Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба планує тур Латинською Америкою у другій половині року, у межах якого відвідає низку країн регіону.
“Гватемала безпрецедентно відреагувала на повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Ми це помітили, і завжди будемо вдячні. Це те, чому я тут. Але я планую більший латиноамериканський тур у другій половині року. І як частина цього туру – я маю намір відвідати низку країн регіону”, – сказав Кулеба на прес-конференції з главою МЗС Гватемали Маріо Букаро.
Кулеба зазначив, що Україна зараз підтримує постійний діалог із багатьма країнами Латинської Америки на президентському рівні та рівні глави МЗС.
“Наприклад, учора ми приймали в Києві головного радника Спеціальної дорадчої служби Адміністрації президента Бразилії Селсо Аморімо”, – додав міністр.
За словами глави відомства, 2023 рік стане для України “роком відносин із Латинською Америкою”.
“Ви будете багато від нас чути. І звісно, ми будемо раді чути багато від Латинської Америки і приймати у нас гостей із Латинської Америки”, – сказав Кулеба.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), дотримуючись рекомендацій надзвичайної комісії з віспи мавп у людей, ухвалила рішення більше не вважати захворювання глобальною надзвичайною загрозою у сфері охорони здоров’я, заявив у четвер гендиректор організації Тедрос Адханом Гебреєсус.
“Я із задоволенням оголошую, що віспа мавп більше не є глобальною надзвичайною загрозою в галузі охорони здоров’я”, – заявив Гебреєсус під час брифінгу.
За його словами, у середу надзвичайна комісія ВООЗ провела зустріч, за результатами якої дійшла висновку, що спалах захворювання більше не є загрозою, що викликає занепокоєння міжнародного співтовариства, і порекомендувала зняти з нього цей статус. Гебреєсус дослухався до цієї поради.
Водночас він зазначив, що, як і у випадку з коронавірусом COVID-19, це не означає, що роботу з боротьби із захворюванням завершено. Віспа мавп, за словами глави ВООЗ, усе ще є серйозною проблемою у сфері охорони здоров’я.
Раніше в травні Гебреєсус заявив, що ВООЗ більше не розцінює коронавірус COVID-19 як особливу загрозу для світової охорони здоров’я.
Віспа мавп – рідкісне інфекційне захворювання, найбільш поширене у віддалених районах Центральної та Західної Африки. Його симптоми – нудота, температура, висип, свербіж, а також біль у м’язах.
Раніше Клуб експертів аналізував імовірність переростання активізації захворюваності на віспу мавп в епідемію. Детальніше дивіться за посиланням:
В Анкарі хочуть, щоб “Чорноморська зернова ініціатива” продовжила функціонувати, заявив у четвер міністр оборони Туреччини Хулусі Акар.
“Наше бажання полягає в тому, щоб угоду щодо зерна було продовжено”, – наводить слова міністра агентство “Анадолу”.
Своєю чергою, Міноборони країни у твіттері назвало переговори щодо продовження “зернової ініціативи” позитивними і конструктивними.
Зі свого боку Мінінфраструктури України за підсумками завершення переговорів повідомило, що “зернову ініціативу” має бути продовжено на більший термін і розширено.
“Це дасть прогнозованість і впевненість як світовому, так і українському ринку. Але, перш за все, потрібно відновити реєстрацію вхідного флоту і проведення інспекцій без штучних затримок і відповідно до процедур Спільного координаційного центру”, – ідеться на сторінці відомства у Facebook.
Учасники ініціативи домовилися про продовження переговорів на технічному рівні. Вони будуть продовжені в онлайн форматі.
“Чорноморську зернову ініціативу” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії щодо створення коридору для вивозу зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляє, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджує, що лише на 60.
Нагадаємо, раніше Клуб експертів проаналізував політичну та економічну ситуацію в Туреччині напередодні президентських і парламентських виборів, докладніше дивіться за посиланням:
Філія “Дельта-Лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 11 травня оголосила тендер на страхування автотранспорту.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 1,262 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 22 травня.
ДП “Дельта-Лоцман” створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою удосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
У новому відео YouTube-каналу аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто варіанти розвитку подій на майбутніх президентських і парламентських виборах у Туреччині. Українські експерти висловили свої думки і дали прогнози щодо політичної ситуації в цій країні.
