Президент України Володимир Зеленський запросив прем’єр-міністра Іраку Мухаммада Шиа Саббара Ас-Судані відвідати Україну для обговорення напрямків співпраці.
“Під час зустрічі з прем’єр-міністром Іраку Мухаммадом Шиа Саббаром Ас-Судані подякував за солідарність Іраку з Україною та українським народом, жорстку позицію в підтримці суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, принципу непорушності кордонів і дотримання норм міжнародного”, – написав Зеленський у телеграм-каналі.
Він зустрівся з прем’єр-міністром Іраку в п’ятницю під час перебування в Джидді (Саудівська Аравія).
“Обговорили можливі шляхи участі Іраку в імплементації української формули миру, що є надійним інструментом зупинення війни, а також взаємодію в гуманітарній сфері. Вдячні Іраку за підтримку України в рамках міжнародних організацій, зокрема, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. Запросив прем’єр-міністра Іраку відвідати Україну з візитом з метою обговорення важливих напрямів міждержавного співробітництва”, – написав також Зеленський.
Правоохоронці безпідставно провели обшук у помешканні колишнього водія підприємця Ігоря Мізраха, повідомив його адвокат Андрій Кузьменко. За його словами, Мізрах проходить в якості обвинуваченого в кримінальній справі про рейдерське захоплення Хорольського заводу дитячого харчування, а його підзахисний, який колись працював водієм у Мізраха – фігурує у справі без статусу, як особа «яка могла мати відношення» до цього захоплення.
За словами адвоката, група силовиків прийшла до його підзахисного додому рано вранці. «Чоловікові заявили, що нібито мають вказівку зверху обшукати його помешкання та вилучити гроші та майно, намагалися знайти і забрати банківські карти, запитували про залишки на рахунку, насміхалися та казали, що «команда – залишити тебе без копійки». Забрали навіть дрібні гроші з гаманця. Також вони забрали дитячі речі і копирсалися в білизні доньки. При цьому мій клієнт не встиг навіть подзвонити мені», – прокоментував Кузьменко.
Із собою правоохоронці мали ухвалу суду. З цього документу стало зрозуміло, що мова йде про рейдерське захоплення Хорольского заводу дитячого харчування. Головний фігурант цієї справи – Ігор Мізрах, який вже у статусі підозрюваного перебуває під вартою. Саме в рамках цієї справи силовики вдерлися до будинку його підзахисного, каже адвокат. На думку Кузьменка, ця ситуація – черговий приклад незаконного тиску силовиків на громадян, з використанням обшуку як репресивного методу.
«Безпідставно повністю провели обшуки у цієї людини, вилучили всі грошові кошти, мобільні телефони, пристрої, навіть дитячі планшети, чохли від телефонів. Зловживали. Мій клієнт не має жодного відношення до даного підприємства і не мав ніколи. Він лише багато років тому працював водієм у цього Мізраха – все. Але це не дає підстав проводити обшук у будь якої особи в такому форматі», – відзначив адвокат.
Представник потерпілого від дій силовиків зазначає: в документах не вказаний навіть статус клієнта у цій справі, написано лише «може бути причетний».
«Це стандартне формулювання, яке правоохоронці використовують для того, щоби вдиратися з невмотивованими обшуками до громадян. Останнім часом це відбувається все частіше, наголошує правник. Але всі причетні до порушення прав громадянина обов’язково понесуть покарання», – зазначає Кузьменко.
За його словами, захисники будуть оскаржувати незаконні дії правоохоронців в судовому порядку і будуть вимагати повернення безпідставно вилученого майна.
9 червня та 19-20 жовтня 2023 року в Києві пройде XXI Форум Фінансових Директорів України (Ukrainian CFO Forum), і об’єднає в офлайн- та онлайн-форматі понад шестисот топ-менеджерів, здатних протистояти викликам сьогодення. Цьогоріч темою заходу стала «Майбутнє економіки України: Як реалізувати історичний шанс і прокласти дорогу до процвітання».
У новому контексті Форуму українські підприємці визначать, як змінилась роль CFO і чому значення фінансової команди зараз посилилось, як цифровізується вітчизняний бізнес, які тренди у світі, як балансувати між адаптацією та стратегією під час війни. Які сценарії розвитку української економіки і що має лежати в основі її трансформації.
Професійна конференція Brave CFO Gathering– довгострокові стратегії у бізнесі
Вперше в рамках заходу пройде конференція Brave CFO Gathering, присвячена позитивному досвіду роботи компаній в умовах війни. Слово brave cтало тематичним символом конференції, як сміливість йти в невідомість. Сміливість, яка надає необхідну гнучкість приймати швидкі і часто непрості рішення. Організатори FAService прокоментували ідею створення:
“Порядок денний трансформується, і охоплює нові завдання, вирішення яких потребує набагато більше часу ніж раніше. Одними з перших це усвідомили фінансові керівники. Тому ми створили платформу для діалогу сміливих CFO, де вони зможуть обговорити реалізовані кейси 2022 року. Не просто описати винесені уроки, а детально розглянути інструменти, які вже працюють на відновлення, на розвиток бізнесу в цілому”.
