Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2023 році безкоштовно передав лікарням України 767 тонн медичного кисню.
Згідно з інформацією компанії, “Запоріжсталь” виробляє медичний кисень на повітророзподільчій установці ВРУ-60 у кисневокомпресорному цеху: атмосферне повітря тут очищають, стискають і розділяють на компоненти. Кисень “Запоріжсталі” сертифікований Міністерством охорони здоров’я України для використання як медичного лікарського засобу з 2021 року. Від початку відвантаження комбінат передав майже 6500 тонн кисню у понад 100 лікарень із 17 областей України.
У зв’язку з повномасштабною війною в Україні обсяги та географія поставок кисню істотно знизилися, але не зупинилися. У середньому обсяг відвантаження медичного кисню “Запоріжсталі” у 2023 році за запитом медичних установ становить 64 тонни на місяць. Загальна кількість переданого в цей період медичного кисню лікарням склала 767 тонн. Найбільшими його споживачами були Запорізькі міські лікарні, клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги та дитяча лікарня.
Медичний кисень призначений для оксигенотерапії за станів, що супроводжуються кисневою недостатністю: захворюваннях дихальних шляхів, серцево-судинної системи, під час хірургічних операцій тощо. Зокрема, кисневу терапію використовують для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSr-CoV. Під час лікування одна тонна кисню закриває потреби близько ста пацієнтів.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за 10 днів січня вийшла на середньодобове навантаження 99,5 тис. тонн, що на 37,3% більше, ніж у грудні, повідомив заступник директора Департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з учасниками аграрного ринку в четвер.
“Сподіваюся, що такі показники зберігатимуться, і це дасть нам змогу перевезти понад 3 млн тонн зернових на місяць”, – наголосив Ткачов.
Він уточнив, що 1 січня УЗ навантажила 24 тис. тонн зернових, 2 січня – 63 тис. тонн, проте вже з 3 січня цей показник сягав 105-123 тис. тонн на добу.
За його словами, у загальному навантаженні в мережі частка зернових вантажів зростає і вже досягла 26%.
Як зазначив Ткачов, за 10 днів січня УЗ перевезла в експортному сполученні 991,3 тис. тонн зернових вантажів, з яких у напрямку західних кордонів – 196,9 тис. тонн, а в напрямку портів “Великої Одеси” – 794,4 тис. тонн.
Він зазначив, що лідерами серед портів став “Чорноморськ” – 257,2 тис. тонн, за яким ідуть “Одеса” – 249,1 тис. тонн і ТІС у “Південному” – 93,4 тис. тонн.
Водночас, за словами Ткачова, на західному кордоні найбільше зернових вантажів прийняв “Ягодин” – 41,8 тис. тонн зерна, на другому місці – “Вадул Сірет” із 36,2 тис. тонн і на третьому – “Чоп” із 33,1 тис. тонн.
Ткачов зазначив, що Польща в середньому на добу приймає 85,6 вагонів, з яких через перехід “Ягодин-Дорогуськ” – 51 вагон, через “Мостиська-Медика” – 23,7 вагона і через перехід “Ізов-Хрубешув” – 11 вагонів.
“За останній тиждень середньодобовий показник передачі вагонів на польському кордоні збільшився на 10 в/д, тобто приріс більш ніж на 13%”, – додав Ткачов.
За його словами, Румунія щодоби приймає близько 100 вагонів із зерном, і за останній тиждень цей показник погіршився на 14 в/д, або на 12,3%. Переходом “Вадул-Сірет” слідує 66,2 в/д, “Дякове” – 2,5 в/д і “Рені” – 31 в/д.
Він уточнив, що Угорщина в середньому за добу приймає 45,5 вагонів, і за останній тиждень показник покращився на 4,5 в/д, або 11%, тоді як Словаччина – 59,3 в/д із приростом за останній тиждень на 5,6 в/д, або 10,5%.
Ткачов окремо наголосив, якщо брати макухи та зернові, то середньодобова передача всіма переходами становить 385 в/д. За останній тиждень цей показник зріс на 15 в/д, або 4%.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний гірничо-збагачувальний комбінат, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, для забезпечення якісних показників залізорудного концентрату модернізував насосне обладнання на 3,2 млн грн.
