Кабінет Міністрів запроваджує механізм грошової компенсації до 50 тис. грн для людей з інвалідністю за переобладнання власних автомобілів, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Прийняли на засіданні уряду низку рішень для підтримки людей з інвалідністю. Важливі рішення для забезпечення мобільності. Люди з інвалідністю зможуть отримати компенсацію за переобладнання автомобіля», – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в середу.
За її словами, компенсація поширюється на автомобіль, що перебуває у власності людини – незалежно від того, новий він чи старий.
Зокрема, програма працюватиме таким чином: людина переобладнує автомобіль, вносить відмітку у водійське посвідчення, реєструє зміни та підтверджує витрати документами. Далі заявка на компенсацію подається до територіального відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю, що можна буде зробити особисто або через електронний кабінет на веб-порталі Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності, а також через «Дію». Після чого рішення про виплату приймається за три робочі дні, а кошти будуть зараховані протягом 10 робочих днів після надходження на рахунки Фонду.
Сума виплати відповідатиме фактичним витратам до 50 тис. грн. На наступний рік передбачено фінансування близько 30 млн грн. Раніше подібне рішення ми прийняли для ветеранів”, – написала прем’єр.
Як повідомлялося, в листопаді Кабінет Міністрів прийняв постанову, яка вводить механізм грошової компенсації для ветеранів та ветеранок з інвалідністю за переобладнання власних автомобілів під свої потреби. Програма запрацює з січня 2026 року.
Президент США Дональд Трамп підписав нову президентську прокламацію, яка розширює і посилює обмеження на в’їзд іноземних громадян до країни, довівши кількість держав, що підпадають під повну або часткову заборону, до 39, випливає з тексту документа і роз’яснень Білого дому.
Згідно з прокламацією, повністю зберігаються раніше діючі обмеження на в’їзд громадян 12 країн з «високим рівнем ризику»: Афганістану, М’янми (Бірми), Чаду, Республіки Конго, Екваторіальної Гвінеї, Еритреї, Гаїті, Ірану, Лівії, Сомалі, Судану і Ємену. Для громадян цих держав в’їзд до США в імміграційних і більшості неімміграційних категорій віз призупиняється, за винятком передбачених законом і документом індивідуальних винятків і гуманітарних випадків.
Повна заборона на в’їзд поширюється також на громадян п’яти додаткових країн – Буркіна-Фасо, Малі, Нігеру, Південного Судану та Сирії, а також на осіб, які подорожують за проїзними документами, виданими або завіреними Палестинською адміністрацією. В обґрунтуванні рішення вказуються високі візові «оверстеї» (випадки перевищення дозволеного терміну перебування), проблеми безпеки та недостатня готовність властей цих країн приймати депортованих громадян.
Окремо прокламація переводить Лаос і Сьєрра-Леоне з режиму часткових обмежень в режим фактичної повної заборони: в’їзд громадян цих країн до США як за імміграційними, так і за основними неімміграційними візовими категоріями (B-1/B-2, F, M, J) призупиняється.
Документ одночасно пом’якшує режим для Туркменістану: на тлі «істотного прогресу» у взаємодії з Вашингтоном обмеження на видачу неімміграційних віз громадянам цієї країни знімається, проте заборона на імміграційний в’їзд зберігається.
Крім того, вводяться часткові обмеження для 15 держав – Анголи, Антигуа і Барбуди, Беніну, Кот-д’Івуару, Домініки, Габону, Гамбії, Малаві, Мавританії, Нігерії, Сенегалу, Танзанії, Тонга, Замбії та Зімбабве. Для громадян цих країн в’їзд до США як іммігрантів і як власників віз B-1/B-2, F, M і J буде обмежений, а термін дії інших категорій віз, що видаються консульствами США, передбачається скорочувати «наскільки це допускає законодавство». Підставами називаються високі показники порушень візового режиму, наявність програм «громадянство за інвестиції» без вимоги резидентства і проблеми з поверненням нелегальних мігрантів на батьківщину.
