ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, 2025 року реалізувало 556 вантажних вагонів, що на 8,2% або на 50 вагонів менше за результат 2024 року.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку регулярною інформацією підприємства за 2025 рік, завод отримав 151,4 млн грн збитків, тоді як 2024 року чистий прибуток складав 62,2 млн грн, а чистий дохід скоротився на 12% – до 1 млрд 535,8 млн грн.
В оприлюдненому звіті нагадується, що минулого року компанія завершила виконання масштабних контрактів – для “LTG Cargo” (Литва) на 250 напіввагонів та з “ЦТС “Ліски” АТ “Укрзалізниця” на 252 контейнерних платформи, водночас у четвертому кварталі мав “вакуум” замовлень.
“Важливим досягненням стало перше повне складання на потужностях товариства вагонів-платформ для колії 1435 мм із подальшим відвантаженням австрійському партнеру – компанії TransAnt. Це не лише новий виробничий етап, а й підтвердження відповідності нашої продукції європейським технічним стандартам”, – йдеться у звіті керівництва компанії.
У поточному році “ТАС Дніпровагонмаш” запланував реалізувати 493 вагони, з них 23 вагони та контейнери для європейського ринку.
У звіті зазначається, що загалом з реалізованих українськими виробниками минулого року 1014 вантажних вагонів 307 реалізовано ДМЗ “Карпати”, 103 – Крюківським ВБЗ, 48 од. – “ТАС Полтаввагон”.
За даними підприємства, у 2025 року воно випустило 550 вагонів, що на 8,6% або на 52 вагони менше за результат 2024 року. В загальному обсязі виробництва 46,2% склали платформи для контейнерів, 36,4% – напіввагони, 16,9% – вагони-хопери, 0,5% – вагони для Європи (три платформи).
При цьому виробництво напіввагонів збільшилось утричі – до 200 од., тоді як критих вагонів-хоперів для зерна зменшилось у 2,3 раза – до 93 од.
“Причинами зменшення обсягiв виробництва вагонiв у 2025 роцi є зменшення попиту на вагони. У 2025 роцi у порiвняннi з 2024 роком вантажна база залiзничної логiстики в Українi мала тенденцiю до зниження -7,7%, або 13,4 млн тонн, що у свою чергу мало негативний вплив на попит на вантажнi вагони нової побудови”, – йдеться у звіті.
ТАС “ДВМ” підкреслює, що через падіння обсягів перевезень і тривалу експлуатацію старого парку кількість вагонів перевищує потребу перевізників і трейдерів (в тому числі присутність вживаних російських вагонів, що вичерпали свій термін експлуатації та транзитних вагонів, що залишилися на території України після 24 лютого 2022 року).
Своєю чергою це призводить до низьких орендних ставок на вагони (історично рекордно низькі), зниження рентабельності виробництва та оренди рухомого складу, зменшення замовлень на нові вагони від операторів і власників, відтоку фінансування з виробничих програм.
Серед стримуючих виробництво факторів завод називає також масованi ракетнi обстрiли, що суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової iнфраструктури, відсутність обмеження граничних термiнiв експлуатацiї вантажних вагонiв, збiльшення термiну обiгу рухомого складу через нестачу тягового рухомого складу у “Укрзалізниці”.
Підприємство підкреслює, що робота “Українського коридору”, а саме Чорноморськi маршрути залишаються ключовими факторами для iснуючого вантажообiгу та формування попиту на вантажнi вагони.
Частка “ТАС Днiпровагонмаш” в загальному обсязi виробництва вантажних вагонiв України 2025 року склала 54,8%, серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ДОЗ “Карпати”, а також підприємства “Укрзалізниці”. При цьому в звіті підкреслено – якщо ДВМ в минулому році скоротив виробництво вагонів на 8,6%, то решта вагонобудівників – більш ніж на 70%.
Серед перспектив подальшого розвитку з метою збільшення виробництва та реалізації вагонів “ТАС Дніпровагонмаш” називає розширення клієнтської бази, удосконалення виробничих лiнiй та модерніацію обладнання. Також планується постачання вантажних вагонiв та елементiв до країн ЄС та відновлення доступу до ринкiв Азiї та країн Балтiї.
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, за його інформацію, має найширшу номенклатуру вантажних вагонів серед вітчизняних виробників (більше 160 од.), також випускає металоконструкції, вагонні візки, запчастини, обладнання для агросектору.
