Україні знадобиться не менше $120 млрд на наступний рік, якщо розв’язана Росією війна триватиме, щоб утримувати фронт і мінімізувати кількість втрачених життів захисників, повторив свою оцінку від липня цього року міністр оборони України Денис Шмигаль на щорічній конференції YES «Як нам завершити війну», яку організував у Києві 12-13 вересня Фонд Пінчука.
«Якщо війна припиниться, нам знадобиться не набагато менша сума, щоб просто підтримувати нашу армію в хорошій формі в разі вторинної агресії з російського боку», – сказав Шмигаль.
«Економіка війни демонструє, що якщо ми витрачаємо менше грошей, ніж Росія, тоді ми починаємо платити нашими територіями і, найголовніше, нашими життями. Тому нам потрібно залучити всі необхідні джерела, всі необхідні гроші», – підкреслив він.
Міністр оборони визнав, що після трьох з половиною років багато платників податків виснажені, витрачаючи таку величезну суму грошей, тому він висловився на підтримку ідеї використання заморожених російських активів до того моменту, коли Росія не компенсує всі витрати, які Україна і всі країни витратили протягом цього воєнного часу.
На його думку, таке рішення може бути знайдено навіть без прямої конфіскації, тому що зрозуміла юридична складність цієї процедури.
«Нам потрібно мати стабільне джерело фінансування для фінансування оборони України та відновлення України. Тому це питання номер один для всіх нас – знайти політичне і правове рішення щодо використання заморожених російських активів», – зазначив Шмигаль.
Він виділив три основні пріоритети: постачання Силам оборони більше дронів FPV, більше роботизованих систем і артилерійських снарядів, у тому числі далекобійних; захист неба – як «Патріотами» від балістичних ракет, так і дронами-перехоплювачами від дронів; далекобійна зброя – безпілотники і ракети українського виробництва.
“Якщо західні партнери нададуть нам більше систем глибокого удару, обладнання, ми будемо абсолютно щасливі. Але ми можемо виробляти власну зброю глибокого удару, і знову ж таки нам потрібні фінанси”, – зазначив міністр оборони.
Він пояснив, що такі далекобійні удари створюють найбільший тиск на російську економіку і суспільство, а також безпосередньо на Путіна, тому що дозволяють знищити їх нафтопереробні заводи і військову виробничу інфраструктуру.
«Нам потрібно виробляти більше, потрібно продовжувати килимові операції, коли всі літаки в Московській області не літають день за днем. І це дуже незручно для московських еліт, і вони безпосередньо повідомляють Путіну: давайте зупинимо цю війну, тому що ми не можемо літати», – додав Шмигаль.
За його словами, він доносить ці потреби під час зустрічей у форматі Rammstein.
Крім того, міністр оборони заявив про необхідність створити так звану Kill Zone, яка сьогодні формується на лінії фронту, щоб у майбутньому не дозволити агресії повторитися. «Це лінії дронів, що перекривають 10, 15 або навіть 30 км території», – пояснив він.
За оцінками керівника аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Параščія, в 2024 році витрати на оборону і безпеку склали приблизно $95 млрд, тоді як в цьому році він спрогнозував їх зростання до приблизно $100-105 млрд. Приблизно половина цієї суми надходить з бюджету, тоді як друга половина до останнього часу забезпечувалася партнерами.
Крім того, Україна щорічно залучає ще близько $40 млрд зовнішньої фінансової допомоги на невійськові цілі, щоб мати можливість фінансувати військові потреби з бюджету. На наступний рік міністр фінансів Сергій Марченко оцінив потреби у зовнішньому фінансуванні дефіциту держбюджету в $45 млрд, з яких поки що відсутні джерела на EUR16 млрд.
Україна у зв’язку із затягуванням війни наступного року потребує більше зовнішнього фінансування, ніж цього року, для покриття дефіциту державного бюджету. Зараз непокрите фінансування дефіциту наступного року становить 16 млрд євро, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Нам потрібно більше грошей, ніж цього року. Цього року їх було більше (ніж минулого року). Ми ще не бачили фінальної стадії цієї війни, тому нам потрібно готуватися. Мені необхідно покрити 16 млрд євро на наступний рік«, – сказав він на 20-й щорічній конференції YES »Як нам завершити війну”, яку організував у Києві 12-13 вересня Фонд Пінчука.
Марченко додав, що розрахунки ще тривають, і Україна сподівається знайти спільну мову з партнерами щодо фінансування в наступному році, тому що це є ключовим питанням.
Щодо ініціативи репараційного кредиту Україні під заставу заморожених російських активів, яку озвучила цього тижня президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, міністр зазначив, що європейські колеги дуже креативні.
«Вони здатні підготувати різні механізми, які допомагають нам використовувати заморожені (російські) активи без реальної конфіскації», – вважає Марченко.