Часткові обмеження зберігаються і для ряду країн, які вже фігурували в попередніх версіях міграційного режиму високого ризику, зокрема для Бурунді, Куби, Того і Венесуели, уточнюється в матеріалах Білого дому.
В адміністрації США підкреслюють, що мета оновленої системи – «підвищити рівень безпеки та міграційного контролю», а також стимулювати іноземні держави до посилення обміну даними, зниження візових порушень і більш активного прийому виселених громадян. Документ передбачає можливість перегляду переліку країн і характеру обмежень за підсумками регулярних оцінок Держдепартаменту і Міністерства внутрішньої безпеки.
За оцінкою спостерігачів, наступним кроком адміністрації Трампа в сфері міграції можуть стати подальше посилення перевірки заявників з країн «групи ризику», розширення практики адресних обмежень за окремими візовими категоріями (включаючи робочі та студентські візи), а також спроби пов’язати пом’якшення режиму з домовленостями в галузі безпеки та співпраці щодо повернення нелегальних мігрантів. При цьому експерти очікують посилення юридичних суперечок навколо нових заходів та їх оскарження у федеральних судах, як це вже відбувалося в попередні роки.
https://expertsclub.eu/tramp-posylyuye-migraczijnu-polityku-chogo-ochikuvaty-dali/
Державний Ощадбанк уклав із підприємствами, що входять до групи компаній “Кернел”, низку кредитних угод на загальну суму $77 млн, що, за даними банку, є найбільшим обсягом кредитування приватного бізнесу серед українських банків у 2025 році.
“Розвиток експортного аграрного потенціалу України є важливим аспектом зміцнення економіки держави, це основний напрям бізнесу “Кернел” і один із пріоритетів для Ощаду”, – наголосив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон у Facebook.
Як повідомив банк у пресрелізі, майже половина обсягу кредитування може бути спрямована на інвестиційні потреби: це невідновлювані кредитні лінії на $36,7 млн строком на сім років.
Зазначається, що кошти також можуть бути використані на оновлення парку агротехніки та обладнання для забезпечення безперебійної обробки сільськогосподарських земель, а також на фінансування та рефінансування капітальних витрат, пов’язаних із реконструкцією зернового терміналу “Трансбалктермінал” (Чорноморськ), пошкодженого внаслідок російської ракетної атаки у 2023 році.
Ще однією особливістю угоди є право позичальника протягом дії договору здійснювати вибірку всього обсягу кредитного ліміту в сумі $77 млн на поповнення обігових коштів за умови зменшення лімітів, наданих на інвестиційне кредитування, вказав банк.
Уточнюється, що поповнення обігових коштів може здійснюватися компаніями групи, зокрема, для закупівлі зерна, добрив, засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів, інших товарів, робіт і послуг.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у 2025 фінансовому році (ФР, липень 2024р – червень 2025 року) отримав $238 млн чистого прибутку, що на 42% більше за 2024ФР. Консолідована виручка “Кернел” у 2025ФР сягнула $4,115 млрд, збільшившись на 15% порівняно з попереднім фінроком.
Боргові зобов’язання компанії на кінець вересня складали $726 млн, у тому числі банківські кредитні лінії – $104,5 млн порівняно із $146,7 млн на початок року.
Як повідомлялося, за жовтень 2025 року кредитний портфель корпоративного сегмента Ощадбанку зріс на 2,6%, або на 26,9 млрд грн – до 970,1 млрд грн. Гривневі кредити бізнесу додали 1,7%, або 11,5 млрд грн, досягнувши 689,7 млрд грн, тим часом валютні збільшилися на 4,2%, або на $267 млн – до $6,68 млрд.
Згідно з даними НБУ, на початок листопада цього року Ощадбанк з загальними активами 456,23 млрд грн був другим за цим показником серед 60 банків.
Внесення змін до Податкового кодексу щодо добровільного медичного страхування та скасування оподаткування за корпоративними договорами накопичувального страхування життя у роботодавців — така мета на наступний рік була заявлена загальними зборами Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ).
