Як повідомляє Сербський Економіст, у Румунії підтверджено два випадки лепри (хвороби Хансена) — перші в країні за більш ніж 40 років, повідомили власті. Захворювання діагностували у двох масажисток у спа-центрі в місті Клуж на північному заході країни. Обидві пацієнтки — громадянки Індонезії 21 і 25 років; ще двох осіб перевіряють.
Міністр охорони здоров’я Александру Рогобете заявив, що відвідувачам спа-центру не варто панікувати, оскільки для передачі інфекції зазвичай потрібен тривалий контакт. За його словами, одна з пацієнток нещодавно повернулася з Азії, де провела близько місяця з матір’ю, яка на той момент перебувала в лікарні з тим же захворюванням. На час епідрозслідування влада призупинила роботу спа-центру.
За інформацією румунської сторони, останній підтверджений випадок лепри в країні фіксували 44 роки тому (тобто на початку 1980-х).
Важливе уточнення: мова йде саме про «перші випадки в Румунії за 40+ років», а не про «перші в Європі» — в медіа іноді люблять спрощувати заголовки.
Що це означає для туристів і системи охорони здоров’я?
Ризик для клієнтів спа, за оцінкою влади, невисокий: лепра передається, як правило, при тривалому тісному контакті з нелікованим хворим; випадкові контакти не вважаються типовим шляхом передачі.
Довгий інкубаційний період робить ймовірним сценарій «зараження відбулося не в Румунії»: симптоми можуть з’являтися через роки, іноді — до 20 років після контакту.
Закриття закладу і тестування контактів — стандартний захід для рідкісних імпортованих інфекцій: навіть при низькій заразності важливо швидко виявити коло тісних контактів (в т.ч. колег) і виключити подальшу передачу.
Інформаційний ризик (страхи/стигма) може бути вищим за медичний: лепра історично сильно стигматизувалася, хоча сьогодні вона виліковна і при своєчасній терапії зазвичай не призводить до інвалідності.
Що таке лепра (проказа, хвороба Хансена):
Збудник: бактерія Mycobacterium leprae. Хвороба частіше вражає шкіру і периферичні нерви.
Передача: переважно через краплі з носа/рота при тісному і частому контакті з нелікованою людиною. Не поширюється через звичайні побутові контакти (рукостискання, обійми, спільне харчування, сидіння поруч).
Інкубаційний період: в середньому близько 5 років, але симптоми можуть проявитися і значно пізніше — до 20 років.
Лікування: лепра виліковна схемою багатокомпонентної терапії (MDT); після початку лікування пацієнт, як правило, перестає бути джерелом інфекції.
Учасники панелі «Security Perspectives for 2026: Possible Developments» в межах форуму з відбудови України в Бухаресті дійшли висновку, що 2026 рік формується як потенційна точка стратегічного перелому для євроатлантичної безпеки на тлі триваючої війни в Україні, уразливості трансатлантичних зв’язків і зростаючого тиску на ЄС щодо посилення власної оборонної спроможності та стратегічної автономії.
Дискусію модерував журналіст телеканалу Antena 3 CNN Радু Тудор. У панелі взяли участь державний секретар Міністерства національної оборони Румунії Сорін Молдован, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС Вадим Галайчук, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, старший науковий співробітник Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланґе та виконавчий директор фонду Kazankai, почесний професор Університету Шідзуока (Японія) Шіґео Мутсушіка.
За словами доповідачів, безпекове середовище Європи у 2026 році визначатиметься поєднанням кількох чинників: тривалим повномасштабним вторгненням РФ в Україну, фрагментацією трансатлантичної єдності та зростанням конкуренції між великими державами, включно з використанням гібридних інструментів. На цьому тлі Європа, на їхню думку, має відігравати «більш зрілу стратегічну роль» – не лише в оборонній сфері, а й у промисловій та енергетичній політиці.
«Європейські держави не можуть більше сприймати безпеку як даність – потрібні власні потужності, які доповнюватимуть, а не замінюватимуть трансатлантичне партнерство», – зазначив Ланґе.
