Дорогоцінні метали показали найсильнішу динаміку серед ключових класів активів у 2025 році на тлі геополітичної напруженості, очікувань пом’якшення політики ФРС США і сезонно низької ліквідності в кінці року.
Згідно з ринковим зведенням, срібло подорожчало на 128,47%, золото – на 66,59%, мідь – на 35,45%.
Американські фондові індекси також завершують рік у плюсі: Nasdaq додав 19,70%, Russell 2000 – 12,53%.
При цьому крипторинок демонстрував слабшу динаміку: біткоїн знизився на 5,75%, Ethereum – на 11,58%, сектор альткоїнів – на 42,27%.
На сировинному ринку ключовим драйвером стала «захисна» складова попиту: золото в 2025 році оновлювало історичні максимуми, а срібло демонструвало порівняно різке зростання; мідь також зміцнилася на тлі ставок на інфраструктурний і промисловий попит.
Середня ціна на первинному ринку станом на кінець 2025 року склала $2011 за кв.м, або 84,6 тис. грн/кв.м, за рік зростання на 3,3% в доларовому еквіваленті, повідомили в прес-службі City One Development агентству «Інтерфакс-Україна».
Згідно з аналітичним звітом компанії, 2025 рік для первинного ринку житлової нерухомості Києва став роком тихого відновлення без різких рухів.
“Фактично ринок пройшов дві різні фази. На початку року попит залишався стриманим: покупці займали вичікувальну позицію, що призвело до незначного (-1,2%) коригування цін. Зате друга половина року продемонструвала зміну настроїв – кількість угод зросла, а ціни повернулися до плавного підвищення (в середньому зросли на 4,5%). У підсумку 2025 рік завершився з помірним (+3,3%) плюсом”, – повідомила аналітик City One Development Олена Ширіна.
Вона акцентувала увагу, що особливістю 2025 року є істотна різниця між формальною статистикою і реальним станом ринку, оскільки середні показники цін залишаються «обтяженими» проектами, які роками знаходяться в продажу, але фактично не будуються або знаходяться в замороженому стані. Якщо виключити такі об’єкти з розрахунків, реальна середня ціна активних новобудов Києва становить близько $2140/кв.м, що приблизно на 6-7% вище офіційної статистики.
Що стосується структури пропозиції, то тільки 3% пропозиції представляють економ-клас. Домінуючим сегментом зараз є комфорт, близько 50% пропозиції, у бізнес-класу – близько 35%, преміум утримує частку в 8-10% незважаючи на скорочення кількості проектів.
Найбільшу цінову динаміку в 2025 році продемонстрували доступні формати, що логічно в умовах обмеженого платоспроможного попиту. Економ-клас подорожчав на 5% до $1103/кв.м., комфорт – на 4% до $1365/кв.м, бізнес-клас – на 2% до $2450/кв.м; преміум-клас – на 4% до $4596/кв.м.
Нова пропозиція за 2025 рік стала рекордною для столиці з огляду на військові умови. За даними моніторингу City One Development, з початку року на ринок Києва вийшло 10 нових житлових комплексів.
Перша половина року була представлена переважно великими комфорт-комплексами, орієнтованими на масового покупця. Середня стартова ціна становила $1428/кв.м.
Друга половина року принесла на ринок проекти бізнес і преміум-класу з більш високими стартовими цінами і більш складними концепціями. Середня стартова ціна – $2727/кв.м.
Це свідчить про поступове повернення девелоперів до більш складних форматів і відновлення інвестиційного інтересу до ринку.
“Загальна кількість ЖК на ринку за чотири роки війни скоротилася приблизно на 25%, що формує дефіцит якісної пропозиції. Девелопери запускають нові проекти обережно, орієнтуючись на платоспроможний попит і інвесторів, при цьому нові проекти дорожчі за середньоринкові показники. Кількість нових ЖК є значною для четвертого року війни, але недостатньою для міста-мільйонника – пропозиція залишатиметься обмеженою, а доступного житла буде менше, при цьому конкуренція між девелоперами все більше відбувається не ціною, а продуктом”, – каже Ширина.
За її словами, за умови збереження поточних макроекономічних факторів і факторів безпеки, 2026 рік має всі передумови початися з помірного подорожчання і подальшого дефіциту якісної пропозиції. «Ринок вже пройшов найнижчу точку і поступово переходить у фазу зростання, де ключову роль відіграватимуть надійність девелопера, продумана концепція і довгострокова цінність проекту», – каже Ширіна.
City One Development – інвестиційно-девелоперська компанія з більш ніж 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.
У портфелі City One Development – понад 1 млн 240 тис. кв. м реалізованих об’єктів і 500 тис. кв. м на стадії будівництва.
Серед житлових проєктів компанії в столиці: «Новопечерські Липки», «Бульвар Фонтанів», «Святобор Park Resort», The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в рамках ІП «Місто Скла» та ІП «Галіція».
Україна наразі імпортує електричну енергію з Європи у цілодобовому режимі максимальною потужністю до 1,6 ГВт у пікові години, що не покриває максимально дозволену потужність імпорту внаслідок мережевих обмежень.
Про це повідомив т.в.о. голови Державної інспекції енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) Анатолій Замулко в ефірі телемарафону “Єдині новини” у четвер.
“Пікова частина складає по імпорту в залежності від ситуації 1,5-1,6 тис. МВт – це ще не та межа, яка по контрактам дозволена нам з Європою. Єдина проблема, яка на сьогодні залишається – це мережеві обмеження, щоб проштовхнути ту електроенергію на схід України”, – сказав він.
