На кінець 2025 року в Іспанії налічувалося 7 500 944 іноземців із дійсними документами на проживання, що на 4,5 % більше, ніж роком раніше. Такі дані опублікував Постійний імміграційний обсерваторій (OPI) при Міністерстві інклюзії, соціального забезпечення та міграції Іспанії.
З цього числа 3 804 191 особа мала реєстраційний сертифікат громадянина ЄС або ЄАВТ, 3 497 284 проживали в країні з дозволом на проживання в загальному міграційному режимі, ще 199 469 осіб перебували в Іспанії за карткою TIE в рамках угоди про Brexit для британців та членів їхніх сімей.
Серед власників реєстраційних сертифікатів ЄС та пов’язаних з ними документів найбільшими групами були громадяни Румунії — 1 136 518 осіб, Італії — 514 054 та Великої Британії — 382 474. Разом ці три національності становили 51% даної категорії іноземців з документами на проживання.
У сегменті іноземців з дозволом на проживання поза режимом ЄС найбільшими національними групами, за даними OPI, були громадяни Марокко, Колумбії та Аргентини. При цьому загальна кількість іноземців у цьому сегменті зросла на 9% за рік, або на 288 253 особи.
Окремо Іспанія оновила статистику щодо українців. За даними OPI, на 31 грудня 2025 року в країні проживали 338 576 громадян України з дійсними документами на проживання. Показник був опублікований у січні 2026 року в спеціальному звіті щодо українських громадян.
Таким чином, Іспанія зберігає один із найбільших у ЄС масивів іноземного населення з легальним статусом проживання, а українці залишаються однією з помітних національних груп у цій структурі.
Уряд Норвегії посилює правила щодо біженців з України: чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть тимчасового захисту в країні; ця зміна набуде чинності найближчим часом, повідомляє портал Relocation.
“З осені 2025 року до Норвегії прибуло занадто багато людей, особливо молодих чоловіків. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Скандинавії, і норвезькі муніципалітети повідомляють про навантаження на систему надання послуг та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження», — зазначила міністр юстиції та з питань надзвичайних ситуацій Астрі Гансен. «Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишилися в Україні, щоб долучитися до оборонної боротьби та підтримувати функціонування українського суспільства», — додала вона.
Зміна в нормативних актах означатиме, що чоловіки віком від 18 до 60 років більше не підпадатимуть під дію механізму тимчасового колективного захисту, за яким надається тимчасовий дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Ті, хто подає заявку на надання притулку, отримають розгляд своєї заявки в звичайному порядку.
Уряд країни передбачає деякі винятки з цього посилення вимог.
“По-перше, вони стосуватимуться лише нових заявників і не впливатимуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Посилення вимог також не стосуватиметься неповнолітніх або чоловіків старше 60 років, чоловіків, які мають документальне підтвердження звільнення від військової служби або явно не здатні її виконувати, або осіб, які евакуюються за програмою medevac. Виняток також робиться для чоловіків, які самостійно піклуються про дітей, що їх супроводжують, або дітей у Норвегії. Це стосується лише батька дитини або іншого близького члена сім’ї», — зазначено в заяві уряду.
Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
Фонд Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I SCSp (Люксембург) може придбати кіпрську компанію Banoran Holdings Limited, якій належать кілька українських компаній проекту з розподіленої енергетики Power One. Згідно з інформацією Антимонопольного комітету України на його сайті, відповідний дозвіл він надав фонду у четвер, 26 березня.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I під управлінням Dragon Capital та Amber Fund Management Limited оголосив про свій перший проєкт в Україні Power One на Конференції з відновлення України в Римі в липні 2025 року (URC2025).
Пізніше компанія Power One підписала кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 22,3 млн євро для будівництва 68 МВт децентралізованої генерації в Закарпатській області. Ця ініціатива також отримала грантове фінансування у розмірі 3 млн євро з EBRD Crisis Response Special Fund, який підтримується урядом Норвегії.
Проєкт передбачає встановлення трьох газопоршневих установок (36,8 ГВА) та трьох систем накопичення енергії (31,5 ГВА) на шести ділянках. Проєкти на трьох ділянках планувалося запустити в листопаді 2025 року, ще на трьох — у квітні 2026 року.
Згідно з інформацією ресурсу YouControl, наразі Banoran Holdings є власником чотирьох ТОВ: «Пауер 1», «Пауер 1 Центр», «Пауер 1 Львів» (усі три — Київ) та «Пауер Форест» (Житомир).
У свою чергу, власником Banoran Holdings є сімейний траст Томаша Фіали — засновника та голови інвестиційної компанії Dragon Capital.
Видача дозволу АМКУ Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I є етапом виконання попередніх домовленостей про передачу проєкту цьому фонду.
Крім того, повідомлялося, що операційним партнером Power One є компанія «Неджен» екс-голови НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького з його колегою Андрієм Немировським.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I має цільовий обсяг 350 млн євро. У січні цього року фонд оголосив про перше закриття на 200 млн євро, в якому взяли участь Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестбанк (ЄІБ), Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку, Swedfund та Impact Fund Denmark.
Керуючий директор, керівник інфраструктурного напрямку в Dragon Capital Євген Баранов на URC2025 у Римі в липні 2025 року повідомив, що Dragon Capital і Amber за останній рік сформували надійний портфель проєктів, які можуть поглинути навіть більше капіталу, ніж планує залучити фонд. У презентації фонду на URC2025 зазначалося, що його стратегія передбачає інвестиції в контрольні пакети акцій або спільне інвестування з однодумцями, із середнім розміром інвестиції від 20 млн євро до 50 млн євро.
