Напередодні зимового періоду 2023/2024 року енергетична система України стоїть перед низкою ключових викликів і питань. В умовах триваючих військових дій і ймовірних обстрілів енергоінфраструктури, постійно мінливої ситуації на світовому ринку енергоносіїв, геополітичних особливостей і кліматичних змін, особливої уваги набуває аналіз чинників, що впливають на стійкість і ефективність функціонування галузі. Від того, наскільки грамотно і своєчасно будуть враховані особливості теплової та атомної генерації, поновлюваних джерел енергії та стану нафтогазової галузі, залежить комфорт і безпека життя мільйонів українців у холодну пору року. Наш огляд спрямований на те, щоб оцінити поточну готовність країни до майбутнього зимового сезону, визначити потенційні слабкі ланки та запропонувати оптимальні шляхи їх усунення. Клуб експертів проаналізував основні фактори, які можуть вплинути на стабільність енергосистеми України в осінньо-зимовий період.
Теплова генерація
Поточна ситуація з тепловою генерацією України видається доволі проблематичною, особливо з урахуванням підготовки до зимового періоду:
Ремонтні роботи та ступінь відновлення.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що енергетична галузь активно продовжує підготовку до зими, причому в розпал літа. Відремонтовано та перебуває в ремонті 24 енергоблоки ТЕС, що становить 62% від загальної кількості. Крім того, 70% ТЕЦ відремонтовано, і решта 30% перебувають у процесі ремонту.
Також, за словами прем’єр-міністра, “Укренерго” вже виконано майже 80% робіт з ремонту магістральних мереж, а високовольтні підстанції відновлено до рівня довоєнного часу. На додаток до цього, активно формується багаторівневий захист для енергетичних об’єктів.
Водночас Голова НКРЕКП акцентував увагу на необхідності прискорення надання додаткових фінансових ресурсів. У рамках урядової програми пільгового кредитування “5-7-9” існує можливість виділення 7,6 млрд грн для ТЕЦ і ТЕС.
Загалом пошкодження обладнання ТЕС і ТЕЦ оцінюють у 29,9 млрд грн, при цьому на аварійно-відновлювальні роботи витрачено лише 482 млн грн. НЕК “Укренерго” зазнав збитків на 9,6 млрд грн, але витрати на відновлення становили лише 681 млн грн.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024 року, дані – Нацбанк України)
Проблема забезпеченості вугіллям
Станом на 4 серпня ТЕС і ТЕЦ накопичили на складах 1,4 млн тонн енергетичного вугілля, що на 100 тис. тонн менше затвердженого плану. Це відставання пов’язане з активною роботою теплової генерації в липні для покриття дефіциту електроенергії, що призвело до додаткової витрати вугілля.
Відставання в темпах видобутку вугілля на державних шахтах становить 148 тис. тонн або 10-15% порівняно з минулим роком. Це пов’язано з тим, що 10 державних шахт перебувають під окупацією, що негативно позначається на загальному обсязі видобутку.
Щоб економити вугілля, підприємства розглядають можливість використання мазуту. Наразі кілька ТЕС активно використовують мазут, причому одні на 100%, а інші співвідношенням 60% мазуту до 40% газу.
Самозабезпечення населення
Голова правління оператора системи передачі НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький закликав населення України підготувати або придбати генератори електроенергії як превентивний захід проти можливих блекаутів або відключень електроенергії в зимовий період.
Кудрицький підкреслив, що неможливо точно спрогнозувати ймовірність блекаутів, оскільки це залежить від характеру й успішності атак РФ.
Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США (дані – Нацбанк України)
Особливу увагу, на думку представників галузі, слід приділити необхідності раціонального використання електроенергії, особливо в години пікових навантажень. Громадян закликають стати більш економними та відповідальними споживачами електроенергії.
Загальне зниження потужності
Згідно зі звітом, підготовленим ПРООН і Світовим банком, доступна потужність для вироблення електроенергії в Україні від початку російського вторгнення в лютому 2022 року знизилася вдвічі. Найбільший удар припав на маневрену потужність, особливо на теплових електростанціях, що робить систему більш вразливою для швидких змін у попиті.