Згідно з інформацією комбінату в четвер, на ділянці зневоднення на рудозбагачувальній фабриці (РОФ) №2 Північного ГЗК замінили вакуум-насос. Нове обладнання забезпечуватиме потрібні показники вмісту вологи в залізорудному концентраті.
При цьому уточнюється, що в процесі виробництва концентрату на РОФ-2 задіяні вакуум-насоси ВНН2-300. Вони використовуються для створення вакууму в загальній системі під час зневоднення концентрату. Загалом на фабриці встановлено 18 одиниць такого обладнання, з яких 17 постійно задіяні в технологічному процесі, і один резервний. У зв’язку зі зносом одного з вакуум-насосів на фабриці виконали його демонтаж і встановили нове аналогічне обладнання.
Начальник дільниці збагачення руди РОФ-2 Андріан Мишко пояснив, що робота певної кількості насосного обладнання впливає на виконання якісних показників продукції, а саме на відсоток вологи в зневодненому продукті. Зменшення вакууму в колекторі через відсутність або несправність обладнання призводить до збільшення відсотка вологи в концентраті, а це, своєю чергою, потребує збільшення витрат бентоніту у виробництві окатишів у цеху виробництва окатишів №2.
“Вакуум-насос, який ми замінили, ефективно відпрацював свій термін навіть з надлишком. На зміну йому прийшов новий такої ж модифікації. З ним ми забезпечимо номінальну продуктивність і необхідний рівень вакууму в системі, що дасть змогу знизити загальну кількість вакуум-насосів, які працюють у процесі, та знизить споживання електроенергії”, – зазначив начальник дільниці, якого цитує пресслужба.
У 2024 році на рудозбагачувальній фабриці №2 Північного ГЗК планують замінити на нові ще дві одиниці насосного обладнання.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група СКМ (71,25%) і “Смарт-холдинг” (23,75%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Київські Дарницькі лазні, відомий історичний заклад, увечері 10 січня відірвався від берега і вийшов у вільне плавання.
За словами очевидців, відірвалися троси кріплення, які утримували комплекс на місці. В результаті заклад почав спливати вниз за течією Дніпра.
Повідомляється, що у цей час у «Дарницьких лазнях» не було людей.
Зараз причина інциденту встановлюється.
Дарницькі лазні є одним з найбільших і найдорожчих подібних закладів в Україні. Вони були побудовані в 1950-х роках і є пам’яткою архітектури місцевого значення. Дарницькі лазні розташовані на правому березі Дніпра, в Дарницькому районі Києва.
За словами очевидців, комплекс не постраждав внаслідок інциденту. Він все ще знаходиться на воді, але рухається повільними темпами.
Україна отримала підтвердження фінансування участі в 10 спільних проєктах із країнами-членами ЄС за програмою EU4Health у розмірі EUR 4,5 млн.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я, програма реалізується в межах угоди між Україною та ЄС, укладеної у 2022 році, щодо участі України в програмі EU4Health участі в 10 спільних проєктах з іншими країнами-членами ЄС.
У межах програми Єврокомісія схвалила фінансування для реалізації в Україні проєктів із профілактики серцево-судинних захворювань і діабету, моніторингу та профілактики онкологічних та інших неінфекційних хвороб, посилення інфекційного контролю в лікарнях і серед медпрацівників, поліпшення діагностики рідкісних захворювань та обміну досвідом у лікуванні між країнами ЄС.
У рамках проєктів проводитиметься навчання фахівців з контролю за лікарськими засобами та медвиробами за стандартами ЄС, а також за новітніми методами лікування та оцінкою медичних технологій, впровадження європейської системи оцінки безпеки крові, тканин і клітин людини.
Крім того, проєкти спрямовані на інтеграцію української системи електронного здоров’я в єдину електронну систему охорони здоров’я ЄС, взаємодію між країнами ЄС для спільного формування пріоритетів, цілей і заходів щодо поліпшення глобального здоров’я громадян ЄС і посилення системи реагування на транскордонні загрози та епіднагляду за ними.
