В Києві презентували першу сирну мапу України як унікальний аналітичний інструмент, що системно відображає сучасний стан українського сироваріння, а також друкований путівник визнаними сирами вітчизняного виробництва 2021-2025 років, повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцький.
“На мапі зібрано 65 сирів із різних регіонів України, відзначених на національних та міжнародних конкурсах. Це не просто візуалізація – це зафіксований шлях розвитку української сирної галузі за останні роки”, – написав він у Facebook.
За його інформацією, сирна мапа демонструє регіональне різноманіття українських сирів, підтверджує конкурентну якість вітчизняних виробників, формує цілісний образ України як сирної країни на міжнародній арені, стає орієнтиром для ритейлу, HoReCa, медіа та споживачів.
“Українські сири сьогодні впізнавані на міжнародних конкурсах – це вже стала тенденція, а не поодинокі успіхи. Наші виробники демонструють якість, яка конкурує на світовому рівні. Важливо, що такі проєкти як сирна мапа допомагають системно формувати імідж України як сирної країни”, – наголосив заступник міністра.
Заразом він подякував командам ProCheese, Ardis Group та партнерам за роботу, яка зміцнює агропродовольчий сектор і додає ще один важливий елемент до бренду України.
Компанія Elementum Energy, дочірня компанія VR Capital Group, що працює в сфері відновлюваної енергетики, планує до кінця 2026 року запустити в роботу ВЕС 60 МВт «Дунай» на півдні Одеської області, повідомила керуючий директор Elementum Energy і член правління Української вітроенергетичної асоціації Ольга Рибачук.
“Вже почали будувати, активували контракт на турбіни з компанією Vestas. Вони вже виготовляються, всі дозволи є, майданчик добудовується. Сподіваємося, наприкінці 2026 року ВЕС буде підключена до мережі«, – сказала Рибачук на підсумковій пресконференції УВЕА в агентстві »Інтерфакс-Україна” 19 грудня.
Крім того, за її словами, компанія вже дійшла до фінальної стадії девелопменту проекту ВЕС 200 МВт у західній частині України.
«Цей проект має бути готовий до початку будівництва в першому кварталі наступного року. Ми дуже активно розглядаємо початок його будівництва в другому кварталі 2026 року», – зазначила Рибачук.
При цьому вона звернула увагу на необхідність законодавчого врегулювання в одному з питань приєднання нової генерації до підстанцій НЕК «Укренерго», а саме надання можливості інвесторам самим будувати необхідні об’єкти для такого приєднання.
«Будівництво та реконструкція підстанцій »Укренерго” для приєднання – це надзвичайно довгий процес, 2-3 роки, який не може собі дозволити жоден проект. Якщо ми зможемо самостійно відповідати перед НЕК за організацію будівельного процесу, проведення власних тендерів, вибір підрядників, то тоді цей проект вкладається в терміни будівництва 1,5-2 роки. Це і енергосистемі потрібно, і з точки зору ресурсів та економічних ефектів дуже підходить”, – пояснила керуючий директор Elementum Energy.
Вона підкреслила, що внесення відповідної поправки до законодавства – критичне питання.
«Ми дуже сподіваємося, що вже в 2028 році ВЕС 200 МВт буде живити енергосистему України», – підкреслила Рибачук.
Що стосується виробника турбін, то, за її словами, компанія швидше за все буде вибирати його між компаніями Vestas і Nordex.
“Крім того, ми працюємо з групою Світового банку, IFC, яка дуже зацікавлена у фінансуванні проектів Elementum, підтримує нас у розвитку проектів під продаж на відкритому ринку, без форм державної підтримки. Інвестиції в цей проект великі, понад EUR300 млн. Згодна, його не можна робити без фінансових партнерів. І, на наше щастя, у нас є дуже потужний фінансовий партнер”, – зазначила топ-менеджер Elementum Energy.
Рибачук також зазначила, що в планах компанії – реалізація пілотного проекту установки зберігання енергії (УЗЕ) 10 МВт і ємністю 20 МВт*год, яку вона хоче зібрати біля однієї зі своїх ВЕС для тестування спільної роботи генерації та УЗЕ.
«Плануємо, що до середини 2026 року побачимо нашу УЗЕ в експлуатації. Коли ми починали цей проект, розраховували на свої кошти, але незабаром приєднався Світовий банк з грантом», – сказала вона.
Обрана компанією операційна модель ВЕС+УЗЕ не передбачає надання допоміжних послуг оператору системи передачі, а полягає в тому, щоб працювати в режимах перенесення енергії в часі, працювати з небалансами і з обмеженнями.
«В принципі, системи накопичення повинні стати невід’ємним елементом всіх нових вітро- і сонячних проектів, тому що вони дозволяють мінімізувати специфічний компонент відновлюваних джерел – небаланси», – вважає топ-менеджер.
При цьому Рибачук акцентувала на тому, що оператор системи передачі та оператори системи розподілу обмежують виробників з ВДЕ в певні години на 30-40% встановленої потужності.
«Я думаю, що ми не можемо собі цього дозволити, не можемо втрачати мегавати в обмеженнях», – заявила вона, зазначивши, що врегулювання питань діяльності УЗЕ теж буде пріоритетом у 2026 році для УВЕА.
За її словами, УЗЕ вже доставлена на місце, а її збір і підключення почнеться ще цього року.
