Випуск № 1 – лютий 2026 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Після того, як наприкінці січня ФРС залишила ключову ставку без змін, у США збільшилася кількість прогнозів щодо утримання ставки на нинішньому рівні впродовж найближчих кількох місяців. Бюро статистики праці у своєму звіті повідомило, що у США кількість робочих місць поза сільським господарством зросла на 130 тисяч у січні, а рівень безробіття знизився з 4,4% до 4,3%. Це свідчить про ймовірне подальше збереження процентних ставок, адже якщо ринок праці покращує показники, то немає побоювань про ослаблення ринку, а саме вони минулоріч були вагомою підставою для зниження ставок ФРС.
Нагадаємо, що наприкінці січня Комітет ФРС залишив базову процентну ставку центрального банку в діапазоні 3,50–3,75% після її зниження на кожному з трьох останніх засідань 2025 року. І більше, ніж очікувалося, зростання кількості робочих місць у січні може дати впевненість Федрезерву щодо стабілізації ринку праці та мотивувати центробанк зосередити увагу на контролі над інфляцією, яка залишається вищою за цільовий показник ФРС у 2%. Індекс споживчих цін США в грудні минулого року зріс на 0,3% у місячному вимірі та на 2,7% у річному вимірі, що є стабільним показником порівняно з листопадом 2025 року.
Щодо економіки, то ВВП США зростав у третьому кварталі на 4,4% у річному обчисленні, і очікується, що цей темп дещо сповільниться впродовж 2026 року, але все одно перевищить 2%. Деякі економісти вважають ймовірним наступне зниження ставки ФРС не раніше середини червня 2026 року. Проте все залежатиме від показників ринку праці та темпів інфляції у США. Цікаво, що, за даними ЗМІ, у своїх п’яти промовах про економіку з грудня Дональд Трамп стверджував, що інфляцію було подолано, а ціни впали майже в 30 разів, що, звісно, суперечить реальним економічним даним.
Щодо пари EUR/USD, то впродовж першої половини лютого долару вдалося трішки укріпитися порівняно з показником січня – до рівня 1,1874. Цьому сприяло як рішення ФРС залишити ставку незмінною, так і оптимістичні показники ринку праці США та надії інвесторів, що інфляція не вирветься за прогнозовані на цей рік межі. Проте впевненості в подальшій політиці ФРС немає, а деякі аналітики вже озвучили припущення, що ФРС може почати знижувати ставки активніше, через що долар впаде на 10% впродовж 2026 року. Серед ризик-чинників, які матимуть вплив на долар, також зміна керівництва ФРС, адже багато хто вважає, що наступник нинішнього голови Джерома Пауелла зіткнеться із тиском з боку президента Дональда Трампа щодо зниження вартості запозичень, що призведе до кількох знижень ставки в 2026 році.
Тим часом, в Європі ЄЦБ зберігає ключові ставки незмінними, і більшість економістів кажуть, що такої політики центробанк притримуватиметься впродовж усього 2026 року. Справа в тому, що інфляція в єврозоні вважається контрольованою, хоча з’явилися ризики зниження на тлі зміцнення євро. Оскільки процентні ставки вже низькі – на рівні 2%, а інфляція коливається на цільовому рівні ЄЦБ у 2%, ЄЦБ не поспішає змінювати монетарну політику. Сильний євро не надто радує європейців, адже робить імпорт дешевшим для покупців у єврозоні, що впливає на інфляцію, а подальше зміцнення євро потенційно може потребувати змін ставок. Проте зараз в ЄС спостерігається стабільність, а економіка розвивається навіть краще за прогнози: ВВП у четвертому кварталі 2025 року зріс на 0,3% порівняно з попереднім кварталом, перевищивши консенсус-прогноз Bloomberg на 0,2%.
Внутрішній український контекст
У першій половині лютого на українському валютному ринку стресів не спостерігалось, а гривня несуттєво девальвувала стосовно долара США: якщо на початку місяця офіційний курс був на позначці 42,84 грн/дол., то під кінець другого тижня лютого – на позначці 43,03 грн/дол. Повільним коливанням традиційно сприяли інтервенції НБУ: з початку січня відповідно до офіційних даних НБУ регулятор влив у ринок понад 4,33 млрд доларів.
