Комунальний заклад “Центр фінансово-статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів” Миколаївської облради до 1 червня поточного року закупить 40 шкільних автобусів Ataman виробництва заводу “Черкаський автобус” за 147,83 млн грн проти 148,36 млн грн очікуваної вартості придбання.
Згідно з повідомленням в “Прозорро”, відповідний договір міськрада підписала з АТ “Ісузу-Атаман Україна” 31 грудня за результатами проведених торгів, де компанія була єдиним учасником.
Зокрема буде придбано 39 звичайних шкільних автобусів за 143,91 млн грн (з ПДВ), ціна одного – 3,69 млн грн та один автобус з двома місцями для школярів з обмеженою здатністю до пересування за 3,92 млн грн.
Передбачена 100%-ва післяоплата протягом 10 банківських днів.
“Ісузу-Атаман Україна” поставить виготовлені 2025 року автобуси екологічного класу Євро 5 з 28 місцями для сидіння школярів та трьома для супроводжуючих осіб та членів екіпажу. Ступінь локалізації – 68,8%.
Спеціалізований автобус має 21 місце для сидіння школярів, враховуючи два для дітей з обмеженою здатністю до пересування, а також два місця для супроводжуючих. Ступінь локалізації – майже 71%.
ПрАТ “Ісузу-Атаман Україна”, яке, зокрема, займається торгівлею транспортними засобами Isuzu та Ataman, за даними YouControl, у січні-вересні 2025 року отримало 49,2 млн грн чистого прибутку – на 56% більше ніж за той самий період 2024 року, а чистий дохід збільшило у 2,4 раза – до 408 млн грн.
Як повідомлялося, субвенція з держбюджету на придбання шкільних автобусів наступного року становить 2 млрд грн проти 1,6 млрд у 2025 році.
Миколаївська область, за даними Мінекономіки, торік придбала 25 автобусів. Субвенція з держбюджету для області становила 23,54 млн грн.
З 2024 року програма “Шкільний автобус” реалізується завдяки фінансовій співпраці між ЄС та Україною в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility. Зокрема, шкільні автобуси повинні мати місця для школярів з обмеженими можливостями до пересування.
Необхідний ступень локалізації 2026 року – не менше 30%.
Як повідомлялося за попередніми даними, 2025 року за кошти державної субвенції та співфінансування місцевих громад було реалізовано 720 шкільних автобусів.
Молдова 2025 року значною мірою залежала від імпорту молока та молочних продуктів, Україна забезпечила понад дві третини поставок продукту на місцевий ринок, повідомило молдавське видання rupor.md із посиланням на дані Митної служби республіки.
За даними молдовської митниці, у січні–листопаді 2025 року Молдова імпортувала 26,7 тис. тонн молока і молочних виробів на загальну суму $23,4 млн. Найбільший обсяг сирого молока як сировини надійшов саме з України — 16,8 тис. тонн (66,1% від загального імпорту). Серед лідерів з поставок сировини молока також Румунія, Польща і Білорусь.
За даними митниці, Молдова також імпортувала, в тому числі, готові молокопродукти, включно зі сметаною та молочними сумішами.
Так, у сегменті жирної сметани (понад 10%) частка України була ще вищою — понад 80% імпортних поставок. Крім того, Україна лідирувала за поставками молока та сметани із додаванням підсолоджувачів, де її частка становила майже 68% імпорту.
Україна значно випереджала конкурентів із Румунії, Польщі та Білорусі за поставками молокопродуктів.
“Така залежність Молдови від імпорту молока з України пов’язана з тісними торгивельними зв’язками між країнами та географічною близькістю, що істотно зменшує логістичні витрати для імпортерів”, – пояснили молдавські експерти.
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) в 2025 році придбало 866 позицій медичних товарів на загальну суму15,7 млрд грн за кошти бюджету, а також 48 од. обладнання на 426 млн грн за кошти донорів платформи UNITED24.
Як повідомляє МЗУ в пресрелізі, закуплені за бюджетні кошти медтовари становлять понад 97% від доведених МОЗ кількостей.
Сума заощаджень при закупівлях становить 1,7 млрд грн.
Зокрема, найбільше коштів державного бюджету було витрачено на ліки та медвироби для лікування серцево-судинних захворювань: їх було закуплено 159 позицій на суму 2,7 млрд грн.
На суму 2,4 млрд грн МЗУ закупило 34 позиції інноваційних ліків за договорами керованого доступу (ДКД).
На суму 2,3 млрд грн МЗУ закупило 220 позицій препаратів для лікування онкохвороб, на 1,6 млрд грн – 35 позицій для лікування гемофілії у дорослих та дітей, на суму 1,4 млрд грн – 130 позицій медвиробів для забезпечення донорства крові.
МЗУ зазначає, що за кошти фандрейзингової платформи UNITED24 закупоено 30 евакуаційних бронеавтівок для військових медиків, чотири автомобілі швидкої медичної допомоги та 11 рентгенівських установок загалом на 426 млн грн.