Падіння потужності різних типів генерації: Потужність ядерної генерації знизилася на 44%, гідрогенеруюча потужність – на 29%, а потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – на 24%.
Розподіл джерел генерації електроенергії в Україні у 2000-2020 році (дані – ENTSO-E)
Міжнародна підтримка
20 червня 2023 року оператори передавальних систем країн Континентальної Європи ухвалили рішення збільшити максимальну потужність для імпорту електроенергії до України та Молдови до 1200 МВт, збільшивши її на 150 МВт порівняно з попередніми значеннями.
З червня 2022 року, TSO країн Континентальної Європи продовжує регулярно коригувати імпортні ліміти, з огляду на потреби України та Молдови, а також на результати заходів щодо забезпечення стабільності та безпеки енергосистеми.
Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії, ENTSO-E, відіграє ключову роль у координації роботи європейських операторів систем передачі, представляючи інтереси 39 TSO з 35 країн. Ця організація забезпечує узгоджену і безпечну роботу європейської енергосистеми, найбільшої взаємопов’язаної електромережі в світі, і виступає в якості платформи для технічного співробітництва між країнами.
Транскордонні ЛЕП у західній частині України та їхня потужність (дані – ENTSO-E)
25 серпня Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) погодила надані НЕК “Укренерго” правила розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Румунія, а також структуру розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Польща та Україна – Румунія.
Як випливає з ухвалених постанов Нацкомісії, структура розподілу пропускної спроможності для аукціонів за напрямком лінії Жешув – Хмельницька АЕС міждержавного перерізу Україна – Польща була узгоджена регулятором у розмірі: для річних і місячних аукціонів – 0%, для добових – 100%.
Це допоможе збільшити ступінь синхронізації енергосистем України та країн ЄС напередодні зимового періоду.
Висновки по розділу: Таким чином, тепловий сегмент енергетичної системи України стоїть перед низкою викликів через війну і втрату частини своїх ресурсів. Однак завдяки внутрішнім заходам і активній підтримці європейських партнерів, країна робить усе можливе, щоб забезпечити стабільне і безпечне енергопостачання своїх громадян напередодні зимового сезону.
Атомна генерація
Огляд ремонтних робіт.
Як повідомив Петро Котін, президент компанії НЕК “Енергоатом”, до початку осінньо-зимового періоду залишається відремонтувати чотири з дев’яти енергоблоків атомних електростанцій (АЕС). П’ять блоків уже відремонтовано й успішно введено в систему. Очікується, що до кінця серпня ще один блок завершить ремонтні роботи, а решту три запустять протягом наступних двох місяців.
За словами Котіна, наразі немає блоків, які очікують початку ремонтних робіт. Усі блоки або вже відремонтовані, або перебувають у процесі ремонту. Додатково, він підтвердив, що фінансово-економічна програма компанії щодо ремонту блоків перебуває в повному порядку і повністю збалансована.
Підтверджуючи інформацію міністра енергетики Германа Галущенка, Котін запевнив, що всі дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7 880 МВт будуть завантажені на повну потужність у зимовий період з листопада 2023 по лютий 2024 року.
В Україні на кінець серпня 2023 року функціонують три АЕС – Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська із загальним числом блоків, що дорівнює 9, і сумарною потужністю 7,8 ГВт. Запорізька АЕС потужністю 6 ГВт була захоплена РФ 4 березня 2022 року і вже майже рік не виробляє електроенергію.
Міжнародне співробітництво
Україна і Канада мають намір співпрацювати в галузі доліцензійної оцінки безпеки малих модульних реакторів (ММР). Цю ініціативу було озвучено після підписання меморандуму про взаєморозуміння між головою Держатомрегулювання України, Олегом Коріковим, і президентом Канадської комісії з ядерної безпеки, Руміною Велші.
Канада є одним зі світових лідерів у галузі ядерної енергетики, активно працюючи над впровадженням нових технологій. Це особливо актуально у світлі необхідності заміни старих потужностей, що були запущені в 1970-1980 роках і термін експлуатації яких добігає кінця.
