Мережа зоомаркетів MasterZoo та UAnimals за підтримки Visa оголосили результати благодійного проєкту “Лапка турботи”. Акція тривала з 21 лютого по 21 квітня, за які спільними зусиллями було зібрано 1 830 560 гривень для тваринок, що потребують опіки.
Згідно з дослідженням ініціативи Save Pets of Ukraine, внаслідок повномасштабного вторгнення кількість тварин в притулках та на утриманні зооволонтерів стрімко зросла – від 20 до 100%. Як наслідок – зросли їхні потреби, особливо у кормах, ветеринарній підтримці та ліках.
Щоб допомогти тваринам, мережа магазинів MasterZoo (входить до складу Suziria Group) та UAnimals за підтримки Visa провели другу хвилю благодійного проєкту “Лапка турботи”, закликаючи всіх українців долучитися до ініціативи. Кожен охочий міг зробити свій внесок, придбавши благодійну наліпку “Лапка турботи” в мережі зоомаркетів або інтернет-магазині за 10 грн. Зі свого боку, MasterZoo подвоювала кожну благодійну покупку.
Всього за два місяці акції було продано понад 57 000 наліпок, причому найбільша одноразова покупка в інтернет-магазині склала 250 лапок, а в зоомаркеті — 90 лапок.
“Українці — неймовірні!. Дякуємо всім, хто приєднався до проєкту. Завдяки величезній підтримці наших клієнтів, за другу хвилю проєкту “Лапка турботи” ми зібрали втричі більше коштів для підтримки чотирилапих, які цього так потребують. Ми раді бачили, що ініціатива розвивається і продовжуватимемо робити все можливе, аби якомога більше песиків і котиків стали щасливішими”, — зазначає Денис Рогачев, директор напряму e-commerce всеукраїнської мережі зоомаркетів MasterZoo.
При оплаті благодійної наліпки «Лапка турботи» карткою Visa сума благодійного внеску додатково подвоювалась. Таким чином, замість 10 грн на благодійність надходили 40 грн.
“Соціальна відповідальність – невід‘ємна частина діяльності Visa глобально.
Ми вдячні партнерам за ініціативу допомоги тваринам. Завдяки їй ми також причетні до добрих справ небайдужих українців, які, в свою чергу, попри складне економічне становище продовжують піклуватись про навколишній світ і демонструвати приклад усьому світу”, — коментує Visa.
Усі зібрані кошти перераховані до фонду UAnimals, який надалі закуповуватиме ветеринарні препарати, а також оплачуватиме лікування, стерилізацію та вакцинацію тварин, постраждалих від війни.
«За час повномасштабного вторгнення ми в UAnimals бачили неймовірну кількість болю і страждань тварин. Без перебільшення сотні тисяч тварин в Україні потребують допомоги і лікування. Тому ми шукаємо найпотужніші способи для системної і масштабної допомоги. В цьому сенсі “Лапка турботи” — це неймовірний внесок у допомогу постраждалим тваринам. Ми вдячні кожній людині, яка купила лапку, а також партнерам MasterZoo та Visa, завдяки яким це все стало можливим», — каже керівниця відділу партнерств та фандрейзингу UAnimals Валентина Тарковська.
Про MasterZoo:
MasterZoo – всеукраїнська мережа зоомаркетів, що понад 15 років забезпечує потреби домашніх улюбленців у кормах, ветпрепаратах, амуніції, товарах першої потреби тощо. Кожен день відкривають двері понад 149 зоомаркетів Master Zoo у 31 містах України. Наша місія – добробут домашніх тварин! І ми впевнені, що він залежить від умов, які ми створюємо для них та їх господарів. Саме тому попри перешкоди продовжуємо розширювати мережу та активно розвивати інтернет-магазин, щоб улюбленці у різних куточках країни отримували необхідні товари для комфортного та щасливого життя. Дізнайтеся більше на сайті: masterzoo.ua.
