Страхова компанія “Експрес Страхування” (Київ) у 2023 році виплатила страхові відшкодування на суму 331,1 млн грн, що на 41,5% більше, ніж у 2022 році.
Як повідомляється в інформації компанії, виплати за КАСКО становили 288,5 млн грн, що на 39,4% більше, ніж за 2022 рік, ОСЦПВ – 31,5 млн грн (+42,3%), ДМС – 6,5 млн грн, що у 2,5 раза більше, ніж торік.
Виплати за іншими видами страхування склали 4,6 млн грн (+98,6%).
Компанія також повідомляє, що в грудні 2023 року виплатила клієнтам 33,1 млн грн, що на 6,6 млн грн перевищує аналогічний показник минулого року. Зокрема, виплати за КАСКО за минулий рік склали 29,8 млн грн (+33,6%), за ОСЦПВ – 2,8 млн грн (-19,4% до рівня грудня 2022 року).
ТДВ СК “Експрес Страхування” засновано 2008 року за участю корпорації “УкрАВТО”. З квітня 2012 року є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2023 році перевезла 201,26 тис. двадцятифутових контейнерів (ДФЕ), що на 34% більше, ніж у 2022 році й відповідає показникам 2019 довоєнного року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов у середу на нараді з питань розвитку інтермодальних перевезень.
За його словами, до початку повномасштабного вторгнення РФ контейнерні перевезення УЗ чотири роки зростали на 11-22%, зокрема 2021 року – на 14%, однак після повномасштабного вторгнення РФ 2022 року вони впали на 46% – до 150 тис. ДФЕ.
“Якщо ми у 2021 році вже вийшли на 279,792 тис. ДФЕ, то у 2022 році ми впали до 150 тис. ДФЕ, тобто – 46%”, – наголосив Ткачов.
Він зазначив, що швидке відновлення контейнерних перевезень у 2023 році відбулося через блокування українських морських портів.
“Якщо подивитися за сполученням, то 62% усіх контейнерних перевезень – це експорт, 19% – це внутрішні перевезення, 19% – імпорт”, – описав він ринок.
Представник УЗ додав, що найбільш популярною номенклатурою контейнерних перевезень є зерно – 49%. На другому місці йдуть чорні метали – 17%, на третьому – макухи – 14% і олія – 10%.
Ткачов наголосив, що показники 2023 року, хоч і позитивні, проте істотно нижчі від тих, що були закладені в стратегії розвитку АТ “Укрзалізниці”, яка передбачала вихід на перевезення понад 1 млн ДФЕ на рік.
Він нагадав, що з березня 2023 року в УЗ запрацювала послуга “інтермодальний поїзд”, і було відправлено майже 200 поїздів.
Водночас, зазначив заступник директора департаменту комерційної роботи, після тестування контрейлерних перевезень у грудні 2023 року до Польщі виникли проблеми з тарифікацією.
“Ми досі отримуємо рахунки від польської сторони. Була домовленість про комплексну ставку, але чомусь триває коригування з боку польських колег, тому ми зараз працюємо з польською стороною, щоб отримати єдину комплексну ставку на цю послугу, і тоді ми зможемо більш ритмічно працювати й перевозити контрейлерні поїзди”, – додав Ткачов.
“ДТЕК Енерго” 2023 року інвестував у ремонтну кампанію на теплоелектростанціях та український вуглевидобуток близько 11 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року, коли інвестиції становили близько 6 млрд грн.
“Завдяки цьому вдалося відновити значну частину пошкоджених від ворожих обстрілів потужностей теплової генерації, реалізувати щорічну планову ремонтну кампанію на ТЕС, а також підтримати видобуток необхідних для їхньої надійної роботи обсягів вугілля”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу в п’ятницю.
Минулого року енергетики компанії відновили після масованих обстрілів дев’ять енергоблоків. Оновлені потужності дали змогу посилити роботу теплової генерації в піку споживання.
“Для підготовки обладнання теплоелектростанцій до роботи на максимумі в поточному опалювальному сезоні, в рамках щорічної планової ремонтної кампанії “ДТЕК Енерго” реалізував 24 ремонти енергоблоків”, – зазначили в компанії.
