АТ “Укрпошта” в четвертому кварталі 2024 року збільшило чистий дохід на 11,5% у порівнянні з торішнім показником до 3,59 млрд грн, отримавши вперше з початку повномасштабного вторгнення чистий прибуток 97,7 млн грн, повідомила компанія на своєму сайті.
“Чистий дохiд вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за IV квартал 2024 року становить 3 591,6 млн грн, що на 262,3 млн грн, або на 6,8% менше проти плану та на 370,9 млн грн, або на 11,5% бiльше фактичних даних за IV квартал 2023 року”, – йдеться в проміжному звіті на сайті компанії.
Повідомляється, що невиконання плану доходiв пов’язано з тим, що “Укрпошта” не мала можливості надавати послуги в повному обсязі в регіонах, де ведуться бойовi дiї, та на тимчасово окупованих територiях.
Водночас за низкою основних послуг спостерiгається збiльшення обсягiв продажiв, що дало можливiсть забезпечити зростання доходiв порiвняно з аналогiчним перiодом минулого року.
Зазначається, що упродовж четвертого кварталу 2024 року “Укрпошта” прийняла внутрішніх та мiжнародних вiдправлень 22,7 млн одиниць письмової кореспонденції, 13,3 млн посилок та 23,3 млн платежiв.
EBITDA “Укрпошти” останній квартал 2024 року має позитивне значення та склала близько 200 млн грн.
У цей період було закладено основу оновлення логiстичної мережi компанії та IТ інфраструктури, йдеться у проміжному звіті “Укрпошти”.
“Ми впевнено дивимосч у 2025 рiк, рiк кардинального оновлення компанiї, виходу на позитивних фiнансовий результат та розширення дiяльностi компанiї у нових напрямках для забезпечення українцiв базовими послугами за будь яких обставин на 100% територiї нашої країни”, – мовиться в документі.
Зазначається, що у четвертому кварталі “Укрпошта” забезпечила виконання своїх боргових зобов’язань перед кредиторами. Окрім того, в цей час вона завершувала перехiд на нову централiзовану структуру без окремих фiлiй та продовжувала роботу над реалiзацiєю стратегiчних iнвестицiйних проєктiв, ключовими з яких зазначено: перехiд на пересувнi вiддiлення в сiльськiй мiсцевостi (за фiнансової пiдтримки Європейського банку реконструкцiї та розвитку); автоматизацiя пересувних вiддiлень, що дозволить повнiстю автоматизувати мережу “Укрпошти”; оновлення критичних бек- та транзакцiйних IТ систем для покращення якостi надання послуг (УСЦ, Track & Trace, BePost); нова система CRM, завдяки якiй компанiя планує оцiнити кількість реальних клiєнтiв компанії.
“Адже сьогоднi клiєнти, якi є в базi передплати, i тi, якi платять платежi й отримують посилки, – це двi рiзнi категорiї клiєнтiв”, – сказано у звіті.
Згідно з ним, у першому кварталі 2025 року “Укрпошта” планує запустити новий мобiльний клієнтський застосунок.
Торік в четвертому кварталі працювали 5219 стаціонарних точок “Укрпошти” і 2063 пересувних. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв компанії становила 28 945, зокрема працювало 5950 операторів поштового зв’язку та 5834 листоноші. Середня заробiтна плата штатного працiвника у вказаний звітний період становила 17 872 грн.
Раніше гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що компанія вперше з початку повномасштабного вторгнення закінчила четвертий квартал 2024 року з прибутком, проте, попри покращення показників EBITDA та операційного доходу, за підсумками всього 2024 року має “паперовий” збиток.
Раніше також повідомлялося, що АТ “Укрпошта” в січні-вересні 2024 року збільшило чистий дохід на 12,28% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 9,38 млрд грн, скоротивши збиток на 4,9% – до 565,64 млн грн.
Імпорт товарів в Україну в січні 2025 року зріс на 7,8% до аналогічного періоду минулого року – з $5,1 млрд до $5,5 млрд, тоді як експорт зменшився на 5,9% – з $3,4 млрд до $3,2 млрд, повідомила Державна митна служба в понеділок.
Згідно з інформацією на її сайті, обсяги імпорту за січень зростають з 2023 року, коли він сягав $4,8 млрд, при цьому експорт повернувся до рівня 2023-го, коли він становив $3,1 млрд.
“Оподаткований імпорт (у січні-2025 – ІФ-У) склав $4,1 млрд, що становить 74% загального обсягу імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2025 році склало 0,49$/кг”, – підкреслюється в повідомленні Держмитслужби.
