Чинний мер Лондона Садік Хан домігся переобрання, і залишиться на цій посаді на третій термін, повідомляє Sky News.
На виборах, що відбулися на початку травня, Хан, який представляє лейбористів, набрав 43,7% голосів, тоді як його суперник від консерваторів Сьюзан Холл – тільки 32,6%.
Це перший в історії випадок, коли мер Лондона залишиться на своїй посаді три терміни.
На початку травня у Великій Британії відбулися вибори до регіональних органів влади. Згідно з даними, що надходять, на них лейбористи здобули переконливу перемогу. Консерватори, які перебувають при владі, навпаки, показали найгірший результат на таких виборах за останні 40 років.
Європейські ЗМІ зазначають, що регіональні вибори дали уявлення про розстановку сил у британській політиці напередодні загальних виборів, які, як очікується, відбудуться наприкінці 2024 року.
Акціонери ПрАТ “Промислово страховий альянс” (Київ) 29 квітня ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу компанії з 30 млн грн до 48 млн грн шляхом проведення додаткової емісії акцій.
Як повідомляється в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), під час додаткової емісії планується випустити 1,8 млн акцій номіналом 10 грн.
ПрАТ “Промислово страховий альянс” створено в 1994 році, спеціалізується на ризикових видах страхування. Основною спеціалізацією компанії є добровільне медичне страхування.
Як повідомлялося, Національний банк України 2 лютого поточного року підтвердив відповідність структури власності вимогам щодо прозорості.
Раніше НБУ погодив Олександру Коваленку та Олександру Бедиму пряме володіння 24,96% і 28,98% акцій СК “Промислово страховий альянс” відповідно. До цього у вересні 2021 року регулятор погодив Ігорю Пелепцю пряме володіння 10% акцій страхової компанії.
Згідно з даними НКЦПФР станом на третій квартал 2023 року, акціонерами компанії були 10 фізосіб із пакетами близько 10%.
Світові ціни на продовольство у квітні знизилися на 9,6% порівняно з минулим роком, повідомляють у щомісячній доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у п’ятницю.
При цьому ціновий індекс березня був переглянутий і підвищений на 0,3%, зазначається в документі на її сайті.
Індекс цін на зернові у квітні зріс на 0,3% порівняно з березнем після трьох місяців зниження. Світові експортні ціни на пшеницю у квітні стабілізувалися, оскільки сильна конкуренція між великими експортерами компенсувала побоювання з приводу несприятливих умов врожаю в низці країн Європейського Союзу, РФ і США. Експортні ціни на кукурудзу зросли під впливом високого попиту на тлі зростаючих логістичних збоїв внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та побоювань з приводу виробництва в Бразилії напередодні основного врожаю.
Індекс цін на рослинну олію також збільшився на 0,3% порівняно з березнем і досяг 13-місячного максимуму. ФАО зазначило, що більш високі котирування на соняшникову і рапсову олію компенсували деяке зниження цін на пальмову і соєву олію.
Індекс цін на м’ясо у квітні збільшився на 1,6% порівняно з попереднім місяцем, оскільки міжнародні ціни на м’ясо птиці, яловичину та баранину зросли. Світові ціни на свинину незначно знизилися, відображаючи млявий внутрішній попит у Західній Європі та постійно млявий попит з боку провідних імпортерів, особливо Китаю.
Індекс цін на цукор знизився на 4,4% порівняно з березнем і виявився на 14,7% нижчим за рівень квітня 2023 року. Зниження пов’язане з поліпшенням перспектив глобальної пропозиції, зокрема через більше, ніж очікувалося раніше, виробництво в Індії та Таїланді, а також поліпшення погодних умов у Бразилії.
Індекс цін на молочні продукти знизився на 0,3% після шести місяців зростання, що пояснюється млявим спотовим імпортним попитом на сухе знежирене молоко та зниженням світових цін на сир, спричиненим зміцненням долара США. Світові ціни на вершкове масло, навпаки, зросли на тлі стійкого імпортного попиту.
Середньодобове виробництво продукції металургії в Україні у 2020-2023 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Китай у п’ятницю запустив автоматичний космічний корабель із майже двомісячною місією зі збору каміння і ґрунту зі зворотного боку Місяця, ставши першою країною, яка зробила таку амбітну спробу, повідомляє Reuters. Найбільша китайська ракета Long March-5 стартувала о 17:27 за пекінським часом (12:27 за Києвом) з космодрому Веньчан на південному острові Хайнань із зондом Chang’e-6 вагою понад 8 тонн.
