Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна наростила імпорт та експорт міді у січні–травні 2025 року

Українські підприємства у січні–травні 2025 року збільшили імпорт міді та мідних виробів на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $77,971 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Експорт міді за цей самий період також зріс — на 17,8%, до $38,762 млн. У травні обсяг імпорту становив $16,245 млн, а експорту — $9,635 млн.

Для порівняння, у 2024 році обсяг імпорту міді практично не змінився порівняно з 2023-м і становив $140,797 млн. Натомість експорт зріс на 22,4% — до $88,237 млн.

У 2023 році, попри війну, Україна подвоїла імпорт міді — до $140,795 млн (+120% р/р), тоді як експорт знизився на 20,1% — до $72,078 млн. Тенденція зростання торгівлі міддю у 2025 році свідчить про відновлення попиту на метал як з боку внутрішнього ринку, так і з боку зовнішніх покупців.

Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.

 

, ,

«Укрнафта» вивчає норвезькі clean tech рішення: планує застосувати в Україні

«Укрнафта» вивчає найкращі світові високотехнологічні рішення у сфері clean tech, щоб застосувати їх в Україні: команда спеціалістів ознайомилася з практичним застосуванням нового обладнання на норвезькому державному видобувному підприємстві.

Наразі компанія працює над реконструкцією системи підготовки нафти та пластової води на базі одного з регіональних бізнес підрозділів.

В рамках цього проєкту «Укрнафта» співпрацює, зокрема, з норвезьким лідером в галузі чистих технологій – Ennox Technology & Partners, яка розробляє революційні очисні установки.

Це обладнання працює більш ефективно за ринкові аналоги, дозволяє мінімізувати вплив на навколишнє середовище та покращити якість підготовки пластової води для підтримки пластового тиску.

Група фахівців напрямку upstream «Укрнафти» відвідала виробництво норвезької державної компанії, де проводили тести новітніх систем Ennox Technology & Partners, щоб на власні очі побачити високу якість сучасних clean tech рішень в промисловості.

Інженери та команди тестових лабораторій норвезьких компаній продемонстрували в роботі сталі рішення, що допоможуть будувати стійкі та ефективні системи для українського видобутку.

“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

Аграрії зібрали майже 200 тис. тонн ранніх зернових

Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.

У міністерстві зазначили, що Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.

Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.

“В Україні стартували жнива. Це вже четвертий сезон збору врожаю з початку повномасштабної війни. (…) Цей врожай – не просто хліб. Це доказ стійкості, витримки й сили наших фермерів. Навіть під час війни вони працюють на землі, щоб Україна та світ були з хлібом”, – написав міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у Telegram.

Як повідомлялося, станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії шістнадцяти областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.

Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.

Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.

,

Уряд України запровадив інструменти боротьби зі спам-дзвінками та телефонною рекламою

Кабінет Міністрів за ініціативою Міністерства цифрової інформації (Мінцифра) надав операторам інструменти для боротьби зі спам-дзвінками та нав’язливою рекламою, повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації (Мінцифри) Михайло Федоров.

«Українці більше не отримуватимуть спам-дзвінки… Згодом оператори блокуватимуть спам, рекламу та потенційно шахрайські дзвінки. Ці зміни вводитимуться поступово, щоб дати час операторам на технічні доопрацювання», – написав Федоров у телеграм-каналі в п’ятницю.

Як випливає з повідомлення, зміни передбачені постановою №761 «Про затвердження правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг», яку уряд схвалив 25 червня 2025 року.

“Бізнес повинен укласти договір з оператором і зареєструвати номери, з яких може дзвонити. Якщо ні – дзвінки з цих номерів можуть бути заблоковані автоматично. Вже скоро оператор зможе блокувати номер за зверненням користувача в разі спам-дзвінка”, – пояснив віце-прем’єр.

Федоров також анонсував ряд змін. Зокрема, найближчим часом користувачі зможуть переглядати в особистому кабінеті всі свої витрати, а також вимикати контент-послуги самостійно, без запиту до оператора.

