Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
Омніканальний ритейлер електроніки та побутової техніки “Фокстрот” за підсумками “чорної п’ятниці” (з 24 листопада до 1 грудня) зафіксував збільшення загального товарообігу у 2,6 раза, онлайн-продажів – на 215% порівняно з минулим тижнем, повідомила пресслужба ритейлера.
Трафік за цей період на Foxtrot.ua зріс теж у 2,6 раза (тиждень до тижня) і в 1,5 раза рік до року; середній чек становив 9348 грн (+134%). Найдовший чек мав 43 позиції; а за найдорожчу покупку сплатили 630 тис грн. (телевізор Samsung QE115QN90FUXUA).
“Ми бачили, як багато покупців готувалися до “чорної п’ятниці” заздалегідь, планували витрати й чекали на знижки. Тому сфокусувалися на тому, що справді важливо: задовольнити ці очікування в повному обсязі, запропонувавши найкращі ціни року, широкий акційний асортимент, безкоштовну доставку, доступні кредити і сервіс, який працює на високому рівні навіть у складні часи. І саме такий підхід дозволив нам отримати гідні результати цього “спринту”, – прокоментував СЕО мережі “Фокстрот” Юрій Поліщук, слова якого наведено у прессрелізі.
Ритейлер зауважив, що поведінка покупців відрізнялася залежно від регіону. Західні регіони відчутно пожвавішали вже з понеділка – там продажі зросли втричі, тоді як у центрі та на сході покупці активізувалися в другу половину тижня. Найвищий ажіотаж по всій країні припав на неділю: саме цього дня мережа зафіксувала найбільшу динаміку продажів.
Кількість активних користувачів мобільного застосунку Foxtrot зросла на 176% порівняно з минулим роком. П’ятірка міст-лідерів за кількістю онлайн-замовлень залишається незмінною: Київ, Львів, Дніпро, Одеса та Харків.
Щодо товарних категорій, то перше місце за кількістю реалізованої продукції посіли смартфони: їх продажі зросли більше ніж удвічі, причому найактивніше купували преміальні бренди, зокрема Samsung та Apple.
Телевізори – категорія, яка падала кілька років поспіль через відключення світла, приросла в товарообігу уп’ятеро і в 4 рази в кількості проданих одиниць відповідно до звичайного тижня. Попитом користувалися зокрема великі діагоналі 100-115 дюймів, OLED/QLED/miniLED.
Ігрові консолі стали ще однією “зіркою” Black Friday. За три дні клієнти “Фокстроту” купили стільки PS, скільки торік за пів місяця, або в 2,2 раза більше аніж звичайного тижня. Очікуваний приріст показали ноутбуки (втричі), стільки само – пилососи та вбудована техніка, дещо випередили їх мультипечі (зростання в 4 раза) та кавомашини і кухонні компбайни (в 3,5 раза), тим часом як холодильники і пральні машини приросли лиш удвічі.
Тренд сезону – “домашні сети”. Клієнти купували кілька товарів одразу: від зарядок і навушників до великої техніки одним чеком. Підвищений попит на зарядні станції, генератори, павербанки триває другий місяць поспіль – для цієї категорії “чорна п’ятниця” фактично стартувала ще 10 жовтня.
Аксесуари і посуд, зазвичай, є драйверами продажів в кількісному виразі у “чорну п’ятницю”, тож тут ритейлер отримав традиційний приріст – майже утричі. Найбільше купували сковорідки і набори кастрюль.
Понад 65% усіх покупок було оформлено через мобільний застосунок продавця. Ще один індикатор зміни поведінки – структура оплат: 54% усіх продажів – безготівкова оплата. При цьому майже половину цих транзакцій (47%) продавці прийняли безпосередньо в торговій залі: через Tap to Phone, який масштабували по всій мережі якраз напередодні “чорної п’ятниці” (14%), персональні POS-термінали (32%) та цифрові методи оплати на кшталт LiqPay (2%).
Доступність пролонгованих кредитних програм (до 24 місяців) також суттєво вплинула на динаміку попиту: частка покупок у кредит зросла до 40% від усіх продажів, що на 10% вище за звичайний період.
