала 27,3%, повідомили в Group DF.
“Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями про розвиток кількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів і підприємств. Йдеться про інвестиції в нові, енергоефективні виробництва добрив і запуск нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії”, – додав Павлючук.
Коментуючи стан внутрішнього ринку добрив в Україні, в Group DF назвали основною особливістю 2023 року критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза, досягнувши показника в 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду за рік зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.
“Колосальний потік дешевих білоруських і російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських і російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, водночас на частку РФ припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив всупереч санкціям і наявному ембарго потрапляє і в Україну, повільно “вбиваючи” українського виробника і робочі місця українців”, – акцентував керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, за новим трендом стоїть не тільки бажання РФ розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС і Україну в певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як Одеський припортовий, “Сумихімпром”.
“У країнах США і ЄС вже розроблено заходи щодо “зниження залежності” від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з РФ. Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських і білоруських добрив. Проте добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у РФ, продовжують поставлятися. У результаті, наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку і національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%”, – констатував Арестархов і додав, що Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств, яке з 2011 року входить до групи підприємств азотного бізнесу Group DF. Проєктна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні, яке з 2011 року входить в азотний холдинг Ostchem бізнесу Group DF. З моменту придбання Фірташем у ПрАТ “Рівнеазот” було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) за 2023 рік на власних потужностях побудувала 528 вантажних вагонів, що стало рекордним показником за останні п’ять років, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що при цьому, зокрема, було виготовлено 427 фітингових платформ. Також було розпочато серійне виготовлення 50 думпкарів і 50 хопер-дозаторів.
Крім цього, 2023 року на власних потужностях “УЗ” побудувала зерновоз, який пристосований для перевезень на колії 1520 мм, з перестановкою на євроколію 1435 мм. Більшість комплектуючих і матеріалів, які використовувалися для його створення, вироблено в Україні, зазначається в повідомленні.
Підприємства “УЗ” у 2023 році також наростили виробництво щебеню на 33% (до 2,7 млн тонн), шпал – на 6% (до 867 тис. шт.).
Обсяг виробництва залізобетонних конструкцій зріс на 10,5% проти показника 2022 року, до 6,937 тис. куб. м, що теж стало рекордом за останні п’ять років.
Серед іншого “УЗ” минулого року освоїла у виробництво 47 нових номенклатур. Було виготовлено 37 тис. одиниць різноманітної продукції: балка хребтова і балка бічна, упори контейнерні, башмак гальмівний, амортизатори для поглинаючого апарату, каркаси дверей з алюмінію, компресори, генератори пасажирських вагонів. Це дало змогу заощадити близько 120 млн грн на зовнішніх закупівлях, уточнює компанія.
“У планах на 2024 рік – збільшення обсягів капітального ремонту локомотивів на потужностях заводів “УЗ” на 15% і електропоїздів на 8%, збільшення виробництва щебеню за рахунок замовлень від сторонніх замовників, освоєння нових продуктів і технологій”, – сказано в повідомленні “Укрзалізниці”.
Раніше “УЗ” повідомляла про запуск програми оновлення парку вантажних вагонів. На власних вагоноремонтних заводах – Панютинському, Дарницькому та Стрийському – компанія планувала побудувати у 2022 році 1,496 тис. вантажних вагонів: 1,446 тис. піввагонів і 50 зерновозів.
Також повідомлялося, що Міністерство юстиції 28 грудня 2021 року зареєструвало наказ Міністерства інфраструктури № 647, який дав старт масштабній програмі оновлення парку вантажних вагонів України в період 2022-2031 років, що впроваджує поетапне обмеження терміну їхньої експлуатації в завантаженому стані протягом цілих 10 років і приведення цього терміну до нормативного. Експлуатацію піввагонів скорочує з 44 років до 22 років, зерновозів – з 45 років до 30 років.
Крім цього, ця ініціатива передбачала запуск програми будівництва вагонів на українських вагонобудівних підприємствах. Обсяг інвестицій у вагонобудівну галузь оцінювався в розмірі понад 120 млрд грн.