Окрему увагу учасники приділили стабільності Чорноморського регіону та стійкості східного флангу НАТО, які були названі ключовими опорами європейської безпекової архітектури. Було підкреслено, що збереження й посилення підтримки України – військової, економічної та політичної – залишатиметься вирішальним фактором стримування РФ і запобігання подальшій дестабілізації суміжних регіонів. У цьому контексті особливо відзначалися ризики, пов’язані з гібридними загрозами – кібератаками, диверсіями проти критичної інфраструктури, інформаційними операціями.
За підсумками дискусії панель дійшла висновку, що структурні зміни безпекового середовища потребують глибшої координації між європейськими державами, прискорених інвестицій у критично важливі спроможності та адаптації оборонних доктрин до нових операційних реалій. Продовження підтримки України, активне використання західних економічних і правових інструментів – включно з можливим залученням заморожених російських активів – а також зміцнення трансатлантичного партнерства були названі необхідними передумовами збереження регіональної стабільності й формування сталого європейського безпекового порядку.
Україна зберігає стабільні темпи експорту ріпаку і станом на 8 грудня відвантажила 52 тис. тонн, тоді як у листопаді показник становив майже 158 тис. тонн, у грудні експорт залишиться в межах 105–150 тис. тонн, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт ріпаку тримається на стабільних рівнях. Почали повертатися сплачені мита, і ліквідність поступово розвертається в бік експортерів”, — зазначили аналітики.
За їхніми даними, на європейському ринку ріпак уже близько двох місяців торгується у вузькому діапазоні EUR477–480 за тонну. Є цінові коливання на 2–3%, але реальної динаміки немає. Проте культура може піти вгору, зауважують аналітики і додають, що ключовим драйвером зараз є соя: у разі її зростання ріпак також може подорожчати до EUR500–510 за тонну.
За їхнім спостереженнями, на внутрішньому ринку ситуація схожа: умовна ціна тримається на рівні $550–560 за тонну, індикативи переробних підприємств — 24–24,5 тис. грн/тонна.
“Ринок загалом стабільний. Є поодинокі випадки вищих цін, але вони індивідуальні. Деякі заводи пришвидшують закупівлі через дефіцит інших культур, зокрема соняшнику, тож можливий невеликий підйом”, — підкреслили експерти.
Вони нагадали, що незабаром активізується форвардна торгівля ріпаком врожаю 2026 року.
“Перші індикативи на ріпак нового врожаю озвучують від $430–435 за тонну CPT порт на поставку незначних партій в липні–серпні. Найкращий період для форвардної фіксації традиційно — січень–березень. Ризиків щодо нового врожаю наразі не видно, але укладати контракти на великі обсяги ще зарано”, — порекомендували в “Пуск”.
Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Український агросектор стоїть перед необхідністю імплементації норм ЄС, які можуть коштувати галузі до 2,5 млрд євро щорічно, водночас це відкриває стратегічні можливості для інтеграції та посилення ролі України в глобальній продовольчій безпеці, заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.
“Проведені розрахунки свідчать, що впровадження європейських екостандартів обійдеться українському агросектору приблизно в EUR2,5 млрд на рік, що становить EUR70-150 додаткових витрат на гектар. Ці стандарти ми повинні прийняти в законодавство. І при цьому ніхто навіть не говорить про те, щоб надати Україні дотації«, – процитувала прес-служба асоціації його виступ на конференції »Ведення агробізнесу в Україні”.
Він додав, що зараз екологічні норми перебувають під тиском і в самій Європі.
«Потрібно розуміти, ці норми ще не факт, що залишаться в самому ЄС. Європейські фермери теж під великим тиском, і їх зелений курс постійно змінюється», – зазначив Дикун.
Після об’єднання Україна і Європа разом будуть найбільшим виробником продовольства в світі.
“Ми єдина країна, яка вступить до ЄС із сільським господарством кращим, ніж у будь-якій країні Євросоюзу – ми приходимо з високим рівнем. Але повинні об’єднатися з Європою не з «просячою рукою», а як рівний партнер, який разом з ЄС стане найбільшим виробником продовольства в світі. Це потрібно відпрацьовувати професійно”, – резюмував голова ВАС.
