Національний банк України (НБУ) за відсутності купівлі валюти збільшив її продаж на міжбанківському ринку минулого тижня на $123,8 млн, або на 20,0% – до $742,70 млн, свідчить статистика регулятора на його сайті. Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать про зміну ситуації на готівковому ринку валюти: якщо в понеділок продаж перевищив купівлю на $6,4 млн, то вже у вівторок купівля стала більшою за продаж на $6,8 млн, а в четвер негативне сальдо склало $40,6 млн.
«Активність домогосподарств на готівковому ринку знижується третій місяць поспіль: середньодобовий попит впав з $41 млн у лютому до $17 млн у квітні. Це свідчить про зменшення панічних настроїв, насичення ринку і/або вичерпання купівельної спроможності населення на тлі слабкого економічного зростання. Ще одним фактором міг стати цикл весняних свят, які є традиційним періодом розпродажу валютних заощаджень для святкування та фінансування короткострокових відпусток», – прокоментували ситуацію на готівковому ринку в КИТ Group.
Офіційний курс гривні в першій половині тижня зміцнився з 41,75 грн/$1 до 41,4706 грн/$1, але під кінець тижня знову ослаб до 41,7091 грн/$1. На готівковому ринку курс, незважаючи на збільшення від’ємного сальдо, істотно не змінився, і за вихідні долар навіть подешевшав на 5 коп.% купівлі – до 41,40 грн/$1, продаж – до 41,50 грн/$1.
На думку експертів КИТ Group, курс долара залишиться в вузькому коридорі.
«Короткостроковий горизонт (2-4 тижні): найбільш імовірний рух у бік значень 41,20-41,80 грн/$1 з незначними відхиленнями (±20-30 копійок). Волатильність низька, спекулятивний попит обмежений. Середньостроковий горизонт (2-4 місяці): можлива корекція до 42,00-42,50 грн/$1 у разі активізації імпорту, прискорення інфляції або ослаблення зовнішнього фінансування», – прогнозують у компанії.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1067965.html
За підсумками першого туру президентських виборів в Румунії, що відбулися 4 травня 2025 року, до другого туру вийшли два кандидати з протилежними політичними поглядами: ультраправий націоналіст Джордже Сіміон і проєвропейський Нікушор Дан.
Згідно з даними Центрального виборчого бюро Румунії, після обробки майже всіх бюлетенів:
Джордже Сіміон, лідер партії «Альянс за єдність румунів» (AUR), отримав 40,96% голосів (3 862 404 виборців).
Нікушор Дан, незалежний кандидат і мер Бухареста, набрав 20,99% голосів (1 979 711 виборців).
Кандидат від правлячої коаліції PSD-PNL-UDMR Крін Антонеску поступився Дану ближче до кінця підрахунку голосів і не пройшов до другого туру.
Другий тур виборів призначено на 18 травня 2025 року.
Політичні погляди кандидатів
Джордже Сіміон
Лідер ультраправої партії AUR, Сіміон відомий своєю націоналістичною та євроскептичною риторикою. Його основні позиції включають:
Останні новини та головні заголовки
Скептицизм щодо ЄС і НАТО: критикує керівництво ЄС і виступає проти посилення інтеграції.
Протидія військовій допомозі Україні: вважає, що Румунія не повинна надавати військову допомогу Україні.
Підтримка ідеї Великої Румунії: виступає за відновлення кордонів Румунії до Другої світової війни, включаючи території Молдови та України.
Близькість до ідеології Дональда Трампа: висловлює підтримку колишньому президенту США і його політиці.
Сіміон також заявляв про намір включити до уряду Келіна Георгеску, раніше усунутого від участі у виборах через звинувачення у проросійських зв’язках.
Нікушор Дан
Чинний мер Бухареста, Дан позиціонує себе як проєвропейський реформатор. Його ключові положення:
Підтримка членства Румунії в ЄС і НАТО: виступає за зміцнення зв’язків із західними союзниками.
Боротьба з корупцією: акцентує увагу на необхідності реформ і прозорості в державному управлінні.
Поліпшення міської інфраструктури: як мер, зосереджений на розвитку міського середовища та поліпшенні якості життя громадян.
Вплив на внутрішню і зовнішню політику
Результати виборів можуть істотно вплинути на курс Румунії:
У разі перемоги Симіона:
Можливий відхід від проєвропейського курсу і посилення націоналістичної політики.
Потенційне погіршення відносин з ЄС і сусідніми країнами, особливо в контексті територіальних претензій.
У разі перемоги Дана:
Збереження і зміцнення зв’язків з ЄС і НАТО.
З березня Державна податкова служба (ДПС) розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. 1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень зафіксувала Податкова за менш ніж місяць. Додаткову увагу привернули 11 тисяч українців, які отримали понад 50 переказів на рахунки. Середній чек таких транзакцій — 1142 грн.