ПАТ “Укрнафта” у 2024 році планує провести сейсмічні 3D-дослідження на заході та сході країни на ділянках загальною площею 320 кв. км.
“У 2024 році сейсмічні дослідження на Заході заплановані в обсязі 200 кв. км на кількох ліцензійних ділянках. У східному регіоні заплановано 3D-дослідження на трьох родовищах, загальною технологічною площею близько 120 кв. км”, – повідомляють у прес-релізі компанії в середу.
Як зазначили в ПАТ, фахівці “Укрнафти” в такий спосіб зможуть створити максимально точні геологічні моделі об’єктів і успішно бурити нові свердловини, щоб збільшувати видобуток.
Наразі товариство здійснює масштабні сейсмічні дослідження за технологією 3D на заході країни площею 77 кв. км.
“Там задіяно сучасне технологічне обладнання – бездротову систему – майже 19 тис. датчиків-акселерометрів, які одночасно працюють”, – зазначено в документі.
На сході за допомогою кабельної системи реєстрації даних, що включає 6 тис. геофонів (одночасно працюють 4320 датчиків), досліджуються 98 кв. км.
“Оскільки обидві ділянки мають складні поверхневі умови – гори на Заході та заболоченість, ліси й річки на Сході, – для мінімізації втрат первинної інформації та досягнення максимально можливих результатів використовується комбінація різних типів джерел: вібраційних і вибухових”, – поінформували в компанії.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (+39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (+60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
10 березня відбудеться форум інфлюенсерів, на якому будуть збирати кошти на мобільні госпіталі для ЗСУ
Популяризуємо українську діджитал-сферу: 10 березня в Stereo Plaza відбудеться захід топових інфлюенсерів
В Stereo Plaza відбудеться форум топових інфлюенсерів “INFLUENCE TALKS FORUM”. Задля того, аби конференція була якісною та корисною, творці проєкту вирішили перенести захід та взяти більше часу на ретельну підготовку. Тож вже 10 березня на всіх охочих чекають зустрічі з топовими інфлюенсерами, цікаві історії успіху, а також нові знайомства. Організаторами заходу стануть Крістіна Головінова та Карина Циганок, які вже неодноразово збирали спікерів, аби розповісти про діджитал-світ.
Організаторки “INFLUENCE TALKS FORUM” свого часу першими під час повномасштабного вторгнення почали популяризувати українських блогерів, експертів та діджитал-сферу загалом. За їхніми плечима вже не один успішний форум, який збирав амбітних та цілеспрямованих спеціалістів.
Influence Talks Forum має на меті підняти український ринок на новий рівень. Це перший в Україні захід такого масштабу, на якому зберуться 2000 людей, щоб перейняти досвід топових інфлюєнсерів нашої країни. Зараз інфлюенсери, як ніколи, мають великий вплив та важливу місію, адже своїм прикладом мотивують розвивати країну та популяризують українську діджитал-сферу.
“Ми розуміємо, що діджитал-сфера – це великий сегмент, який додасть робочих місць молоді, надихне залишатись в Україні та спробувати свої сили тут. Саме для цього ми і створюємо форум, щоб люди мали змогу перейняти досвід спікерів та надихнутися”, – говорять організаторки Influence Talks Forum.
Захід відбудеться також задля підтримки збору коштів на мобільні госпіталі для ЗСУ. Благодійний фонд “Реконструкції та розвитку України” є постійним партнером заходів, а отримані кошти з проведення форумів направляються на допомогу нашим воїнам.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Керівник благодійного фонду допомоги онкохворим дітям “Краб” Лариса Лавренюк розповіла агентству “Інтерфакс-Україна”, як війна вплинула на можливості онкохворих дітей отримати медичну допомогу, як і чим лікують українських пацієнтів за кордоном та про необхідність розвитку реабілітації дітей, котрі перенесли лікування онкології.
Текст: Анна Левченко
– Як ви оцінюєте ситуацію з медичною допомогою онкохворим , зокрема дітям, які мають онкологічні захворювання на сьогоднішній день, майже за два роки повномасштабної війни? Чи вистачає лікарів, ліків?
