До 2035 року Європа може зіткнутися з вуличними протестами і конфліктами між людьми і сервісними роботами на тлі масової роботизації сфери послуг і витіснення частини працівників з ринку праці, випливає з нового аналітичного звіту Європолу The Unmanned Future(s): The Impact of Robotics and Unmanned Systems on Law Enforcement.
Як передає британська газета The Daily Telegraph з посиланням на документ, за оцінками Європолу, до середини 2030-х років роботи і безпілотні системи будуть масово задіяні в таких сферах, як доставка і клінінг, що може призвести до втрати роботи низькокваліфікованими працівниками з неблагополучних районів і викликати протести, що супроводжуються нападами на роботів та інфраструктуру, в тому числі медичні пристрої та сервісні машини.
У звіті підкреслюється, що широке впровадження роботизованих систем може змінити не тільки ринок праці, але і картину злочинності та правопорядку в ЄС, включаючи нові загрози – від атак на сервісних роботів до використання безпілотників у кримінальних цілях.
При цьому ряд експертів, опитаних медіа, висловлюють сумніви в реалістичності сценарію «війни людей і роботів» в найближчі десять років, вказуючи, що розвиток регулювання і програм перекваліфікації може пом’якшити соціальні ризики роботизації.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) передала сучасне технічне оснащення Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО), повідомила пресслужба Держрибагентства.
“Розвиток і системне оновлення матеріально-технічної бази наукових установ є ключовою умовою для якісних досліджень у сфері рибного господарства. Сучасне обладнання розширює можливості польового та лабораторного моніторингу водних біоресурсів, підвищує точність збору й аналізу даних та забезпечує їх практичне використання під час ухвалення управлінських рішень. Це формує основу для ефективної та довгострокової державної політики у сфері збереження й раціонального використання водних екосистем”, – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні.
Під час зустрічі голова Держрибагентства Ігор Клименок презентував особливості реформування галузі рибного господарства, стан реалізації спільних проєктів та окреслив напрями подальшої співпраці.
До переліку переданих технічних засобів, які отримала наукова установа для проведення іхтіологічних досліджень та оцінки запасів водних біоресурсів, увійшли два автомобілі, необхідні для виїздів наукових груп на польові роботи, два човни разом із причепом для їх транспортування, шість мікроскопів, комплекти аналізаторів води для гідролого-гідрохімічних та екологічних досліджень, портативний ехолот із різночастотними датчиками, станцією керування й програмним забезпеченням.
“Допомога від міжнародних партнерів є критично важливою для посилення наукового потенціалу галузі в умовах сьогодення”, – зазначив голова Держрибагентства і подякував ФАО за системну підтримку рибного господарства України.
Грудень традиційно є одним із найуспішніших місяців для українських виробників сиру за рівнем продажів, однак 2025 року позитивною динамікою можуть похвалитися далеко не всі компанії галузі, повідомило аналітичне видання “Інфагро”.
“Хоча споживання сиру в Україні, ймовірно, зросло, основне зростання припало на імпортну продукцію”, – зазначили аналітики і додали, що це пояснюється значною ціновою перевагою європейських сирів.
Імпортери закуповують продукцію в країнах ЄС значно дешевше, ніж її виробляють в Україні, і найближчим часом її вартість, за прогнозом експертів, не зростатиме.
Агентство зауважило, що у листопаді імпорт сирів в Україну зріс, хоча й не настільки, як прогнозувалося. Їх було ввезено на 10% більше порівняно з жовтнем. На 4% зріс імпорт “білих” сирів. Водночас імпорт плавлених сирів скоротився на 18%.
Активніше зростання імпорту відбудеться в грудні, як це було торік, сподіваються експерти.
Вони нагадали, що споживання сирів в Україні досі не відновилося до довоєнного рівня, що ускладнює конкуренцію для національних виробників. За оцінками аналітиків, у 2025 році продажі напівтвердих сирів на внутрішньому ринку будуть на 17% меншими ніж у 2021 році. При цьому середній українець, як і до війни, споживає близько 2 кг такого сиру на рік, і приблизно чверть цього обсягу – це сири європейського виробництва.