Темпи інфляції в Україні знижуються. У НБУ прогнозують, що інфляція становитиме 7,5% наприкінці 2026 року, а надалі перебуватиме близько до цілі 5% та досягне її у 2028 році. Економіка в 2026 році зросте на 1,8%, а в наступні роки відновлення пришвидшиться до 3-4% на рік. Експерти Нацбанку вважають, що найближчими місяцями інфляція знижуватиметься, передусім завдяки залишковим ефектам від зростання врожаїв у 2025 році. Водночас наслідки масштабних руйнувань в енергетиці тиснутимуть на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми.
У Інфляційному звіті НБУ за січень 2026 року йдеться, що обсяги міжнародної допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету. НБУ залишив без змін припущення щодо дефіциту бюджету у 2026 році – на рівні близько 19% ВВП, що відповідає закону про Державний бюджет. НБУ припускає, що Україна отримає від міжнародних партнерів 51,4 млрд дол. у 2026 році, 42,7 млрд дол. у 2027 році та 21,6 млрд дол. у 2028 році. Це дозволить зберігати міжнародні резерви на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку. Головні сподівання щодо підтримки державного бюджету в цьому році пов’язані з рішенням Ради ЄС виділити Україні 90 млрд євро в 2026 та 2027 роках, а також із чинним механізмом ERA Loans.
Станом на початок лютого міжнародні резерви України зросли до 57,66 млрд доларів. За даними Нацбанку, в січні вони збільшилися на 357,8 млн доларів порівняно з груднем передусім завдяки зовнішньому фінансуванню, що компенсувало чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 6 місяців майбутнього імпорту.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Протягом першої половини лютого долар США на українському валютному ринку укріплювався. На міжбанку на початку місяця курс перебував на позначці 42,9 грн/дол., а 12 лютого – вже на рівні 43,05 грн/дол.
На готівковому ринку впродовж 1–13 лютого відбувалися слабкі девальваційні коливання, і курс купівлі в середині лютого досяг коридору 42,59–42,85 грн/дол., а от продаж знаходиться у межах 43,15–43,4 грн/дол. Тим часом, у касах банків та обмінниках спред між курсом купівлі та продажу порівняно з січнем лише трішки змінився – становить 0,5–0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
· Міжнародний контекст. Долар почав рух на укріплення щодо євро внаслідок зростання оптимізму інвесторів стосовно рівня інфляції й очевидної тенденції на покращення на ринку праці, що обіцяє передбачувану політику ФРС і відсутність найближчим часом різких змін ставок.
· Міжнародні резерви знаходяться на високому рівні: станом на початок лютого 2026 року досягли позначки 57,66 млрд дол.
· Нацбанк підтримує валютний ринок регулярними інтервенціями: курс на міжбанку без різких рухів йде в бік послаблення гривні, а з початку року НБУ вилив на ринок понад 4,33 млрд дол.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 43,3–43,8 грн/дол. із можливими коливаннями в бік послаблення курсу гривні.
· Середньостроково (2–3 місяці): 43,50–44,60 грн/$. На міжнародному ринку очікується поступове укріплення долара через врегулювання ситуації на ринку праці та непогані макродані, а також внаслідок відсутності різких змін у політиці ФРС стосовно зміни базової ставки. В Україні на курс гривні впливатимуть рівень попиту на валюту на міжбанку, що може зрости в лютому – березні, зокрема внаслідок чергових масованих атак ворога по енергетичних об’єктах, що призведе до потреби купувати дороге імпортне обладнання. На курс впливатиме і ситуація на фронті та політичні заяви і прогнози щодо можливого завершення повномасштабної війни.
· Довгостроково (6+ місяців): очікується плавна девальвація гривні щодо долара, а також регулярна та масштабна підтримка ринку валютними інтервенціями НБУ. Орієнтир на перше півріччя 2026 року – 43,5–44,95 грн/$.
