Основні показники державного бюджету (помісячно), млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України.
Як ідеться в повідомленні інспекції в понеділок у соцмережі X, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 9 квітня в Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку трьох партій баранок загальною вагою 5,34 тис. тонн, імпортованих з України.
Кількома днями раніше в Любліні з польського ринку було вилучено три партії морозива загальною вагою 8,48 тонн, імпортованого з України, у зв’язку з розморожуванням.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їхнє використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
Заплановані перевірки Державної податкової служби у 2024 році за регіонами
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
З 24 квітня по 7 травня 2024 року у Швеції вже вдруге відбудеться “Європейський фестиваль: Українська весна”, що цьогоріч обʼєднає 12 культурних подій. Стокгольм стане місцем проведення різноманітних заходів, які по-різному відображають взаємодію України з європейським культурним контекстом.
Концепція фестивалю полягає в тому, щоб представити Україну як невід’ємну частину спільної європейської культурної спадщини. Цей звʼязок підкреслює слоган фестивалю – “Віддзеркалення в очах один одного – Україна в Європі та Європа в Україні”.
Організатори переконані, що сьогодні кінцевою метою всіх культурних заходів, присвячених Україні за кордоном, має бути фокусування уваги суспільства на боротьбі і перемозі України у війні, яку розвʼязала Росія. І першочергова задача – вкотре нагадати про необхідність посилення допомоги для захисту від агресора.
Тому цього року кожен з 12 днів фестивалю буде присвячений одному з українських митців, що пішли захищати свою країну і загинули на фронті.
Бізнес-асоціації під егідою Української ради бізнесу просять доопрацювати оновлений урядом законопроєкт про Бюро економічної безпеки (№10439), оскільки в ньому залишилися неврахованими важливі пропозиції, які ставлять під загрозу перезавантаження БЕБ.
“Найбільш критичною з неврахованих пропозицій є склад конкурсних комісій для переатестації кадрів і механізм проведення переатестацій”, – зазначається в поширеному в четвер зверненні 17 асоціацій.
На їхню думку, детальний механізм проведення переатестацій має бути викладений у законопроєкті, у самих комісіях має бути переважний голос міжнародних експертів, які мають бездоганну репутацію і добре розуміються на проблематиці роботи правоохоронних органів.
Серед інших проігнорованих пропозицій бізнес вказав посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до наявних державних інформаційних систем та встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого БЕБ і їх постійного контролю.
Крім того, наголошується у зверненні, важливим є обмеження доступу до посад у БЕБ осіб, які мають сумнівну репутацію, виходячи з принципу обґрунтованого сумніву, з огляду на незначну кількість корупційних справ, що закінчилися обвинувальними вироками.
Також вкрай важливо зберегти у фінальній редакції проєкту право переважного голосу міжнародних експертів під час обрання голови БЕБ, ідеться в документі.
Крім того, з метою встановлення запобіжників щодо незаконного тиску на бізнес з боку правоохоронних органів, одночасно з перезавантаженням БЕБ бізнес вимагає внести зміни до Кримінального процесуального Кодексу щодо запровадження стандартів прокурорської діяльності, обмеження повноважень Національної поліції та БЕБ у частині надання доручень оперуповноваженим СБУ, забезпечення можливості оскарження до слідчого судді будь-яких дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, бізнес пропонує запровадити заборону на повторне відкриття провадження за тими самими підставами та вилучення матеріальних цінностей, не зазначених в ухвалі слідчого судді, налагодити відповідальне зберігання і негайне повернення власникам заарештованого майна після ухвалення рішення, обирати обґрунтований рівень застави та забезпечувальних заходів.
Серед інших вимог – покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання вимог підслідності та повернення строків досудового розслідування і процедури їхнього продовження у фактичних кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ.
Водночас асоціації зазначили, що в оновленому урядовому законопроєкті про БЕБ було враховано низку пропозицій бізнес-спільноти, зокрема, обрання претендентів на посаду керівника Бюро комісією з переважаючим голосом міжнародних експертів, негайну переатестацію всіх працівників Бюро та аудит через рік і три роки після призначення нового керівника.
Згідно з прогнозом першого заступника профільного комітету ради Ярослава Железняка, законопроєкт №10439 буде винесено на голосування в першому читанні вже в четвер.
БЕБ, бізнес-асоціація, Бюро економічної безпеки, законопроєкт, УКРАЇНА
З проблемою дефіциту кадрів в Україні бізнес може впоратися через інвестиції в технологічні продукти й автоматизацію процесів, вважає власник мереж Eva і Varus, президент корпорації TERWIN Руслан Шостак.
“Я не бачу великої проблеми (з дефіцитом кадрів). Так, вона є, на неї закривати очі не можна, але за статистикою Україну покинуло не так вже й багато людей. Весь наш бізнес був неефективний у плані використання людського ресурсу, що робило нас неконкурентними з аналогічним бізнесом у Європі та світі. Але для цього є одне рішення – гроші. У нас немає грошей на реконструкцію виробництв і підприємств. Якщо ж у нас будуть гроші, програмні продукти, нове роботизоване обладнання, то ми зможемо це питання вирішити”, – розповів Шостак на саміті Business Wisdom Summit у Києві в середу.
За словами Шостака, незважаючи на незначний відтік клієнтів, його бізнес демонструє зростання: в онлайні торік зростання становило майже 100%, у ритейлі – 30%. Крім того, ведеться будівництво нових логістичних хабів у Києві, Львові, Дніпрі.
Шостак зазначив, тоді як в Україні розвиток бізнесу гальмується через війну і складну економічну ситуацію, світовий бізнес зазнає змін і використовує нові можливості, зокрема штучний інтелект.
“Зараз ми фокусуємося на геополітиці, але в наступні 20 років ми зіткнемося з глобальними проблемами економіки, зміною спеціальностей, професій. Саме штучний інтелект зараз просуває найпотужніші зміни”, – вважає Шостак.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюють у $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а 2023 року очікували на рівні $1,7 млрд.
У листопаді 2023 року Шостак і СЕО UkraineInvest Сергій Цівкач підписали меморандум про подальший супровід проєкту будівництва логістичних хабів у чотирьох областях України (Одеській, Львівській, Дніпропетровській, Київській) із загальним обсягом інвестицій понад $500 млн.
БИЗНЕС, дефіцит кадрів, ІНВЕСТИЦІЇ, корпорація TERWIN, ТЕХНОЛОГІЇ, УКРАЇНА
