Ціни на срібло оновили історичні максимуми на тлі посилення попиту на захисні активи та очікувань пом’якшення грошово-кредитної політики в США. За даними Reuters, спотова ціна срібла 12 січня піднімалася до рекордних $86,22 за тройську унцію.
Одночасно ф’ючерси на срібло на американському ринку в ході торгів 13 січня піднімалися вище $89 за унцію, повідомило Investopedia. Ряд галузевих видань відзначав, що на окремих ділянках сесії зростання срібла в моменті досягало близько 5%, що відображає підвищену волатильність металу. Аналітики, опитані Reuters, не виключають подальшого руху котирувань у бік $90 за унцію при збереженні поточного поєднання факторів, що підтримують дорогоцінні метали.
Довідка: аналітичний центр Experts Club раніше випустив відеоаналіз про двадцять найбільших країн – виробників срібла та їх конкуренцію за лідерство в 1971-2024 роках – https://www.youtube.com/shorts/HvKK-YET8vs
Південнокорейські прокурори зажадали призначити колишньому президенту Юн Сок Йолю смертну кару за звинуваченням в організації заколоту у зв’язку з введенням воєнного стану в грудні 2024 року, повідомляють західні ЗМІ.
За даними Reuters, обвинувачення вважає, що дії Юна були неконституційними і підірвали роботу демократичних інститутів. Сам екс-президент відкидає звинувачення. Судове рішення у справі очікується в лютому. У Reuters зазначають, що хоча законодавство Південної Кореї передбачає смертну кару за заколот, в країні діє фактичний мораторій на страти, і остання страта була проведена в 1997 році.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська державна компанія Dongfang Wind Power у рамках ініціативи «Пояс і шлях» підписала контракт вартістю 495 млн євро на поставку 48 вітрогенераторів для проєкту вітроелектростанції потужністю 300 МВт у Сербії, повідомляє Сербський Економіст із посиланням на галузевий китайський портал Seetao.
За даними джерел, Dongfang провела детальні дослідження майданчика й оптимізувала конструкцію турбін з урахуванням сербських стандартів, кліматичних умов і параметрів електромережі. Інвестором і підрядником проєкту виступає China Power Construction Group (PowerChina).
Проєкт, який у публікаціях пов’язують із ВЕС Vetrozelena в районі Панчево (Воєводина), передбачає встановлення турбін одиничною потужністю близько 6,25 МВт. Очікуване вироблення оцінюється приблизно в 750-774 млн кВт-год на рік.
Vetrozelena є найбільшою вітроелектростанцією, що перебуває на стадії будівництва в Сербії, при цьому найбільшим діючим об’єктом вітроенергетики в країні називається Čibuk 1 потужністю 158 МВт.
https://t.me/relocationrs/2099
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки уряду Норвегії запускають програму підтримки сільських громад у прифронтових регіонах із загальним бюджетом $4 млн.
Згідно з публікацією на сайті міністерства, проєктом буде охоплено понад 6 тис. сільських домогосподарств в Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
Розпочати проєкт планується навесні 2026 року. Реєстрацію учасників здійснюватимуть територіальні громади.
“Реалізація цієї програми дасть можливість поєднати оперативну підтримку постраждалих громад із відновленням виробничого потенціалу агросектору в прифронтових регіонах. Важливо, що механізм відбору учасників передбачає залучення місцевих громад, що забезпечить адресність і прозорість надання допомоги”, – наводяться в повідомленні слова заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дениса Башлика.
Як зазначили в Мінекономіки, пріоритетна підтримка надаватиметься найбільш вразливим сім’ям та фермерам, зокрема внутрішньо переміщеним особам та людям, які повернулися додому. Допомога спрямована на забезпечення виробництва продовольства та створення умов для відновлення фермерами прибуткової діяльності, пов’язаної з вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням худоби. Також у Миколаївській області допомагатимуть відновити доступ до сільськогосподарських земель, забруднених вибухонебезпечними предметами.
У межах програми заплановано надання насіння овочевих культур та картоплі для понад 4 тис. сільських домогосподарств. Ще близько 1,9 тис. господарств, що займаються тваринництвом, отримають набори добового молодняку птиці, а також грошову допомогу на корми та ветеринарні послуги. Також передбачено індивідуальну підтримку дрібних фермерів, зареєстрованих у Державному аграрному реєстрі (ДАР), у вигляді теплиць, систем зрошення, засобів зберігання води, ваучерів та технічної допомоги.
Голова офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова зазначила, що поєднання сільськогосподарської підтримки з відновленням доступу до земель дає змогу усувати ключові обмеження для повернення фермерів до повноцінної діяльності.
