У державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, тоді як у проєкті (прийнятому) держбюджету на 2026 рік цей показник визначено на рівні 20,1 млрд грн, випливає з матеріалів Міністерства фінансів України.
У презентації Мінфіну до бюджету-2026 окремо виділяються, зокрема, 3,2 млрд грн на підтримку науки за результативним принципом, 1 млрд грн на створення наукових центрів оборонних розробок і 0,7 млрд грн на проекти молодих вчених.
Одночасно остання доступна офіційна зведена статистика щодо внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок (НДДР) відноситься до 2024 року: вони склали 28,328 млрд грн, що на 32,7% більше, ніж роком раніше; інтенсивність НДДКР (частка у ВВП) зросла до 0,37% з 0,30% у 2023 році.
Згідно зі зведеним оглядом, у 2024 році дослідження і розробки виконували 616 організацій, а чисельність персоналу, зайнятого НДДКР, склала 63,8 тис. осіб.
За структурою фінансування НДДКР у 2024 році на власні кошти організацій припало 30,6%, на кошти державного сектора – 40,8% (у тому числі держбюджет – 38,5%), на кошти підприємницького сектора – 11,6%, на іноземні джерела – 15,9%.
За секторами виконання робіт на підприємницький сектор припало 59,9% внутрішніх витрат на НДДКР, на державний сектор – 33,4%, на сектор вищої освіти – 6,7%.
Як орієнтир в українському законодавстві закріплена норма, згідно з якою держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7% ВВП.
На тлі ЄС українські показники НДДКР залишаються низькими: за оцінкою Eurostat, у 2024 році Євросоюз витратив на R&D 403,1 млрд євро, а інтенсивність НДДКР склала 2,2% ВВП (без змін до попереднього року).
Показник «внутрішні витрати на виконання НДДКР» відображає сукупні витрати на дослідження і розробки всередині країни з усіх джерел. Показники «кошти на науку в держбюджеті» – більш вузький зріз і не дорівнюють загальним внутрішнім витратам на НДДКР.
https://expertsclub.eu/ukrayina-v-2026-r-planuye-201-mlrd-grn-na-nauku/
Загальний обсяг вантажів, що пройшли через водну логістику України у 2025 році, скоротився до 76,1 млн тонн, повідомив віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, це на 21,7% менше порівняно із раніше оголошеними результатами 2024 року.
“У 2025 році водна логістика залишалася одним із ключових напрямів експорту та імпорту. Загальний обсяг перевалки через водну логістику за рік склав 76,1 млн тонн вантажів, із них 67,8 млн тонн забезпечили порти Великої Одеси”, – написав Кулеба у Телеграм-каналі у середу.
З урахуванням даних за 2024 рік, скорочення перевалки в портах великої Одеси склало 15,1%.
Як зазначив Кулеба, з моменту запуску морського коридору в серпні 2023 року перевезено 163 млн тонн вантажів, зокрема 100 млн тонн агропродукції.
Віцепрем’єр уточнив, що через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ за рік перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, тоді як у 2024 році цей показник становив 17,3 млн тонн.
Кулеба зазначив, що в Українського Дунайського пароплавства середня кількість караванів зросла у 3,8 раза, середньомісячні обсяги перевезень – на 43%, частка зворотного завантаження суден – удвічі, а операційні збитки скоротилися у 1,5 раза.
Окремо, віцепрем’єр з відновлення додав, що у порту “Чорноморськ” розпочалась підготовка проєктів державно-приватного партнерства з потенціалом до $300 млн інвестицій.
Крім того, залучено $35 млн грантового фінансування в межах програми RELINC на розвиток дунайських портів і внутрішніх водних шляхів, а також EUR50 млн фінансування ЄС на модернізацію портової та логістичної інфраструктури, наголосив Кулеба.
У 2023 році українські морські порти перевалили 62 млн тонн вантажів, із них – 56,3 млн тонн на експорт.
У 2024 році українські порти, за даними ДП “Адміністрація морських портів України”, обробили 97,2 млн вантажів
МВС Фінляндії видало постанову про підвищення зборів за обробку імміграційних заяв, у тому числі за посвідками на проживання, які будуть застосовуватися до заяв, поданих з 1 січня 2026 року.
Згідно з повідомленням міністерства, підвищення складе від 50 до 250 євро і пов’язане з необхідністю наблизити мита до фактичних витрат Міграційної служби (Migri) на розгляд справ.
Зокрема, збір за електронну подачу на постійний вид на проживання збільшується до 380 євро з 240 євро, за паперову – до 600 євро з 350 євро. Для первинного ВНЖ для дорослих електронна подача буде коштувати 750 євро замість 530 євро, паперова – 800 євро замість 580 євро.
Подання заяви про міжнародний захист залишається безкоштовним, проте за розгляд заяви про продовження статусу на підставі міжнародного захисту вводиться збір 53 євро.
У міністерстві пояснили зростання мит збільшенням витрат на обробку заяв на тлі зниження їх кількості через економічну ситуацію, а також змінами законодавства, які підвищили навантаження на Migri. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.
Новим головою правління Національного депозитарію України (НДУ, Київ) стане Марина Адамовська, яка з червня 2019 року обіймає посаду заступника голови правління, вона очолить НДУ замість Олексія Юдіна, який був головою правління з червня 2021 року. Як йдеться в повідомленні Нацдепозитарію в системі розкриття НКЦПФР у вівторок, таке рішення прийняли акціонери депозитарію на позачергових зборах 24 грудня.
Згідно з ним, до затвердження кандидатури Адамовської Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку в.о. голови буде Олексій Тарасенко, який є членом правління НДУ з 2016 року.
