Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 16 липня 2023 року становили 25 671 особу (станом на 30 червня – 25 170), зокрема 9 287 загиблих (9 177), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4 272 чоловіки, 2 558 жінок, 282 хлопчики і 226 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 920 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 16 384 поранених 486 хлопчиків і 352 дівчинки, а також 279 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 30 червня загинуло двоє дітей і ще 22 були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, за перші 16 днів липня загинуло 74 цивільних. У червні кількість смертей зросла до 184 зі 174 у травні, 180 – у квітні, 181 – у березні, 143 – у лютому.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – мінімум 4 154 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 817, у травні – до 544, у червні – до 429 і в липні – до 385. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 374 людини, у серпні – 339, у вересні – 405, у жовтні – 309, у листопаді – 187, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.
Кількість поранених за половину липня досягла 342 порівняно з 681 у червні, 685 – у травні, 494 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 541 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 982 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 920. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 129, червень – 1 108, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 2 999. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.
УВКПЛ ООН уточнює, що в липні від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 72 особи та ще 326 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло двоє і було поранено 16 осіб (4%).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у липні припало 88% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 30 червня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Печерський районний суд Києва 13 липня ухвалив рішення стягнути з колишнього власника ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” Олега Бахматюка як поручителя більше ніж 1,8 млрд грн на користь Національного банку України за одним із наданих раніше та не повернутих кредитів рефінансування.
“На жаль, крапку в цій справі ставити поки що зарано, проте ухвалення судом цього рішення є визначальною подією щодо відновлення порушених прав Національного банку. Ми переконані, що в разі його оскарження воно має всі підстави зберегтися чинним”, – наводить НБУ в прес-релізі в понеділок коментар директора юрдепартаменту Олександра Зими.
Нацбанк нагадав, що 2014 року уклав із “Фінансовою ініціативою” договір про кредит рефінансування для підтримки ліквідності на суму 2 млрд грн, а Бахматюк поручився за належне виконання банком зобов’язань з повернення кредитних коштів. Оскільки і банк, і його власник не виконали взяті на себе зобов’язання, Національний банк у 2017 році звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з нього заборгованості. За час розгляду справи в суді за рахунок заставного майна, наданого майновими поручителями в забезпечення виконання зобов’язань банку відбулося погашення заборгованості за кредитом на суму близько 200 млн грн.
Наразі на розгляді Печерського райсуду Києва залишаються ще шість справ за позовними заявами НБУ до Бахматюка як поручителя за боргами ПАТ “ВіЕйБі Банк” і банку “Фінансова Ініціатива” за іншими кредитами рефінансування, а загальна сума заборгованості Бахматюка як поручителя перед Національним банком становить майже 8 млрд грн, зазначив НБУ.
Він уточнив, що відніс “ВіЕйБі Банк” до категорії неплатоспроможних 20 листопада 2014 року, а банк “Фінансова ініціатива” – 23 червня 2015 року.
Бахматюк відкидає звинувачення Нацбанку і висуває зустрічні. Зокрема, 2020 року він домігся рішення Верховного суду про визнання неправомірними дій Нацбанку щодо виведення банку “Фінансова ініціатива” з ринку. Бізнесмен, який останніми роками проживає у Відні, також неодноразово заявляв про готовність до компромісу з Нацбанком із питання поручительств, пропонуючи укласти мирову угоду з розстрочкою на сім років із можливістю збільшити заставу перед НБУ, проте безрезультатно.
The state’s share in Ukraine’s banking system is already very large, and the International Monetary Fund is against its increase, Deputy Economy Minister Serhiy Sobolev said at the presentation of Transparency International Ukraine and Ukrainska Pravda’s project – an online platform “How to confiscate Russian assets in Ukraine?” in Kiev this week.
“The IMF is very much against increasing this share – even fundamentally, even by 0.5% – there are such discussions that it prevents private banking business from developing: simply because of such dynamics, it is more difficult to compete with the state, because the state is everywhere,” Sobolev said.
He noted that the National Bank of Ukraine is responsible for the banking sector in the country, but the Ministry of Economy is responsible for competition and private market growth.