Завод 2024 року збільшив продаж вантажних вагонів на 63,7% порівняно з 2023 роком – до 606 од., виробництво на 59,2% – до 602 од. Чистий прибуток зріс на 31,6% – до 62,3 млн грн, чистий дохід – на 61,8%, до 1 млрд 743,7 млн грн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2024 році відремонтувало на власних виробничих потужностях 24,233 тис. вантажних вагонів, що на 18,7%, або на 3,82 тис., більше, ніж роком раніше.
“Протягом року вагоноремонтники залізниці провели деповський та капітальний ремонт фактично всіх типів вантажних вагонів. Найбільше оновлено піввагонів, платформ універсальних та хопер-цементовозів”, – йдеться у повідомленні УЗ на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, 48% усіх відремонтованих вагонів належать приватному парку.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-червні 2024 року збільшило на 11,6% – до 11,6 тис. кількість відремонтованих у депо і на вагоноремонтних заводах вантажних вагонів.
“Понад 11,608 тис. вантажних вагонів відремонтували на потужностях “Укрзалізниці” в першому півріччі 2024 року. Це на 11,6% більше за аналогічний період минулого року», – повідомила пресслужба УЗ у понеділок.
Серед усіх видів вагонів найбільше відремонтовано піввагонів (понад 6,3 тис.), зерновозів (1,4 тис.), цистерн (890), цементовозів (780).
Зазначається, що УЗ виконує ремонт вантажних вагонів на базі депо регіональних філій і вагонобудівних, вагоноремонтних заводів. До 50% ремонтів здійснюється на замовлення приватних суб’єктів господарювання, яким належить той чи інший вантажний рухомий склад.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) за 2023 рік на власних потужностях побудувала 528 вантажних вагонів, що стало рекордним показником за останні п’ять років, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що при цьому, зокрема, було виготовлено 427 фітингових платформ. Також було розпочато серійне виготовлення 50 думпкарів і 50 хопер-дозаторів.
Крім цього, 2023 року на власних потужностях “УЗ” побудувала зерновоз, який пристосований для перевезень на колії 1520 мм, з перестановкою на євроколію 1435 мм. Більшість комплектуючих і матеріалів, які використовувалися для його створення, вироблено в Україні, зазначається в повідомленні.
Підприємства “УЗ” у 2023 році також наростили виробництво щебеню на 33% (до 2,7 млн тонн), шпал – на 6% (до 867 тис. шт.).
Обсяг виробництва залізобетонних конструкцій зріс на 10,5% проти показника 2022 року, до 6,937 тис. куб. м, що теж стало рекордом за останні п’ять років.
Серед іншого “УЗ” минулого року освоїла у виробництво 47 нових номенклатур. Було виготовлено 37 тис. одиниць різноманітної продукції: балка хребтова і балка бічна, упори контейнерні, башмак гальмівний, амортизатори для поглинаючого апарату, каркаси дверей з алюмінію, компресори, генератори пасажирських вагонів. Це дало змогу заощадити близько 120 млн грн на зовнішніх закупівлях, уточнює компанія.
“У планах на 2024 рік – збільшення обсягів капітального ремонту локомотивів на потужностях заводів “УЗ” на 15% і електропоїздів на 8%, збільшення виробництва щебеню за рахунок замовлень від сторонніх замовників, освоєння нових продуктів і технологій”, – сказано в повідомленні “Укрзалізниці”.
Раніше “УЗ” повідомляла про запуск програми оновлення парку вантажних вагонів. На власних вагоноремонтних заводах – Панютинському, Дарницькому та Стрийському – компанія планувала побудувати у 2022 році 1,496 тис. вантажних вагонів: 1,446 тис. піввагонів і 50 зерновозів.
Також повідомлялося, що Міністерство юстиції 28 грудня 2021 року зареєструвало наказ Міністерства інфраструктури № 647, який дав старт масштабній програмі оновлення парку вантажних вагонів України в період 2022-2031 років, що впроваджує поетапне обмеження терміну їхньої експлуатації в завантаженому стані протягом цілих 10 років і приведення цього терміну до нормативного. Експлуатацію піввагонів скорочує з 44 років до 22 років, зерновозів – з 45 років до 30 років.
Крім цього, ця ініціатива передбачала запуск програми будівництва вагонів на українських вагонобудівних підприємствах. Обсяг інвестицій у вагонобудівну галузь оцінювався в розмірі понад 120 млрд грн.
