У матеріалах TasteAtlas, присвячених списку 100 Best Rated Pastries in the World, згадується українська традиційна випічка verhuny (вергуни).
До десятки лідерів, за версією TasteAtlas, увійшли:
1. Trigona panoramatos (Греція)
2. Pastel de Belém (Португалія)
3. Pastel de nata (Португалія)
4. Antakya künefesi (Туреччина)
5. Empanadas Tucumanas (Аргентина)
6. Fıstıklı sarma (Туреччина)
7. Gaziantep baklavası (Туреччина)
8. Pazarske mantije (Сербія)
9. Bougatsa (Греція)
10. Sirnica (Боснія і Герцеговина)
TasteAtlas підкреслює, що рейтинг формується на основі оцінок користувачів і застосовує фільтрацію для «реальних» голосів (на сторінці рейтингу також наводяться сумарні показники за кількістю оцінок і «legitimate ratings»).
У Франції з 1 січня 2026 року набули чинності нові вимоги для низки процедур, пов’язаних з багаторічними посвідками на проживання, 10-річною карткою резидента та отриманням громадянства: підвищено мовні пороги та введено обов’язковий громадянський іспит.
Згідно з роз’ясненнями французьких держресурсів, для першої багаторічної карти перебування (carte de séjour pluriannuelle) тепер потрібне підтвердження французької мови на рівні не нижче A2, а для першої 10-річної карти резидента – не нижче B1 (зокрема, для заявників молодше 65 років за категоріями, що підпадають під правило).
Для процедур доступу до французького громадянства з 1 січня 2026 року передбачено підвищення мовних вимог до рівня B2, випливає з інформації МВС Франції.
Крім того, з 1 січня 2026 року успішне складання громадянського іспиту стало обов’язковим для отримання натуралізації, а також для першої подачі на багаторічну ВНЖ або карту резидента для громадян країн, що не входять до ЄС. Іспит триває до 45 хвилин, включає 40 питань з множинним вибором і вважається складеним при результаті не нижче 80% (не менше 32 правильних відповідей).
Service-Public уточнює, що іспит не потрібний при продовженні багаторічної карти або карти резидента, а також не застосовується, зокрема, до одержувачів міжнародного захисту.
Акціонерне товариство «Київгаз» 9 січня оголосило про намір укласти з СК «Гардіан» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, цінова пропозиція компанії становила 1,041 млн грн проти очікуваної вартості закупівлі послуг – 1,088 млн грн.
Компанія була єдиним учасником тендера.
Середня премія за договорами обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у січні-грудні 2025 року (наростаючий підсумок) становила 3,163 тис. грн, що в 2,32 раза більше, ніж за аналогічний період рік тому (1,362 тис. грн.), повідомило Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ).
Також зазначається, що середній збиток за 12 місяців цього року збільшився на 33%, до 45,050 тис. грн проти 33,849 тис. грн за 12 міс. 2024 року.
Середня виплата за шкоду, заподіяну майну внаслідок ДТП, становила 58,048 тис. грн (+35,9%), за «європротоколом» – 29,478 тис. грн (+56,9%), а за заподіяну здоров’ю шкоду – 60,977 тис. грн (+11%).
МТСБУ повідомляє, що страхові компанії в січні-грудні 2025 року збільшили збір страхових платежів за полісами ОСЦПВ у 2,14 раза – до 23,642 млрд грн, і виплатили 6,802 млрд грн (+41,4%).
МТСБУ є єдиним в Україні об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Членами Бюро є 26 страхових компаній.
На складах ДП “Ліси України” з огляду на ситуацію з енергетикою в Україні накопичено понад 220 тис. куб. м дров, яких вистачить для забезпечення соцсфери, населення і військових, повідомила пресслужба держпідприємства в Telegram.
“Надскладна ситуація в енергетиці. Маємо величезну надію, що українські міста витримають. Але готуємось до будь-якого сценарію. (…) Заготівля триває безперервно, не зважаючи на вкрай ускладнену логістику склади постійно поповнюються”, – наголосило держпідприємство.
За інформацією “Лісів України”, попри тривалі відключення електроенергії, значного збільшення попиту на дрова не спостерігається. З початку 2026 року по всій країні лісовими господарствами їх реалізовано лише 15 тис. куб. м.
Держпідприємство підкреслило, що вважає для себе не менш пріоритетними поставки палива для ЗСУ, які також виконуються в повному обсязі відповідно до умов контрактів. За потреби лісники готові збільшити поставки.
“Ліси України” запевнили, що залишать ціни на соціальні дрова до кінця опалювального сезону незмінними, і порадили домогосподарствам починати думати про наступний сезон та завчасно поповнювати запаси.
Імпорт товарів до України за січень-грудень 2025 року в грошовому еквіваленті склав $84,8 млрд, тоді як у попередньому році цей показник був менший на 20% і склав $70,7 млрд, свідчать дані в повідомленні пресслужби Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з публікацією, експорт товарів, навпаки, зменшився – з $41,6 млрд у 2024 році до $40,3 млрд у 2025 році.
“Оподаткований імпорт склав $64,3 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-грудні 2025 року склало $0,52/кг”, – зазначили в ДМС, звітуючи про товарообіг у 2025 році.
Протягом 2025 року ТОП-3 країн, з яких найбільше імпортували товарів до України, залишився майже незмінним: Китай – $19,2 млрд, Польща – $7,9 млрд і Німеччина – $6,6 млрд.
Експортували з України протягом року найбільше до Польщі – на $5 млрд, Туреччини – на $2,7 млрд, а також Німеччини – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених у 2025 році товарів серед категорій найбільшу частку склали машини, устаткування та транспорт – $34,1 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 207,8 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $12,5 млрд (до бюджету сплачено 97,8 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $10,5 млрд (сплачено 214,8 млрд грн, або 30% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів, як і минулого року, увійшли продтовари – $22,5 млрд, метали та вироби з них – $4,7 млрд, машини, устаткування та транспорт – $3,6 млрд
В ДМС додали, що за січень-грудень 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,53 млрд грн, що значно більше, ніж у 2024 році, коли до бюджету надійшло 311,3 млн грн.