“There is no queue of people who want to buy these (nationalized) banks now, but there is a demand for banking assets. So there needs to be some kind of mechanism to quickly bring these banks back into the private market. By shares or as a whole – it’s not so important,” said the Deputy Minister of Economy.
According to his feelings, Sence Bank (formerly Alfa Bank) is not the last bank that can be nationalized.
“We have Russian property or property of persons who help Russia wage a war of aggression, and in other banks. And it is our joint task how to build so the process so that they quickly go back into business and do not linger in the state”, – said Sobolev.
In an interview with Economic Pravda this week, First Deputy Governor of the National Bank Kateryna Rozhkova said, referring to the prospects for nationalization of Sence Bank, that the NBU is in favor of reducing the state’s share in the banking sector, “but the issue of financial stability is more important.
She confirmed that a potential buyer of Sence Bank had sent documents to the NBU three times in May and June, but that they contained flaws. “But even if there were no flaws, it is impossible to give consent to such an operation, because then we will also be participants in the mechanism of circumventing sanctions,” Rozhkova emphasized.
She pointed out that the NBU will implement the law on nationalization of Sence Bank when it is ready for it.
The first Deputy head of the National Bank also said that the regulator is still an opponent of the entry into the banking market “Ukrposhta”.
“First, we believe that everyone should be engaged in their own business, in particular, “Ukrposhta”. Secondly, the state’s share in the banking sector already exceeds 50%. Its increase is contrary to common sense”, – argued Rozhkova. She added that such an increase “absolutely contradicts the commitments and agreements with international partners, “this is a red line for them”.
According to Rozhkova, the only contender for the transfer of Ukrposhta today is PINBank of Russian oligarch Yevgeniy Giner, against which the Supreme Anti-Corruption Court has ruled in favor of the state. However, according to the first deputy head of the NBU, PINBank is not systemically important and can be liquidated without negative consequences for the economy. “The bank’s property can be sold, and the funds can be allocated in favor of the state. This is the optimal way,” she said.
Currently, four state-owned banks – Privat, Oschad, Ukrexim and Ukrgas – are among the top five largest on the market in terms of assets. Their combined share of assets amounted to 52.9% at the end of April, and in absolute terms – UAH 1.511 trillion.
In addition, Sense Bank (formerly Alfa-Bank), which is among the systemic banks with a 3.4% share of assets, may be nationalized in the near future. The law adopted in autumn, which allowed its nationalization, did not work, as the bank remains financially stable. Therefore, at the end of May, a new law was adopted, which allows such nationalization due to the imposition of sanctions on its shareholders. The bank’s ultimate beneficiaries Mikhail Fridman – 32.8632%, Pyotr Aven – 12.4018% and Andrei Kosogov – 40.9614% were under sanctions earlier, while the bank’s direct shareholders ABH Holdings SA and ABH Ukraine Limited were included in the sanctions list only this week.
In turn, ABH Holdings says it has reached an agreement to sell a 75.6% stake in Sense Bank to an international investor for $1. ABH Holdings considers keeping the bank in private ownership the best option, and threatens Ukraine with a lawsuit in case of nationalization.
Source: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Частка держави в банківській системі України вже дуже велика, проти її збільшення виступає Міжнародний валютний фонд, заявив заступник міністра економіки Сергій Соболєв на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
“МВФ дуже проти збільшення цієї частки – навіть принципово, навіть на 0,5% – є такі дискусії, що це заважає приватному банківському бізнесу розвиватися: просто тому, що така динаміка, конкурувати з державою складніше, бо держава всюди”, – сказав Соболєв.
Він зазначив, що за банківський сектор у країні відповідає Національний банк України, однак за конкуренцію і зростання приватного ринку – Мінекономіки.
“Черги людей, які хочуть купити ці (націоналізовані) банки зараз немає, але попит на банківські активи існує. Тому необхідний якийсь механізм, який дозволяє швидко повертати ці банки назад, у приватний ринок. Частками чи загалом – не так важливо”, – вважає заступник міністра економіки.
За його відчуттями, Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк) – це не останній банк, який може бути націоналізований.
“У нас є російська власність або власність осіб, які допомагають Росії вести агресивну війну, і в інших банках. І це наше спільне завдання як побудувати так процес, щоб вони швидко поверталися назад у бізнес і не затримувалися в державі”, – заявив Соболєв.
Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова в інтерв’ю “Економічній правді” цього тижня зазначила, кажучи про перспективи націоналізації Сенс-Банку, що НБУ виступає за скорочення частки держави в банківському секторі, “однак питання фінансової стабільності важливіше”.
Вона підтвердила, що потенційний покупець Сенс-Банку тричі в травні та червні надсилав документи до НБУ, однак вони містять недоліки. “Але навіть якби недоліків не було, не можна дати згоду на таку операцію, оскільки тоді ми будемо також учасниками механізму обходу санкцій”, – підкреслила Рожкова.
Вона зазначила, що НБУ виконуватиме закон про націоналізацію Сенс-Банку, коли буде до цього готовий.
Перша заступниця голови Нацбанку також заявила, що регулятор, як і раніше, є противником виходу на банківський ринок “Укрпошти”.
“По-перше, ми вважаємо, що кожен повинен займатися своєю справою, зокрема, “Укрпошта”. По-друге, частка держави в банківському секторі вже перевищує 50%. Її збільшення суперечить здоровому глузду”, – аргументувала Рожкова. Вона додала, що таке збільшення “абсолютно суперечить зобов’язанням і домовленостям із міжнародними партнерами, “для них це “червона лінія”.
За словами Рожкової, єдиним претендентом на передачу “Укрпошті” сьогодні є PINBank російського олігарха Євгена Гінєра, щодо якого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави. Однак, як вважає перша заступниця голови НБУ, PINBank не є системно важливим і може бути ліквідований без негативних наслідків для економіки. “Майно банку можна продати, а кошти віднести на користь держави. Це оптимальний шлях”, – сказала вона.
Нині чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п’ятірки найбільших на ринку за розміром активів. Сукупна їхня частка за активами становила на кінець квітня 52,9%, а в абсолютному вираженні – 1,511 трлн грн.
Крім того, найближчим часом може бути націоналізовано Сенс Банк (раніше Альфа-Банк), що входить до числа системних, з часткою активів 3,4%. Ухвалений восени закон, що допускав його націоналізацію, не спрацював, оскільки банк зберігає фінансову стійкість. Тому наприкінці травня було ухвалено новий закон, який дозволяє таку націоналізацію через накладення санкцій на його акціонерів. Кінцеві бенефіціари банку Михайло Фрідман – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614% були під санкціями і раніше, а прямі акціонери банку ABH Holdings SA і ABH Ukraine Limited занесені до санкційного списку тільки цього тижня.
Зі свого боку ABH Holdings заявляє, що досяг домовленості про продаж за $1 пакета в розмірі 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом, а в разі націоналізації погрожує Україні судом.
Джерело: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Доля государства в банковской системе Украины уже очень большая, против ее увеличения выступает Международный валютный фонд, заявил заместитель министра экономики Сергей Соболев на презентации проекта Transparency International Ukraine и “Украинской правды” – онлайн-платформы “Как конфисковать российские активы в Украине?” на этой неделе в Киеве.
“МВФ очень против увеличения этой доли – даже принципиально, даже на 0,5% – есть такие дискуссии, что это мешает частному банковскому бизнесу развиваться: просто потому, что такая динамика, конкурировать с государством сложнее, потому что государство везде”, – сказал Соболев.
Он отметил, что за банковский сектор в стране отвечает Национальный банк Украины, однако за конкуренцию и рост частного рынка – Минэкономики.
“Очереди людей, которые хотят купить эти (национализированные) банки сейчас нет, но спрос на банковские активы существует. Поэтому необходим какой-то механизм, который позволяет быстро возвращать эти банки назад, в частный рынок. Долями или в целом – не так важно”, – считает замминистра экономики.
По его ощущениям, Сенс-Банк (ранее – Альфа-Банк) – это не последний банк, который может быть национализирован.
“У нас есть российская собственность или собственность лиц, которые помогают России вести агрессивную войну, и в других банках. И это наше совместное задание как построить так процесс, чтобы они быстро возвращались назад в бизнес и не задерживались в государстве”, – заявил Соболев.
Первая замглавы Нацбанка Екатерина Рожкова в интервью “Экономической правде” на этой неделе отметила, говоря о перспективах национализации Сенс-Банка, что НБУ выступает за сокращение доли государства в банковском секторе, “однако вопрос финансовой стабильности важнее”.