Як зазначається в інформації АСБ, учасники об’єднання в 2026 році також планують працювати за такими напрямками: недопущення введення ПДВ для страхових посередників, а також нормування правил роботи для різних видів посередників; впровадження нових обов’язкових договорів страхування, зокрема, страхування професійної відповідальності медиків і медичних установ; страхування професійної відповідальності при процесі проектування і будівництва, і при перевезенні пасажирів залізницею та перевезенні небезпечних вантажів.
Члени Асоціації також вважають за необхідне підвищення кваліфікації та навчання страхових посередників, впровадження професійних стандартів і вдосконалення ринкових відносин між посередниками і клієнтами, та посередниками і страховими компаніями.
Згідно з інформацією, учасники зборів схвалили необхідність впровадження підходів, відображених в Євродирективах в частині дотримання принципів пропорційності та пом’якшення нормативних вимог на час воєнного стану, що відповідає нормам Євродирективи Solvency II.
Окремо було зазначено, що Кабінет міністрів України не використовує всі ресурси, щоб виконати вимоги нового закону «Про страхування» в частині заміни «обов’язкових видів страхування» на договори страхування, обов’язковість яких передбачена законом. Більшість органів виконавчої влади, які повинні були розробити відповідні нормативно-правові акти до 1 липня 2024 року, досі або цього не зробили, або не погодили проекти документів.
Як зазначив генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський, ринку ще дуже далеко до відновлення, глибока аналітика показників, у тому числі з урахуванням інфляції, свідчить про те, що реальний відсоток відновлення ринку в порівнянні з попереднім роком, без урахування ОСАГО, становить 4,2%, а загальні страхові платежі на третину нижчі порівняно з довоєнним станом. Крім того, на ринку спостерігається тренд на зменшення кількості договорів страхування майже за всіма класами страхування – в 1,9 рази за два роки і істотне подорожчання страхових послуг.
Як повідомляється в інформації, в рамках загальних зборів до Асоціації приєдналися дві нові компанії: ПрАТ «Інноваційний страховий капітал» і ТОВ «Сіті Брокерс».
Лоукостер Wizz Air офіційно відновив роботу бази в аеропорту Сучава ім. Штефана чел Маре (Suceava “Ștefan cel Mare” International Airport) на північному сході Румунії, який є найближчим міжнародним аеропортом до України.
Як йдеться в повідомленні авіакомпанії, в Сучаві базуються два літаки Airbus A321neo, а на зимовий сезон 2025/26 року додано понад 130 тис. крісел. З цього тижня Wizz Air запускає сім нових маршрутів із Сучави – до Болоньї, Мілана-Бергамо, Венеції, Карлсруе/Баден-Бадена, Бірмінгема, Ларнаки та Брюсселя-Шарлеруа, а з січня 2026 року збільшить частоту рейсів до Дортмунда до чотирьох разів на тиждень.
З урахуванням нових напрямків Wizz Air тепер пропонує 13 маршрутів із Сучави до шести європейських країн – крім названих міст, виконуються рейси до Відня, Рима, Лондона, Меммінгена та Мілана-Мальпенси.
Українським пасажирам авіакомпанія позиціонує Сучаву як найближчий міжнародний авіавузол: аеропорт знаходиться поруч з кордоном, а з Чернівців до нього курсують численні автобусні рейси, дорога зазвичай займає 2-3 години, іноді – до 1,5 години при мінімальних чергах на пункті пропуску «Порубне-Сирет», вартість квитків починається приблизно від 400 грн.
Розвиток бази в Сучаві, за оцінками галузевих експертів, розширює для жителів України пропозицію дешевих рейсів до країн ЄС на час, поки українські аеропорти залишаються закритими для регулярних польотів через повномасштабну війну.
Державне бюро розслідувань (ДБР) 17 грудня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 1,170 млн грн. Документи на участь у тендері приймаються до 25 грудня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера з бюджетом 104,8 тис. грн, була СК «Гардіан».