Як повідомлялося, максимальна погоджена комерційна потужність імпорту з ЄС з грудня 2024 року становить 2,1 ГВт. У середньому за листопад-2025 використання пропускної спроможності становило 27,4%, однак у години пікового вечірнього споживання воно суттєво зростає.
“Якби у нас була можливість швидше відновити оту мережеву інфраструктуру, напевно і можливості забезпечення саме через імпортну частину у нас були б набагато кращі”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
Як він пояснив, наразі в умовах пониження температури та приходу морозів в Україні спостерігається підвищення енергоспоживання. Щоб збалансувати енергосистему, оператори системи передачі (ОСР, обленерго) разом з обласними військовими адміністраціями вивільняють додаткову потужність для споживачів шляхом включення в графіки обмеження споживання тих об’єктів, які раніше не підлягали відключенням.
“Ми боремося з тим, щоб вгамувати зниження температури в різних форматах, в тому числі одним з дієвих інструментів, які будуть застосовуватися по всій території України, – це з врахуванням об’єктів, які мають зайти під графіки, збільшити оту справедливість, про яку говорять, по розподілу”, – сказав Замулко.
Він наголосив, що українська енергетика продовжує працювати як цілісний організм.
“Ми залишаємося об’єднаною енергосистемою, працюємо паралельно з Європою, виконуються всі перетоки відповідно до досягнутих з партнерами домовленостей, використовуємо потужності імпорту і за потреби користуємося аварійною допомогою”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
Як повідомляє Сербський Економіст, чоловік президента Косова Вьоси Османі Пріндон Садрію закликав зятя Трампа Джареда Кушнера перенести в Приштину проєкт Trump Hotel, від реалізації якого його структура раніше відмовилася в Белграді.
Садрію написав у соцмережі X, що вихід із белградського проєкту підтверджує тезу про те, що «значущі проєкти мають об’єднувати, а не розділяти», і запропонував «перемістити цю ідею до Приштини» з трансформацією столичного Grand Hotel у Trump Hotel.
Заява прозвучала на тлі повідомлення про те, що Affinity Global Development, пов’язана з Кушнером, вийшла з плану будівництва готельно-житлового комплексу на місці колишньої будівлі Генштабу в центрі Белграда, який був пошкоджений під час бомбардувань НАТО 1999 року і став об’єктом суспільних суперечок щодо збереження пам’яті та статусу культурної спадщини.
Компанія повідомила про рішення вийти з проєкту після місяців протестів і на тлі юридичного скандалу навколо зняття охоронного статусу з об’єкта, за яким сербська прокуратура домагалася притягнення до відповідальності низки чиновників.
У сербських заявах втрати оцінюються «щонайменше в 750 млн євро» – таку цифру озвучували президент Сербії Александр Вучич і представники правлячої партії, пов’язуючи відхід інвестора з тиском протестувальників.
При цьому в більш ранніх публікаціях про параметри проєкту фігурувала оцінка близько $500 млн інвестицій.
https://t.me/relocationrs/1999
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, завершило перехід на безперервнолиту заготовку, повідомив генеральний директор DCH Steel Віталій Баш в корпоративній газеті у четвер.
“На ДМЗ впроваджували рішення для збереження конкурентоспроможності в складних економічних умовах. Завершено переведення прокатного виробництва на безперервнолиту заготовку, яку ми закуповуємо у партнерів, що дозволило знизити собівартість виробництва металопродукції. ДМЗ розширив сферу діяльності, надаючи послуги з лабораторних досліджень, ремонту та виготовлення металоконструкцій і деталей обладнання – і це вже дає певний економічний результат”, – відзначив СЕО.
За його словами, на руднику “Суха Балка” у 2025 році продовжили розвиток нових горизонтів, оновлювали парк техніки для підвищення безпеки та ефективності виробництва. Важливим кроком стало будівництво сонячної електростанції, що забезпечила енергетичну незалежність шахти імені Фрунзе.
При цьому він вказав на негативні тенденції на ринку, зокрема збільшення обсягів імпорту металопродукції в Україну, ріст тарифів державних монополій.
“Разом з іншими металургійними компаніями та галузевими асоціаціями ми системно працюємо над вирішенням цих проблем на державному рівні. Попри всі виклики, з якими сьогодні стикається галузь і країна загалом, наші колективи продовжують працювати, планувати та будувати майбутнє”, – констатував гендиректор DCH Steel.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них – швелерів та кутиків, спецпрофілів для машинобудування та гірничодобувної промисловості.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю Дніпровського метзаводу.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Кабінет міністрів продовжив до 31 грудня 2026 року заборону на ввезення на митну територію України товарів, які походять із Росії.
Згідно з постановою №1707 від 24 грудня, уряд вніс зміни в постанову Кабміну №1147 від 30 грудня 2015 року, яку щороку оновлюють.
Крім того, постановою №1706 уряд ще на рік – до 31 грудня 2026 року – подовжив термін дії постанови №1146 від 30 грудня 2015 року, яка встановлює ставки ввізного мита до імпорту товарів, країною походження яких є РФ. Ці інструменти діють з 2015 року як контрзаходи у відповідь на економічний тиск, який триває багато років.
Як повідомлялося, у 2015 році Кабмін ухвалив дві постанови щодо обмеження торгівлі з Росією у відповідь на дії держави-агресора щодо України, зокрема на припинення з 1 січня 2016 року в односторонньому порядку РФ дію Договору про зону вільної торгівлі в межах СНД стосовно України та запровадження заборон на ввезення низки товарів українського походження. Термін дії цих актів продовжується щороку в грудні.