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Упродовж першої половини лютого євро на українському ринку змінювався різноспрямовано: спочатку гривня укріпилася щодо євро й офіційний курс євро на початку лютого становив 51,24 грн/євро, а 5 днів уже 50,89 грн/євро. Та в середині місяця євро почав укріплюватися і досяг позначки 51,20 грн/євро. У готівковому сегменті за січень євро також подешевшав. Якщо на початку лютого в банках і обмінниках курс купівлі євро становив 51 грн/євро, а продажу – 51,95 грн/євро, то в середині лютого купівля була 50,8 грн/євро, а продаж – 51,45 грн/євро.
Ключові спостереження
· Геометрія курсів: Курс продажу готівкового євро в середині лютого 2026 року перебуває на рівні 51,29–51,50 грн/євро. На динаміку курсу євровалюти вплинуло укріплення долара на міжнародному ринку, а також звуження спреду між курсами купівлі та продажу до 0,2–04 грн/євро.
· Попит і пропозиція: Попит на євро в лютому 2026 року дещо впав на міжбанківському ринку, також скоротився попит на євровалюту на готівковому ринку України. Лише за 10–12 лютого курс євро на міжбанку впав з рівня 51,37 грн/євро до 51,03 грн/євро.
Ключові фактори впливу
· Глобальний контекст: євровалюта падає відносно долара США, що укріплюється в лютому на тлі оптимістичних прогнозів стосовно розвитку американської економіки.
· Внутрішній ринок: євровалюта зберігає рух слідом за доларом у бік зміцнення, але темпи укріплення курсу євро зараз доволі обмежені, що пояснюється, зокрема, і відносно невисоким рівнем попиту.
· Поведінковий фактор: в Україні в середині лютого не спостерігається ажіотажного попиту на євровалюту, а спреди між курсами впевнено скорочуються. Проте все може змінитися, якщо останні масовані обстріли енергетичної інфраструктури призведуть до підвищення потреби здійснювати закупівлю обладнання у ЄС за євровалюту, що зіграє на зростання попиту та, відповідно, призведе до нових курсових стрибків.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): євро на міжбанку перебуватиме в діапазоні 51,2–51,8 грн/€ з тенденцією відходу до верхньої межі.
· Середньостроково (2–3 місяці): на міжнародному ринку не прогнозується надто відчутного укріплення долара, а отже, євровалюта зберігатиме сильні позиції. В Україні на курс євро впливатиме попит на євровалюту через потребу в здійсненні імпорту з ЄС, але відносно невисокий попит на готівковому ринку не дозволить курсу євровалюти піти у серйозний відрив від міжбанку. Курсовий орієнтир – 51,6–54,5 грн/€.
· Довгостроково (6+ місяців): можливе зростання в першому півріччі 2026 року курсу євро до рівня 54,8–56,5 грн/€.
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
На міжнародному ринку долар укріплюється, завдяки оптимістичним очікуванням і оновленим даним по ринку праці та рівню інфляції, які показали стабільний розвиток економіки США та послаблення ризиків. Проте не виключені «чорні лебеді» у вигляді зміни керівництва ФРС і подальшого тиску Дональда Трампа на центробанк з вимогою здійснити суттєве зниження ставок впродовж 2026 року.
Загалом долар виглядає доволі вразливим, зважаючи на непередбачуваність політики президента Трампа та можливі нові тарифні сюрпризи з боку США. Однак поки що переважають позитивні настрої, що відображається і на вартості захисних активів.
В Україні гривня перебуває під сильним тиском підвищеного попиту на валюту, а економічні ризики, пов’язані з війною, зруйнованою енергетичною інфраструктурою та відсутністю навіть часткової прогнозованості подальшого розвитку бойових дій не дають національній валюті багато простору для укріплення. Формування заощаджень у доларах залишиться базою для інвесторів впродовж 2026 року в межах як середньострокової, так і довгострокової стратегії. Очікуване послаблення курсу гривні лише додає балів накопиченням у доларах. Спекулятивний дохід може бути отриманий як завдяки коливанням гривні до долара, так і завдяки частим і неритмічним коливанням курсу євро.