Топ-9 тем конференції Brave CFO Gathering
Під час дев’ятигодинної дискусії експерти та учасники заходу обговорять наявні та майбутні виклики для держави в межах трьох ключових панелей:
Про Форум
Ukrainian CFO Forum – найбільша дискусійна платформа для економістів, бізнесменів та авторитетних експертів у сфері фінансів, у межах якої визначаються останні економічні тренди та формується траєкторія розвитку на майбутнє. Понад 20 років форум сприяє трансформації та розвитку вітчизняного бізнесу, надаючи доступ до експертизи впливових мислителів сучасності. Це зручна можливість зміцнити партнерські відносини і дізнатися, які технології та стратегії використовують керівники С-level.
Програма XХI Форуму Фінансових Директорів України – Ukranian CFO Forum 2023
Для читачів Інтерфакс організатор бізнес-події FAService надає спеціальні умови участі. Скориставшись промокодом braveinterfax, можна отримати знижку 20% на квитки категорії Premium, Business та Standard. Пільговий період діє до 26 травня включно.
Форум відбудеться за підтримки міжнародних компаній Boyden, Банк Південний, KPMG, ACCA та інших партнерів.
З міркувань безпеки, місце проведення не анонсується. Команда FAService готує офлайн-подію та онлайн-трансляцію для тих, хто не має можливості відвідати Форум наживо.
Переглянути Програму із тез всіх виступів та дискусій можна тут https://cfo.ua/ukr/xxi_cfo_forum-2023
Придбати квиток на Форум можна за посиланням https://cfo.ua/ukr/xxi_cfo_forum-2023#tickets
Інтерфакс-Україна – генеральний медіа-партнер бізнес-події.
В Україні тривають палкі суперечки щодо заяв про те, що боротьба проти корупції застосовується з метою компрометації впливових бізнесменів, які підтримують державні реформи, повідомляє The Guardian.
На думку авторів статті, останні гучні корупційні розслідування щодо діяльності екс-глави “Нафтогазу” Андрія Коболєва, екс-гендиректора аеропорту “Бориспіль” Євгена Дихне, колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, можуть викликати ширші сумніви стосовно внутрішньої політичної ситуації в Україні, а також її спроможності ефективно використати мільярди європейських коштів для відбудови після завершення війни.
Цю стурбованість було висловлено Державному департаменту США та Міністерству закордонних справ Великої Британії, і частково вона поділяється українськими антикорупційними кампаніями.
При цьому, у статті наголошується, що питання корупції в Україні є дипломатично делікатним, оскільки ситуацією може скористатися пропаганда РФ у власних інтересах. Зокрема, це може стосуватися таких російських наративів, як гіперболізація корупції в Україні або просування тез про те, що антикорупційні інституції, у створенні яких велику роль відіграли західні союзники та українське громадянське суспільство, “зійшли з рейок”.
“Корупція давно є “ахіллесовою п’ятою” України, водночас країна домоглася незначного прогресу, повільно піднімаючись за індексом сприйняття корупції Transparency International зі 142-го місця у світі 2014 року до 122-го 2021 року. Незважаючи на це, критики стверджують, що деякі розслідування не були спрямовані на дійсно корумпованих людей, а замість цього зосередилися на бізнесменах, які прийшли в уряд, щоб допомогти відродити економіку України після революції 2014 року. На кону стоїть питання про те, якою економікою стане Україна після війни – і чи ризикнуть талановиті люди знову працювати на державу”, – підкреслюють автори статті.
The Guardian наводить думку представника Transparency International Ukraine Катерини Риженко, яка закликала, зокрема, переглянути роботу Антикорупційного бюро України.
“Це добрий знак, що, незважаючи на війну, антикорупційна екосистема не боїться переслідувати “гучні імена” і домагатися прозорого розгляду цих справ незалежними суддями. Однак, ці справи висвітили серйозні проблеми в роботі українських антикорупційних органів”, – цитує Риженко The Guardian.
Також із посиланням на неназваного українського експосадовця, який “брав участь у кампанії зі створення антикорупційних органів в Україні”, автори статті пишуть, що співробітники цих органів, схоже, переслідують людей за порушення корпоративного управління, а не за явну корупцію.