Завдання “Чан’є-6″ – здійснити посадку в басейні Південний полюс – Ейткен на зворотному боці Місяця, який вічно повернутий у бік від Землі, після чого він витягне і поверне зразки.
Цей запуск став ще однією віхою в китайській програмі освоєння Місяця і космосу.
Для нас залишається загадкою, як Китай зміг розробити таку амбітну й успішну програму за такий короткий час”, – сказав П’єр-Ів Меслен, французький дослідник, який працює над одним із наукових завдань місії “Чан’е-6”.
У 2018 році “Чан’е-4” здійснив першу безпілотну посадку на зворотний бік Місяця. У 2020 році “Чан’є-5” уперше за 44 роки доставив місячні зразки, а “Чан’є-6” може зробити Китай першою країною, яка дістане зразки з “прихованого” боку Місяця.
Раніше повідомлялося про запуск супутника-ретранслятора Quequiao-2, призначеного для забезпечення зв’язку місячних апаратів Китаю з наземними станціями.
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 3,1%, тоді як у січні він прогнозував його на рівні 7,1%.
“Зростання реального ВВП у першому кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримані бюджетні витрати в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування. Додатковим фактором була блокада західного кордону, що стримувала активність окремих видів діяльності”, – пояснив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
Водночас, як зазначив НБУ, стабільна робота морського коридору, сприятлива погода і збільшення внутрішнього попиту підтримували економічне зростання. Центробанк додав, що фіскальна політика залишалася м’якою і разом з ефектом значного нарощування бюджетних видатків наприкінці 2023 року суттєво підживлювала сукупний попит.
Раніше, наприкінці квітня, Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в першому кварталі цього року в 4,5%.
Як зазначає Нацбанк, помірні темпи зростання ВВП збережуться до кінця 2024 року. “Основними факторами зростання залишатимуться збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення зовнішнього попиту, а також подальше пристосування бізнесу та населення до умов значних загроз безпеці. Однак темпи економічного зростання сповільняться з огляду на наслідки війни та виснаження імпульсу зростання, спричиненого низькою базою 2022 року”, – вказав НБУ.
Він додав, що відновлення також стримуватимуть наслідки руйнування енергетичної інфраструктури.
Згідно з оновленими прогнозами, у другому кварталі зростання ВВП прискориться до 3,7% (у січні Нацбанк очікував його на рівні 4,8%), після чого сповільниться до 1,3% (1,7%) у третьому кварталі і знову прискориться до 4,1% (2,0%) у четвертому.
Загалом на 2024 рік НБУ погіршив прогноз зростання української економіки до 3% із 3,6% у січневому звіті, а на 2025-й – до 5,3% із 5,8%.
“Негативний внесок перегляду оцінок дефіциту е/е у зміну реального ВВП у 2024 році оцінено в 0,6 відсоткового пункту (в.п.), а у 2025 році – в 0,5 в.п. Натомість вплив на ВВП меншого врожаю зернових у 2024 році буде незначним завдяки переорієнтації с/г виробників на більш маржинальні культури, зокрема олійні”, – вказав центробанк.
Як зазначає регулятор, баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік погіршення темпів економічного зростання України та посилення цінового тиску.
Нацбанк в оновленому Інфляційному звіті збільшив кількість ключових ризиків прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%) до трьох: до ризику більш тривалого терміну та інтенсивності війни додалися ризик великих бюджетних потреб (кварталом раніше НБУ оцінював його ймовірність у 15-25%) і великих пошкоджень енергетичної та портової інфраструктури (кварталом раніше вплив цього ризику центробанк вважав помірним).
Водночас імовірність ризику зниження обсягів і втрати ритмічності надходжень міжнародної допомоги та продовження часткового блокування вантажного руху через кордон окремими країнами ЄС знижено з 25-50% до 15-25%, однак ступінь впливу останнього ризику збільшено зі слабкого до помірного.
Крім того, НБУ додав новий ризик – загострення ситуації в Червоному морі, проте оцінив його ймовірність у 15-25% і ступінь впливу як низьку, а також виключив позитивний для прогнозу ризик нарощування потужності морських шляхів експорту.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