– На жаль, онкологія не чекає, не зникла, а війна додала затримки в діагностуванні та отриманні допомоги. Обласні онкогематологічні відділення не відмовляють в лікуванні, а якщо немає ресурсу впоратися самосттійно, направляють дітей в НДСЛ “Охматдит”, Національний інститут раку (НІР), як це було й до початку повномасштабної війни. Ще варто назвати Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, який зараз став ще й місцем переправляння дітей на лікування за кордон за програмою SAFER Ukraine.
Десь перші півроку, з березня 2022-го, у відділеннях дитячої онкології на лікуванні дітей не було взагалі. Всіх вивозили в клініки за кордон. Але потім почалися первинні звертання, й відділення відновили допомогу зі встановлення діагнозу, а хто не готовий був їхати на лікування за кордон, починав хіміотерапію. Лікарів, молодшого та середнього персоналу в більшості лікарень, звичайно, не вистачає. Але це пов’язано і з війною, і з тим, як дбають про персонал в лікарні. Щодо ліків: батьки завжди бігали в аптеки за ампулками чи витратниками, які потрібно ось прямо зараз. Але думаю, що там, де таке є, то просто старша медсестра не виконує повною мірою свою роботу.
Якщо говорити про препарати хіміотерапії, то вони є в наявності, але їх якість/ефективність/доказовість давно не контролює громадськість, і тут відповідальність на себе взяла держава.
Але хочу зазначити: зараз, коли клініки Європи беруть наших дітей на безоплатне для родини лікування, вони не тільки допомагають дітям отримати якісне лікування, це, зокрема, цінно й тим, що українці можуть не відволікати ресурси і спрямовувати їх на потреби захисту своєї країни.
– Як українські пацієнти та медики сприймають таку програму? Який висновок можна зробити за підсумками роботи програми впродовж вже більш як рік?
– SAFER Ukraine – це гуманітарна ініціатива Всесвітнього альянсу Сент-Джуд, що реалізовується завдяки глобальній дитячій онкологічній спільноті. Віртуальний командний центр працює цілодобово, розглядають отримані картки пацієнтів, координатори організовують переїзд до клініки, яка приймає пацієнта на лікування. Лікування для родини цілком безкоштовне, є допомога з проживанням та соціальні доплати.
Ця ініціатива стала серйозною підтримкою. І зараз я кажу не про іншу якість лікування, протоколи, ставлення, систему…
Я не ідеалізую лікування за кордоном як панацею та гарантію виліковування. Я про те, що для нас вся ця історія з лікуванням за кордоном мала дуже несподіваний ефект. Дитина поступає на лікування в клініку, яка її приймає. Це буде клініка з досвідом лікування цієї патології. Дитину обстежують, перепровіряють діагноз, вивчають пройдений шлях лікування. Тобто клініка відповідально ставиться до того, що прийняла дитину на лікування. Вони не просто продовжують протокол лікування, яке розпочали в Україні, а й беруть на себе відповідальність та зацікавлені в виліковуванні. Саме так ми говоримо батькам онкохворих дітей, а ми маємо контакт з дуже багатьма батьками та лікарями. А несподіваним для нас виявилося те, що багатьом дітям міняли протоколи лікування, бо їх лікували за застарілими, є новіші. Більше того, виявилося, що деякі препарати, якими лікували дітей в Україні, вже давно не використовують в Європі, оскільки доведено, що вони не дають ефективності. Відверто кажучи, для нас це був легкий шок, ми цього не очікували, адже ми чули від наших лікарів, що вони користуються сучасними європейськими протоколами.
Хочу підкреслити: за розпорядженням МОЗ, коли дитина надходить до відділення, батьків мають повідомити, що вони мають право отримати лікування за кордоном. Більше того, батьки ставлять підпис, що їх поінформували про таку можливість. А ми ж знаємо, що можна й сказати так, що побоїшся чужої країни…
– Наскільки ви оцінюєте готовність українських пацієнтів до лікування за кордоном?