МОЗ уточнює, що в межах робочої програми 2023 року було оголошено 12 конкурсів для неурядових організацій, загальний бюджет яких становить близько EUR20 млн. Вони стосуються, зокрема, напрямів доступу до медичної допомоги, психічного здоров’я, профілактики та діагностики неінфекційних захворювань (НІЗ).
Кожна країна-учасник програми визначає національний програмний комітет (представники МОЗ) та координаторів за напрямами реалізації проєктів усередині країни, в Україні визначено фахівців Центру громадського здоров’я.
Загальний бюджет програми EU4Health на 2021-2027 роки становить EUR5,3 млрд. EU4Health реалізується через щорічні робочі програми. Угода дає змогу Україні отримувати фінансування ЄС у сфері охорони здоров’я на рівних умовах із країнами ЄС, Норвегією, Ісландією та Молдовою.
Участь України в програмі передбачає сплату щорічного внеску, загальна сума якого становить EUR 12,1 млн (2022-2027 роки). У 2022 році підписано угоду про скасування членського внеску для України в той рік. Наразі Міністерство охорони здоров’я та Міністерство закордонних справ проводять роботу щодо ратифікації угоди у Верховній Раді та про скасування членських внесків для України до кінця дії програми (до 2027 року).
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році (6,053 млн тонн), і пов’язано з тим, що 2022 рік включав період повномасштабного виробництва до початку вторгнення РФ в Україну.
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у четвертому кварталі 2023 року впало порівняно з попереднім кварталом удвічі – до 0,627 млн тонн, однак це на 50,4% більше, ніж у четвертому кварталі 2022 року.
Зазначається, що у 2023 році виробляли тільки преміальні окатиші із вмістом заліза 65%, тоді як окатиші прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) і окатиші із вмістом заліза 62% не випускали.
Крім того, уточнюється, що в загальному обсязі виробництва враховано 50 тис. окатишів, вироблених у четвертому кварталі з концентрату третіх сторін.
“Навіть із настанням зими ми змогли експлуатувати одну, а іноді й дві з наших чотирьох ліній з виробництва окатишів, щоб відповідати наявним у нас скороченим експортним потужностям і продовжувати постачати продукцію преміум-класу нашим преміальним клієнтам”, – наводяться в релізі слова тимчасового виконавчого голови Лусіо Дженовезе.
Говорячи про минулий рік, компанія зазначає загибель 14 співробітників, які служили у Збройних силах України, що збільшило загальну кількість загиблих співробітників із початку російського вторгнення 2022 року до 34. Уточнюється, що наразі у ЗСУ служать 754 наших співробітники Ferrexpo.
Вказується, що компанія продовжує зберігати більшу частину працівників, незважаючи на те, що була змушена значно скоротити виробництво. Це разом зі зростанням витрат на логістику за відсутності доступу до експортних маршрутів Чорного моря призвело до зниження рентабельності.
Однак, зазначається в повідомленні, нещодавній успіх України у відкритті експортних коридорів Чорного моря дав змогу відновити перевезення з певних портів.
“Коли настане час, Ferrexpo планує запустити додаткову лінію з виробництва окатишів і відновити експорт за цим маршрутом, за умови, що це буде безпечно та економічно ефективно”, – наголошується в релізі.
Крім того, зазначено, що ціни на залізну руду зросли більш ніж на 20% у четвертому кварталі, завдяки підтримці Китаєм більш сталеємних секторів його економіки, і продовжували утримуватися на цьому рівні аж до Нового року.
“Ми також відзначаємо перші ознаки зростання попиту на окатиші в Європі. У сукупності ці фактори можуть підтримати нашу велику базу фіксованих витрат і більш високі витрати на логістику. На мою думку, поліпшення попиту і підвищення цін є хорошою ознакою для Ferrexpo на майбутній рік”, – підсумував Дженовезе.
Зазначається, що чиста грошова позиція групи з урахуванням незначних коригувань на кінець року становила приблизно $109 млн порівняно з $106 млн роком раніше з мінімальними зобов’язаннями з лізингу та відсутністю заборгованості.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrеxpo в першому півріччі 2023 року скоротила чистий прибуток утричі – до $27,01 млн за умови падіння виручки в 2,8 раза – до $334,01 млн, а її EBITDA впала в 7,6 раза – до $63,64 млн.