Крім того, МЗУ повідомляє, що в 2025 році через електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого адмініструє МЗУ, закупівлі здійснювали 2874 лікарень які уклали понад 60 тис. угод на понад 21 млрд грн – це майже на третину більше від суми закупівель із застосуванням е-каталогу в 2024 році.
За даними Мінтуризму і спорту Таїланду, з 1 січня по 21 грудня 2025 року країну відвідали 31,756 млн іноземних туристів, що на 7,25% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Найбільшими ринками за цей період були Малайзія (4,38 млн), Китай (4,36 млн), Індія (2,40 млн) і Росія (1,80 млн).
За підсумками всього 2025 року відомство оцінює в’їзний потік майже в 32,97 млн туристів (-7,23% р/р), а доходи від їх витрат – в 1,536 трлн батів (-4,71%). У топ-10 ринків за кількістю прибуття увійшли Малайзія (4,520,856), Китай (4,473,992), Індія (2,487,319), Росія (1,898,837), Південна Корея (1 555 227), Японія (1 091 227), Велика Британія (1 083 162), США (1 081 929), Тайвань (987 633) і Сінгапур (967 341).
Україна до першої десятки країн – джерел турпотоку до Таїланду за підсумками 2025 року не увійшла. Це означає, що потік з України був нижчим за показник країни на 10-му місці (Сінгапур – близько 967 тис. туристів).
На ринку курортної нерухомості це зазвичай призводить до більш жорсткої конкуренції за покупців і фокусу девелоперів на аудиторії з країн, які формують основний турпотік (в першу чергу Малайзія, Китай, Індія, Росія та інші ринки з топ-10).
Туніс у грудні 2025 року імпортував 6,2 тис. тонн українських висівок і кормового борошна (код ТНЗЕД 2302) на суму $1,1 млн, що становить майже 26% від загального обсягу поставок з України у цей період в натуральному вимірі, повідомило інформаційно-аналітичне агентство ” АПК-Інформ “.
“Це перші поставки даного виду української продукції до Тунісу з початку як маркетингового, так і календарного року. При цьому у 2024 році ця країна не закуповувала вказану українську продукцію”, – розповіли аналітики.
За їхньою інформацією, усього від початку 2025/26 МР (1 липня – 23 грудня) Україна поставила на зовнішні ринки 168,6 тис. тонн висівок і кормового борошна на загальну суму $26,8 млн. Основними покупцями стали Туреччина (111,2 тис. тонн), Сирія (15,6 тис. тонн) та Румунія (9,7 тис. тонн).
“У 2025/26 МР виробництво борошна в Україні може сягнути 1,9 млн тонн (-8,4% до показника 2024/25 МР), що сформує обсяг пшеничних висівок на рівні 530 тис. тонн. При поточних темпах експорту за результатами сезону це дасть змогу сформувати експортний потенціал даного сегменту на рівні 320-330 тис. тонн, що на 8-11% поступиться показнику попереднього МР”, – зазначили в “АПК-Інформ”.
Комунальне підприємство (КП) “Київпастранс” до 1 грудня 2026 року планує закупити 16 нових низькопідлогових міських тролейбусів довжиною понад 11,9 м за очікувану суму 306,344 млн грн, повідомляється на сайті Київської міськдержадміністрації.
“Оновлення рухомого складу потрібне для підвищення безпеки перевезень, стабільної роботи громадського транспорту та скорочення інтервалів руху на маршрутах”, – йдеться у повідомленні.
Необхідна загальна пасажиромісткість – близько 100 осіб, з них 34 місця – сидячі. У салоні має бути передбачено місця для пасажирів із числа маломобільних груп, крісла колісного, дитячого візка та пандус.
Тролейбуси мають бути оснащені системами опалення та кондиціювання повітря, мати тоновані вікна, світлодіодне освітлення, зовнішні й внутрішні інформаційні табло, систему блокування руху при відчинених дверях.
Крім того, транспорт має бути обладнано гучномовною системою оповіщення про маршрут і зупинки, також передбачено місце для встановлення GPS-трекерів для контролю руху та обладнання для автоматизованої оплати проїзду.
Як повідомлялось, у жовтні 2025 року “Київпастранс” скасував закупівлю 40 низькопідлогових тролейбусів за очікувану суму більш ніж 1,008 млрд грн у зв’язку з неможливістю внесення змін до технічних вимог тендерної документації, які призведуть до зміни орієнтовної вартості закупівлі.
Раніше Київ з тієї самої причини скасував оголошену наприкінці серпня 2025 року закупівлю до кінця 2025 року 20 автобусів майже за 83 млн грн.
Крім того, в рамках кредитної угоди з Європейським інвестиційним банком на EUR50 млн Київ влітку 2024 року оголосив закупівлю тролейбусів довжиною 12 м та 18 м без визначення кількості кожної довжини, однак остаточна доля цього тендеру досі невідома.