З огляду на складну ситуацію навколо тимчасово окупованої Запорізької АЕС та інших ядерних об’єктів, що постраждали від війни, український і канадський регулятори співпрацюватимуть у питаннях їхньої безпечної експлуатації. Також обидві сторони висловили зацікавленість у вдосконаленні регуляторної діяльності в галузі поводження з радіоактивними відходами.
Висновок по розділу: Атомна енергетика України перебуває в активній стадії підготовки до майбутнього зимового періоду. З урахуванням активних ремонтних робіт і збалансованої економічної стратегії “Енергоатома”, українська атомна енергосистема демонструє готовність до ефективної та безпечної роботи в холодну пору року.
Розвиток відновлюваної енергетики
Проблеми з накопиченням води в “Укргідроенерго”
“Укргідроенерго”, ключовий виробник гідроелектроенергії в Україні, зіткнулася з проблемою нестачі води, необхідної для підтримки виробництва електроенергії на звичному рівні. Це пов’язано з підвищеним виробничим навантаженням і нездатністю компанії накопичувати достатні обсяги води до початку опалювального періоду.
Як підкреслив заступник генерального директора з комерційної діяльності компанії Богдан Сухецький, вода для “Укргідроенерго” є аналогом палива. У минулому компанія накопичувала достатні запаси води, щоб допомогти енергосистемі на початковому етапі осінньо-зимового періоду.
У поточних умовах “Укргідроенерго” змушена працювати на межі своїх можливостей. Сухецький вказав на те, що НЕК “Укренерго” використовує на 20-40% більше графіка вироблення електроенергії, ніж надає “Укргідроенерго”, що призводить до додаткової витрати води.
Окрему увагу було приділено впливу на роботу гідроелектростанцій Дніпровського каскаду після підриву Каховської ГЕС. Ситуація з Каховським водосховищем призвела до дисбалансу в системі каскадів, починаючи від Київського водосховища і до нижньої частини Дніпра.
“Укргідроенерго” стоїть перед серйозним викликом, пов’язаним із нестачею водних ресурсів для підтримки ефективної роботи. Це може вплинути на стабільність енергопостачання країни, особливо напередодні осінньо-зимового періоду. З огляду на складну політичну і військову обстановку, а також наслідки підриву Каховської ГЕС, важливість розв’язання цієї проблеми не може бути недооцінена.
“Зелена” енергетика
Компанією ДТЕК до кінця 2024 року планується завершити будівництво ВЕС загальною потужністю 600-700 МВт. До 2030 року ДТЕК розраховує реалізувати проєкти на загальну потужність не менше 2 ГВт.
При цьому, на конференції URC2023 було представлено нову енергостратегію України, яка відображає амбітні плани розвитку різних сфер енергетики країни:
Вітрова генерація: мета – досягти потужності в 140 ГВт з інвестиціями в розмірі $134 млрд.
Сонячна генерація: планується збільшити до 94 ГВт з фінансуванням у $62 млрд.
Накопичувачі енергії: прагнення до 38 ГВт потужності з бюджетом $25 млрд.
Атомна генерація: мета – 30 ГВт, що вимагає $80 млрд.
ТЕЦ і біоенергетика: розвиток до 18 ГВт (дані щодо фінансування відсутні).
Гідрогенерація: плани на 9 ГВт потужності з інвестиціями в $4,5 млрд.
Додатково передбачається виділити $72 млрд на розвиток водневих технологій, $5 млрд для систем передавання енергії і ще $4,5 млрд на гідроенергетику.
Загальний обсяг інвестиційних потреб для нових енергетичних потужностей України становить вражаючі $383 млрд, як повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
У рамках URC2023 Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) також підписала меморандум про взаєморозуміння з найбільшою асоціацією Великої Британії з відновлюваної енергії, RenewableUK. Цей крок спрямований на посилення співпраці, обмін досвідом і знаннями, а також на стимулювання торгівлі та розвиток ринку між секторами відновлюваної енергетики обох країн.
Ці заходи та плани свідчать про те, що Україна робить ставку на диверсифікацію та сталий розвиток свого енергосектору, орієнтуючись на сучасні технології та міжнародне співробітництво.
