У швейцарському гірськолижному курорті Кран-Монтана (кантон Вале) в ніч на 1 січня сталася велика пожежа в барі Le Constellation під час новорічного святкування. За оновленими даними влади, загинули близько 40 осіб, ще 119 отримали травми, багато хто – важкі опіки.
Як повідомили представники поліції кантону Вале на брифінгу 2 січня, з 119 постраждалих 113 вже офіційно ідентифіковані. Серед них – 71 громадянин Швейцарії, 14 – Франції, 11 – Італії, 4 – Сербії, а також по одному громадянину Боснії і Герцеговини, Бельгії, Люксембургу, Польщі та Португалії. Національність ще 14 постраждалих уточнюється.
Детальний розподіл за громадянством серед загиблих поки офіційно не опублікований – ідентифікація триває. При цьому італійська федерація гольфу повідомила про загибель 16-річного спортсмена Емануеле Галеппіні; Reuters назвав його першим підтвердженим громадянином Італії серед жертв.
Україна, за даними МЗС, поки не отримувала підтверджень про наявність громадян України серед загиблих або постраждалих; посольство України в Швейцарії підтримує контакт з місцевою владою і правоохоронцями.
Розслідування причин пожежі триває; серед версій, які обговорюють ЗМІ з посиланням на слідство, – використання бенгальських вогнів/іскрових свічок під час обслуговування в переповненому закладі.
Як повідомляє Сербський Економіст, міністерство освіти Сербії повідомило про фінансування підготовки навчальних матеріалів для школярів-мігрантів, включаючи переклад і адаптацію матеріалів українською мовою, оскільки мовний бар’єр залишається одним з ключових викликів при інтеграції дітей в систему освіти.
Міністр освіти Деян Вук Станкович зазначив, що через сербську систему освіти послідовно пройшли понад 5,5 тис. учнів-мігрантів та шукачів притулку. За його словами, міністерство продовжує підтримувати школи, де навчаються діти-мігранти: залучаються ментори та зовнішні консультанти, а навчальні матеріали перекладаються на рідні мови учнів – зараз на українську та арабську.
Станкович повідомив, що в рамках цієї роботи для понад 4 тис. вихователів, вчителів, директорів і фахівців супроводу були проведені навчальні заходи, а понад 70 шкіл отримали підтримку через гранти. Також підготовлено понад 3 тис. індивідуальних планів підтримки і проведено понад 10 тис. додаткових занять; серед заходів супроводу згадувалася і видача книг, підручників та шкільного приладдя.
У міністерстві також зазначали, що робота з перекладу матеріалів та підтримки шкіл ведеться за участю міжнародних партнерів. При цьому обсяг витрат, а також тираж надрукованих підручників або перекладених матеріалів українською мовою в публічних повідомленнях міністерства не розкривався.
Оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції запрацювали в Україні з 1 січня 2026 року, їх затверджено законом «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (№3928-ІХ), ухваленого Верховною Радою 22 серпня 2024 року. Закон запроваджує оновлені правила для виробників винограду та виноробної продукції, встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина, а також наближає українську систему до європейських стандартів.
Одним із ключових елементів документу є захист географічних зазначень – класифікація за європейським зразком, згідно з яким впроваджується чіткий поділ вин за походженням на вина із захищеним найменуванням походження (ЗНП) та вина із захищеним географічним зазначенням (ЗГЗ). Встановлено чіткі правила для офіційного визнання та охорони географічних назв, що дає можливість виробникам закріпити за собою регіональні бренди та гарантувати споживачам автентичну якість.
Важливим інструментом для впорядкування галузі буде створення Виноградарсько-виноробного реєстру: держава запроваджує єдину інформаційну систему, де будуть зареєстровані всі ділянки винограду, виробництва винограду та продукти виноградарства. Це гарантуватиме повну простежуваність продукту від лози до полиці магазину.
Крім того, зазначений закон передбачає спрощення умов для малих виноробів, що стимулюватиме розвиток крафтового сегменту та гастротуризму.
Водночас в Україні запроваджуються суворі вимоги до етикетки: чітко регламентується інформація, яка має бути доступна споживачеві, що запобігає фальсифікації вин.
Закон оновлює терміни та класифікацію виноробної продукції, встановлює стандарти якості та вимоги до маркування. Він визначає порядок державного контролю та загальні засади розвитку виноградарсько-виноробної галузі.
У Румунії пенітенціарна установа запустила фактично «оголошення-послугу» для приватних осіб і компаній: ув’язнених можна залучати до господарських і сезонних робіт за тарифом близько 27 леїв за годину, на підставі простого договору про надання послуг.
Серед заявлених робіт – колка дров, ручні земляні роботи, прибирання/обрізка дерев, розчищення ділянок, канав і каналів. У повідомленні також зазначено, що харчування та охорона/супровід забезпечуються установою, а транспорт до місця робіт може надаватися окремо приблизно по 2 лея/км.
Йдеться про Penitenciarul Mioveni (Румунія), про що повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на публікацію установи.
Контекст, який наводиться в матеріалі: на тлі дефіциту робочої сили багато компаній в Румунії залучають працівників з країн поза ЄС. За даними, наведеними з посиланням на дослідження Економічної та соціальної ради (CES), із 136 334 громадян третіх країн з дозволами на роботу (станом на кінець серпня) найбільші групи – вихідці з Непалу та Шрі-Ланки.