Она подтвердила, что потенциальный покупатель Сенс-Банка трижды в мае и июне присылал документы в НБУ, однако они содержат недостатки. “Но даже если бы недостатков не было, нельзя дать согласие на такую операцию, поскольку тогда мы будем также участниками механизма обхода санкций”, – подчеркнула Рожкова.
Она указала, что НБУ будет выполнять закон о национализации Сенс-Банка, когда будет к этому готов.
Первая замглавы Нацбанка также заявила, что регулятор по-преднему является противником выхода на банковский рынок “Укрпочты”.
“Во-первых, мы считаем, что каждый должен заниматься своим делом, в частности, “Укрпочта”. Во-вторых, доля государства в банковском секторе уже превышает 50%. Ее увеличение противоречит здравому смыслу”, – аргументировала Рожкова. Она добавила, что такое увеличение “абсолютно противоречит обязательствам и договоренностям с международными партнерами, “для них это “красная линия”.
По словам Рожковой, единственным претендентом на передачу “Укрпоште” сегодня является PINBank российского олигарха Евгению Гинеру, в отношении которого Высший антикоррупционный суд принял решение о взысканы в пользу государства. Однако, как считает первая замглавы НБУ, PINBank не является системно важным и может быть ликвидирован без негативных последствий для экономики. “Имущество банка можно продать, а средства отнести в пользу государства. Это оптимальный путь”, – сказала она.
В настоящее время четыре госбанка – Приват, Ощад, Укрэксим и Укргаз – входят в пятерку крупнейших на рынке по размеру активов. Совокупная их доля по активам составляла на конец апреля 52,9%, а в абсолютном выражении – 1,511 трлн грн.
Помимо того в ближайшее время может быть национализирован входящий в число системных Сенс Банк (ранее Альфа-Банк) с долей активов 3,4%. Принятый осенью закон, допускавший его национализацию, не сработал, так как банк сохраняет финансовую устойчивость. Поэтому в конце мая был принят новый закон, который позволяет такую национализацию по причине наложения санкций на его акционеров. Конечные бенефициары банка Михаил Фридман – 32,8632%, Петр Авен – 12,4018% и Андрей Косогов – 40,9614% были под санкциями и ранее, а прямые акционеры банка ABH Holdings SA и ABH Ukraine Limited включены в санкционный список только на этой неделе.
В свою очередь ABH Holdings заявляет, что достиг договоренности о продаже за $1 пакета в размере 75,6% акций Сенс Банка международному инвестору, и считает сохранение банка в частной собственности наилучшим вариантом, а в случае национализации угрожает Украине судом.
Источник: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Україна створила законодавче підґрунтя для пріоритетного пропуску через кордон товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту, а також дала можливість здійснювати внутрішній транзит товарів з використанням NCTS, за аналогією з транзитом Євросоюзом (Union transit), передбаченим Митним кодексом ЄС.
Так Міністерство фінансів на своєму сайті прокоментувало основні нововведення ухваленого Верховною Радою 13 липня закону “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту (NCTS – ІФ), для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу” (№ 9014-1).
“Ухвалені зміни до Митного кодексу створюють сприятливі умови для українського бізнесу відкривати декларації Т1 у внутрішніх митницях, що в поєднанні з електронною чергою на кордоні розвантажить митні пункти пропуску та скоротить час проходження митниці користувачам NCTS”, – вказав Мінфін.
Відомство додало, що закон також передбачає запровадження додаткових транзитних спрощень, зокрема, статусів авторизованого вантажовідправника МДП та авторизованого вантажоодержувача МДП і оформлення однієї транзитної декларації на товари, що переміщуються або переміщуватимуться в одному транспортному засобі (контейнері або упаковці) від одного митного органу відправлення до одного митного органу призначення.
Серед інших спрощень – приведення у відповідність до митного законодавства ЄС та положень Конвенції про процедуру спільного транзиту вимог щодо пломбування всіх транзитних переміщень або, у разі неможливості пломбування, забезпечення ідентифікації відповідних товарів.
Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені кругли столи, де організатор та модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років. Тому реформи митниці так важливі для країни.