3 липня, Верховна Рада України ухвалила ключовий законопроєкт, який може кардинально змінити ландшафт зеленої енергетики країни. Ось основні моменти цього законопроєкту:
Енергоносії
Газові сховища
До початку осінньо-зимового періоду Україна планує накопичити у своїх газосховищах 14,7 млрд куб. м газу. Наразі вже накопичено 11,7 млрд куб. м. Ключовими наразі є питання ремонту, безпеки об’єктів теплової енергетики та накопичення паливних ресурсів. Кабмін наголосив на важливості готовності до опалювального сезону та підготовці до можливих обстрілів об’єктів теплоенергетичної інфраструктури.
Паливний ринок
Консалтингова група А-95 надала дані, згідно з якими ціна бензину в серпні-вересні може сягнути 60,86 грн/л, дизпалива – 55,61 грн/л, а газу – 26,63 грн/л. Основні фактори, що впливають на зміну цін, – це інтеграція підвищених податків і зростання світових котирувань, а також продаж запасів палива, сформованих до скасування пільгових податків.
Сергій Куюн, директор групи А-95, відзначив ключовий вплив великих гравців, таких як ОККО, WOG і “Укрнафта”, на стабілізацію цін. Він також вказав на складнощі з поставками через обстріли росіянами українських портів, що спричинило збільшення фрахтів і вимог до страхування. У зв’язку з цим Куюн запропонував збільшувати контракти на суші, а також консолідувати трейдерів для укладення довгострокових договорів на великі танкерні партії.
Динаміка зміни цін на паливо у 2022-2023 році, грн/літр (дані – Нацбанк)
Загалом галузь стикається з низкою викликів, включно з необхідністю збільшення запасів газу, складною ситуацією на паливному ринку через зміни в ціноутворенні та ризиками, пов’язаними з політичною обстановкою. Необхідні стратегічні рішення на державному рівні для стабілізації ситуації.
Загальні висновки
Напередодні осінньо-зимового сезону 2023/2024 року енергосистема України загалом готова до стабільного забезпечення електроенергією споживачів. За умови низької інтенсивності або відсутності ракетних ударів по об’єктах енергетики віялові вимкнення можуть носити епізодичний характер, або зовсім не застосовуватися. Імовірність блекауту за такого сценарію залишається мінімальною.
У разі нанесення нових ударів по енергосистемі в осінньо-зимовий період вірогідність відключень зростає, при цьому кількість і тривалість блекаутів буде залежати від характеру й успішності атак з боку РФ. При цьому, з огляду на підготовку енергетичного сектору до такого сценарію, можливі блекаути матимуть тимчасовий характер.
Співавторами цього аналітичного огляду є співзасновник Experts Club кандидат економічних наук Максим Уракін і директор аналітичного центру Олексій Федінський.
У ці повні випробувань місяці та роки вибудовується фундаментальна платформа повноцінної участі нашої країни у світовій системі охорони здоров’я.
У вересні представники команди гуманітарної агенції ZDOROVI взяли участь у двох великих міжнародних подіях – Summit of First Ladies and Gentlemen та Americares Ukraine Partner Summit. Про це розповіла засновниця Національного агентства гуманітарної допомоги ZDOROVI Наталія Тулінова.
За її словами, у заході Americares Ukraine Partner Summit обговорювалася підтримка медичних закладів України та забезпечення доступу пацієнтів до медичної допомоги на окупованих та прифронтових територіях.
Учасники команди ZDOROVI поділилися своїм досвідом організації процесів доставки гуманітарної медичної допомоги до лікарень в області, із складною ситуацією у сфері безпеки, досвідом ефективної взаємодії з міжнародними донорами та реалізації великих гуманітарних проектів та місій.
«Ми будуємо благодійну організацію, яка у найменших деталях відповідає стандартам роботи у міжнародній спільноті, щоб наші донори та партнери були впевнені у прозорості процесів пов’язаних із гуманітарною допомогою Україні», — пояснила засновниця агентства ZDOROVI Наталія Тулінова.
Вона зазначила, що організація проводить аналітичну, моніторингову, комунікаційну роботу щодо виявлення невідкладних потреб галузі та забезпечення медичних закладів необхідною допомогою, бере участь у побудові мережі міжнародних партнерств для підтримки медичного сектору України.