За словами міністра міжнародного розвитку Норвегії Асмунда Аукруста, війна продовжує підривати агровиробництво, створюючи ризики для продовольчої безпеки, тому його країна підтримує зусилля ООН для допомоги українським фермерам.
Загалом від початку повномасштабної агресії Норвегія через ФАО вже надала близько $14,8 млн на підтримку відновлення сільського господарства та розмінування земель в Україні.
Міжнародна асоціація авіатранспорту з 1 січня 2026 року змінила правила перевезення павербанків і техніки з літієвими батареями на борту літаків.
Оновлення внесені до правил перевезення небезпечних вантажів, до яких асоціація відносить акумуляторні батареї та портативні зарядні пристрої.
“Літій-іонні батареї, що використовуються в більшості сучасних електронних пристроїв, включно зі смартфонами, ноутбуками та іншими гаджети, можуть спричинити вибухи або пожежі, особливо за неправильного поводження. Хоча такі інциденти трапляються рідко, за останній рік кількість літій-іонних батарей, що перевозяться повітряним транспортом, зросла на 25%”, – пояснили в асоціації.
Головне правило перевезення таких пристроїв забороняє їх провезення в багажі, який летить окремо від пасажира.
“Це пов’язано з тим, що пожежа у вантажному відсіку може тривалий час бути непоміченою і поширитися на багаж інших пасажирів”, – зазначають в асоціації.
Крім того, відповідно до нових правил, павербанки не можна заряджати від джерел живлення, розташованих в сидіннях або будь-якому місці в салоні літака протягом усього польоту. Їх також не можна використовувати для зарядки інших пристроїв під час рулювання, зльоту і посадки. Ще одне правило забороняє перевезення зарядних пристроїв в ручній поклажі на верхніх полицях салону: їх можна зберігати під сидінням власника або в кишені спинки крісла, що стоїть попереду.
Багато авіакомпаній світу, включно з російськими, вже заборонили перевезення зарядних пристроїв у здаваному багажі. Гранична потужність зарядних пристроїв, які можна провозити в літаках, становить 160 Вт-год.
Тим часом, минулого тижня сталося загоряння павербанка пасажира на рейсі Asiana Airlines, що прямував із Сеула до Гонконгу. Портативний пристрій загорівся в салоні через дві години після початку польоту. Члени екіпажу використали вогнегасник і змогли загасити пожежу за кілька хвилин. Власник павербанка отримав опіки рук, інші пасажири не постраждали. В авіакомпанії пізніше заявили, що ситуація не вимагала екстреної посадки і літак продовжив політ у штатному режимі.
Згідно з проведеними IATA дослідженнями, 83% авіапасажирів беруть з собою мобільні телефони, 60% – ноутбуки, 44% – пауербанки. При цьому близько 50% пасажирів не знають про заборону провозити павербанки в здаваному багажі.
Міністерство сільського господарства США (USDA) зменшило прогноз експорту пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР) з 14,5 млн тонн до 14 млн тонн (-0,5 млн тонн або 3,4%) з огляду на збільшення внутрішнього споживання з 7,6 млн тонн до 8,1 млн тонн (+0,5 млн тонн або 6,6%), прогноз щодо кукурудзи залишило без змін.
Глобальний прогноз щодо пшениці на 2025/26 рік передбачає збільшення поставок, споживання, торгівлі та кінцевих запасів. (…) Світове споживання зросло на 0,9 млн тонн – до 823,9 млн тонн, головним чином завдяки зростанню використання в Росії, Україні та Марокко, – йдеться у грудневому звіті USDA.
Мінсільгосп США не змінив оцінку врожаю пшениці в Україні — 23 млн тонн, експорт буде на рівні 14 млн тонн (-0,5 млн тонн), кінцеві запаси — 1,93 млн тонн. При цьому зазначається, що внутрішнє споживання зросте до 8,1 млн тонн (+0,5 млн тонн або 6,6%).
Аналітики USDA залишили без змін прогноз врожаю кукурудзи в Україні в 2025/26 МР — 29 млн тонн, експорту — 23 млн тонн, кінцеві запаси — 0,85 млн тонн.
Прогноз світового виробництва пшениці в 2025/26 МР Мінсільгосп США збільшив до 842,17 млн тонн (+4,36 млн тонн), світового експорту — 219,76 млн тонн (+1,05 млн тонн), кінцевих запасів – 278,25 млн тонн (+3,38 млн тонн).
Прогноз світового виробництва кукурудзи в 2025/26 МР USDA підвищив до 1 296,01 млн тонн (+13 млн тонн), експорту — до 205,1 млн тонн (+0,01 млн тонн), кінцевих запасів — до 290,91 млн тонн (+11,76 млн тонн).
