ПАТ «Укрнафта», яке за допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) запланувало проєкти з генерації енергії з власного газу загальною потужністю до 370 МВт, додатково працює над залученням інвестицій для будівництва потужностей відновлюваної енергії, таких як сонячна та вітрова, повідомив голова наглядової ради Данкан Найтінгейл.
«Хочемо впровадити близько 200 МВт відновлюваної енергії протягом наступних двох років», – сказав він у бліцінтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Найтінгейл нагадав, що, згідно з домовленостями з ЄБРР, окрім кредитних коштів банк надає компанії грантову підтримку на кілька десятків мільйонів євро.
«Усі ці кошти будуть використані для будівництва газової генерації. На першому етапі ми плануємо побудувати близько 375 МВт нових енергетичних потужностей gas to power», – уточнив голова наглядової ради.
За його словами, від самого початку план «Укрнафти» до 2028 року передбачає впровадження близько 1 ГВт нової електричної та теплової енергії, а також стореджів (для зберігання енергії – ІФ-У), що потребуватиме значних інвестицій.
«Кошти плануємо залучати від поточних донорів, національних і міжнародних банків, інвесторів. Головне завдання – кошти компанії спрямовувати на основну діяльність із підвищення видобутку вуглеводнів, а енергетичні проєкти мають бути самодостатніми, зокрема й щодо залучення фінансування», – наголосив Найтінгейл.
Він подякував інвесторам, які зараз підтримують «Укрнафту» на шляху до побудови газогенерації.
«Укрнафта» розуміє важливість традиційних джерел енергії, особливо в умовах воєнного стану. Водночас ми використовуємо газ як перехідне паливо для генерації електроенергії. Це дає змогу працювати над екологічно стійкими рішеннями на майбутнє», – підсумував голова наглядової ради.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 544 АЗК – 461 власними та 83 в управлінні.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року Ставка верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передання державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Повністю бліцінтерв’ю з головою наглядової ради ПАТ «Укрнафта» Данканом Найтінгейлом у кулуарах Українського дому в Давосі читайте незабаром на сайті агентства www.interfax.com.ua
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.10.2024 по 31.10.2024)
Джерело: Open4Business.com.ua
Держпідприємство «НАЕК “Енергоатом” (Київ) 11 лютого оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція СК «ВУСО» становила 559,534 тис. грн за очікуваної вартості 1,591 млн грн.
У тендері також беруть участь СК «Європейський страховий альянс» із пропозицією 559,535 млн грн і СК «Гардіан» – 970,8 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), Ліги страхових організацій України та членом Ядерного страхового пулу.
Ухвалення законопроекту «Про систему страхування військових ризиків» №12372 у нинішньому вигляді викличе низку негативних наслідків, вважає генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняховський. Керівник АСБ ставить питання про доцільність створення Державного агентства зі страхування військових ризиків, оскільки значну частину його функцій здебільшого вже давно виконують страхові компанії, які з середини 2022 року почали успішно впроваджувати нові програми такого страхування.
Зокрема, на його думку, законопроєкт не дає змоги всім охочим підприємцям і громадянам скористатися такою державною програмою, збільшує витрати дефіцитного держбюджету на внесок до статутного фонду Державного агентства зі страхування військових ризиків (від 8 млрд грн). А також передбачає високі витрати на підтримку діяльності Агентства, оскільки для його роботи необхідно мати велику кількість співробітників і структурних підрозділів як у повноцінної страхової компанії. Крім того, безпосередньо договори страхування або перестрахування в системі страхування військових ризиків можуть укладатися за участю страхових посередників (ними можуть виступати страхові агенти, зокрема банки).
Також спірними положеннями законопроєкту, на його думку, є обмежене коло об’єктів, а саме майно, передане банкам у заставу/іпотеку, протягом усього строку дії договору та об’єкти житлового будівництва протягом усього періоду нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту. І обмеження територій, де можна страхувати військові ризики. При цьому передбачено можливість автоматичного припинення чинного договору страхування для об’єктів, розташування яких припало на територію підвищеного ризику.