1,4 мільйона транзакцій на загальну суму 1,6 мільярда гривень зафіксувала Податкова за менш ніж місяць — з 1 по 20 березня. Під нагляд потрапили 11 тисяч осіб, які отримали понад 50 переказів у 2025 році.
В середньому, за цей період на одну людину припадало 127 переказів. Проте в окремих випадках кількість операцій на одного одержувача досягала кількох сотень. Водночас середній чек таких транзакцій склав 1142 грн.
Зазначимо, що з 1 березня 2025 року Державна податкова служба (ДПС) розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. Новий інструмент контролю — доступ до Системи обліку даних РРО — дозволяє автоматично виявляти фізичних осіб та підприємців, які систематично отримують кошти, але не зареєстровані як підприємці або не використовують касову техніку.
Наразі ДПС не притягувала таких осіб до відповідальності. Проте ризики для порушників серйозні. Так, штраф за діяльність без реєстрації може сягати від 17 000 до 85 000 грн із конфіскацією майна. Додатково — до 200% вартості товарів чи послуг, які були реалізовані без використання РРО.
Загалом моніторинг охоплює фізичних осіб, які регулярно отримують кошти за товари/послуги (особливо через маркетплейси або соцмережі) та фопів, які не зареєстрували касовий апарат, хоча повинні це зробити.
Разом із тим, Податкова не бере до уваги разові продажі особистих речей через OLX або подібні платформи чи маркетплейси.
https://opendatabot.ua/analytics/dps-personal-research
Університет «Київська школа економіки» (KSE) планує інвестувати $10 млн у внутрішню реконструкцію придбаного нещодавно за $18 млн «Гольф Клубу» на Оболоні в Києві, щоб створений на його базі кампус відповідав вимогам провідних світових університетів, повідомив президент KSE Тимофій Милованов.
«Близько $10 млн має піти на внутрішню реконструкцію, не зовнішню. Там треба все знести, поставити лабораторії, амфітеатри, мейкерспейси. … Наповнення самого кампусу, його начинка якісними та сучасними освітніми речами, такими, як у топових університетах, коштуватиме $10 млн», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Милованова, KSE відправляла команду дивитися в MIT (Massachusetts Institute of Technology – ІФ-У), що таке мейкерспейс.
«Це де студент має доступ до всіх сучасних роботів, лазерів, верстатів з програмним управлінням – до всього, що завгодно, щоб при наявності ідеї він або вона зробили прототип. Там має стояти все обладнання – від проекторів до аудиторій, має бути доступ до софтвера, який коштує грошей навіть для університетів«, – пояснив президент KSE».
Він додав, що планується відкрити ці мейкерспейси і для студентів інших «вишів».
Милованов нагадав, що перша будівля KSE в Києві на Шпака, 3, коштувала $2,5 млн і ще $2,5 млн пішло на ремонт: укриття, sleeping capsules, стелажі для бібліотеки, камери з AI, які дозволяють вести гібридні лекції, система безпеки, пожежна, сучасна вентиляція, батареї та генератори на випадок blackout.
Частина цього в «Гольф Клубі» вже є, але він був розрахований на невелику кількість людей, а не на кілька тисяч студентів, які тут працюватимуть, додав президент KSE. Серед іншого він вказав на дуже добре ізольовані підвали будівлі, де можна зробити укриття на всіх студентів і викладачів.
Він підкреслив, що дуже задоволений покупкою, тому що «Гольф Клуб» побудований дуже якісно, тому ціна угоди з урахуванням розташування дуже вигідна – $18 млн за 14,5 тис. кв. м площі плюс 5 гектарів землі в оренді.
«Навіть якщо не брати до уваги землю і місце біля Дніпра, то це по $1200 за кв. м! (…) Але зараз немає покупців. Якщо у людей буде $20 млн, вони в Індонезії готель собі куплять, а не в Україну інвестують. Думаю, що це просто фактор війни, і нам дуже пощастило – без війни це було б у рази дорожче», – вважає Милованов.
За його словами, в теорії перші студенти могли б користуватися реконструйованою будівлею вже в січні наступного року, хоча на практиці це може бути довше, в тому числі через існуючих орендарів, з якими KSE хотіло б вирішити питання без сварок.
«Але в «Гольф Клубі» дві будівлі. Одна з них стоїть порожня – там немає орендарів. Тому ми вже заходимо в неї з демонтажем на цьому тижні, і, можливо, вона запрацює раніше. Саме там будемо робити мейкерспейси, амфітеатри, інше значне перепланування», – повідомив президент KSE.
Він підкреслив, що університет буде зберігати спортивне призначення землі, яке передбачено орендним договором.