Він привітав ці зусилля, але уточнив, що дебати щодо конкретного механізму ще тривають і він не збирається їх псувати.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко 18 серпня оцінив фінансовий розрив на 2026-2027 рр., який на сьогодні не є закритим підтвердженими джерелами фінансування, в $37 млрд.
За його словами, необхідне зовнішнє фінансування на 2026 рік становить $45 млрд, але воно частково буде покриватися сформованим запасом коштів від отриманого цього року міжнародного фінансування.
Міністерство енергетики Молдови підготувало енергетичну стратегію до 2050 року, яка передбачає двократне зниження імпорту електроенергії та кратне зростання місцевої генерації, повідомив міністр енергетики країни Дорін Джунгієту.
“Ми прагнемо до того, щоб до 2050 року понад 80% електроенергії вироблялося на місцевому рівні з відновлюваних джерел (наразі близько 30%). Стратегія передбачає нові зв’язки з Румунією та Євросоюзом, обмінну потужність у 2 тис. МВт і наявність запасів газу та електроенергії«, – сказав він на презентації стратегії. Його цитує держагентство »Молдпрес”.
За словами Джунгієту, пріоритетним напрямком стане модернізація теплоенергетичної системи Кишинева і Бєльц. Влада також пропонує підтримати найбільш вразливих громадян компенсаціями, розвинути інфраструктуру для електромобілів, запустити електрифіковані поїзди і встановити 100 тис. «розумних» лічильників у домогосподарствах країни до 2027 року.
За даними видання mold-street.com, вартість запланованих у стратегії заходів перевищує 41 млрд євро, або понад 1,5 млрд євро на рік на період її реалізації. Основний обсяг інвестицій – 17,5 млрд – буде потрібно на перехід від вуглеводнів до відновлюваних і альтернативних джерел енергії, а також на розширення і модернізацію системи транспортування електроенергії. Більше 9 млрд євро планується направити на реконструкцію і відновлення будівель та інші заходи з підвищення енергоефективності. Ще 8,5 млрд євро передбачено на збільшення потужності джерел електроенергії.
В цілому стратегія передбачає скорочення частки імпорту енергоресурсів у структурі енергобалансу з 77% до 40% у 2050 році за рахунок зниження споживання вуглеводнів і повної відмови від вугілля до 2030 року.
Планується, що до 2050 року потужність власної генерації в Молдові перевищить 5 тис. МВт, збільшившись удвічі порівняно з наявними на даний час енергоджерелами (з урахуванням Молдавської ГРЕС у Придністров’ї). Також передбачено збільшення потужності вітроелектростанцій в 12 разів, до 2,6 тис. МВт.
При цьому автори стратегії не виключають будівництва на території Молдови до 2050 року малого модульного реактора потужністю 300 МВт.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть гарантію розподілу ризиків без попереднього фінансування державному Укрексімбанку з метою розширення фінансування та надання нових кредитів українським бізнесам на суму EUR100 млн.
Як зазначається на сайті ЄБРР, рада директорів якого затвердила відповідний проєкт 9 вересня, він покриватиме до 50% кредитного ризику.
Згідно з опублікованою інформацією, гарантія буде надана двома рівними траншами, при цьому другий транш поки без зобов’язань.
Наголошується, що до EUR20 млн субкредитів з розподілом ризику будуть спрямовані на фінансування довгострокових інвестицій МСП в рамках Кредитної лінії EU4Business-ЄБРР зі стимулами, що дозволить фінансувати довгострокові капітальні інвестиції МСП для оновлення своїх технологій та обладнання до стандартів ЄС, включаючи інвестиції в сталі та зелені технології (не менше 70% від підліміту).
Субпозичальники, які мають право на участь, також отримають технічну допомогу, що фінансується ЄС, та грантову підтримку у формі інвестиційних стимулів після завершення їхніх інвестиційних проектів.
Укрексімбанк є третім банком в Україні за розміром загальних активів загалом на середину цього року – 318,6 млрд грн (8,3% від загальних активів системи).
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт марганцевої руди на 82,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,014 тис. тонн, але в серпні активізувала поставки.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більш ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за вісім місяців 2025 року впав на 79,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до $1,329 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (97,89% поставок у грошовому вираженні) та Польщі (2,11%).
За цей період імпорт марганцевої руди не відбувався.
Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Гірничорудні підприємства України в січні-серпні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21 млн 679,221 тис. тонн з 23 млн 318,681 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 19,6% – до $1 млрд 633,454 млн з $2 млрд 32,671 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (43,71% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,72%) та Польщі (16,87%).
Крім того, Україна за січень-серпень 2025 року імпортувала ЗРС на $58 тис обсягом 86 тонн з Італії (40,35%), Нідерландів (36,84%) та Норвегії (22,81%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 794 тонни на $223 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн.
Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