EUR/UAH
Останні тижні євровалюта втрачає, але це не є сигналом вийти з накопичень в євро, адже на 2026 рік головні прогнози пов’язані все ж з укріпленням євровалюти, проте не виключені суттєві коливання. Саме такі коливання дозволять інвесторам вигідно зайти в інвестиції у євро, а також із прибутком вийти з них, особливо коли йдеться про середньострокову стратегію. Ліквідність євровалюти залишатиметься на високому рівні завдяки стабільному розвитку економіки єврозони та передбачуваній консервативній стратегії ЄЦБ.
Загальна стратегія
Федеральна резервна система зараз не готує змін базової ставки, на останньому засідання наприкінці січня ставку залишено без змін. Оптимістичні настрої щодо активного розвитку економіки США мотивують інвесторів повертатися до доларових активів, а курс долара до євро поступово укріплюється. Проте тимчасова стабільність крихка, і вже невдовзі можливі чергові коливання в іншому напрямку. На відміну від США, в ЄС економіка рухається хоча й повільно, але доволі впевнено в бік зростання, а інфляція в єврозоні більш контрольована та передбачувана. Все це дає підстави очікувати на нерівномірні та різноспрямовані коливання курсу долара найближчими місяцями.
В Україні сформовано великий обсяг міжнародних резервів, достатній для 6 місяців імпорту, а також заплановані обсяги надходження допомоги від країн-партнерів, і це є тими позитивними чинниками, що можуть дещо стримати девальваційний тренд. Але в перспективі гривня в 2026 році рухатиметься в бік ослаблення, причинами чого будуть і тривала війна на виснаження, і проблеми з дефіцитом державного бюджету, і негативні очікування інвесторів стосовно ситуації в економіці. Проте ритми девальвації контролюватиме НБУ, що залишатиметься головним гравцем на валютному ринку. НБУ здійснюватиме валютні інтервенції в такому обсязі, щоб задовольнити попит і запобігти різким коливанням курсу. В такій ситуації інвесторам варто зосередитися на власних валютних стратегіях, передбачивши своєчасну купівлю доларів та євро, що будуть базовими валютами портфелів і дозволять в будь-який зручний період здійснити прибуткові валютообмінні транзакції.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Україна 2026 року може зіткнутися з критичним дефіцитом сезонних працівників для збирання малини, заявив голова Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
За його словами, без залучення іноземної робочої сили країна не зможе зібрати врожай малини і зберегти позиції експортера цієї ягоди.
Як зазначається в публікації, площа малинників в Україні 2024 року становила близько 5 тис. га, а потреба в робочій силі оцінюється приблизно в 15 збирачів на 1 га. Таким чином, у сезон потрібно понад 70 тис. працівників тільки для малини. Дефіцит кадрів також зачіпає господарства з вирощування лохини та полуниці, а також яблуневі сади.
Керівник садової компанії USPA Fruit Володимир Гуржій повідомив, що 2026 року українські компанії планують завозити працівників у сади, зокрема з Бангладеш і Непалу, за аналогією з практикою Сербії. При цьому, з урахуванням зростання площ садів, додаткова потреба може скласти не менше 100 тис. збирачів.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Податкові надходження від ринку віртуальних активів Киргизстану 2025 року перевищили збори з найбільшого в країні товарного ринку Дордой (Бішкек), випливає з даних і коментарів, опублікованих регіональними ЗМІ з посиланням на офіційну статистику та учасників галузі.
За даними Служби регулювання та нагляду за фінансовим ринком, 2025 року до бюджету від ринку віртуальних активів надійшло майже 1,7 млрд сомів податків, водночас постачальники послуг віртуальних активів (обмінники та біржі) забезпечили 1,48 млрд сомів, а майнінгові компанії – 206,17 млн сомів.