Про UAnimals:
Благодійна організація UAnimals була створено у 2016 році та покликана врятувати тварин від жорстокого поводження. З початку повномасштабної війни UAnimals активно допомагає тваринам із зони бойових дій: евакуацією, кормами та ліками для притулків. Команда розпочала відбудову закладів для тварин, які постраждали від російської агресії. Було запущено всеукраїнську програму безплатної стерилізації безпритульних тварин, яка вже діє в багатьох містах. Дізнайтеся більше на сайті: uanimals.org.
Про Visa:
Visa (NYSE: V) – світовий лідер індустрії електронних платежів, що сприяє транзакціям між споживачами, бізнесом, фінансовими та урядовими організаціями у більш ніж 200 країнах та територіях щороку. Наша місія – об’єднати світ за допомогою інноваційної, зручної, надійної та безпечної платіжної мережі, щоб сприяти добробуту споживачів та процвітанню бізнесу та економіки. Ми переконані, що розширення доступу для всіх в економіці допомагає зростанню добробуту людей у всьому світі та стане основою для глобального руху грошей у майбутньому. Дізнайтесь більше на сайті Visa.com.ua.
Київський аналітичний центр “Клуб експертів” на своєму YouTube-каналі представив черговий відеоогляд макроекономічної ситуації в Україні та у світі.
У новому випуску засновник “Клубу експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що оскільки офіційні дані щодо чисельності населення України наразі не доступні через війну, яка триває, оцінки ООН станом на червень 2023 року (43,3 мільйона осіб) не є повністю коректними.
“Ці оцінки не можуть бути достатньо точними з огляду на наявність інших джерел даних, таких як “Український інститут майбутнього”, який у своєму останньому дослідженні оцінює наявне населення в 29 мільйонів жителів. Це відображає значне скорочення населення майже на 9 мільйонів за останній рік, спричинене масовим виїздом громадян за межі країни після початку війни”, – зазначив Уракін.
Попри ці виклики, перспективи для валового внутрішнього продукту (ВВП) України можна вважати обнадійливими.
“Спад ВВП у першому кварталі 2023 року знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року і становив 13,5%. Але ми передбачаємо загальну позитивну тенденцію з огляду на прогноз НБУ, який очікує відновлення економіки починаючи з другого кварталу 2023 року”, – зазначив експерт.
Зі збільшенням негативного сальдо зовнішньої торгівлі України, стає очевидно, що країна стикається з новими викликами.
“За січень-квітень 2023 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарах збільшилося в 40 разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $7,04 млрд. Це означає, що витрати України на закупівлю необхідних товарів на 7 млрд доларів перевищили доходи від експорту українських товарів”, – наголосив Уракін.
Світова економіка продовжує показувати помітні ознаки відновлення після шоків, спричинених пандемією COVID-19. При цьому темпи зростання ВВП провідних країн помітно відрізняються.
“У США економіка демонструє помірне зростання на 1,3% у першому кварталі 2023 року, що на 0,2% більше, ніж було повідомлено раніше. У Китаї тим часом ВВП зріс на 2,2% у першому кварталі 2023 року, що більше, ніж очікувалося, завдяки відновленню експорту та споживчих витрат. Обсяг цифрової економіки Китаю 2022 року також значно збільшився – на 10,3% і досяг 50,2 трлн юанів ($7,25 трлн), що свідчить про посилення ролі цифрової економіки в загальному економічному зростанні країни”, – зазначив Максим Уракін.
Експерт наголосив, що незважаючи на різні рівні зростання, видно, що економіки різних країн все ще зазнають труднощів у зв’язку з наслідками пандемії та глобальною невизначеністю. Водночас вони продовжують адаптуватися і зміцнюватися, що підтверджують ці останні дані.
Повне відео дивіться на YouTube за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
Спілка молочних підприємств України (СМПУ) та польська Польська Молочна Палата (Polska Izba Mleka) закликають свої уряди до активного розв’язання проблем молочного сектору обох країн, що виникли через політичні негаразди навесні 2023 року, з дотриманням принципів вільної торгівлі.
“Ми хочемо висловити наше занепокоєння щодо того, що зараз відбувається з молочним сектором. Ми, як галузь, хочемо забезпечити для наших споживачів постійну діяльність наших фірм і наших господарств. Ми не хочемо, щоб малі групи, які не пов’язані з молочним сектором, ускладнювали наші стосунки”, – заявила директорка Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевська в п’ятницю на першому українсько-польському Молочному діалозі, який відбувся в “Інтерфакс-Україна”.
Виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур нагадав, що Європейський Союз із червня 2022 року скасував усі митні збори та квоти на українську продукцію терміном на рік, що принесло взаємну вигоду економікам Польщі й України, і молочному сектору зокрема, тож такий режим було продовжено ще на рік.
Виконавчий директор СМПУ висловив жаль, що з квітня 2023 року у відносинах України та Польщі “почали відбуватися якісь незрозумілі дії”. “Ці події не пішли на користь нашим братнім відносинам і торговельним відносинам зокрема”, – констатував він.
Дідур заявив, що представники польського та українського молочного секторів не мають наміру залишатися байдужими до того, що відбувається, і виробили єдину узгоджену позицію, наполягаючи на тому, що будь-яке неправове втручання в бізнес не йде на користь жодній зі сторін.
“Незважаючи на те, що Польща має сильнішу позицію у взаємній торгівлі молочними продуктами, СМПУ категорично проти втручання урядів двох держав і створення проблем у вільній торгівлі. Ми не сприймаємо як заборону на постачання української молочної продукції до Польщі, так і створення будь-якого додаткового ветеринарного контролю з українського боку. Усі дії урядів мають базуватися на принципах демократії, вільної торгівлі та законності”, – наголосив виконавчий директор СМПУ.
Галузеві асоціації Польщі та України запросили до діалогу провідних експертів обох країн, щоб оприлюднити результати торгівлі двох країн молочними продуктами впродовж 2022-2023 року та показати безпідставність будь-яких обмежень у торгівлі двох країн.
Аналітик International Food&Agri Hub BNP Paribas Poland Павел Вержиковскі повідомив, що перед повномасштабним вторгненням РФ в Україну 2021 року Україна була третім найбільшим ринком збуту польської молочної продукції з часткою 5% після Німеччини (19%) та Чехії (7%). Зокрема, в Україну відправляли 10,5% усього експорту польських сирів і кисломолочного сиру, 5,3% йогуртів і 3,4% масла.
За інформацією польського експерта, 2022 року частка експорту молочної продукції з Польщі до України скоротилася до 3,3%, проте український ринок все одно залишається дуже важливим експортним вектором Польщі щодо молочних продуктів поза європейським ринком.
У грошовому еквіваленті експорт молочних продуктів із Польщі в Україну 2022 року скоротився на 13% порівняно з довоєнним 2021 роком – до EUR108 млн. 2022 року Польща на 32% скоротила постачання в Україну сироватки, на 31% – сирів, на 28% – молока та сметани, водночас наростила постачання йогуртів на 3%.
Водночас за підсумками 4 місяців 2023 року спостерігалася позитивна тенденція, і експорт польської молочної продукції в Україну зріс, наголосив Вержиковскі.
Він зазначив, що Польща є найбільшим європейським постачальником молочних продуктів в Україну з 50% присутністю. Зокрема, у структурі європейських постачань частка польської продукції в Україні сягає по молоку та сметані 79%, йогуртам – 79%, сирам – 72%, сиру – 51%, сухій сироватці – 44%, маслу – 15%.
Зниження сальдо торговельного балансу 2022 року втричі — до EUR43 млн порівняно з EUR121 млн 2021 року експерт не вважає проблемою, оскільки 2020 року цей показник становив EUR42 млн, а мінімальний рівень у EUR6 млн було зафіксовано 2015 року.
За його інформацією, подібні коливання спостерігалися під час вступу Польщі до ЄС, коли фахівці Німеччини та Польщі не могли спрогнозувати наслідки відкриття ринків, проте ринки адекватно реагували і ситуація вирівнялася протягом кількох років.
Експерт Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш подякував представникам польської молочної продукції за те, що вони надали Україні можливість реалізувати надлишки молочної продукції, що утворилися в Україні через відтік основних споживачів, зокрема до Польщі.