Як повідомлялося, на цій же прес-конференції голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков зазначав, що з початку 2025 року в Україні побудовано 324 МВт нових потужностей вітроелектростанцій, тоді як за два попередні роки – між 2022 роком і першим кварталом 2025 року – було введено 248 МВт нових ВЕС.
Також в країні налічується 534 МВт загальної встановленої потужності систем накопичення енергії (СНЕ, BESS).
Elementum Energy – міжнародний інвестор у секторі відновлюваної енергетики України. Компанія управляє портфелем СЕС і ВЕС загальною потужністю 636 МВт і продовжує розробку нових проєктів у сфері вітрової енергетики та систем накопичення енергії.
На початку грудня 2024 року Elementum Energy заявила, що придбала проект 200 МВт вітроенергетичних потужностей на заході України і має намір підготувати його до будівництва в кінці 2025 року.
Найбільша мережа в Україні UKRNAFTA відкриває п’ять оновлених автозаправних комплексів на Київщині, Тернопільщині та Волині.
З нагоди відкриття усі клієнти, що відвідають модернізовані АЗК з 5 по 7 грудня 2025 року отримають смачні бонуси:
• -50% на хот-доги або гарячі напої;
• Пончик для дітей всього за 0,50 грн;
• Подарункові сертифікати -50% на хот-доги або гарячі напої, якими можна скористатись з 08.12.2025 по 08.01.2026.
Також цілий місяць – з 05.12.2025 по 05.01.2026 – на всіх, хто заправлятиметься на оновлених комплексах, чекають додаткові знижки, що діють при заправці від 20 літрів з мобільним застосунком UKRNAFTA:
• 3 грн/л на бензин та ДП;
• 1 грн/л на LPG.
Адреси оновлених АЗК:
• Тернопільська обл., с. Підзамочок, вул. Тернопільська, 86;
• Тернопільська обл., с. Дружба, вул. Лесі Українки, 1-А;
• Київська обл., с. Ставище, вул. Сергія Цимбала, 3-Д;
• Київська обл., м. Тараща, вул. Білоцерківська, 63-В;
• Волинська обл., с. Зміїнець, вул. Луцька, 2-В.
Також їх можна знайти на карті в застосунку UKRNAFTA.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у січні-листопаді 2025 року експортувала 118,62 тис. тонн яєць у шкарлупі, що на 66,6% більше ніж за аналогічний період 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі експорт яєць зріс у 2,7 раза, до $183,37 млн проти $67,14 млн рік тому.
До трійки найбільших покупців українських яєць увійшли Іспанія, на яку припало 17,9% експортованих обсягів цієї продукції, або $32,76 млн у грошовому еквіваленті, Великобританія – 14% та $25,69 млн відповідно, Чехія – 11,6% та $21,19 млн. Торік у закупівлі українських яєць лідирували Ізраїль, на який припало 14,8% експорту на $9,91 млн, Польща – 11,9% на $8 млн та Італія – 11,1% на $7,46 млн.
Імпорт Україною яєць за звітний період зріс на 18,4% до 9,53 тис. тонн, відтак у грошовому еквіваленті він приніс $54,36 млн, що на 48,3% більше проти аналогічного періоду минулого року.
Лідерами із поставок яєць в Україну за звітний період 2025 року, як і в 2024-му році, були Нідерланди (41,4% і 46,3% імпортованих обсягів відповідно), Чехія (28,9% і 24,2%) і Німеччина (13,9% і 18,5%).
Експорт яєць без шкарлупи за 11 місяців цього року скоротився на 5,3% до 6,64 тис. тонн, тоді як грошові надходження за його реалізацію порівняно з аналогічним періодом 2024 року зросли на 26,5%, до $38,54 млн. Основними покупцями вітчизняного яєчного продукту стали Італія (32,5%), Польща і (29%) і Данія (16,8%).
Імпорт цього продукту у січні-листопаді 2025 року становив 58 тонн проти 105 тонн рік тому. У числі постачальників яєць без шкарлупи у поточному році були Франція (80,7%), Швеція (18,8%) і Польща (0,6%), у 2024 році – Франція (85,2%), Швеція (10,9%) та Австрія (3,7%).
Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Україна у січні-листопаді 2025 року імпортувала 44,18 тис. тонн кави і 10,21 тис. тонн чаю, що на 0,6% і 13,3% відповідно менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому виразі імпорт кави зріс на 39,2% – до $352,18 млн проти $252,97 млн за аналогічний період роком раніше.
Основними постачальниками кави в Україну за 11 місяців поточного року стали Польща, на частку якої припало 15,5% імпорту, що у грошовому еквіваленті становило $54,67 млн, Німеччина – 13,1% і $46,24 млн, Італія – 11,9% і $41,86 млн.
Роком раніше трійка постачальників кави в Україну за відповідний період була незмінною, хіба що змінилася їхня частка у постачанні: Польща (16,2%, на $41,07 млн), Італія (15,3%, на $38,63 млн) і Німеччина (13,1%, на $33,09 млн).
Імпорт чаю упродовж січня-листопада 2025 року в грошовому виразі скоротився на 11,9% – до $38,92 млн проти минулорічних $44,19 млн.
При цьому трійка ключових постачальників чаю в Україну за 11 місяців поточного року залишилася незмінною: Шрі-Ланка (30,3% на $11,8 млн), Кенія (17,6% на $6,86 млн) і Китай (12,5% на $4,85). Торік на частку цих країн припадало 31,6%, 20,1% і 10,8%, поставки чаю в Україну принесли їм $13,96 млн, $8,87 млн і $4,791 млн відповідно.