– Вважаю, що усі, хто насамперед турбується про результат лікування, виїжджають за програмою SAFER Ukraine. Навіть якщо когось із батьків я цим ображаю, я не зміню свою думку, але розумію: вони мають право чинити так, як чинять – це їнє рішення. Як на мене, то краще, лікуючи дитину, адаптуватися до нових умов, аніж бігти в коридор під час тривоги, незважаючи на стан дитини, лякаючись самому та лякаючи дитину.
Але рішення батьків не впливає на наше рішення допомагати дитині. Ми підтримаємо батьків в будь-якому разі. Батькам онкохворих дітей треба позуміти, що завдяки сучасним технологіям не існує мовного бар’єру, що за кордоном наших матусь просять перебувати просто біля дитини, а не контролювати процес лікування.
Взагалі за кордоном просто в шоці від навичок наших мам та їхнього розуміння процесу лікування.
– Скільки дітей з тих, хто зараз є онкохворими в Україні, їдуть на лікування за кордоном?
– Відверто, дуже хотілося б, аби всі 100% виїхали, але хтось боїться, хтось не усвідомлює цю можливість. По найбільших дитячих лікарнях можу сказати, що у відділенні НІР на сьогодні 23 дитини, в дитячій онкології “Охматдиту” – 18 дітей, є діти на Верховинній, є в Західноукраїнському медичному центрі у Львові, є в обласних онкогематологіях. За нашими оцінками, десь 60% виїжджають за кордон. І виїжджають не тільки за програмою SAFER Ukraine, а й самостійно.
– На скільки переведення на новітні протоколи збільшує вартість лікування за кордоном?
– Ми не можемо цього розрахувати, бо пацієнти в іноземних клініках лікуються за рахунок держави, котра їх прийняла. Вони там взагалі не знають, чи є аптека в клініці. І це не тільки препарати, а й дослідження та терапії, яких в Україні немає. Але вони є в протоколах лікування, й клініка їх забезпечує. До кожної дитини – індивідуальний підхід. Було так, що дитина надходить до лікарні, а там вважають, що цій дитині не можна зараз проводити аутотрансплантацію, бо занадто мала вага. Хоча на цій процедурі наполягали в НІР. Після приватних спілкувань нам пояснили, що наші діти приїжджають вкрай виснажені та важкі.
Дуже хочеться, щоб про це на своїх конференціях, зокрема SIOP, не мовчали лікарі, які прийняли наших дітей, і ми почули реальну оцінку стану та лікування для розуміння, наскільки головні фахівці МОЗ виконують свою роботу.
– Є така думка, що закордонні клініки приймають тих пацієнтів, які мають шанси, а інкурабельних не беруть? Чи ви згодні з цим?
– Усе індивідуально й кожен випадок має свої шляхи вирішення. Тут не можна сказати так, в загальному. Якщо пацієнт інкурабельний, то варто подумати родичам, чи їхати за кордон. Хоспісну підтримку дитина може отримати й в Україні. Але у нас є хлопчик, якому відмовили в лікуванні за кордоном за програмою SAFER Ukraine через те, що в виписці написано: паліативний пацієнт. Звичайно, його продовжили лікувати в НІР, призначений препарат дає хороші результати. Щоправда, цей препарат потрібно купувати, бо його в лікарні немає. На один курс дитині потрібно 4 флакони на суму 156 тис. грн. А таких курсів має бути не 1-2. Цей випадок скидається на якусь маніпуляцію з боку наших лікарів чи просто хтось відчув себе Богом. Жодного наказу МОЗ про те, що паліативні пацієнти не можуть користуватися програмою SAFER Ukraine, немає.
– Яка робота фонду з клініками, якою може бути допомога?
– Приємно працювати та хочеться підтримати тих, хто зацікавлений в розвитку, навчається та розуміє, як та що хоче давати на користь пацієнта. Ми працюємо насамперед з такими. Коли є запит від клініки, то моніторимо проблему, знайомимося особисто. Якщо бачимо людей, котрі горять своєю справою, – підтримуємо.