У статті також розглянуто різні чинники, які, на думку авторів, можуть спричиняти неоднозначну ситуацію в антикорупційному сегменті. Зокрема, зазначається, що деякі критики звинувачують Україну в надмірному завзятті, спричиненому прагненням продемонструвати ЄС позитивний результат перед імовірними переговорами про вступ до союзу наступного року. Інші звинувачують українські антикорупційні органи в невмілості або каральному менталітеті, який “все ще сформований радянською недовірою до прибутку”.
У статті наводиться думка Андрія Коболєва, який стверджує, що “є спроба декого дискредитувати українських реформаторів – і, відповідно, самі антикорупційні органи”.
У статті також розглядаються деталі судового розгляду у справі Коболєва, якому, за словами авторів, “загрожує 12 років позбавлення волі, якщо його визнають винним у тому, що він нібито ввів в оману членів правління “Нафтогазу”, змусивши їх виплатити йому величезний бонус у 2018 році”.
При цьому наводяться як позиція прокуратури, яка стверджує, що виплата порушила постанову, яка обмежує розмір бонусів керівників державних підприємств, і звинувачує Коболєва в тому, що він ввів в оману правління “Нафтогазу”, так і самого Коболєва, який заперечує будь-які правопорушення, заявляючи, що він попередив правління про постанову, але незалежний юридичний радник сказав, що правління має виключне право ухвалювати рішення про бонуси.
У статті також наводиться контраргумент Коболєва про те, що “розмір його бонусу визначав не він, а наглядова рада. Це суперечить усім правилам корпоративного управління, коли голова компанії сам визначає розмір своєї винагороди.”, а також думка Клер Споттісвуд, колишнього британського газового регулятора і колишнього голови наглядової ради “Нафтогазу”, яка заявила, що рада одноголосно схвалила премію після отримання юридичної консультації. У заяві, яку вона підписала разом із двома іншими колишніми членами наглядової ради, Споттісвуд сказала, що “це був сміливий вчинок керівництва з боку Коболєва – взяти на себе разюче успішну справу”, яку багато хто вважав невиграшною. Вона також стверджує, що “ніколи не давала інтерв’ю НАБУ”.
Марк Савчук, голова громадського органу, що контролює роботу агентства з боротьби з корупцією, також розкритикував НАБУ, заявивши газеті Kyiv Post: “Українська компанія отримала $4,6 млрд, тому жодного збитку не було завдано. Ці додаткові кошти потім були інвестовані в інфраструктуру “Нафтогазу” або виплачені державі у вигляді дивідендів. Говорити про те, що людина, яка цього домоглася, зробила це корупційним шляхом, дивно. На мій погляд, правоохоронні органи роблять помилку”.
Хоча, як визнають автори статті, премія Коболєва “може бути сумнівною з морального погляду”, вони також апелюють до того, що “за час роботи в “Нафтогазі” він перетворив компанію з невдалої на ту, що забезпечувала 15% усіх державних доходів України”, і що “після початку війни він використовував свої знання про російську газову промисловість, щоб домагатися посилення санкцій проти Москви, про що зазначається в листі, написаному на його захист Джоном Гербстом, колишнім послом США в Україні”.
Крім того, за твердженням The Guardian, Коболєв – “не єдиний бізнесмен, який виявився втягнутим у цей конфлікт”. Другим судовим кейсом, наведеним у статті, є справа Євгена Дихне, якого, на думку авторів, “суд засудив до п’яти років позбавлення волі за здачу приміщень в аеропорту “Бориспіль” в оренду приватним підприємствам, як-от магазини та кафе, без використання державного конкурсного відбору, який зайняв би два роки”.
У статті наголошується, що сам Євген Дихне при цьому “не отримав жодної особистої вигоди, але суд постановив, що тільки держава має право здавати майно в оренду, і підрахував, що дії Дихне призвели до збитків для держави в розмірі 15,7 млн. гривень”. Сам Дихне називає свій вирок “гідним Кафки”.
Третім гучним процесом, згаданим у статті, стала справа колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, якого, за словами авторів, “звинувачують у тому, що він позбавив державу $30 млн, вирішивши 2015 року, що тільки половина портових зборів у морському порту “Південний” на Чорному морі має надходити в управління морських портів України”.
Водночас у статті наводяться твердження самого Пивоварського про те, що друга половина має діставатися приватним компаніям за умови, що вони реінвестуватимуть отримані кошти в технічне обслуговування, а також про те, що його мета – зробити порт ефективнішим.
The Guardian також зазначає, що в той час Пивоварський відповідав за дерегулювання української економіки, і, за його словами, він повідомив міністерство юстиції про реформи. Його не звинувачують в отриманні приватної вигоди, але НАБУ наполягає на тому, що тільки державне підприємство має право стягувати портові збори.
Також газета цитує нещодавній пост Пивоварського у Facebook: “Тільки зараз я зрозумів, якою ціною дісталося моє щире бажання змінити країну на краще. Я прошу вибачення у своєї дружини і дітей за те, що їм довелося пережити разом зі мною”.
