Як повідомляє Сербський Економіст, перший міжнародний кінофестиваль «Nikola Tesla Film Festival», присвячений життю і спадщині сербсько-американського винахідника Ніколи Тесли, пройде 7 січня 2026 року в Лас-Вегасі (США) в комплексі Palms Casino Resort.
Як повідомляють організатори фестивалю, мета огляду – за допомогою кіно показати неминущий вплив Тесли на сучасну цивілізацію – від електроенергетики до бездротового зв’язку – і одночасно зміцнити культурний міст між Сербією і США.
За їхніми даними, на участь вже подано 120 заявок з усього світу, в тому числі з США, Канади, Японії, Індії, країн Європи, України, Латинської Америки та Африки.
До програми увійдуть ігрові та документальні стрічки, які досліджують теми науки, інновацій та «бачення майбутнього». Крім показів, передбачені грошові призи та спеціальний приз – авторська статуетка Тесли, а також окрема нагорода для проектів, створених з використанням технологій штучного інтелекту, що, за словами організаторів, стане прецедентом для фестивального ландшафту США.
Фестиваль залишається відкритим для міжнародних заявок, при цьому участь для студентів оголошена безкоштовною, щоб стимулювати молодих авторів до роботи з науково-технологічною тематикою та спадщиною Ніколи Тесли.
https://t.me/relocationrs/1972
Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» (ОПЗ, м. Южний, Одеська обл.) проведе позачергові загальні збори акціонерів 22 грудня 2025 року в дистанційному форматі – шляхом опитування, випливає з повідомлення депозитарної установи.
ОПЗ – один з найбільших хімічних активів України (виробництво аміаку і карбаміду), контрольний пакет 99,5667% належить державі і в 2025 році виставлявся на приватизацію через Prozorro.Sale зі стартовою ціною 4,488 млрд грн, проте аукціон не відбувся.
За даними ФДМ, станом на 30 вересня 2025 року на підприємстві працювали 1,42 тис. осіб, прострочена кредиторська заборгованість становила 17,19 млрд грн, включаючи борги по зарплаті 214,4 млн грн і заборгованість перед бюджетом 233,9 млн грн.
В останні роки завод неодноразово зупиняв випуск добрив і фактично працював в обмежених режимах, зміщуючи акцент на перевалку і супутні послуги. Зокрема, керівництво повідомляло, що після невдалої спроби перезапуску аміачного виробництва в 2024 році підприємство отримувало виручку від зернової перевалки, проте наприкінці червня 2025 року російські удари пошкодили склади, що призвело до зупинки цих операцій.
Кабінет міністрів погодив пропозицію Міністерства освіти і науки щодо реалізації спільного з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) проєкту з надання грошової допомоги 1 500 навчальним закладам на 2025/2026 навчальний рік.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, відповідне рішення прийнято на засіданні уряду в п’ятницю.
Зазначається, що метою надання допомоги є забезпечення підготовки навчальних закладів до зимового періоду та підвищення їх енергетичної стійкості в прифронтових та інших вразливих регіонах.
Передбачено розмір грошової допомоги в 420 тис. грн для одного закладу, що надається засновнику одноразово на кожен заклад-одержувач, кількість закладів-одержувачів для одного засновника не може перевищувати дев’яти.
Рішенням визначено основні критерії відбору закладів: статус установи загальної середньої або дошкільної освіти; розташування в певних прифронтових та інших вразливих областях; належність до територіальних громад, що не мають непереборного рівня ризику безпеки; організація очного або змішаного навчання; відсутність функцій проживання здобувачів освіти; невіднесення до спеціалізованих військових ліцеїв; відповідність додатковим критеріям, встановленим ЮНІСЕФ.
Як повідомлялося, 700 шкіл отримали від ЮНІСЕФ по 290 тис. грн на підготовку до зими та модернізацію шкільних їдалень у 2024/2025 навчальному році.
Вплив іпотеки на ринок житла в Україні залишається обмеженим: менше 3% житла купується в кредит, при цьому частка істотно різниться за регіонами, йдеться в звіті НБУ про фінансову стабільність за грудень 2025 року.
За оцінкою регулятора, в Київській області частка покупок житла з іпотекою майже досягає 9%, тоді як в центральних, південних і східних регіонах нові іпотеки «майже відсутні». У сегменті новобудов віком до трьох років іпотека використовується помітно частіше – НБУ вказує, що кожна п’ята квартира в цьому сегменті купується в кредит, оскільки там сконцентрована програма «еОселя».
НБУ звертає увагу на низькі показники іпотеки в комплексах, що будуються, і зазначає, що близько 44% угод припадає на готове житло від забудовників. При цьому майже 300 комплексів, що будуються, отримали акредитацію для продажу через «еОселю», проте в більшості з них ще не було продажів квартир в іпотеку. Регулятор очікує пожвавлення іпотечного кредитування після оновлення механізмів державної підтримки і одночасно підкреслює необхідність інших кроків, включаючи імплементацію Директиви 2014/17/ ЄС про іпотечний кредит, впровадження європейських стандартів оцінки майна та підвищення прозорості даних про ціни нерухомості та контрольованості фінансування будівництва.
Україна у січні-листопаді поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 49% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 734,104 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 48,5% – до $669,118 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (74,77% поставок у грошовому вираженні), Італії (13,09%) і Туреччини (4,13%).
За 11 місяців поточного року країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-листопаді-2024 було завезено 25 тонн чавуну на $60 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому виразі у січні-листопаді 2025 року перевищив $5,48 млрд, що на 37,2% більше за показник аналогічного періоду 2024 року (майже $4 млрд) та на чверть більше, ніж за весь 2024 рік.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, таким чином темп приросту імпорту легковиків ще прискорився – за підсумками десяти місяців він складав 33% до аналогічного періоду 2024 року.
Зокрема, у листопаді цього року в Україну ввезено легкових авто на $663,3 млн, що на 84% більше, ніж у листопаді торік.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну за 11 місяців поточного року ввійшли США, Німеччина і Китай, тоді як торік це були США, Німеччина та Японія.
Зокрема, поставки авто зі США зросли на 28% – до $940 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 17,4% проти 18,4% роком раніше.
Із Німеччини в Україну ввезено автомобілів на $933,8 млн (на 53,4% більше), а з Китаю майже на $870 млн (15,9% імпорту легкових). Торік з Японії, що входила до трійки лідерів, імпорт становив $482,8 млн (11,6%).
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $2,74 млрд проти $2,19 млрд за січень-листопад-2024.
Водночас за 11 місяців цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $7,23 млн, зокрема в ОАЕ , Канаду та США, а рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $9,5 млн, здебільшого до Канади, Німеччини та США.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-листопаді 2025 року частка легкових авто становила 7,27%, в структурі експорту – 0,02%.
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
