Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

У Бухаресті збирають форум про безпеку та інвестиції в Україну

11–12 грудня в Бухаресті відбудеться форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції», який організовує Центр нової стратегії під патронатом Міністерства закордонних справ Румунії та Міністерства закордонних справ України. Цей захід, який проводиться вже вдруге, об’єднує чиновників, представників міжнародних організацій, приватного сектору, міжнародних фінансових інституцій та експертів з різних галузей, таких як оборона, фінанси та банківська справа, енергетика, інфраструктура, цифровізація, кібербезпека та сільське господарство. У конференції візьмуть участь численні представники українських регіональних органів влади, які безпосередньо залучені до планування та реалізації проектів відновлення.

Учасники отримають глибше розуміння ролі Румунії у процесі відновлення України, особливо південних регіонів країни, розташованих поблизу Румунії, а також у питаннях, пов’язаних із зв’язком, енергетикою та проектами транскордонного співробітництва, які мають позитивний економічний вплив на громади як у Румунії, так і в Україні. Протягом двох днів у рамках заходу відбудеться понад 30 панельних дискусій та паралельних сесій за участю гостей з Європи, Північної Америки та Азії. Під час дискусій будуть розглянуті основні елементи реконструкції України: безпека та оборона, інфраструктура, зв’язок, фінансування та інвестиції, зелений перехід, енергетична безпека, цифровізація, людський капітал, сільське господарство та транскордонне співробітництво.

Під час панельних дискусій будуть розглянуті такі важливі теми, як:

● Регіональна архітектура безпеки та можливі дипломатичні події;

● Уроки, винесені з війни в Україні, та як їх можуть застосувати союзники України;

● Співпраця з метою розвитку проектів в оборонній промисловості;

● Проекти з підключення між Румунією, Україною та Республікою Молдова;

● Фінансові інструменти, гарантії, інвестиції та роль приватного сектору;

● Стратегічна роль Дунаю в відбудові України;

● Чорноморські порти;

● Енергетична стійкість, рідкісні мінерали та майбутнє зеленого переходу;

● Хмарна інфраструктура, передова цифровізація та кібербезпека;

● Реінтеграція переміщених осіб, ветеранів та відновлення громад;

● Інтеграція України в ЄС та необхідні реформи;

● Роль місцевих громад та меншин у транскордонній співпраці.

Конференція забезпечує унікальну платформу для налагодження зв’язків між особами, що приймають рішення, та бізнес-спільнотою, фінансовими установами, місцевими органами влади та експертами з різних галузей, сприяючи створенню конкретних партнерств та стійких рішень для відбудови України. Під час конференції буде забезпечено синхронний переклад румунською, українською та англійською мовами, а також онлайн-трансляція.

Медіа-партнер форуму: інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна»

Веб-сайт заходу: https://reconstruct-ukraine.ro/

, , ,

Україна пояснила ЄС мету експортного мита на сою та тимчасової заборони на експорт деревини

Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.

Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.

“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.

Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.

Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.

Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.

Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.

Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.

Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.

Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.

Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.

, , , ,

Економіка Сербії в III кварталі 2025 року зросла на 2 %

Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).

За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.

Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.

Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.

https://t.me/relocationrs/1870

 

, ,

Поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося на 10% за рік, корів стало на 137 тисяч менше

У присадибному і промисловому секторі України станом на 1 листопада 2025 року утримується 2,2 млн голів великої рогатої худоби (ВРХ), у тому числі 1,11 млн корів, що на 3% і 1% менше проти жовтня поточного року і 10% та 10% менше аналогічного періоду минулого року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держкомстату.

Галузева асоціація уточнила, що близько 47% тварин утримується на промислових підприємствах, а 53% – в господарствах населення.

У промисловому секторі, за інформацією АВМ, утримується 947,1 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів більше (+0,2%) відносно 1 жовтня 2025 року. Поголів’я корів становить 384,1 тис. корів і виросло на 500 голів (+0,1%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах збільшилося на 28,6 тис. голів (+3%), а кількість корів збільшилася на 8,8 тис. голів (+2%).