Збори також ввели до правління Геннадія Журова, який у 2019-2022 роках був керівником проектів і програм Управління оверсайту платіжної інфраструктури Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України, а останнім часом працював старшим консультантом ТОВ «Укр-Рішення» та Growth Solutions Partners.
Крім того, збори переобрали членів наглядової ради НДУ Віталія Мілентьєва (незалежний) і представників Нацбанку України Юрія Гелетія та Андрія Супруна, а також змінили двох інших незалежних членів наглядової ради – замість Віталія Лісовенка та Олексія Кия ними стали Олег Містюк та Олена Дятлова.
Містюк і Дятлова також є незалежними членами наглядової ради підконтрольного Нацбанку «Розрахункового центру», а Містюк також входить як незалежний член до наглядових рад державних «Поліграфкомбінату »Україна” та Сенс Банку.
Крім управління 25% акцій держави в НДУ, станом на 24 вересня цього року Нацбанк був безпосередньо власником 25%, ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державним Ощадбанку та Укрексімбанку – відповідно 24,9903% і 9,9903%. Водночас довірену особу щодо акцій Ощадбанку, Укрексімбанку та корпоративного пенсійного фонду НБУ призначає НКЦПФР, але цю норму закону про депозитарну систему передбачається змінити в процесі реалізації реформи інфраструктури.
Ще 4,0795% акцій були у власності 27 юридичних і 2 фізичних осіб, зокрема Олені Нусіновій належало 1,7054% акцій, а ТОВ «Одеський приватизаційний центр» екс-члена НКЦБФР Віктора Івченка – 1,7151%.
Станом на початок 2025 року НБУ також володів 83,549% акцій Розрахункового центру, а ще керував 1,441% від імені держави. Підконтрольним державі Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку, Сенс банку та ПриватБанку належало відповідно 3,208%, 3,208%, 3,222%, 0,319% і 0,0005%, тоді як НДУ – 0,080%, а решті акціонерів (1 фізична та 22 юридичні особи) -4,973%.
Головою наглядової ради Розрахункового центру є Супрун, який з жовтня цього року входить і до наглядової ради НДУ замість представника НКЦПФР.
Париж очолив рейтинг найпривабливіших міст для туризму за версією Euromonitor International і утримує перше місце п’ятий рік поспіль, повідомила компанія в прес-релізі за підсумками публікації Top 100 City Destinations Index 2025.
Згідно з оцінкою Euromonitor, у 2025 році Париж прийняв понад 18 млн міжнародних відвідувачів, чому, зокрема, сприяло відновлення роботи собору Нотр-Дам. До першої п’ятірки також увійшли Мадрид, Токіо, Рим і Мілан, при цьому топ-5 зберіг позиції другий рік поспіль.
Euromonitor відзначає, що міжнародні прибуття в топ-100 міст у 2025 році зросли на 8% – до 702 млн, при цьому найбільший приріст припав на Азіатсько-Тихоокеанський регіон (+10%). За кількістю міжнародних відвідувачів лідером став Бангкок (30,3 млн), далі йдуть Гонконг, Лондон і Макао.
В Іспанії іноземні покупці житла трохи зменшили активність, але саме вони й далі залишаються ключовою рушійною силою ринку – передусім громадяни Великої Британії, Німеччини та Нідерландів.
За даними іспанського реєстру прав власності, у III кварталі 2025 року іноземці придбали майже 23,7 тис. житлових об’єктів, що на 4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Частка угод за участю нерезидентів знизилася до 13,6% з 14,9% роком раніше, але все ще приблизно на 36% перевищує середній показник за останні десять років.
Хто купує: топ-нації на ринку житла Іспанії
У III кварталі 2025 року найбільшими групами іноземних покупців стали:
Серед інших важливих покупців у III кварталі фіксується помірне зростання з боку Румунії та Марокко, тоді як попит із Франції, Італії, Бельгії та Польщі дещо скоротився. Інтерес покупців зі США та Марокко залишився близьким до торішнього рівня. Попит із РФ і Китаю суттєво впав – приблизно на 34% та 23% відповідно.
Повна картина за 2024 рік
Як випливає з узагальнених даних за 2024 рік, іноземці купили в Іспанії близько 93 тис. житлових об’єктів – близько 14,6% усіх угод на ринку. Це один із найвищих показників за всю історію спостережень.
За результатами 2024 року основні національні групи виглядають так:
Таким чином, першу десятку за масштабами купівель формують передусім європейці – британці, німці, марокканці, нідерландці, румуни, італійці, французи та поляки, доповнені покупцями з Китаю й України.
Регіони-магніти для іноземців
Найпопулярнішими регіонами серед іноземних покупців залишаються середземноморське узбережжя та острови: Валенсійська автономія, Андалусія, Каталонія, Балеарські та Канарські острови. На них припадає переважна частина покупок іноземців, а в окремих провінціях – таких як Аліканте чи Малага – частка іноземців у загальному обсязі угод сягає 30–40%.
Що означає корекція попиту
Невелике зниження кількості угод у III кварталі 2025 року експерти розглядають радше як технічну корекцію після рекордного 2024-го, ніж як розворот тренду. Частка іноземців залишається істотно вищою за докризовий середній рівень, а Іспанія й далі приваблює покупців поєднанням клімату, відносно доступних цін і розвиненої інфраструктури.
При цьому структура попиту поступово змінюється: позиції британців та німців лишаються сильними, але дедалі помітнішу роль відіграють покупці з Нідерландів, Центральної та Східної Європи й Північної Африки. Для місцевого ринку це означає збереження високої частки іноземної присутності, але з більшим різноманіттям національностей і джерел капіталу.