У релізі зазначається, що головний технологічний прорив року стався в комунікаціях: AI-консультант прийняв на себе частину рутинних звернень. Як результат, частка діалогів у чатах, успішно закритих за допомогою штучного інтелекту, зросла у понад 6 разів (+622%) порівняно з аналогічним періодом минулого року, або ж 28% від усіх звернень. Крім того, контакт-центр “Фокстрот” спрацював не лише як підтримка, а і як потужний канал збуту. Кількість замовлень, оформлених операторами, збільшилася на 54%.
“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. Станом на листопад 2025 року компанія оперує 127 магазинами, які працюють у 67 містах, онлайн-майданчиком Foxtrot.ua і однойменним мобільним застосунком. Упродовж 2025 року мережа поповнилася чотирма новими магазинами: в Чабанах і Броварах на Київщині, в Одесі та Кривому Розі, – і модернізувала п’ять торгових об’єктів.
Згідно з даними Opendatabot, дохід ТОВ “ФТД-Ритейл” (Київ), яке розвиває мережу, за підсумками 2024 року становив 14 млрд 882,632 млн грн, що на 17,6% більше, ніж за 2023 рік, а чистий прибуток – 6 млн 721 тис. грн проти 314 млн 436 тис. грн відповідно.
За перше півріччя 2025 року компанія отримала 7,3 млрд грн доходу, 66,5 млн грн чистого збитку.
Засновниками омніканального ритейлера “Фокстрот” є українські бізнесмени Геннадій Виходцев та Валерій Маковецький.
Закупівельні ціни на свиней живою вагою наступного тижня (8-14 грудня 2025 року) знизяться і становитимуть 70-71 грн/кг (-5,4%) проти 74-75 грн/кг на поточному тижні, повідомила асоціації “М’ясної галузі”.
Експерти зауважили, що зниження закупівельних цін на свинину відбувається на тлі зростання епізоотичного тиску як в Україні, так і в Європі.
Перший за 30 років спалах АЧС в Іспанії та блокування частини її експортних сертифікатів показали: АЧС перестає бути локальною проблемою і стає континентальною загрозою, здатною впливати на ринкові очікування та регуляторні рішення в усій Європі, підкреслило галузеве об`єднання.
“Для України головним драйвером цінового тиску залишається внутрішня ситуація — зростання кількості спалахів та вимушений продаж поголів’я, що формує надлишкову пропозицію”, – пояснили в асоціації.
Вона навела дані щодо європейських країн і зазначила, що на німецькій біржі VEZG на наступний тиждень ціни на напівтуші кондиційних свиней експерти прогнозують на рівні EUR1,60 за кг (78,75 грн/кг без ПДВ), на напівтуші свиноматок — EUR0,80 за кг (39,38 грн/кг без ПДВ). На польській біржі CennikRolnicze середня ціна на живих свиней — 4,61 злотий/кг (53,48 грн/кг). Діапазон цін на живих свиней: 4,00-5,50 злотих/кг (46,4-63,8 грн/кг).
“Свинина з України могла б зайняти своє місце в глобальному ринку і простимулювати розвиток мʼясної галузі і свинарства України”, – резюмували в галузевій асоціації.
Споживчі пріоритети українців змінилися, з початку повномасштабної війни 47% опитаних скоротили витрати на основні категорії споживання, повідомляє прес-служба Gradus.
При цьому 85% зазначили, що намагаються підтримувати душевну рівновагу, дозволяючи собі приводи для радості та задоволення. Найвиразніше ця тенденція простежується у віковій групі 25-34 роки, тоді як люди 45-55 і 55+ років більше схильні до економії.
Щодо методів скорочення витрат, то 82% уникають зайвого, але не відмовляють собі в речах, які приносять задоволення, 77% намагаються купувати менше речей, але кращої якості, 76% інвестують у здоров’я, 59% готові витрачати на речі, які покращують емоційний стан, і 52% спрямовують кошти на розвиток і досвід (навчання, подорожі).
Найважливішою статтею витрат, на якій не варто економити, українці вважають здоров’я та медичні послуги (70%).
Щодо очікувань від fashion & beauty-брендів – на перше місце українці наразі ставлять якість та довговічність речей (39%), а на останнє – престиж (11%).
Щодо предметів розкоші думки респондентів розділилися. Про стриманість у купівлі таких речей повідомили 32% опитаних. Варіанти відповіді «це надмірність, яка зараз не на часі» і «зовсім не цікавлять предмети розкоші» обрали 22% і 18% відповідно. Водночас 19% опитаних назвали предмети розкоші «складовою нормального життя, яка дає змогу не втрачати себе».