Регулятор також фіксує різке зростання масштабу операцій: сукупний обіг постачальників послуг віртуальних активів 2025 року становив 2,735 трлн сомів за більш ніж 2,12 млн транзакцій, при цьому понад 94% обігу формують обмінні операції. У звіті зазначено, що 2025 року було зареєстровано 82 оператори обміну і 5 криптобірж, а майнінгову діяльність, за даними фіннагляду, з грудня 2025 року фактично припинено і компанії подають нульову звітність.
Туроператор Join UP! Україна обслужив майже 415 тис. українських туристів 2025 року, що на 60% більше, ніж 2024-го, повідомили в компанії.
Ключова особливість сезону – вибір напрямків із максимально передбачуваною логістикою. У Join UP! відзначають, що українці частіше планували відпочинок «прагматично»: пріоритетом стали безпека маршруту, зрозумілі стикування і звичний сервіс без сюрпризів.
Найзатребуваніші напрямки перельотів і турів у 2025 році залишилися «класичними» для масового попиту. Влітку лідирували Єгипет і Туреччина, далі – Греція, Болгарія і Чорногорія, переважно у форматі all inclusive. У компанії уточнили, що в Єгипті розширили лінійку курортів: до Хургади, Шарм-еш-Шейха і Марса-Алама додали Ель-Аламейн на Середземному морі. По Туреччині програма зросла за рахунок повернення популярних курортів Бодрум і Даламан.
У зимовому сезоні попит формували напрямки з регулярною чартерною географією і стабільною погодою: у топі були Єгипет, ОАЕ і Шрі-Ланка. У сегменті «далекої екзотики» 2025 року найкраще продавалися В’єтнам (Фукуок) і Мальдіви, які потіснили торішніх фаворитів – Занзібар і Домінікану. У компанії зазначають, що дорогі екзотичні тури частіше бронювали заздалегідь, щоб знизити вартість.
За сезонністю пік припав на літо: у літньому сезоні 2025 року з Join UP! подорожувало понад 242 тис. осіб (+70% до 2024 року), а максимальний місяць – липень – майже подвоївся рік до року до близько 67 тис. туристів. Найбільш «тихим» місяцем став лютий – понад 12 тис. туристів.
Довідка: Join UP! LLC заснована 2013 року, статутний капітал – 72,671 млн грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби. Бренд працює на восьми зарубіжних ринках – країни Балтії, Казахстан, Молдова, Польща, Румунія та Чехія, а також готує запуск у Словаччині та Угорщині.
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 118 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 301 стартову позицію в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами січня, лютого, березня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано близько 66 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 7,05 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в січні котирувальні ціни у однойменній секції перебували в діапазоні 19 312 – 22 640 грн без ПДВ. Спостерігалася тенденція до зростання цін протягом другої половини місяця. Ініціатори аукціонів формували стартові позиції переважно на продаж.
Минулого місяця були укладені угоди в секції «Транскордон» на умовах постачання у точці на кордоні. Загальний обсяг за вказаними угодами склав 100,44 тис. MBт.г за цінами в діапазоні 34,58 – 35,6 євро.
Також було реалізовано природний газ із використанням диференціалів від ТТF: 17 млн куб. м за премією в діапазоні 7,69 – 9,62 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19 300 – 22 296,99 грн без ПДВ з тенденцією на зростання. Окрім внутрішньодобового ринку, були укладені угоди на ринку «на добу наперед» УЕБ загальним обсягом 1 351 тис. куб. м.
«Січень підтвердив збереження високої активності на ринку природного газу, попри цінову волатильність. Хоча обсяги торгів знизилися порівняно з попереднім місяцем, учасники залишаються залученими до операцій на середньо- та короткостроковому сегментах внутрішнього ринку, на відміну від грудня, коли спостерігалась більша активність у торгівлі імпортним природним газом. Українська енергетична біржа продовжує забезпечувати стабільну роботу торгової інфраструктури, створюючи ефективні умови для взаємодії між учасниками торгів», – зазначив Генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