“Експорт напівтвердих сирів з України залишається вдвічі меншим за імпорт. Водночас експортні ціни перевищують імпортні. В листопаді також різко скоротився експорт плавлених сирних продуктів — до найнижчого рівня з початку року”, – констатували в “Інфагро”.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-листопаді 2025 року в грошовому вираженні зріс на 7,5% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $897,2 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, таким чином темп приросту імпорту цієї автотехніки знов дещо уповільнився, зокрема, за 10 місяців він становив 8% до того ж періоду 2024 року.
Зокрема, у листопаді імпорт вантажівок зріс на 2,2% порівняно з листопадом-2024 – до $77,5 млн, що, однак, на 2% менше показника жовтня-2025.
Найбільше вантажівок за 11 місяців ввезено з Польщі – на $155,7 млн (на 8% менше, ніж торік), Франції – на $151,2 млн (на 45,6% більше) та США – на $105 млн (на 16,5% більше).
Імпорт вантажівок з усіх інших країн за січень-листопад збільшився на 3%, склавши $485,3 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за 11 місяців експортувала вантажні авто лише на $6 млн, здебільшого до Туреччини (64,3% експорту), Румунії і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $2,9 млн) в основному до Молдови, Польщі та Казахстану.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вимірі зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
Як повідомляє Сербський Економіст, інвестиційна компанія зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера Affinity Partners відмовилася від проекту будівництва готельно-ділового комплексу на місці колишньої будівлі Генерального штабу югославської армії в центрі Белграда.
Як повідомляє Радіо Свобода (балканська служба), компанія відкликала свою заявку на реалізацію проєкту, який передбачав будівництво люксового комплексу на місці будівель Генштабу, зруйнованих під час бомбардувань НАТО 1999 року.
За словами представника Affinity Partners, рішення ухвалено «з поваги до громадян Сербії та Белграда», оскільки великі проєкти «мають об’єднувати, а не розділяти» суспільство.
Повідомлення про вихід компанії з проєкту з’явилося на тлі того, що того самого дня прокуратура по боротьбі з організованою злочинністю Сербії скерувала до суду обвинувальний акт проти міністра культури Ніколи Селаковича і низки чиновників. Їм інкримінують зловживання повноваженнями і фальсифікацію документації під час позбавлення комплексу Генштабу статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкривало шлях до комерційної забудови ділянки.
Проєкт Кушнера протягом року спричиняв масові протести опозиції, студентських і містозахисних ініціатив, які наполягали на збереженні та реставрації комплексу як важливого пам’ятника модерністської архітектури та меморіального об’єкта, пов’язаного з жертвами бомбардувань 1999 року. Активісти назвали відмову інвестора «важливою перемогою», але попередили, що Генштабу, як і раніше, загрожують зміни статусу і можливе знесення на користь інших девелоперських проєктів.
Уряд і адміністрація президента Сербії на момент публікації матеріалу Радіо Свобода не прокоментували інформацію про відмову Affinity Partners від участі в проєкті.
Affinity Partners – приватна інвестиційна компанія Джареда Кушнера, створена після його звільнення з адміністрації Дональда Трампа, яка працює з капіталом близькосхідних та інших інституційних інвесторів. У Сербії проєкт редевелопменту комплексу Генштабу реалізовували через афілійовані структури (зокрема Atlantic Incubation Partners / Affinity Global Development), він передбачав інвестиції приблизно $500 млн, 99-річну оренду ділянки і частку в прибутку для держави Сербія на рівні приблизно 22 %, повідомляли раніше New York Times та інші медіа.
https://t.me/relocationrs/1947
Україна у січні-листопаді-2025 скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 0,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $23,592 млн. У листопаді імпорт нікелю та виробів із нього становив $2,546 млн.
Експорт нікелю та виробів за січень-листопад-2025 становив $1,245 млн (у листопаді — $113 тис.) проти $585 тис. за 11 місяців 2024 року.
Крім того, Україна 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 73,7% порівняно з 2023 роком — до $26,730 млн.
Водночас у 2023 році вона знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком — до $15,391 млн.
Експорт нікелю та виробів у 2024 році становив $602 тис., тоді як у 2023 році він був $532 тис., а за 2022 рік — $1,268 млн.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