Перелік країн, громадяни яких згадані в матеріалі як основні групи працівників з третіх країн: Непал, Шрі-Ланка, Туреччина, Молдова, Індія, Бангладеш, Китай, Сирія, Єгипет, Пакистан.
Населення Євросоюзу при збереженні поточних демографічних трендів буде старіти і після середини десятиліття почне скорочуватися, а при сценарії нульової чистої міграції падіння може стати різким – приблизно до 294 млн осіб до 2100 року, свідчать розрахунки на базі проекцій Eurostat (EUROPOP2023).
Згідно з базовим сценарієм Eurostat, який передбачає подальшу позитивну чисту міграцію, чисельність населення ЄС зросте з 446,7 млн у 2022 році до піку 453,3 млн у 2026 році, після чого буде поступово знижуватися до 419,5 млн до 2100 року (мінус 6,1% до 2022 року).
Разом з тим Eurostat публікує і альтернативні сценарії (чутливі тести), включаючи варіант нульової чистої міграції. У такому сценарії підсумкова чисельність населення ЄС до кінця століття виявляється істотно нижчою – оціночно близько 294 млн осіб, що означає скорочення приблизно на третину від рівнів середини 2020-х років. На ці відмінності вказують також візуалізації, підготовлені на основі даних Eurostat, які цитують регіональні ЗМІ.
Ключовим драйвером зниження чисельності населення є негативний природний приріст. За оцінкою Eurostat, у 2022-2100 рр. в ЄС може народитися близько 291,3 млн осіб при 416,6 млн смертей (чисте скорочення через природний рух – близько 125,3 млн), тоді як кумулятивна чиста міграція в базовому сценарії частково компенсує втрати, додаючи близько 98,1 млн осіб.
На рівні окремих країн розбіжності ще помітніші. У базовому сценарії Eurostat найбільше зниження чисельності населення до 2100 року очікується, зокрема, в Латвії та Литві (більш ніж на третину), а також у Греції. При цьому низка країн, навпаки, демонструють зростання чисельності населення за рахунок міграції, включаючи Люксембург та Ірландію.
Окремо зазначається, що для Хорватії базовий сценарій Eurostat передбачає зниження населення з близько 3,86 млн у 2022 році до близько 2,82 млн у 2100 році, при цьому в сценаріях з більш жорсткими міграційними передумовами підсумкові значення можуть бути нижчими
На тимчасово окупованих територіях України уявлення про ЄС і США формуються не через власний досвід, а через призму російської пропаганди та інформаційної ізоляції. Про це зазначив соціолог, директор дослідницької компанії «Active Group» Олександр Позній під час виступу на Форумі протидії російській пропаганді та дезінформації, що відбувся 17–18 грудня 2025 року в Брюсселі.
Під час свого виступу експерт спирався на результати соціологічних досліджень 2023–2025 років і наголосив, що мешканці тимчасово окупованих територій фактично позбавлені прямої комунікації з Європою та США. У таких умовах сприйняття Заходу формується переважно крізь наративи, нав’язані окупаційною владою. «Для багатьох людей на ТОТ Європа і США – це не партнери чи союзники України, а абстрактні, далекі актори, образ яких майже повністю сформований російськими медіа», – зазначив Олександр Позній.
За словами соціолога, російська пропаганда системно формує два домінантні образи Заходу. Перший – агресивний і ворожий, який нібито “керує Україною”, “провокує війну” та “використовує українців у власних інтересах”. Другий – цинічний і байдужий, який “втомився від України” та готовий пожертвувати її територіями заради стабільності. «Ці наративи суперечать один одному, але чудово співіснують. Вони не про логіку – вони про емоцію і страх», – пояснив Позній.
У результаті в частини населення формується спотворене уявлення про роль ЄС і США, яке не має нічого спільного з реальною політикою підтримки України, але напряму впливає на суспільні настрої та очікування щодо майбутнього. Однією з ключових причин такого сприйняття є повна інформаційна ізоляція. Українські та західні джерела інформації заблоковані або криміналізовані, а будь-які альтернативні точки зору розцінюються як “екстремізм” або “шпигунство”.
«Люди не можуть перевірити інформацію. Вони змушені жити всередині інформаційної бульбашки, де Захід – це образ, а не реальність», – наголосив соціолог. За його словами, навіть ті мешканці ТОТ, які внутрішньо підтримують Україну, часто уникають розмов про Європу чи США, оскільки ці теми вважаються “небезпечними” й можуть викликати підозру з боку окупаційних структур.
Під час форуму в Брюсселі ці спостереження були представлені як серйозний виклик для європейської політики. За словами Познія, сприйняття ЄС і США на окупованих територіях безпосередньо впливатиме на процеси деокупації та реінтеграції в майбутньому. «Якщо люди роками чують, що Європа – це ворог або зрадник, ці уявлення не зникають автоматично після деокупації», – підкреслив він.
Форум протидії російській пропаганді та дезінформації, що відбувся 17–18 грудня 2025 року в Брюсселі на майданчиках European Parliament та European Economic and Social Committee, був присвячений зміцненню когнітивної та інформаційної стійкості Європи в умовах гібридних загроз.
Захід об’єднав представників європейських інституцій, аналітичних центрів, медіа та громадянського суспільства з України й країн ЄС. Його метою було окреслити масштаби й механізми російської пропаганди, показати її руйнівний вплив на суспільну свідомість та обговорити шляхи протидії.
