Як повідомляє Сербський Економіст, знаковий для чорногорського туризму острів-готель Светі-Стефан біля Будви може відновити роботу до 1 травня 2026 року після багаторічного простою, оскільки уряд Чорногорії та орендар комплексу Adriatic Properties близькі до укладення угоди про його повторне відкриття.
Згідно з проектом домовленостей, діючі контракти з орендарем і Aman Resorts зберігаються, сторони відмовляються від претензій за арбітражними провадженнями, а витрати в Лондоні кожна з них несе самостійно, за винятком зобов’язання Adriatic Properties компенсувати Sveti Stefan Hotels близько 50,8 тис. фунтів стерлінгів, раніше сплачених до арбітражного суду.
Ключовим елементом проекту є зобов’язання орендаря і Aman підготувати комплекс до відкриття не пізніше травня 2026 року, при цьому термін оренди продовжується ще на чотири роки в компенсацію періоду простою і втраченого виторгу.
Окремим блоком передбачені зобов’язання щодо роботи з місцевою громадою: пріоритетне працевлаштування жителів Будви і Паштровичів, закупівля продукції у місцевих виробників, регулярні ярмарки локальних товарів, освітні та стипендіальні програми для молоді, а також цілорічні тури по регіону. Контроль за виконанням цих пунктів повинен взяти на себе новий консультативний орган, умовно названий «Рада Банкада», який буде щорічно звітувати перед урядом. Його можуть очолити сербський тенісист Новак Джокович, що, за оцінкою джерел Vijesti, додасть проекту додаткової публічності та довіри.
За інформацією ЗМІ, Джокович з початку 2025 року виступає неформальним посередником між урядом Чорногорії, Aman Resorts і Adriatic Properties у суперечці навколо Светі-Стефана і обговорює можливість участі в проекті вже в якості інвестора і представника готельної мережі Aman.
Комплекс Светі-Стефан, що включає однойменний острів-готель, віллу Мілочер і прилеглі пляжі, закритий з 2021 року на тлі конфлікту між державою і орендарем з приводу режиму доступу до пляжів і забезпечення приватності гостей.
Светі-Стефан – історичне укріплене селище-острів біля узбережжя Адріатики в декількох кілометрах від Будви, перетворене в середині XX століття на елітний курорт, де в різні роки відпочивали європейські монархи, світові політики і голлівудські актори. У 2007 році уряд Чорногорії уклав 30-річний договір оренди комплексу «Светі-Стефан – Мілочер» з компанією Adriatic Properties, пов’язаною з грецьким бізнесменом Петросом Статісом, а оперативне управління було передано сінгапурському люксовому оператору Aman Resorts; у 2015 році термін оренди був продовжений до 2049 року при зниженні щорічної орендної плати приблизно до 1,1 млн євро.
https://t.me/relocationrs/1886
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія вдруге поспіль вийшла на одне з лідируючих місць серед іноземних інвесторів в економіку Чорногорії і за підсумками січня-серпня 2025 року посіла друге місце за обсягом прямих інвестицій, поступившись тільки Туреччині.
Згідно з попередніми даними Центрального банку Чорногорії, загальний приплив іноземних прямих інвестицій (FDI) за вісім місяців 2025 року склав 595,58 млн євро, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чистий приплив інвестицій досяг 314,39 млн євро, знизившись на 4,75% рік до року.
З них 376,83 млн євро (63,3% загального припливу) припали на часткові вкладення, переважно в нерухомість (близько 308,9 млн євро, +8,4%), тоді як інвестиції в компанії та банки скоротилися і склали менше 68 млн євро. Близько 197,1 млн євро (33,1%) припало на міжкомпанійський борг.
За структурою по країнах лідером стала Туреччина – 92,2 млн євро, з яких більше половини припадає на внутрішньогруповий борг, близько 35,5 млн євро – на купівлю нерухомості. На другому місці Сербія з 91,84 млн євро, при цьому близько 60,9 млн євро сербські інвестори вклали саме в об’єкти нерухомості в Чорногорії. Далі йдуть Німеччина (43,5 млн євро), США (41,6 млн євро) і Кіпр (близько 40 млн євро).
Об’єднані Арабські Емірати інвестували близько 30,7 млн євро, приблизно порівну розподіливши кошти між нерухомістю та міжкомпанійським фінансуванням.
Росія, яка раніше входила до числа найбільших інвесторів Чорногорії, опустилася на сьому позицію.
За обсягом прямих інвестицій Україна не входить до топ-5 іноземних інвесторів у Чорногорії, проте українська присутність в економіці країни поступово розширюється. За даними податкових і митних органів Чорногорії, тільки в 2022 році громадяни України заснували близько 200 компаній, що становить близько 3% від загальної кількості нових фірм, створених іноземцями за рік.
Раніше повідомлялося, що на тлі війни та релокації бізнесу до Чорногорії помітно зросла кількість українських громадян, які отримали тимчасовий і постійний вид на проживання, а українські компанії в основному працюють у сфері послуг, IT та малого бізнесу.
Мережа аптек “Біла ромашка” (входить у Fozzy Group) відкрила перший велнес-простір у с.Лісники під Києвом у четвер, повідомили у пресслужбі компанії.