Водночас у присадибному секторі знаходиться 1,74 млн голів ВРХ, що на 64 тис. голів менше (-6%) порівняно до 1 жовтня 2025 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 листопада 2025 року становила 721,2 тис. голів, що на 17 тис. голів менше (-2%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 253 тис. голів (-19%), а кількість корів зменшилася на 137 тис. голів (-16%).

Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважив, що поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію.

Експерт нагадав, що більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я. Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.

Втім, МТФ у відносно безпечних регіонах України модернізують діючі та будуть нові потужності. Також вони нарощують висопродуктивне поголів’я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на листопад не менше 40 господарств проводять модернізацію та употужнення ферм.

Втім, в жовтні темпи приросту поголів’я корів у промисловому секторі також сповільнилися, що може бути пов’язано з триваючим “ведмежим трендом” на молочному ринку та зниженням цін на біржові товари та молоко-сировину. За останній місяць поголів’я корів не змінилося і не росло на МТФ в 14 областях, не тільки в прифронтових регіонах, але й у таких відносно безпечних областях центральної і західної України, як Івано-Франківська, Чернівецька, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області, резюмували в АВМ.

«Запоріжкокс» збільшив випуск коксу на 3% за 11 місяців 2025 року

ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-листопаді поточного року підвищило виробництво доменного коксу на 3,05% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 824,96 тис. тонн з 800,47 тис. тонн.

За даними компанії, в листопаді вироблено 76,3 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 79 тис. тонн.

Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.

“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.

“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

,

Кернел зібрав 1,5 млн тонн кукурудзи, збільшивши врожайність майже на 10%

“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні-вересні 2026 фінансового року (ФР, липень 2025-го – червень 2026-го) реалізував 499 тис. тонн зернових та олійних культур, причому пшениця становила 89% обсягу, повідомив агрохолдинг у квартальному звіті.

“Прибутковість була додатково підтримана сприятливими ціновими умовами на ринку зерна, що допомогло компенсувати нерівномірну врожайність у різних регіонах”, – зауважили в агрохолдингу.

Агрохолдинг назвав серед основних особливостей сезону-2025 несприятливі погодні умови, які змістили фази розвитку як зернових, так і олійних культур. Двіччі пізньовесняні заморозки впливали на ріст озимих і ранньовесняних культур. Тривала прохолодна весна та літо із різкими коливаннями денної та нічної температур уповільнювали ріст рослин у північних областях. У центральних регіонах постійний дефіцит ґрунтової вологи та обмежена кількість опадів стримували розвиток культур і сприяли їх передчасному в’яненню та ранньому дозріванню.

Згідно з оприлюдненою статистикою, “Кернел” у сезоні-2025 відвів під кукурудзу 172 тис. га, що на 98% більше, ніж минулого року, відтак завдяки врожайності 9,2 т/га проти 8,4 т/га роком раніше було отримано 1,584 тис. тонн валового врожаю, що на 18% більше минулорічного.

Пшеницею у 2025 році було зайнято 94 тис. га (+1% проти 2024 року), за врожайності 5,9 т/га (-3%) було отримано 552 тис. тонн (-1%). Під соняшник агрохолдинг відвів 46 тис. га (-31%), за врожайності 2,7 т/га (-4%) було отримано 124 тис. тонн (-33%) валового врожаю. Виробничі площі під соєю в поточному році було скорочено на 44% до 22 тис. га, врожайність підвищилася на 7% проти минулорічної і становила 2,3 тонна/га, що дозволило отримати 54 тис. тонн (-65%) валового врожаю. На вирощування ріпаку, інших другорядних культур і землі під паром в 2025 році агрохолдинг відвів 22 тис. га, що на 44% менше минулорічних обсягів.

“Кернел” станом на кінець вересня завершив збирання пшениці, соняшнику та сої на 100% виробничих площ, тоді як кукурудзу зібрав із 87% площ.

Водночас агрохолдинг завершив посів озимих культур під врожай-2026 і посіяв озиму пшеницю на 84 тис. га, озимий ріпак на 38 тис. га.

Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

, , ,