Закупівельні ціни на свиней живою вагою наступного тижня (8-14 грудня 2025 року) знизяться і становитимуть 70-71 грн/кг (-5,4%) проти 74-75 грн/кг на поточному тижні, повідомила асоціації “М’ясної галузі”.
Експерти зауважили, що зниження закупівельних цін на свинину відбувається на тлі зростання епізоотичного тиску як в Україні, так і в Європі.
Перший за 30 років спалах АЧС в Іспанії та блокування частини її експортних сертифікатів показали: АЧС перестає бути локальною проблемою і стає континентальною загрозою, здатною впливати на ринкові очікування та регуляторні рішення в усій Європі, підкреслило галузеве об`єднання.
“Для України головним драйвером цінового тиску залишається внутрішня ситуація — зростання кількості спалахів та вимушений продаж поголів’я, що формує надлишкову пропозицію”, – пояснили в асоціації.
Вона навела дані щодо європейських країн і зазначила, що на німецькій біржі VEZG на наступний тиждень ціни на напівтуші кондиційних свиней експерти прогнозують на рівні EUR1,60 за кг (78,75 грн/кг без ПДВ), на напівтуші свиноматок — EUR0,80 за кг (39,38 грн/кг без ПДВ). На польській біржі CennikRolnicze середня ціна на живих свиней — 4,61 злотий/кг (53,48 грн/кг). Діапазон цін на живих свиней: 4,00-5,50 злотих/кг (46,4-63,8 грн/кг).
“Свинина з України могла б зайняти своє місце в глобальному ринку і простимулювати розвиток мʼясної галузі і свинарства України”, – резюмували в галузевій асоціації.
Споживчі пріоритети українців змінилися, з початку повномасштабної війни 47% опитаних скоротили витрати на основні категорії споживання, повідомляє прес-служба Gradus.
При цьому 85% зазначили, що намагаються підтримувати душевну рівновагу, дозволяючи собі приводи для радості та задоволення. Найвиразніше ця тенденція простежується у віковій групі 25-34 роки, тоді як люди 45-55 і 55+ років більше схильні до економії.
Щодо методів скорочення витрат, то 82% уникають зайвого, але не відмовляють собі в речах, які приносять задоволення, 77% намагаються купувати менше речей, але кращої якості, 76% інвестують у здоров’я, 59% готові витрачати на речі, які покращують емоційний стан, і 52% спрямовують кошти на розвиток і досвід (навчання, подорожі).
Найважливішою статтею витрат, на якій не варто економити, українці вважають здоров’я та медичні послуги (70%).
Щодо очікувань від fashion & beauty-брендів – на перше місце українці наразі ставлять якість та довговічність речей (39%), а на останнє – престиж (11%).
Щодо предметів розкоші думки респондентів розділилися. Про стриманість у купівлі таких речей повідомили 32% опитаних. Варіанти відповіді «це надмірність, яка зараз не на часі» і «зовсім не цікавлять предмети розкоші» обрали 22% і 18% відповідно. Водночас 19% опитаних назвали предмети розкоші «складовою нормального життя, яка дає змогу не втрачати себе».
Загалом жінки менш схильні скорочувати витрати на більшість категорій. Про небажання заощаджувати на важливих для себе речах зазначили 61% жінок і 47% чоловіків, а товари, що покращують емоційний стан, продовжують купувати 70% жінок і 50% чоловіків.
Дослідження «Споживчий прагматизм: як війна змінила наше споживання» проведене дослідницькою компанією Gradus у партнерстві з Vogue Ukraine спеціально для конференції Forces Of Fashion 2025, методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Цільова аудиторія: чоловіки та жінки віком 18-60 років із доходом вище середнього, які мешкають у містах України з населенням понад 50 тисяч осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій. Польовий етап тривав 25-27 серпня 2025 року. Розмір вибірки: 600 респондентів.
Україна за підсумками 2024 року наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) в еквіваленті сирої сталі на 10,9% порівняно з 2023 роком – до 4,423 млн тонн із 3,987 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим Worldsteel щорічним збірником, Україна за цей період збільшила видиме споживання сталі у еквіваленті готової продукції на 5,6% порівняно з 2023 роком – до 3,633 млн тонн із 3,439 млн тонн.
При цьому Україна в 2024 році виробила 7,575 млн тонн сталі (у 2023-му – 6,228 млн тонн), обсяг виробництва чавуну минулого року склав 7,090 млн. тонн (6,003 млн тонн), з яких на експорт було поставлено 1,235 млн тонн (1,248 млн тонн).
При цьому споживання сталі на одну особу досягло 117 кг (2023-го – 106 кг/чол.).
У середньому в світі торік видиме споживання сталі (у еквіваленті сирої сталі) на людину становило 228 кг (у 2023-му – 234 кг/чол.), готової продукції – 96 (91) (кг/чол). При цьому світ у 2024 році спожив 1 млрд 750,004 млн тонн сталі, у 2023-му – 1 млрд 777,949 млн тонн.
Україна видобула минулого року 50,584 млн тонн залізної руди (у 2023-му – 27,048 млн тонн), експортувала 35,695 млн тонн (17,749 млн тонн). Експорт металобрухту склав 288 тис. тонн (182 тис. тонн).
У 2024 році Україна експортувала 511 тис. тонн трубної продукції, у 2023 році – 356 тис. тонн, імпортувала – 105 тис. тонн (111 тис. тонн).
