Президія Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) призначила Тетяну Мосійчук на посаду віцепрезидента, повідомив президент ЛСОУ Віктор Берлін на своїй сторінці у Фейсбуці.
«У нас дуже амбітні цілі, а для їх реалізації потрібні професіонали найвищого рівня. Завдань багато, виклики – величезні, легко не буде, але я вірю в нашу синергію!», – підкреслив Віктор Берлін.
За його словами, Тетяна Мосійчук відповідатиме за напрямок взаємодії з регулятором ринку, а також посилить уже розпочату ЛСОУ діяльність із консолідації страхового ринку України.
«Я дякую за довіру і цілком згодна, що дуже важливо зараз, щоб страховий ринок був згуртованим. Поки що не вистачає монолітного голосу страховиків. Вважаю за потрібне, щоб страхові компанії не тільки чули, а й враховували їхню позицію», – зазначила Тетяна Мосійчук.
Як повідомлялося, Тетяна Мосійчук очолювала департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ з 13 березня 2023 по 3 травня 2024 року.
Тетяна Мосійчук працює у фінансовому секторі України понад 30 років, зокрема, має значний досвід роботи у страхуванні, а також у консалтинговій та інвестиційній сферах.
До призначення в Національний банк вона працювала радницею зі стратегічного розвитку страхового ринку генеральної директорки Асоціації «Страховий бізнес» (2022-2023 роки), була членкинею правління та заступницею директора страхової компанії «Перша» (2021-2022 роки). До цього працювала в Українській пожежно-страховій компанії головою правління (2019-2021 роки), першим заступником голови правління (2018-2019 роки).
Має значний досвід роботи на держслужбі: працювала заступницею голови Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України та начальницею управління фінансового планування Міністерства внутрішніх справ. Була експерткою для проєктів ЄС у сфері реформування фінансових ринків.
Мосійчук з відзнакою закінчила Харківський державний університет (кваліфікація: економіст). У 2016 році здобула ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Економічна безпека держави».
Індекс цін на житло в Україні за підсумками квітня-червня 2024 року становив 110%, тоді як в аналогічний період 2023 року показник становив 114,2%, повідомила Державна служба статистики. За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками другого кварталу 2024 року прискорили зростання до 12,6% проти 11,9% у першому кварталі минулого року. Зростання цін на однокімнатні та двокімнатні квартири становило 12,8%, трикімнатні – 12,5%.
На вторинному ринку ціни сповільнили зростання до 8,7% у квітні-червні 2024 року проти 15,6% за аналогічний період 2023-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири становило 9%, двокімнатні – 8,8%, трикімнатні – 8,7%.
Порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли в середньому на 0,5%, при цьому на первинному ринку – збільшилися на 2,1%, на вторинному – знизилися на 0,3%.
За даними Держстату, з початку року ціни на «первинці» зросли в середньому на 15,1%, при цьому на однокімнатні – на 15,2%, двокімнатні – на 15%, трикімнатні – на 15,1%. На вторинному ринку ціни зросли на 12,4%, 11,9% і 12% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 20 серпня оголосив тендер добровільне страхування відповідальності членів наглядової ради, генерального директора, членів дирекції. Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,6 млн грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 2 вересня.
Оператор газотранспортної системи України, тендер страхування
Акціонери СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (Київ) на зборах 28 вересня планують перейменувати компанію на ПрАТ «Глобаліс», повідомляють на порядку денному зборів акціонерів, розміщеному в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Крім цього, у проєкті рішення пропонується виключити страхування з видів діяльності компанії, а натомість внести консультації з питань комерційної діяльності та управління, надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна, діяльність у сфері права, діяльність головних управлінь (хед-офіс) і виявлення громадської думки.
Як повідомлялося, Національний банк України на початку січня 2024 року виключив ПрАТ «СК “Глобаліс Іншуренс Солюшенс” із Державного реєстру фінансових установ через анулювання 4 січня 2024 року її ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування. Такий захід впливу щодо страховика регулятор ухвалив у зв’язку з його відмовою у проведенні перевірки НБУ, а саме через ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки.
СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» зареєстрована в березні 1997 року, спеціалізувалася на ризиковому страхуванні.
До 2026 року Німеччина має намір скоротити свою допомогу Україні, покладаючись на інші джерела, окрім федерального бюджету. Одним із таких джерел може стати приріст капіталу від заморожених російських активів.
Це стало шоком для України та всіх тих, хто хоче беззастережно підтримувати Київ: німецький уряд, вочевидь, хоче припинити фінансову підтримку військової допомоги Україні з федерального бюджету після наступного року і натомість долучитися до міжнародного котла.
Причиною цього є надзвичайно складна бюджетна ситуація, в якій правляча коаліція у складі лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), Партії зелених та неоліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) намагається звести кінці з кінцями.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) написав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН) і міністра закордонних справ Аннелени Бербок (Зелені), що «нові заходи», пов’язані з платіжними зобов’язаннями, можуть бути узгоджені лише за умови, що «фінансування буде забезпечено».
Уряд Німеччини виділив Україні в бюджеті на 2024 рік 7,5 мільярда євро (8,3 мільярда доларів), а на 2025 рік – ще 4 мільярди євро (4,4 мільярда доларів). Після цього у федеральному бюджеті Німеччини більше не буде передбачено жодних коштів для України.
Очікується, що на той момент гроші надійдуть з нового джерела, про яке у червні домовилися представники семи найбільших західних індустріальних країн – «Великої сімки» (G7). На своєму саміті вони оголосили, що до кінця року близько 50 мільярдів євро (55 мільярдів доларів) мають бути залучені у вигляді «додаткових коштів», а не як заміна національних внесків.
Відсотки за цими кредитами мають бути сплачені, серед іншого, за рахунок процентних надходжень від заморожених російських активів. Однак поки що незрозуміло, чи будуть такі надходження, коли вони будуть отримані, в якому обсязі і чи можна буде їх використати таким чином. Міжнародні переговори щодо цього тривають. G7 чітко заявила, що ці кошти не замінять національних внесків у боротьбу України.
Критика з усіх боків
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв поспішив виступити з терміновим застереженням до німецького уряду щодо скорочення фінансової підтримки його країни. «Скорочення військової допомоги Україні означає поставити під загрозу безпеку Європи, – написав він на сайті X. – Це було б фатально, і цього треба уникати. Кошти є, це питання політичної волі».
На уряд посипалася критика. Представники найбільшої опозиційної партії, консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), звинуватили німецький уряд у відмові від України. Опозиційна партія також виступає за використання російських активів – не як заміну німецьким коштам, а на додаток до них.
Критичні голоси лунають навіть зсередини правлячої коаліції. Міхаель Рот (СДПН), голова комітету у закордонних справах Бундестагу, заявив, що Німеччина не може ставити свою підтримку в залежність від бюджетної ситуації. «Ми не повинні приносити долю України в жертву на вівтар боргового гальма», – сказав він, посилаючись на положення німецької конституції, що обмежує державний борг.
Співлідер Партії зелених Омід Нуріпур сказав в інтерв’ю громадському мовнику ARD: «Це не є добрим сигналом, безумовно, не для України і, безумовно, не для наших держав-партнерів, які всі залучені в цю ситуацію».
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з СвДП, одна з найпалкіших прихильниць військової та фінансової допомоги Україні і голова Комітету з питань оборони в Європарламенті, підтримала цю думку. Але вона також поклала відповідальність на своїх партнерів. Вона написала на сторінці Х, що допомогу Україні все ще потрібно посилити. «Але це можливо лише разом з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо такої ж відданості, як і раніше».
Страх перед державними виборами?
Уряд Німеччини хоче обмежити допомогу Україні не лише через обмежений бюджет. У вересні у трьох східнонімецьких землях відбудуться державні вибори: Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Опитування прогнозують високі результати ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (АдН) та популістському Альянсу Сари Вагенкнехт (АдН), які хочуть припинити підтримку України та виступають за примирення з Росією.
