Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Податкові надходження від ринку віртуальних активів Киргизстану 2025 року перевищили збори з найбільшого в країні товарного ринку Дордой (Бішкек), випливає з даних і коментарів, опублікованих регіональними ЗМІ з посиланням на офіційну статистику та учасників галузі.
За даними Служби регулювання та нагляду за фінансовим ринком, 2025 року до бюджету від ринку віртуальних активів надійшло майже 1,7 млрд сомів податків, водночас постачальники послуг віртуальних активів (обмінники та біржі) забезпечили 1,48 млрд сомів, а майнінгові компанії – 206,17 млн сомів.
Регулятор також фіксує різке зростання масштабу операцій: сукупний обіг постачальників послуг віртуальних активів 2025 року становив 2,735 трлн сомів за більш ніж 2,12 млн транзакцій, при цьому понад 94% обігу формують обмінні операції. У звіті зазначено, що 2025 року було зареєстровано 82 оператори обміну і 5 криптобірж, а майнінгову діяльність, за даними фіннагляду, з грудня 2025 року фактично припинено і компанії подають нульову звітність.
Туроператор Join UP! Україна обслужив майже 415 тис. українських туристів 2025 року, що на 60% більше, ніж 2024-го, повідомили в компанії.
Ключова особливість сезону – вибір напрямків із максимально передбачуваною логістикою. У Join UP! відзначають, що українці частіше планували відпочинок «прагматично»: пріоритетом стали безпека маршруту, зрозумілі стикування і звичний сервіс без сюрпризів.
Найзатребуваніші напрямки перельотів і турів у 2025 році залишилися «класичними» для масового попиту. Влітку лідирували Єгипет і Туреччина, далі – Греція, Болгарія і Чорногорія, переважно у форматі all inclusive. У компанії уточнили, що в Єгипті розширили лінійку курортів: до Хургади, Шарм-еш-Шейха і Марса-Алама додали Ель-Аламейн на Середземному морі. По Туреччині програма зросла за рахунок повернення популярних курортів Бодрум і Даламан.
У зимовому сезоні попит формували напрямки з регулярною чартерною географією і стабільною погодою: у топі були Єгипет, ОАЕ і Шрі-Ланка. У сегменті «далекої екзотики» 2025 року найкраще продавалися В’єтнам (Фукуок) і Мальдіви, які потіснили торішніх фаворитів – Занзібар і Домінікану. У компанії зазначають, що дорогі екзотичні тури частіше бронювали заздалегідь, щоб знизити вартість.
За сезонністю пік припав на літо: у літньому сезоні 2025 року з Join UP! подорожувало понад 242 тис. осіб (+70% до 2024 року), а максимальний місяць – липень – майже подвоївся рік до року до близько 67 тис. туристів. Найбільш «тихим» місяцем став лютий – понад 12 тис. туристів.
Довідка: Join UP! LLC заснована 2013 року, статутний капітал – 72,671 млн грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби. Бренд працює на восьми зарубіжних ринках – країни Балтії, Казахстан, Молдова, Польща, Румунія та Чехія, а також готує запуск у Словаччині та Угорщині.
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 118 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 301 стартову позицію в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами січня, лютого, березня 2026 року, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано близько 66 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 7,05 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в січні котирувальні ціни у однойменній секції перебували в діапазоні 19 312 – 22 640 грн без ПДВ. Спостерігалася тенденція до зростання цін протягом другої половини місяця. Ініціатори аукціонів формували стартові позиції переважно на продаж.
Минулого місяця були укладені угоди в секції «Транскордон» на умовах постачання у точці на кордоні. Загальний обсяг за вказаними угодами склав 100,44 тис. MBт.г за цінами в діапазоні 34,58 – 35,6 євро.
Також було реалізовано природний газ із використанням диференціалів від ТТF: 17 млн куб. м за премією в діапазоні 7,69 – 9,62 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19 300 – 22 296,99 грн без ПДВ з тенденцією на зростання. Окрім внутрішньодобового ринку, були укладені угоди на ринку «на добу наперед» УЕБ загальним обсягом 1 351 тис. куб. м.
«Січень підтвердив збереження високої активності на ринку природного газу, попри цінову волатильність. Хоча обсяги торгів знизилися порівняно з попереднім місяцем, учасники залишаються залученими до операцій на середньо- та короткостроковому сегментах внутрішнього ринку, на відміну від грудня, коли спостерігалась більша активність у торгівлі імпортним природним газом. Українська енергетична біржа продовжує забезпечувати стабільну роботу торгової інфраструктури, створюючи ефективні умови для взаємодії між учасниками торгів», – зазначив Генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
Служба безпеки України 10 лютого оголосила тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 3,080 млн грн.
Документи приймаються до 18 лютого.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Чорногорії Яків Мілатович направив голові парламенту Андрії Мандичу пропозицію про внесення змін до Конституції, щоб закріпити загальне правило про неробочі неділі та дні державних та інших свят для працівників країни.
Згідно з ініціативою, пропонується доповнити ст. 64 Конституції положенням, за яким співробітники в Чорногорії не працюють у неділю і в дні свят, передбачених законом, водночас допускається можливість встановлення винятків законом для окремих видів діяльності, коли це необхідно для захисту суспільного інтересу.
В обґрунтуванні Мілатович зазначив, що Конституційний суд 28 січня 2026 року скасував як неконституційну ст. 35a закону про внутрішню торгівлю, яка обмежувала роботу торгівлі в неділю та у свята, пославшись на порушення свободи підприємництва та принципу рівності.
Мілатович також наголосив на значущості сектору торгівлі для економіки країни, зазначивши, що він, за наведеними в документі даними, забезпечує зайнятість майже 20% працівників і формує близько 14% ВВП, а права працівників повинні мати передбачувану правову основу.
https://t.me/relocationrs/2241