“З початку 2023 року за п’ять місяців ситуація в українсько-польському торговельному балансі молочною продукцією докорінно змінилася. У першому кварталі імпорт польської молокопродукції в Україну в 5 разів перевищив відповідний показник експорту української молокопродукції до Польщі. За 5 місяців з початку року співвідношення збільшилося до 7,4 раза”, – повідомив він.
Тулуш нагадав, що у квітні 2023 року українська молочна продукція взагалі не постачалася до Польщі. У травні продукції було поставлено в 2 рази менше, ніж у березні поточного року. Водночас польська продукція заходить в Україну стабільно і поставки в грошовому еквіваленті перевищують EUR9,5 млн щомісяця.
“Якщо вести мову про баланс у розрізі окремих видів молокопродуктів, то позитивний баланс для України спостерігається тільки щодо сухого молока і масла. За всіма іншими позиціями обсяг польського імпорту суттєво перевищує обсяги українського експорту”, – зазначив український експерт.
Говорячи про значущість польського імпорту для українського молочного сектору, Тулуш зазначив, що якщо частка Польщі в імпорті молочної продукції в Україну перевищує 45%, то експорту молочних продуктів з України на польському ринку – лише 8%.
Зіставляючи структуру експорту-імпорту, він наголосив, що Україна постачає до Польщі переважно сухе молоко, масло і суху сироватку. При цьому частка сухого молока становить 75%. Якщо говорити про структуру імпорту польських молокопродуктів в Україну, то тут, за його словами, превалюють сири різних видів із часткою в 75%, і по 10% припадає на частку кисломолочної продукції та сироватки.
“Це свідчить про непорівнянність обсягів взаємної торгівлі між країнами. Українські молочні продукти не є загрозою для молочного ринку Польщі”, – констатував український експерт.
Олександр Самохвалов, директор компанії “Люстдорф” – одного з найбільших виробників молочної продукції в Україні, вказав на скорочення внутрішнього ринку молока в Україні через виїзд основних споживачів – жінок і дітей з країни і наголосив на важливості експорту для порятунку роботи молокопереробних підприємств. За його словами, між виробниками молочних продуктів України та Польщі існує конструктивна співпраця.
Зокрема, компанія “Люстдорф” змогла відпрацювати 2022 рік лише завдяки нарощуванню експорту сухого молока до ЄС. Через втрату можливостей експортувати продукцію морськими шляхами підприємство змушене транспортувати продукцію через ЄС, зокрема, Польщу. Однак останнім часом вона простоює на кордоні протягом двох-трьох і більше тижнів, повідомив Самохвалов.
Директор Польської Молочної Палати (Polska Izba Mleka) Агнєшка Малішевка наголосила, що обидві сторони фіксують однакові проблеми по обидва боки кордону, зокрема, з логістикою. Вона закликала ветеринарні та митні служби якомога швидше вирішити їх.
“Найкращим вирішенням проблем є взаємний діалог, а не протести. Тим більше протести тих груп, які не представляють інтереси нашого сектору, а під них підлаштовуються. Для нас важливим є те, щоб ті групи, які створюють для нас проблеми, не вказували ні польському, ні українському уряду як їм діяти”, – наголосила вона.
За підсумками першого українсько-польського Молочного діалогу обидві асоціації надішлють уряду Польщі та України спільну заяву з пропозиціями щодо врегулювання ситуації, що склалася.
Котеджні містечка Ужгорода – це чудовий варіант для тих, хто хоче жити у приватному будинку із зонами відпочинку та інфраструктурою у спокійному місці.
За даними порталу заміської нерухомості zagorodna.com в базі є 25 котеджних містечок у Закарпатській області, з яких 14 котеджних містечок знаходяться в Ужгороді.
З червня 2022 по червень 2023 року в Ужгороді з’явилося 2 нових проекти.
У котеджних містечках Ужгорода є:
В даний час в Ужгороді:
У 5 котеджних містечках Ужгорода продажі завершено.
Котеджні містечка Ужгорода: переваги та недоліки
Котеджні містечка стають дедалі популярнішими в Україні, і Ужгород не є винятком. Це досить нова форма житлового будівництва, яка з’явилася на початку 2000-х років, і полягає в тому, що на околиці міста будуються котеджі чи таунхауси в одному стилі із загальною інфраструктурою та охороною.