Після початкового галасу навколо скорочення допомоги Україні, німецький уряд зараз намагається пом’якшити наслідки: «Канцлер дотримає свого слова, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде необхідно, і що ніхто, особливо російський президент, не може розраховувати на те, що ми відступимо», – заявив речник уряду Вольфганг Бюхнер.
Водночас він не заперечив, що розглядається можливість переходу від федерального бюджету до міжнародних джерел.
https://www.dw.com/en/germany-ukraine-military-aid-2026/a-69984998
Вакантність торговельно-розважальних центрів у Києві скоротилася з 16,3% у 2023 році до 15,2% на кінець першого півріччя 2024 року, повідомив керівник департаменту юридичного консалтингу UTG Костянтин Олійник.
«Наприкінці минулого року де-факто пустували близько 21,4% площ, через закриття іноземних універмагів (IKEA, Inditex, H&M та інших). Фактично вакантних було 16,3%. Завдяки відкриттю більшості іноземних операторів розрив вакантності з фактично закритими магазинами скоротився», – повідомив він.
Згідно з дослідженням UTG, рівень вакантності вищий у регіональних (18,4%) і окружних (17%), нижчий у спеціалізованих (9,8%) і районних (7%) торгових центрах.
Експерт відзначив тренд зниження платоспроможного попиту населення. Триває зростання витрат домогосподарств на послуги ЖКГ та оплату КП (за підсумками 2023 року ця категорія становила 18,8% і зі зростанням тарифів на електроенергію спостерігається подальше зростання), охорону здоров’я (4,7%), транспорт (4,8%), зв’язок (4,3%), освіту (3,6%). Сукупно ці категорії вимивають 36,1% із сімейного бюджету. Продукти харчування та алкоголь акумулюють 43,4% витрат. Частка торговельної мережі (одяг і взуття, електроніка, товари для дому, кафе і ресторани, розваги, інші товари) у структурі витрат становить лише 16,0% на сім’ю ($73,4 або 2 684,5 грн на місяць). Інфляція та стрімке зростання цін призводять до скорочення індивідуальних накопичень (близько 4,4% у 2023 році).
Загалом фіксується загальна економія та раціоналізація витрат, для ринку ТРЦ це спричиняє зниження відвідуваності та корекцію орендних ставок. Порівняно з довоєнними, ставки за деякими товарними групами скоротилися вдвічі й більше.
«Продовольчі супермаркети перетворилися на одного з небагатьох операторів, здатних генерувати стійку відвідуваність і платити помірно високі ставки оренди ($10-20/кв. м у серпні 2024 року), тоді як більшість універмагів, розваг (кінотеатри, ДРЦ), фітнес-центрів прагнуть до мінімального фіксованого платежу (приблизно $1 за 1 кв. м) із доплатою РТО (до війни переважали фіксовані платежі від $2 до $12/кв. м), перекладаючи ризики на девелопера», – повідомив Олійник.
Згідно з дослідженням UTG, з урахуванням поточного рівня доходів населення, платоспроможний попит здатний забезпечити в столиці успішне функціонування для 2 млн 313 тис. кв. м, а їх у другому кварталі 2024 року вже функціонувало 2 млн 457 тис. кв. м.
Конкуренція продовжує посилюватися: на 2024-2025 роки задекларовано до відкриття великі торговельні центри загальною площею 250 тис. кв. м. Серед них Ocean Mall (GLA 110 тис. кв. м), Lukiyanivka (47 тис. кв. м), ТРЦ White Lines (28 тис. кв. м), New Ray (34,5 тис. кв. м), April Mall (36,5 тис. кв. м), BalticSky (20 тис. кв. м). Є ймовірність, що більшість анонсованих відкриттів можуть бути перенесені на пізніший період.
За оцінкою Олійника, запуск в експлуатацію задекларованих проєктів наблизить профіцит торговельних площ і поступовий перерозподіл споживчих потоків між об’єктами, зростання вакантності та корекцію ставок оренди в бік зниження. За наявного рівня доходів і витрат населення рівень вакантності може досягти 17% 2025 року.
Компанія UTG створена 2001 року. Розробила понад 1300 концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн кв. м комерційних площ в Україні.