Зазначається, що найбільше товарів імпортували до України Китай – на $1,4 млрд, Польща – на $487 млн і Туреччина – на $389 млн.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $352 млн, Італії – на $205 млн, Іспанії – на $202 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні 2025 року товарів 68% становили категорії “машини, устаткування та транспорт” – $2,2 млрд (до бюджету сплачено 12,9 млрд грн, або 27% надходжень митних платежів), “продукція хімічної промисловості” – $901 млн (відповідно 7,3 млрд грн, 15%), “паливно-енергетичні” – $734 млн (14,2 млрд грн, 30%).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($1,8 млрд), метали та вироби з них – $325 млн, машини, устаткування та транспорт ($282 млн).
Загалом за січень 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 22,2 млн грн.
М`ясопереробні підприємства України у 2024 році збільшили закупівлю сільськогосподарських тварин для подальшої переробки на 11,5% у порівнянні з 2023 роком – до 2,107 млн тонн, повідомила Державна служба статистики.
Згідно наведених даних, переробні підприємства в 2024 році наростили переробку тварин власного виробництва на 5,4% – до 1,654 млн тонн. Водночас промислові підприємства, що спеціалізуються на тваринництві, збільшили поставки тварин на переробку на 43,1% – до 444,2 тис. тонн, тоді як домогосподарства скоротили на 18,6% – до 8,3 тис. тонн.
У структурі закупівель переробних підприємств превалювало м`ясо свинини, на частку якого прийшлося 65,7%. На частку яловичини та м`яса птиці прийшлося 16,5% і 16% відповідно.
При цьому закупівля м`яса птиці в 2024 році виросла у чотири рази – до 72,6 тис. тонн, свинини – на 38,1%, до 305 тис. тонн, а яловичини скоротилася на 8,7% – до 74,3 тис. тонн.
Вартість закупівлі яловичини у 2024 році становила 53,44 грн/кг, що на 11,2% дорожче, ніж роком раніше, свинина подешевшала на 20% – до 48,86 грн/кг, а вартість м`яса птиці залишилася незмінною – 38,51 грн/кг.
У топ-3 областей, що лідирували у поставках на переробку тварин живою вагою, увійшли Вінницька, Черкаська і Дніпропетровська області. Вони поставили переробним підприємствам 640,74 тис. тонн, 384,85 тис. тонн і 342,91 тис. тонн відповідно.
Криворізька філія ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод” (ЗЛМЗ), створеного на базі виробничих цехів управління головного механіка ПАТ “Запоріжсталь”, що входить до групи “Метінвест”, планує видобуток підземних вод для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб.
Згідно з документацією, яку має в своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна“, підприємством передбачається експлуатація семи артезіанських свердловин.
При цьому уточнюється, що на існуючий стан основним джерелом водопостачання для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб є водопровідні мережі КП “Кривбасводоканал”. Для забезпечення водоспоживання підприємства у повному обсязі додатково планується експлуатація резервного джерела водопостачання, у вигляді семи свердловин розміщених на території підприємства. Потужність підземного водозабору складатиме 1008 куб. м/добу.
Артезіанські свердловини обслуговуватимуться наявним технічним персоналом, в одну зміну впродовж року (постійна присутність персоналу не потребується). Режим роботи свердловин – цілодобово протягом року. Вода зі семи свердловин насосами марки DAB S4 відкачуватиметься по трубопроводам у два накопичувальні резервуари ємністю по 200 куб. м кожен, з’єднані між собою за принципом сполучених судин, із яких подаватиметься на установку зворотного осмосу.
Після очищення підземна вода накопичуватиметься у двох резервуарах по 500 куб. м кожен, з’єднаних між собою за принципом сполучених судин. Далі вода через насосну станцію подаватиметься у мережу заводу.
В основному виробництві вода використовується на охолодження обладнання, промивання деталей (в ливарному, термічному, механічному, ковальсько-пресовому виробництвах) та інші цілі.
ЗЛМЗ спеціалізується на виробництві виливків з чавуну, а також з легованих, низьколегованих і високолегованих сталей, металоконструкцій і металевих деталей. Підприємство випускає широкий асортимент продукції, який включає в себе виливниці для металургійних заводів, будівельні конструкції, запчастини та збірні вузли. Основними споживачами продукції заводу є підприємства гірничо-металургійної та інших галузей промисловості.
Підприємство входить до групи “Метінвест”.