«Відтепер швидкість інтернету повинна бути прописана в угоді. Якщо оператор обіцяє 100 Мбіт/с, а ви отримуєте 40 – це вже порушення договору. І якщо реальна швидкість нижча – можете подати скаргу в НКЕК або звернутися до суду», – запевнив Федоров.

За його словами, українці, які проживають у зоні бойових дій, не втратять зв’язок через несплату послуг, їх SIM-карти не блокуватимуть. Під час першого входу в мережу буде надаватися безкоштовний пакет зв’язку.

“Нова пошта” отримає кредит ЄБРР на інвестиції та оптимізацію

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки з приділенням першочергової уваги підвищенню операційної ефективності та підтримці стратегії розвитку компанії в Україні в умовах війни.

“… включає у себе вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу”, – перераховує банк на своєму сайті елементи стратегії розвитку “Нової пошти”.

Зазначається, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: транш 1 на суму EUR35 млн буде зарезервований з моменту підписання, транш 2 на суму EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.

Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.

ЄБРР нагадує, що “Нова пошта” є провідним приватним оператором поштового та кур’єрського зв’язку в Україні, який має мережу з понад 12 тис. відділень і 27 тис. поштоматів та близько 34 тис. працівників. Щомісяця компанія надає послуги понад 11 млн клієнтів в Україні.

Даний проєкт, який пройшов стадію фінального огляду та очікує затвердження, можливо ще у червні, є п’ятим в історії стосунків ГК Nova та ЄБРР.

Зазначається, що у рамках існуючого кредиту в травні 2025 року компанія повідомила банку про заплановане скорочення близько 2900 працівників, що становить менше 10% від загальної чисельності. ЄБРР підкреслює, що аналіз цього процесу скорочення підтвердив, що клієнт дотримується передбачених кредитною угодою умов таких колективних звільнень, надав детальний опис процесу скорочення, має ефективну систему подання та розгляду скарг та належним чином реагує на них без жодних судових справ, а також має ефективний процес взаємодії з профспілкою, яка поінформована про масштабний план реструктуризації, що впливатиме на працівників протягом усього 2025 року.

Як повідомлялося, ЄБРР у серпні минулого року надав кредит EUR70 млн ГК Nova для фінансування інвестиційної програми на 2024 рік.

Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.

Як зазначало рейтингове агентство “Стандарт рейтинг”, станом на початок квітня цього року “Нова пошта” за загальної кредиторської заборгованості 13,51 млрд грн використовувала окрім довгострокових кредитів банків ресурси, залучені від випуску облігацій двох серій – Е та серії F по 1 млрд грн кожна.

 

, , ,

В Україні зростає дефіцит ячменю — ціни йдуть угору

Ринок ячменю в Україні демонструє потенціал до зростання, на ринку спостерігається напруження через обмежену пропозицію, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).

Аналітики зазначили, що станом на 23 червня 2025 року експорт ячменю становив понад 6 тис. тонн.

“Це очікуваний наслідок низького рівня залишків на завершенні сезону. Обсяг для експорту наразі обмежений, що й стримує активність на зовнішніх ринках”, — зауважили експерти.

Вони нагадали, що на півдні України стартувала збиральна кампанія, де врожайність на перших полях була невисокою і коливалася в межах 1,15–2,5 т/га.

“З урахуванням погодних викликів, що супроводжували озимі культури з лютого, нинішні показники врожайності виглядають як цілком прогнозовані. Середній рівень врожайності ячменю по Україні, ймовірно, становитиме близько 3 т/га”, — прогнозують аналітики.

Вони констатували, що на внутрішньому ринку зростає активність з боку трейдерів, зокрема у зв’язку з наближенням перших відвантажень у портах. Однак пропозиція з боку виробників залишається стриманою, що створює дефіцит на спот-ринку. Це призводить очікуваного зростання цін на культуру.

“На кінець червня сезонна модель показує умовні ціни на ячмінь в діапазоні $196–200 за тонну, тоді як виробники орієнтуються на $200–205. З урахуванням обмеженої пропозиції це цілком реалістична перспектива найближчих тижнів”, — резюмували в “Пуск”.