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у межах інвестиційної програми-2025 у конвертерному цеху завершив реконструкцію машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1.
Згідно з інформацією підприємства, за підсумками успішної реалізації другого етапу інвестпроєкту оновлено ключове устаткування тягнуче-правильних пристроїв машини.
При цьому уточнюється, що на кожному зі семи струмків МБЛЗ-1 були встановлені нові мотор-редуктори тягнуче-правильного пристрою, на яких водночас було виконане термічне екранування.
“Таким чином сталеплавильники вирішили нагальне питання продовження строків експлуатації мотор-редукторів, які забезпечують стабільний рух тягнуче-правильних пристроїв. Адже до цього устаткування передчасно виходило з ладу через руйнівний вплив високих температур”, – констатується в повідомленні.
Також на всіх верхніх двигунах мотор-редукторів були встановлені і введені в роботу енкодери – пристрої, які, завдяки зворотному зв’язку в управлінні дають змогу контролювати і стабілізувати швидкість руху безперервнолитої заготовки і, таким чином, підвищують точність її різання.
Реалізація другого етапу реконструкції МБЛЗ №1 проходила без додаткових зупинок машини з огляду на виконання завдань з виробництва товарної БЛЗ, зокрема підвищеної якості, для вітчизняних та європейських клієнтів. До заміни устаткування на кожному струмку технічно готувалися заздалегідь, а в період технологічної зупинки проводили оновлення в режимі pit stop.
За підсумками другого етапу реконструкції металурги отримали низку технічних та економічних переваг: продовження в декілька разів строк експлуатації мотор-редукторів клітей; максимальну точність різання заготовки, завдяки чому вдалося зменшити витрати металу. Також завдяки реалізованим технічним рішенням було оптимізовано роботу тягнуче-правильного пристрою, щоб зменшити електроспоживання на верхньому та нижньому мотор-редукторах на 1,2 кВт*годину за стабільного розливання на машині.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
СК «ББС Іншуранс» (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) за січень-вересень 2025 року було зібрано 660,03 млн грн валових премій, що на 64,70% більше ніж за аналогічний період 2024 року, повідомило РА «Експерт-Рейтинг» в інформації про підтвердження рейтингу фінансової стійкості СК на рівні «uaAA» за національною шкалою.
За даними РА, частка страхових премій, що належать перестраховикам, зросла на 44,6%, а їхня частка в структурі валових премій компанії знизилася на 0,23 в.п. і становила 1,63%.
За дев’ять місяців 2025 року компанією було здійснено на 77,75% більше страхових виплат і відшкодувань ніж за дев’ять місяців 2024 року, а рівень виплат зріс на 2,62 п.п. – до 35,67%.
За звітний період власний капітал СК «ББС Іншуранс» зріс на 21,21% – до 196,84 млн грн, а його валові зобов’язання збільшилися на 61,05% і склали 388,29 млн грн. У результаті великих темпів приросту зобов’язань відбулося зниження рівня покриття власним капіталом зобов’язань страховика в аналізованому періоді: на 16,67 п.п. – до 50,69%.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів зріс на 58,62% і становив 382,28 млн грн, а співвідношення між грошовими коштами та зобов’язаннями страховика знизилося на 1,51 п. п. – до 98,45%. Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2025 року високоліквідні активи на 98,45% покривали зобов’язання компанії.
РА також зазначає, що в аналізованому періоді діяльність компанії була прибутковою, так, порівняно з аналогічним періодом 2024 року, операційний прибуток зріс на 38,51% і становив 49,05 млн грн, а чистий прибуток збільшився на 27,13% до 47,63 млн грн.
СК «ББС Іншуранс» працює на українському ринку страхування понад 30 років і представлена в усіх регіонах країни. Має ліцензію на здійснення діяльності страхування за 18 класами.
Аграрії станом на 5 грудня намолотили 53,597 млн тонн зернових та зернобобових культур з 10,55 млн га, що становить 91% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 23,5 млн тонн кукурудзи з 3,44 млн га. Щодо пшениці, то її врожай трохи вищий ніж рік тому – 22,96 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,40 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю дещо менший – 5,42 млн тонн з 1,36 млн га проти торішніх 5,6 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 672,5 тис. тонн з 275,1 тис. га порівняно із 469 тис. тонн з 212,3 тис. га рік тому, а гречки та проса поки значно менший – 82,7 тис. тонн проти 131,7 тис. тонн та 62,1 тис. тонн проти 161,3 тис. тонн відповідно.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 5 грудня сягнув 899,6 тис. тонн із 327,8 тис. га порівняно із 1 млн тонн рік тому.
У Мінекономіки підрахували, що врожай кукурудзи зібрано з 78% виробничих площ, відведених під культуру, проса – з 88%, гречки – 97%, пшениці та ячменю – 98%.
Щодо олійних, то їх врожай станом на 5 грудня становить 17,11 млн тонн. Загалом, соняшнику зібрано з 93% засіяних площ, сої – з 97%. Збір ріпаку завершено, він виявився лише трохи меншим за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн з майже однакових за розміром площ – близько 1,3 млн га.
Сої наразі зібрано 4,75 млн тонн із 2,00 млн га, тоді як соняшнику – 9,04 млн тонн із 4,81 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано на 98% виробничих площ – 10,39 млн тонн із 195 тис. га.
Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн із 57,9 млн тонн у липневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн із 21,0 млн тонн.
НБУ нагадав, що торік врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн із 59,8 млн тонн у 2023 році, а олійних – із 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