Куди переїжджає найбільше бізнесу
11 083 компаній змінили юридичну адресу реєстрації у 2024 році, за даними Єдиного державного реєстру. Більшість з них займаються оптовою торгівлею та будівництвом. Лідером за виписаними та зареєстрованими бізнесами став Київ – майже однакова кількість компаній релокувалася сюди та звідси торік.
Понад 11 тис. компаній релокувалися з одного регіону в інший торік. Переїзди компаній через війну за рік скоротилися на 18%. Також це на 25% менше, ніж до повномасштабного.
32% цих компаній займаються оптовою торгівлею, ще 6% – будівництвом. Замикає трійку компаній-мігрантів бізнеси, що проводять операції з нерухомістю – 4,8%.
Найбільше бізнесу покинуло Київ – 36,6% або 4 тис. компаній. Ще по 10% поїхало з Київської та Дніпропетровської областей.
Водночас ті самі регіони є найпопулярнішим місцем, куди переїжджає бізнес. 28% компаній зареєструвалися у Києві. Ще 11% релокувалися до Київської області, а 10% – до Дніпропетровської.
Найпопулярніші маршрути переїздів такі:
Найбільшою компанією за доходом у 3 кварталі 2024 року, яка релокувалася, стала “ЗЕ.ТЕК” (6,7 млрд. грн), яка торгує газом. Торік вона поїхала з Рівненської області до Києва, але у 2025 році повернулася назад.
Компанія “КВОРУМ-НАФТА” (5,7 млрд. грн), яка виробляє паперову продукцію, релокувалася з Миколаївської області у Київ. А виробнича компанія “ЗОЛОТИЙ ДРАКОН” (4 млрд грн доходу), яка займається оптовою торгівлею, переїхала з Вінницької області у Київ.
Контекст
Варто зазначити, що компанії можуть змінювати юридичні адреси декілька разів на рік. Наприклад, компанія в сфері оптової торгівлі “АЛЬБАКОР” (4 млрд грн доходу), торік 5 разів переїжджала з Запорізької області до Дніпропетровської та назад. Наразі бізнес зареєстрований на Дніпропетровщині.
https://opendatabot.ua/analytics/business-migration-2024
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році інвестує більш як 2,5 млрд грн в модернізацію заводу “Каметсталь”, створеного на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.).
Згідно з пресрелізом, на “Каметсталі” розпочато реалізацію рекордної інвестпрограми-2025.
При цьому зазначається, що у складний воєнний час “Каметсталь” разом з іншими підприємствами групи “Метінвест” продовжує системну роботу в напрямі будівництва і реконструкції задля підвищення надійності та ефективності виробництва. З перших днів січня 2025 року на підприємстві приступили до реалізації цьогорічної інвестиційної програми із загальним запланованим бюджетом понад 2,5 млрд грн.
Серед найважливіших її пунктів – капітальний ремонт доменної печі №9, в який інвестують майже третину бюджету програми, оскільки першочергові її завдання спрямовані на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску товарної продукції.
Серед пріоритетних також – пілотний інвестпроєкт з будівництва альтернативної електростанції зі встановленням сонячних панелей. Такі проєкти на підприємствах “Метінвесту” досі не реалізовувалися. Зараз триває передпроєктне опрацювання, визначаються практичні шляхи розв’язання цього нового завдання.
“Цьогоріч у програму “Каметсталі” інвестується рекордний за останні роки загальний бюджет – $59,8 млн, значна частина якого спрямована на підтримку й оновлення основного виробничого обладнання – потенціалу, який є трампліном для подальшого розвитку та модернізації підприємства. Загалом протягом року плануємо до реалізації 114 інвестиційних проєктів різної ваги. В основних виробничих цехах буде виконано капремонти ключового обладнання. Відновлення виробництва дасть підприємству можливість поновити присутність та вийти на нові ринки збуту цього продукту, отримуючи, таким чином, додатковий прибуток”, – сказав директор з капітального будівництва та інвестицій “Каметсталі” Михайло Коптєв.
У планах модернізації інфраструктури енергетичного господарства значну увагу приділено будівництву водоводів. Водоводи та газопроводи “Каметсталі” – комунікації великої протяжності, що потребують системного оновлення. У найближчих планах – винесення водоводів для доменного цеху.
У програмі-2025 також початок зведення першого пускового комплексу за масштабним проєктом будівництва нового колектора доменного газу, у низці проєктів надійності один з найвагоміших – модернізація системи управління приводами машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