На думку В’ячеслава Черняховського, деякі норми законопроєкту не відповідають міжнародним практикам у частині страхування: «По-перше, обов’язковість страхування майна без згоди їхніх власників – це нетиповий підхід. Зазвичай власник самостійно розпоряджається ним, зокрема й у питаннях страхового захисту. Таке страхування застосовується лише в деяких країнах і тільки в найнебезпечніших регіонах (наприклад, страхування від землетрусів у Туреччині). По-друге, зазвичай при страхуванні катастрофічних ризиків держава надає допомогу шляхом спеціального перестрахування на пільгових умовах зниження страхових тарифів. Прикладом може бути американська програма страхування від повеней», – зазначає він.
За словами Черняховського, АСБ пропонує інші підходи до розширення системи страхування військових ризиків, а саме: створення і впровадження програми часткового субсидування державою добровільного страхування військових ризиків з можливістю доступу всіх підприємств і громадян до такого механізму. Замість створення Державної агенції можна зобов’язати Експортно-кредитну агенцію, яка має за статутом таке право, перестрахувати воєнні ризики, які передаватимуть страхові компанії, за заздалегідь визначеними умовами та правилами.
США хочуть обміняти подальшу військову та фінансову допомогу Україні на доступ до величезних запасів рідкоземельних металів. Але деякі з них, можливо, вже перебувають під контролем Росії, і ЄС також претендує на свою частку.
Президент США Дональд Трамп висунув нові умови щодо подальшої фінансової та військової допомоги Україні.
У понеділок він заявив журналістам, що Вашингтон продовжить допомагати Україні у відбитті російської агресії лише в обмін на рідкоземельні корисні копалини.
Київ вже дав зрозуміти, що готовий обміняти доступ до цих цінних природних ресурсів на підтримку Заходу. Фактично, це був один із пунктів «плану перемоги» президента України Володимира Зеленського, який він представив наприкінці минулого року, коли ще не було зрозуміло, хто займе Білий дім у 2025 році.
У той час Зеленський вів переговори з Трампом і пообіцяв будь-якій країні, яка готова підтримати Київ, «повернення інвестицій», зроблених у його країну. Презентуючи свій план, він також згадав про багаті природні ресурси України, які становлять «трильйони доларів США життєво важливих металів».
Незамінні в сучасній промисловості
Рідкоземельні мінерали необхідні для виробництва багатьох сучасних пристроїв, таких як смартфони, електромобілі та інші високотехнологічні продукти. Вони незамінні у виробництві зброї та аерокосмічній промисловості.
Наразі Китай контролює левову частку промислово використовуваних рідкоземельних мінералів у світі. Згідно з нещодавнім звітом
Всесвітнього економічного форуму, це покриває близько 40% потреб Європейського Союзу (ЄС) у цих ресурсах. Серед інших ключових постачальників – Австралія, Південна Африка, Канада і Бразилія.
Щоб зменшити свою залежність від Китаю, США і ЄС роками спільно працюють над розширенням і збільшенням виробництва життєво важливих ресурсів в інших країнах. До таких металів належать, перш за все, уран, титан, літій, графіт, нікель і алюміній.
Минулого року дослідження
Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки показало, що ринок критично важливих мінералів «подвоївся до понад 320 мільярдів доларів [308,7 мільярда євро] за останні п’ять років і, як передбачається, подвоїться ще раз протягом наступних п’яти».
Величезне багатство критично важливих мінералів
Експерти НАТО також зазначили, що «стратегічне значення критично важливих матеріалів України неможливо переоцінити», стверджуючи, що країна може стати ключовим постачальником рідкоземельних мінералів, в тому числі титану, літію, берилію, марганцю, галію, урану, цирконію, графіту, апатиту, флюориту і нікелю. Ці величезні запаси можуть «зробити значний внесок у глобальний ланцюжок поставок для багатьох, якщо не для всіх» провідних галузей промисловості.
Запаси титану в Україні вважаються найбільшими в Європі і становлять близько 7% світових запасів. Це одна з небагатьох країн, що видобувають титан, який є ключовим ресурсом, наприклад, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та морської промисловості.
Україна також володіє одними з найбільших відомих запасів літію в Європі, які оцінюються приблизно в 500 000 тонн. Цей матеріал є критично важливим для виробництва акумуляторів, кераміки та скла.