Переваги котеджних містечок
Однією з основних переваг котеджних містечок є безпека та приватність. Кожен котедж має свій власний двір та парковку, а також облаштована ділянка для відпочинку. Крім того, забезпечується охорона території, що знижує ризик крадіжок та інших злочинів. Іншою важливою перевагою є можливість власного планування котеджу. Кожен власник може змінювати планування та дизайн своєї власної квартири, що дозволяє створювати унікальний інтер’єр, що відповідає власним потребам та уподобанням. Крім того, котеджні містечка мають загальну інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики та інші розваги, що створюють комфортне та безпечне середовище для життя.
Однією з переваг котеджних містечок є можливість жити у затишному та просторому будинку з власною територією.
Більшість містечок розміщено на ділянках площею від 0,1 до 0,2 га та складаються з 4-15 будинків.
Площа домоволодінь коливається від 100 до 210 кв.м.
Площа прилеглих ділянок коливається від 1 до 3 соток.
Котеджні містечка зазвичай мають свою інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики, зелені насадження та інші вигоди.
Недоліки котеджних містечок
Одним із недоліків котеджних містечок є їхня віддаленість від центру міста та відсутність громадського транспорту. Це може стати проблемою для тих, хто працює в центрі міста або має дітей, які навчаються у школах чи дитячих садках у центрі міста. Ще одним недоліком є найвища вартість житла. Купівля котеджу в місті може бути дуже дорогим захопленням, особливо якщо врахувати витрати на ремонт та облаштування власної ділянки. Крім того, котеджні містечка можуть бути не такими зручними, як здається на перший погляд. Наприклад, відсутність громадського транспорту може стати проблемою для тих, хто не має свого автомобіля. Також співіснування з сусідами може бути проблемою, особливо якщо вони мають різні погляди на те, як має функціонувати інфраструктура міста.
Ціни у котеджних містечках Ужгорода
Ціни на таунхауси в Ужгороді досить різні, залежно від розташування, розміру та якості будівництва.
Котеджі в котеджних містечках зазвичай коштують дорожче, оскільки мають інфраструктуру та охорону території.
Вартість нерухомості у котеджних містечках Ужгорода залежить від розташування, площі, типу нерухомості, готовності.
Станом на 1 червня, за даними нашого порталу, середня вартість у котеджних містечках Ужгорода дорівнює 35107 грн/кв.м.
Мінімальна вартість 1 кв.м – 24 252 грн. в таунхаусах, що будуються на вул. Зеленій.
Максимальна вартість 1 кв.м – 50 574 грн. в таунхаусах Sherwood, розташованих на вул. Запорізькій.
За рік попит у котеджних містечках в Ужгороді через військові дії зріс, а вартість зросла на 33,78%.
Зростання чи падіння попиту залежить від віддаленості, готовності, типу нерухомості.
За даними аналітиків нашого порталу, ціни на таунхауси в Ужгороді за останній рік зросли, оскільки люди шукають спокійне місце поблизу кордону.
Незважаючи на високу вартість та віддаленість від центру міста, котеджні містечка в Ужгороді надають безпеку та приватність, можливість власного планування та загальну інфраструктуру для комфортного проживання. Перед придбанням таунхауса в містечку необхідно ретельно зважити всі переваги і недоліки, щоб зробити правильний вибір.
Найповніша та найактуальніша база котеджних містечок Ужгорода розміщена на порталі zagorodna.com.
Автор: Віктор Коваленко,
директор консалтингової компанії “РеалЕкспо”
У центрі Києва через проведення заходів у п’ятницю обмежать рух транспорту, додатково повідомлять про його відновлення, повідомляє прес-служба Київської міської військової адміністрації.
“Завтра, 16 червня, у зв’язку з проведенням заходів протягом дня буде обмежено рух транспортних засобів центральними вулицями Києва”, – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що про відновлення руху повідомлять додатково.
У КМВА закликали водіїв планувати свій маршрут заздалегідь.