Крім того, “ДТЕК Енерго” з метою компенсації потужностей, які не вдалося відремонтувати до зими, розконсервував додатково два енергоблоки загальною потужністю 500 МВт. Інвестиції в ремонтну кампанію, за попередніми даними, склали близько 4 млрд грн проти 2,2 млрд грн у 2022 році.
У межах ремонтної кампанії придбано і сформовано запас критичного обладнання на випадок нових обстрілів, а ТЕС і шахти забезпечено резервними джерелами живлення у вигляді понад 200 потужних генераторів.
Минулого року “ДТЕК Енерго” також ввів у роботу 26 нових вугільних лав, що дало змогу шахтарям виконати план з видобутку та забезпечити українські теплоелектростанції достатнім для роботи обсягом палива і протягом опалювального сезону, і в інші піки споживання.
Інвестиції компанії в український вуглевидобуток, за попередніми даними, становили близько 7 млрд грн проти 3,8 млрд грн у 2022 році.
“Ми пройшли найскладнішу зиму, відновилися, наскільки це було фізично можливо після таких масштабних атак, і в такі короткі терміни. І вже впритул наблизилися до екватора нинішнього опалювального сезону. Зі свого боку, ми зміцнили стійкість теплової генерації, адже саме на ній левова частка відповідальності за балансування енергосистеми в піки споживання”, – підсумував генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, слова якого наведені в пресрелізі.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт). У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак повідомив про прибуття до Києва.
“Я в Україні, щоб передати просте послання. Наша підтримка не може і не ослабне. Усім українцям: Британія з вами – стільки, скільки буде потрібно”, – написав він у мережі Х у п’ятницю.
Раніше в британському уряді повідомили, що в п’ятницю Сунак прибуде до Києва.
Прем’єр Сунак і президент України Володимир Зеленський підпишуть “історичну угоду” між Великою Британією та Україною про співпрацю у сфері безпеки.
Велика Британія надасть Україні військову допомогу на 2,5 мільярда фунтів стерлінгів у 2024/25 році. Фінансування допоможе використати найкращі британські військові знання та оборонне виробництво, щоб забезпечити перемогу України на полі бою, зокрема в таких важливих галузях, як ракети великої дальності, протиповітряна оборона, артилерійські боєприпаси і морська безпека.
З 2,5 мільярдів фунтів щонайменше 200 мільйонів буде витрачено на термінову закупівлю і виробництво тисяч військових дронів для України, включно з розвідувальними, ударними і морськими дронамі. Підкреслюється також, що це буде найбільша поставка дронів в Україну з будь-якої країни.
Ціни на нафту активно піднімаються вранці в п’ятницю через ескалацію напруженості на Близькому Сході.
Ціна березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:12 кв становила $78,78 за барель, що на $1,36 (1,76%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти зросли в ціні на $0,61 (0,8%), до $77,41 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $1,34 (1,86%) і становили $73,36 за барель. За підсумками минулої сесії вони подорожчали на $0,65 (0,9%), до $72,02 за барель.
Нафта марки WTI не опускається нижче рівня довгострокової підтримки, що проходить біля позначки в $70 за барель, з початку 2024 року, зазначає редактор Sevens Report Research Тайлер Річі.
“Основна причина – геополітична невизначеність навколо конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС, що розширюється, а також пов’язані з ним атаки хуситів, яких підтримує Іран, на кораблі в Червоному морі”, – додав він.
Як повідомлялося, єменські хусити раніше цього тижня провели масштабну атаку на кораблі дронамі та ракетами. Американські військові відбили атаку, проте транспортні компанії, як і раніше, побоюються направляти свої судна через Червоне море з міркувань безпеки.
У відповідь військові США і союзників завдали серію ударів по хуситах на території Ємену.
“Сьогодні за моєю вказівкою збройні сили США спільно зі Сполученим Королівством і за підтримки Австралії, Бахрейну, Канади та Нідерландів успішно завдали ударів по низці об’єктів у Ємені, які використовують повстанці-хусити для створення загрози свободі судноплавства на одному з найважливіших водних шляхів у світі”, – ідеться в заяві Байдена, опублікованій Білим домом.
Він зазначив, що удари США є “прямою відповіддю на безпрецедентні напади хуситів на міжнародні морські судна в Червоному морі”.