У грудні Баранов уточнив, що в першу чергу йдеться про проекти в енергетиці, але також і про транспортну та цифрову інфраструктуру, оскільки війна створила «величезні дефіцити».
«Якщо ми говоримо про проєкти розміром від 30 млн євро до 50–70 млн євро, то це та точка, в якій ми почуваємося найкомфортніше. І з січня-лютого наступного року ми почнемо активніше інвестувати», — повідомив Баранов наприкінці минулого року.
Dragon Capital — одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських та брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних та приватних клієнтів. Компанія заснована у 2000 році в Києві. За словами Фіали, до портфеля інвестицій групи входять майже 50 різних компаній або проєктів нерухомості. З 2015 по 2021 рік компанія інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій, у 2025 році інвестувала майже $100 млн і планує перевищити цей показник у 2026 році.
Як повідомляє Fixygen, тиждень для крипторинку видався нерівним і нервовим. У його середині біткойн зумів повернути позначку $70 тис. на тлі короткострокового поліпшення глобального risk sentiment після новин про паузу в можливій ескалації навколо Ірану, проте до кінця тижня імпульс ослаб, і ринок знову пішов вниз. Станом на 27 березня біткойн торгувався близько $66,2 тис., ефіріум — близько $1 987.
Головним зовнішнім драйвером залишалася геополітика. На початку тижня ринок пожвавився після повідомлень про перенесення ударів США по іранській інфраструктурі: біткойн піднімався вище $70 тис., а в якийсь момент тестував і зону близько $71,7 тис. Але потім цей relief rally почав вичерпуватися, оскільки ринок знову повернувся до базового питання — наскільки стійким є зниження напруженості і чи не повернеться нафта до зростання.
Другий великий фактор тижня — американська регуляторна повістка. Citigroup ще минулого тижня знизила свої 12-місячні цілі щодо біткойна та ефіру, прямо пов’язавши це з пробуксовкою криптозаконодавства в США. Паралельно ринок негативно сприйняв новини щодо компромісу з Clarity Act, де обговорюється заборона дохідності на залишки в стейблкоінах: на цьому тлі сильно просіли акції Circle і Coinbase, а сама тема знову нагадала ринку, що «регуляторний бичачий сценарій» поки що не реалізований.
Технічно тиждень показав, що рівень $70 тис. для біткойна залишається скоріше зоною боротьби, ніж стійкою опорою. Низка ринкових оглядів вказувала, що повернення вище цієї позначки не було підтверджене сильним обсягом, а до кінця тижня увага трейдерів змістилася до великої експірації опціонів на $18,6 млрд. При цьому окремим позитивом виглядало зниження пропозиції BTC на біржах до семирічного мінімуму, що зазвичай трактується як сигнал довгострокового утримання монет, а не негайного продажу.
Для Ethereum тиждень видався слабкішим, ніж для bitcoin. ETH брав участь у відскоку разом з рештою ринку, але тиск на нього залишається сильнішим: Citi окремо відзначав слабку активність користувачів у мережі та скромніший набір потенційних каталізаторів порівняно з BTC. На тлі поточної ціни нижче $2 тис. це робить ether більш чутливим до будь-якого нового погіршення апетиту до ризику.
Якщо підбивати підсумки тижня в логіці FIXYGEN, картина виглядає так: ринок залишається живим, ліквідним і готовим до швидких відскоків, але поки що не має одного сильного власного драйвера. Він продовжує торгуватися як суміш ризикових активів і макро-хеджу, реагуючи не стільки на внутрішні криптоновини, скільки на нафту, долар, ФРС і заголовки з Близького Сходу.
Короткий прогноз від Fixygen на найближчі дні такий. – для bitcoin ключовою зоною залишається діапазон $65-72 тис. Поки ринок тримається вище середини цього коридору, сценарій консолідації зі спробами повторного штурму $70-71 тис. зберігається. Якщо ж геополітика знову погіршиться або долар продовжить зміцнюватися, ринок легко може повернутися до більш жорсткої корекції. Цей висновок — аналітичний, на основі поточних цін, поведінки ринку протягом тижня та зовнішнього новинного фону.
Для Ethereum найближча перспектива виглядає обережніше. Без явного зрушення в регуляторній політиці США та без відновлення більш широкого risk-on настрою ETH, ймовірно, продовжить рухатися слабкіше за bitcoin. У позитивному сценарії ефір здатний швидко повернутися в зону вище $2 тис., але в короткостроковій перспективі він залишається більш вразливим активом, ніж BTC. Це теж аналітичний висновок, що ґрунтується на поточній ціні ETH, тижневій динаміці та оцінці Citi щодо слабшого фундаментального імпульсу для мережі.
Сукупний прибуток великих промислових компаній Китаю в січні-лютому 2026 року зріс на 15,2% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,02 трлн юанів ($147,6 млрд), йдеться у звіті Державного статистичного управління (ДСУ). Великими вважаються промислові підприємства з річним доходом понад 20 млн юанів.
Зростання стало найсильнішим для цього періоду з 2018 року, зазначає Trading Economics.
Прибуток державних компаній за два місяці поточного року збільшився на 5,3%, приватних – підскочив на 37,2%.
Значне підвищення прибутку в січні-лютому було зафіксовано в сегменті виробництва комп’ютерів та комунікаційного обладнання (у 3 рази) і виробництва чорних металів (у 2,5 рази), а також у хімічній галузі (+35,9%).
За підсумками 2025 року прибуток великих промислових підприємств збільшився на 0,6%.