Насамкінець, The Guardian зазначає, що НАБУ “не відповіла на прохання про коментар для цієї статті”.
При цьому наголошується, що “критики (антикорупційних органів – ред.) визнають, що деякі бізнесмени проходять тонку грань між проявом ініціативи та зловживанням службовим становищем. Але вони попереджають, що українські прокурори спотворюють суть фінансових злочинів”.
“Якщо хтось не розбереться у всьому цьому, Україна може виявити, що вона славно виграла війну, а потім виявить, що програла мир”, – заявляють автори статті.
18 травня ВАКС почав розгляд апеляційної скарги екс-гендиректора “Борисполя” Дихне на вирок суду про п’ять років позбавлення волі.
https://ru.interfax.com.ua/news/general/900950.html
Черноморская зерновая инициатива будет функционировать на протяжении еще двух месяцев, заявил в среду президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган.
«Усилиями нашей страны, поддержкой наших российских друзей и вкладом наших украинских друзей было принято решение о продлении Соглашения о Черноморском зерновом коридоре еще на 2 месяца», – написал он в среду в твиттере.
«Мы продолжим наши усилия, чтобы обеспечить выполнение всех условий соглашения и его продолжение в следующем периоде. Кроме того, наши российские друзья заявили, что не будут препятствовать выходу турецких судов из портов Николаев и Ольвия. Мы благодарны им за это», -написал также президент Турции.
«Мы надеемся, что мы увидим дни, когда война между Россией и Украиной закончится сначала постоянным прекращением огня, а затем миром. Я хотел бы выразить признательность президенту России господину Путину за его искреннюю поддержку наших усилий в этом процессе. Я также хотел бы поблагодарить президента Украины господина Зеленского за его конструктивное сотрудничество. Я также хотел бы поблагодарить Генерального секретаря Организации Объединенных Наций г-на Гутерриша за его усилия в этом процессе», – отметил он.
Как сообщалось, “Черноморскую зерновую инициативу” заключили в Стамбуле 22 июля 2022 года при участии ООН, Украины, Турции и России. Ее суть в создании коридора для вывоза зерна из трех украинских портов: “Черноморска”, “Одессы” и “Пивденного” в условиях продолжающейся войны России против Украины. Инициатива была заключена на 120 дней и ее продлевали дважды, в последний раз 18 марта. Однако если Украина заявляет, что она была продлена на 120 дней, то Россия утверждает, что всего на 60 – до 18 мая, и настаивала на разблокировании работы аммиакопровода Тольятти-Одесса и снятии всех санкций при торговле российской агропродукцией и удобрениями.
Ранее Максим Уракин, кандидат экономических наук, основатель Клуба экспертов в эфире телеканала “МЫ-УКРАИНА” проанализировал плюсы и минусы турецкой экономики и перспективы Эрдогана на переизбрание. Подробнее в видео по ссылке –
The Black Sea Grain Initiative will function for two more months, Turkish President Recep Tayyip Erdogan said Wednesday.
“Through the efforts of our country, the support of our Russian friends and the contribution of our Ukrainian friends, it was decided to extend the Black Sea Grain Corridor Agreement for another two months,” he tweeted Wednesday.
“We will continue our efforts to ensure that all the terms of the agreement are fulfilled and that it continues in the next period. In addition, our Russian friends have stated that they will not prevent Turkish ships from leaving the ports of Nikolaev and Olvia. We are grateful to them for this,” the Turkish president also wrote.
“We hope that we will see the days when the war between Russia and Ukraine will end first with a permanent cease-fire and then with peace. I would like to thank Russian President Mr. Putin for his sincere support of our efforts in this process. I would also like to thank the President of Ukraine, Mr. Zelensky, for his constructive cooperation. I would also like to thank the Secretary General of the United Nations, Mr. Guterres, for his efforts in this process,” he said.
As it was reported, the Black Sea Grain Initiative was concluded in Istanbul on July 22, 2022 with the participation of the United Nations, Ukraine, Turkey and Russia. Its essence is to create a corridor for the export of grain from three Ukrainian ports: “Chernomorsk”, “Odessa” and “Pivdennyi” in the conditions of Russia’s ongoing war against Ukraine. The initiative was concluded for 120 days and was extended twice, most recently on March 18. However, while Ukraine claims it was extended for 120 days, Russia claims it was only for 60 – until May 18, and insisted on unblocking the operation of the Tolyatti-Odessa ammonia pipeline and lifting all sanctions on trade in Russian agricultural products and fertilizers.
Earlier, Maxim Urakin, PhD in Economics, founder of the Club of Experts, analyzed the pros and cons of the Turkish economy and Erdogan’s prospects for re-election on the air of the “WE-UKRAINE” TV channel. Read more in the video at the link –