Загалом жінки менш схильні скорочувати витрати на більшість категорій. Про небажання заощаджувати на важливих для себе речах зазначили 61% жінок і 47% чоловіків, а товари, що покращують емоційний стан, продовжують купувати 70% жінок і 50% чоловіків.
Дослідження «Споживчий прагматизм: як війна змінила наше споживання» проведене дослідницькою компанією Gradus у партнерстві з Vogue Ukraine спеціально для конференції Forces Of Fashion 2025, методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Цільова аудиторія: чоловіки та жінки віком 18-60 років із доходом вище середнього, які мешкають у містах України з населенням понад 50 тисяч осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій. Польовий етап тривав 25-27 серпня 2025 року. Розмір вибірки: 600 респондентів.
Україна за підсумками 2024 року наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) в еквіваленті сирої сталі на 10,9% порівняно з 2023 роком – до 4,423 млн тонн із 3,987 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим Worldsteel щорічним збірником, Україна за цей період збільшила видиме споживання сталі у еквіваленті готової продукції на 5,6% порівняно з 2023 роком – до 3,633 млн тонн із 3,439 млн тонн.
При цьому Україна в 2024 році виробила 7,575 млн тонн сталі (у 2023-му – 6,228 млн тонн), обсяг виробництва чавуну минулого року склав 7,090 млн. тонн (6,003 млн тонн), з яких на експорт було поставлено 1,235 млн тонн (1,248 млн тонн).
При цьому споживання сталі на одну особу досягло 117 кг (2023-го – 106 кг/чол.).
У середньому в світі торік видиме споживання сталі (у еквіваленті сирої сталі) на людину становило 228 кг (у 2023-му – 234 кг/чол.), готової продукції – 96 (91) (кг/чол). При цьому світ у 2024 році спожив 1 млрд 750,004 млн тонн сталі, у 2023-му – 1 млрд 777,949 млн тонн.
Україна видобула минулого року 50,584 млн тонн залізної руди (у 2023-му – 27,048 млн тонн), експортувала 35,695 млн тонн (17,749 млн тонн). Експорт металобрухту склав 288 тис. тонн (182 тис. тонн).
У 2024 році Україна експортувала 511 тис. тонн трубної продукції, у 2023 році – 356 тис. тонн, імпортувала – 105 тис. тонн (111 тис. тонн).
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у межах інвестиційної програми-2025 у конвертерному цеху завершив реконструкцію машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1.
Згідно з інформацією підприємства, за підсумками успішної реалізації другого етапу інвестпроєкту оновлено ключове устаткування тягнуче-правильних пристроїв машини.
При цьому уточнюється, що на кожному зі семи струмків МБЛЗ-1 були встановлені нові мотор-редуктори тягнуче-правильного пристрою, на яких водночас було виконане термічне екранування.
“Таким чином сталеплавильники вирішили нагальне питання продовження строків експлуатації мотор-редукторів, які забезпечують стабільний рух тягнуче-правильних пристроїв. Адже до цього устаткування передчасно виходило з ладу через руйнівний вплив високих температур”, – констатується в повідомленні.
Також на всіх верхніх двигунах мотор-редукторів були встановлені і введені в роботу енкодери – пристрої, які, завдяки зворотному зв’язку в управлінні дають змогу контролювати і стабілізувати швидкість руху безперервнолитої заготовки і, таким чином, підвищують точність її різання.
Реалізація другого етапу реконструкції МБЛЗ №1 проходила без додаткових зупинок машини з огляду на виконання завдань з виробництва товарної БЛЗ, зокрема підвищеної якості, для вітчизняних та європейських клієнтів. До заміни устаткування на кожному струмку технічно готувалися заздалегідь, а в період технологічної зупинки проводили оновлення в режимі pit stop.
За підсумками другого етапу реконструкції металурги отримали низку технічних та економічних переваг: продовження в декілька разів строк експлуатації мотор-редукторів клітей; максимальну точність різання заготовки, завдяки чому вдалося зменшити витрати металу. Також завдяки реалізованим технічним рішенням було оптимізовано роботу тягнуче-правильного пристрою, щоб зменшити електроспоживання на верхньому та нижньому мотор-редукторах на 1,2 кВт*годину за стабільного розливання на машині.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