Цього року продовжимо відновлювати відділення трансфузіології НІР. Вони своєю роботою за рік зекономили пацієнтам понад 2 млн грн: саме таку суму пацієнти витратили б на придбання крові. Інститут офтальмології ім. Філатова в Одесі отримав від нас відремонтований датчик для апарату внутрішньоочного УЗД, його було пошкоджено під час огляду пацієнта: дитина махнула рукою і датчик впав. А це ж провідний офтальмологічний заклад України. Зараз отримали запит від логопедів відділення реабілітації НІР з проханням купити їм обладнання, а там 182 позиції.
Наша робота – бути корисними в деталях, щоб функціонувало ціле.
– На яку загальну суму ви надали допомоги за 2023 рік? Як пріоритетні напрями на 2024 рік?
– За минулий воєнний рік фонд надав допомоги на 3 млн грн. Уся звітність вже є на сайті та соціальних сторінках.
Цього року пріоритетною залишиться адресна допомога пацієнтам, психо-соціальна підтримка дітей та батьків, що перебувають на лікуванні, наприклад, творчі майстер-класи у відділеннях, проект “Намисто хоробрості”. Хотілося б провести й наші щорічні зустрічі. Є наміри розвивати реабілітацію чи, скоріш, ресоціалізацію.
Сьогодні ми говоримо про більш складну та комплексну реабілітацію після лікування. Завдання – максимально відновити дитину, допомогти самостійно перебувати в школі, брати участь в розвагах з однолітками, повернутися до навчального закладу, мати можливість знайти роботу до вподоби, а не на яку візьмуть, та покращити багато інших життєвих ситуацій.
Загальна сума коштів, які перерахував ОТП Банк центру протезування та реабілітації Superhumans Center, склала майже 27 млн грн.
Нещодавно в Банку завершився благодійний Різдвяний аукціон, що проходив у застосунку OTP Bank UA і на якому були представлені знакові лоти від видатних особистостей: Валерія Залужного, Кирила Буданова, Першої леді України Олени Зеленської, мільярдера-філантропа Говарда Баффета, а також від відомих спортсменів, акторів, художників тощо. Загалом – 37 лотів. Сума коштів, зібраних під час аукціону, становить 5,8 млн грн. З них 2,9 млн грн – це прямі донати клієнтів, які зробили перекази у застосунку на допомогу Superhumans Center.
«Це вже другий великий благодійний аукціон, який ми провели, щоб зібрати кошти на протезування українців. Наші клієнти активно долучилися до ініціативи, за що ми їм дуже вдячні. Також висловлюємо подяку усім, хто передав лоти на продаж. Завдяки ним, їхній готовності підтримати, українці, які зазнали травм внаслідок бойових дій, отримують лікування й реабілітацію», – розповів СЕО ОТП Банку Володимир Мудрий.
«Заради допомоги ми всі об’єдналися разом: клієнти та співробітники банку, відомі люди та лідери думок для гідної справи. Пишаємося тим, що можемо допомагати українцям, як, наприклад, В’ячеславові, який до повномасштабної війни працював водієм-експедитором. Зараз В’ячеслав проходить реабілітацію, звикає обслуговувати протези ніг і готується до протезування рук», – підкреслила team-лідерка благодійного проєкту OTP Bank Helps Ukraine, директорка департаменту з продажів роздрібного бізнесу та управління мережею ОТП Банку Леся Сирота.
Вона розповіла, що Банк вперше реалізував благодійний аукціон у застосунку, також вперше було додано опцію прямих донатів від клієнтів. «У подальшому будемо пропонувати не менш цікаві рішення, щоб залучати ще більше людей до внесків на підтримку Нескорених», – відзначила Л.Сирота.
Нагадаємо, до Дня Незалежності України в 2023 році ОТП Банк також провів благодійний аукціон, під час якого зібрав понад 3 млн грн. Ще 5 млн грн Банк перерахував на створення на базі Superhumans Center освітнього центру для навчання протезистів, яких катастрофічно не вистачає в Україні.
Крім того, ОТП Банк щомісячно переказує Superhumans Center від 1 млн грн. Таким чином, загальна сума допомоги вже майже 27 млн грн.