«Ми все будемо робити повністю за законом, тому гольф залишимо. Деякі хороші бізнесмени нам вже пишуть, як це можна поліпшити. Тому, може, і в цьому напрямку щось є», – сказав Милованов.
Водночас він повідомив, що на майбутнє KSE хотіла б розширити призначення земельної ділянки, щоб воно повністю відповідало університету, тому подаватиме офіційно всі документи до Київради.
«Це, думаю, займе 5-7 років. Але іншого шляху у нас немає, тому що ми американська компанія. Хоча мені місцеві девелопери кажуть: Тимофію, що ти цим займаєшся? Роби, що треба, а там порішаєш. Але ми так не робимо, ми американська компанія. Ми нічого так вирішувати не вміємо», – підкреслив він.
KSE – приватний університет і дослідницький центр, заснований в 1996 році. Функціонує як неприбуткова організація, зареєстрована в США. З 2022 року донори KSE направили понад $150 млн на гуманітарні, оборонні та освітні проекти, в тому числі на розвиток університетської інфраструктури.
Гольф Клуб, ІНВЕСТИЦІЇ, Київська школа економіки, РЕКОНСТРУКЦІЯ
У місті Ірпінь Київської області завершено перший етап капітального ремонту міської поліклініки, пошкодженої внаслідок російської окупації 2022 року. Реконструкцію здійснено за фінансової підтримки Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки (SOCAR). Відновленню також сприяло посольство Азербайджану в Україні.
У межах першого етапу було проведено капітальний ремонт та утеплення фасадів і покрівлі, заміну вікон і ремонт вхідних груп. На ці роботи благодійний фонд “SOCAR Благо” виділив 60 млн гривень.
Другий етап відновлення будівлі поліклініки, також профінансований SOCAR, передбачає будівництво укриття, встановлення протипожежної сигналізації та вентиляції. Завершення капітального ремонту поліклініки планується до кінця поточного року.
Раніше повідомлялося, що місто Ірпінь уже відновлено на 80% після руйнувань, спричинених бойовими діями навесні 2022 року.
Азербайджано-українські дипломатичні відносини були офіційно встановлені 6 лютого 1992 року після визнання незалежності України Азербайджаном. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в березні 2022 року посольство Азербайджану в Києві тимчасово призупинило свою роботу, проте вже 30 квітня 2022 року відновило діяльність.
SOCAR (State Oil Company of the Azerbaijan Republic) – державна нафтогазова компанія Азербайджану, заснована 1992 року. Штаб-квартира розташована в Баку. SOCAR здійснює видобуток нафти і природного газу на суходолі та на шельфі Каспійського моря, управляє єдиним у країні нафтопереробним заводом і газопереробним підприємством, а також експлуатує кілька експортних нафтогазопроводів.
SOCAR в Україні розпочав свою діяльність 2009 року. Сьогодні мережа АЗС SOCAR в Україні налічує понад 60 автозаправних станцій у різних регіонах країни, включно з Києвом, Львовом, Одесою, Харковом, Дніпром та іншими містами.
https://interfax.com.ua/news/diplomats/1068732.html
В Україні створено Альянс цифрового суверенітету, до якого увійшли провідні вітчизняні хмарні провайдери: GigaCloud, De Novo і дата-центр «ПАРКОВИЙ». Про це в авторській колонці на Interfax-Україна повідомив Володимир Бєлов, директор GigaCloud в Україні.
Ініціатива об’єдналася після того, як генеральний директор De Novo Максим Агєєв публічно наголосив на ризиках зберігання критичних даних за кордоном. «Ми вирішили створити платформу для професійного діалогу та спільної роботи», — пояснив Бєлов.
За його словами, цифровий суверенітет сьогодні — це не тільки питання безпеки, а й основа економічної незалежності. Ключова мета Альянсу — забезпечити, щоб державні реєстри, медичні та фінансові дані зберігалися в межах української юрисдикції. Також серед завдань — вироблення загальних стандартів і умов для дата-центрів і хмарних сервісів, участь у розробці нормативної бази та створення стійкої цифрової архітектури.
Особливу увагу в колонці приділено ідеї створення цифрових посольств (Data Embassies) — дата-центрів за кордоном, що перебувають під українським правом. GigaCloud вже використовує європейські хостингові майданчики, зберігаючи контроль над клієнтськими даними.
«Цифровий суверенітет — це про незалежність, але не ізоляцію. Ми готові до співпраці з європейськими асоціаціями на рівних», — підсумував Бєлов, закликавши учасників ринку приєднатися до Альянсу.
Джерело: авторська колонка Володимира Бєлова, GigaCloud Country Director in Ukraine, опублікована на сайті Interfax-Україна