Головний редактор інтернет-видання “Україна по-арабськи” Мохаммад Фараджаллах наголосив, що майбутні вибори в Туреччині мають велике значення для регіону і викликають інтерес з боку міжнародної спільноти.
“Туреччина є важливим гравцем на світовій арені, і її внутрішня політика безпосередньо впливає на ситуацію в регіоні та за його межами. Тому результати виборів будуть відслідковуватися з великою увагою”, – зазначив він.
Зі свого боку, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїм баченням можливих сценаріїв після виборів. Він підкреслив, що існують дві головні політичні сили, які борються за лідерство в Туреччині: партія “Справедливість і Розвиток” (AKP), під керівництвом президента Реджепа Таїпа Ердогана, і “Республіканська народна партія” (CHP). Кемаля Килидждароглу, союзниками якої виступають ще п’ять опозиційних політичних сил.
“Можливі два сценарії. У разі перемоги AKP, ми можемо очікувати продовження політики, яку Ердоган проводить останніми роками, з акцентом на зміцнення внутрішньої стабільності та зміцнення позицій Туреччини на міжнародній арені. З іншого боку, у разі перемоги CHP, ми можемо побачити більш прозахідну орієнтацію та активізацію співпраці з Європейським союзом і США”, – зазначає експерт.
Виграш будь-якого з кандидатів у першому турі, на думку Уракіна, є малоймовірним, і найімовірніше, переможець у президентських перегонах визначатиметься вже під час повторного голосування.
Обидва експерти також відзначили значущість для України результатів виборів у Туреччині.
“Україна має тісні економічні та політичні зв’язки з Туреччиною, тому результати виборів матимуть прямий вплив на наші стосунки та співпрацю. За останній рік унаслідок війни товарообіг між нашими країнами знизився, але, як я вважаю, у разі збереження поточного політичного курсу, ми можемо очікувати на подальший розвиток торговельних та економічних зв’язків між Україною та Туреччиною”, – зазначив Максим Уракін.
Крім того, експерт навів статистичні дані щодо експорту з України до Туреччини за 2022 рік, згідно з якими він суттєво зменшився.
“За минулий рік обсяг українського експорту до Туреччини склав близько 3-х мільярдів доларів на противагу більш ніж 4-м мільярдам у 2021 році, тобто ми спостерігаємо падіння на 29%”, – зазначив Уракін.
На думку Мохаммада Фараджаллаха, в геополітичній ситуації, що склалася, Туреччина є важливим партнером України в різних сферах, що охоплюють як військову підтримку (БПЛА Байрактар, легка бронетехніка), так і співробітництво в економіці, енергетиці та за іншими напрямами.
Також експерт припустив, що в разі перемоги опозиції Туреччина з більшою ймовірністю може приєднатися до санкцій проти РФ.
“Природно, нова влада буде максимально наближатися до Заходу і може включитися в загальну єдину західну політику проти Росії. Це, звичайно, буде нам вигідно. Але це поки що тільки попередні слова, можливо, вони (опозиція – ред.) прийдуть, подивляться на цифри і продовжать поточну політику Ердогана”, – заявив Фараджаллах.
Зазначимо, що напередодні голосування Ердоган відстає від свого основного суперника Киличдароглу на понад 5%, згідно з даними опитування, опублікованого турецьким соціологічним центром KONDA 11 травня.
Таким чином, Ердоган отримує підтримку 43,7% респондентів, тоді як Киличдароглу – 49,3%.
Опитування також виявляє, що жоден із кандидатів не набирає понад 50% голосів, що означає, що якщо ці дані підтвердяться на виборах, переможця обиратимуть у другому турі, який заплановано на 28 травня.
Під час опитування соціологічною службою KONDA було проведено персональні інтерв’ю з 3480 людьми в 35 провінційних центрах.
При цьому за даними інших опитувань, зокрема стамбульського Центру оперативних соціальних досліджень (Yöneylem), партію Ердогана на парламентських виборах підтримують 35,2% виборців, а CHP Килидждароглу – 30,7%.
Більш детально про вибори в Туреччині дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ERDOĞAN, URAKIN, выборы, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МОХАММАД ФАРАДЖАЛЛАХ, ТУРЦИЯ, УКРАЇНА