«Наразі фактично будується фундаментальна платформа повноцінної участі нашої країни у світовій системі охорони здоров’я. Ми повинні докласти максимум зусиль, щоб наші партнери були впевнені у надійності та прозорості співпраці», — наголосила Тулінова.
У серпні команда ZDOROVI передала до українських лікарень 29 тонн гуманітарної допомоги у 49 населених пунктах по всій країні. Масштабна гуманітарна робота ZDOROVI відбувається завдяки співпраці з міжнародними партнерами, серед яких – ICAP Єднання, MedShare, Embrace, RAZOM for UKRAINE, NOVA Ukraine, Americares, USAID, PHILIPS та інші благодійні фонди та організації.
Президент України Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку провів зустріч із президентом Республіки Кенія Вільямом Руто.
Як повідомляє пресслужба Зеленського, він подякував Кенії за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.
“Дякую за підтримку наших людей і нашої країни. Хочу запросити вас і вашу команду відвідати Україну у зручний час. У нас є багато тем для обговорення. Для нас важлива підтримка в такий складний час війни. Бути сильними і чути ваші голоси підтримки”, – сказав президент.
Лідери обговорили підготовку до наступної зустрічі щодо реалізації Української формули миру на рівні радників.
Також під час переговорів ішлося про підготовку до Глобального саміту миру на рівні лідерів держав.
Сторони обговорили конкретні кроки щодо створення зернових хабів у Кенії. Президенти наголосили на важливості стабільного забезпечення регіону українською сільськогосподарською продукцією.
Зеленський також поінформував президента Кенії про функціонування альтернативного маршруту експорту українського зерна Чорним морем, а також про роботу над створенням інших експортних шляхів.
Крім того, глави держав обговорили питання безпекового співробітництва між Україною та Кенією.
Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Макропрогноз Міністерства економіки, покладений в основу проєкту держбюджету-2024, передбачає різке поліпшення ситуації з безпекою з другої половини наступного року і, як один із наслідків, прискорення зростання економіки до 5% у 2024 рік і 7-7,5% – у 2025-2026 роках.
“Подальший економічний розвиток України залежить від тривалості та активної фази воєнних дій… Завдяки воєнним успіхам українських захисників і захисниць значне зниження безпекових ризиків очікується з другої половини 2024 року, що позитивно позначиться на показниках економічного і соціального розвитку України на 2025-2026 роки”, – ідеться в документі.
Згідно з прогнозом, датованим серединою червня цього року, інфляція (на кінець року) знизиться до 10,8% наступного року, до 7% – у 2025 році та 5,8% – у 2026 році.
Серед інших оцінок – зниження рівня безробіття з 18,8% цього року до 10,8% у 2026 році.
Під час формування дохідної частини очікується зростання надходжень від Нацбанку у 2025 році до 103,9 млрд грн із 17,7 млрд грн у 2024 році з подальшим скороченням до 15,4 млрд грн.
Як повідомлялося, уряд у п’ятницю затвердив проєкт держбюджету-2024 із доходами 1 трлн 746,3 млрд грн, видатками 3 трлн 108,2 млрд грн і граничним дефіцитом 1 трлн 593,6 млрд грн.
Щодо чинного закону про держбюджет-2023 доходи пропонується збільшити на 25,6%, видатки – на 7,6%, дефіцит скоротити на 7,3%.
Водночас цього тижня уряд вніс до Ради законопроєкт №10038 із правками до держбюджету-2023 про збільшення його видатків на 328,5 млрд грн завдяки зростанню внутрішніх запозичень на 207,6 млрд грн і зовнішніх на 91,2 млрд грн.
Порівняно з ним доходи в проєкті держбюджету-2024 вищі на 23,3%, або на 329,9 млрд грн, тоді як витрати нижчі на 2,5%, або на 84 млрд грн, а дефіцит – на 20,7%, або 416,8 млрд грн.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Уряд Словаччини ухвалив рішення про продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор.
“Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику. Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими по відношенню до вітчизняних фермерів”, – сказав Одор, повідомляє видання Aktuality.
За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, поки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів. Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт.
“Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках”, – додали в міністерстві.