Україна також є п’ятим найбільшим у світі виробником галію, який використовується для виробництва напівпровідників і світлодіодів (LED). Нарешті, Україна є критично важливим постачальником газу неону, необхідного для виробництва напівпровідників.
У звіті Всесвітнього економічного форуму також зазначається, що Європейська комісія визначила Україну як потенційного постачальника понад 20 критично важливих видів сировини. Єврокомісія рекомендувала Європі продовжувати заохочувати Україну до експорту цих матеріалів і дійшла висновку, що вступ України до ЄС може зміцнити європейську економіку.
Україна – важлива частина ресурсної стратегії ЄС
Київ, схоже, добре усвідомлює свою ключову позицію як потенційного глобального постачальника критично важливих мінералів, необхідних для ключових галузей промисловості. На конференції, присвяченій стратегічним ресурсам, колишній міністр інфраструктури України, співзасновник інвестиційного аналітичного центру «Будуємо Україну» Олександр Кубраков зазначив, що «ми володіємо критично важливими ресурсами, ми стратегічно добре позиціоновані в контексті ЄС, наша логістична інфраструктура добре розвинена, і ми дуже компетентні у відкритті та експлуатації ресурсів».
Але критики кажуть, що оптимальні умови для видобутку критично важливих корисних копалин потребують державного нагляду, стабільної нормативно-правової бази, економічно прийнятної податкової політики та інвестицій. Невідомо, чи зможуть США, якщо вони отримають доступ до деяких критично важливих природних ресурсів України, навіть ініціювати такі структурні зміни.
Тим часом, влада в Києві вже звітує про перші кроки та конкретні плани: «Наразі ми оприлюднюємо дані про ці корисні копалини і розробили багато нормативно-правових заходів», – сказала Олена Крамаренко, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Вона додала, що стратегічною метою є «інтеграція України в ресурсну стратегію ЄС».
Деякі заповідники окуповані Росією
Найбільшою перешкодою для видобутку рідкоземельних мінералів в Україні залишається агресивна війна Росії. Немає достовірних даних про те, скільки родовищ рідкісних мінералів перебуває під російським контролем або в небезпечній близькості до лінії фронту.
Українські експерти розповіли DW, що, на їхню думку, Росія може намагатися отримати контроль щонайменше над двома родовищами літію. З чотирьох відомих в Україні родовищ лише два точно перебувають під українським контролем.
Території Запорізької та Донецької областей, де розташовані інші два родовища, наразі перебувають під російською окупацією.
https://www.dw.com/en/ukraines-rare-earths-are-key-to-its-bargaining-power/a-71531476
Володимир Зеленський, Дональд Трамп, рідкоземельні корисні копалини
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує інвестувати щонайменше EUR1,5 млрд ($1,56 млрд) цьогоріч для підтримки економіки та бізнесу України під час війни, пише Reuters у четвер із посиланням на президента банку Оділь Рено-Бассо.
За її словами, банк зосередиться на приватному секторі України, особливо на енергетиці після неодноразових російських атак на енергомережу та іншу інфраструктуру. «Наш план полягає в тому, щоб продовжувати цей рівень інвестицій. Як мінімум, ми прагнемо отримати 1,5 мільярда євро інвестицій, але якщо ми зможемо зробити більше…, ми це зробимо», – сказала Рено-Бассо журналістам.
Вона також повідомила, що діяльність банку орієнтована на попит, і ЄБРР готовий збільшити свої інвестиції в Україну приблизно до EUR3 млрд на рік після закінчення війни.
Рено-Бассо додала, що енергетичний сектор України був одним із ключових пріоритетів цього року, а також у майбутньому, оскільки проєкти з модернізації галузі та розвитку відновлюваної енергетики можуть стати двигуном приватних інвестицій після закінчення війни.
«Є великий потенціал, тому це викличе великий інтерес з боку іноземних інвесторів, і це викличе більшу активність у країні – це справді стимулюватиме динаміку зростання», – сказала вона.
Як повідомлялося, Рено-Бассо в четвер під час візиту до Києва зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та іншими офіційними особами. Вони обговорили банківську сферу, логістику, а також підтримку українців.
Від початку повномасштабного вторгнення ЄБРР виділив Україні EUR6,2 млрд, зокрема, EUR2,4 млрд минулого року.