“Ми створили офлайн-простір, який відрізняється від звичайної аптеки чи косметичного магазину особливим асортиментом, який раніше можна було замовити лише онлайн”, — пояснила СЕО мережі “Біла ромашка” Наталя Смаглюк, слова якої наведено в релізі.
Новий простір “Біла ромашка” — це офлайн-магазин товарів для здоров’я та краси з широким вибором сертифікованих БАДів, вітамінів, CBD, натуральної доглядової косметики, засобів гігієни, а також продуктів для збалансованого харчування. Наразі в асортименті майже 2000 одиниць товарів від 43 брендів із США, Франції, Кореї, Іспанії, Греції та України. Серед них — Thorne, Solaray, Nature’s Way, Apivita, Weleda, Now, VVBETTER, Dr.Althea, Panfruit, The Elements та інші. В магазині також будуть ексклюзивно представлені товари українського бренду Vitalis Balance. Весь асортимент ретельно відбирали фахівці з фармацевтичною експертизою.
У магазині разом з фармацевтом працюватиме консультант.
Мережа аптек “Біла Ромашка” (ТОВ “Фоззі Фарм”) створена 2001 року, входить до Fozzy Group. Наразі мережа представлена 95 аптеками та одним велнес-простором у 47 населених пунктах України.
За даними YouControl, за підсумками третього кварталу 2025 року компанія отримала чистий дохід в 1,1 млрд грн, що на 25% вище за показники аналогічного періоду минулого року, а її чистий збиток становив 110 млн 567 тис грн проти 61 млн 708 тис грн за третій квартал 2024 р.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
Омніканальний ритейлер електроніки та побутової техніки “Фокстрот” за підсумками “чорної п’ятниці” (з 24 листопада до 1 грудня) зафіксував збільшення загального товарообігу у 2,6 раза, онлайн-продажів – на 215% порівняно з минулим тижнем, повідомила пресслужба ритейлера.
Трафік за цей період на Foxtrot.ua зріс теж у 2,6 раза (тиждень до тижня) і в 1,5 раза рік до року; середній чек становив 9348 грн (+134%). Найдовший чек мав 43 позиції; а за найдорожчу покупку сплатили 630 тис грн. (телевізор Samsung QE115QN90FUXUA).
“Ми бачили, як багато покупців готувалися до “чорної п’ятниці” заздалегідь, планували витрати й чекали на знижки. Тому сфокусувалися на тому, що справді важливо: задовольнити ці очікування в повному обсязі, запропонувавши найкращі ціни року, широкий акційний асортимент, безкоштовну доставку, доступні кредити і сервіс, який працює на високому рівні навіть у складні часи. І саме такий підхід дозволив нам отримати гідні результати цього “спринту”, – прокоментував СЕО мережі “Фокстрот” Юрій Поліщук, слова якого наведено у прессрелізі.
Ритейлер зауважив, що поведінка покупців відрізнялася залежно від регіону. Західні регіони відчутно пожвавішали вже з понеділка – там продажі зросли втричі, тоді як у центрі та на сході покупці активізувалися в другу половину тижня. Найвищий ажіотаж по всій країні припав на неділю: саме цього дня мережа зафіксувала найбільшу динаміку продажів.
Кількість активних користувачів мобільного застосунку Foxtrot зросла на 176% порівняно з минулим роком. П’ятірка міст-лідерів за кількістю онлайн-замовлень залишається незмінною: Київ, Львів, Дніпро, Одеса та Харків.
Щодо товарних категорій, то перше місце за кількістю реалізованої продукції посіли смартфони: їх продажі зросли більше ніж удвічі, причому найактивніше купували преміальні бренди, зокрема Samsung та Apple.
Телевізори – категорія, яка падала кілька років поспіль через відключення світла, приросла в товарообігу уп’ятеро і в 4 рази в кількості проданих одиниць відповідно до звичайного тижня. Попитом користувалися зокрема великі діагоналі 100-115 дюймів, OLED/QLED/miniLED.
Ігрові консолі стали ще однією “зіркою” Black Friday. За три дні клієнти “Фокстроту” купили стільки PS, скільки торік за пів місяця, або в 2,2 раза більше аніж звичайного тижня. Очікуваний приріст показали ноутбуки (втричі), стільки само – пилососи та вбудована техніка, дещо випередили їх мультипечі (зростання в 4 раза) та кавомашини і кухонні компбайни (в 3,5 раза), тим часом як холодильники і пральні машини приросли лиш удвічі.
Тренд сезону – “домашні сети”. Клієнти купували кілька товарів одразу: від зарядок і навушників до великої техніки одним чеком. Підвищений попит на зарядні станції, генератори, павербанки триває другий місяць поспіль – для цієї категорії “чорна п’ятниця” фактично стартувала ще 10 жовтня.
Аксесуари і посуд, зазвичай, є драйверами продажів в кількісному виразі у “чорну п’ятницю”, тож тут ритейлер отримав традиційний приріст – майже утричі. Найбільше купували сковорідки і набори кастрюль.
Понад 65% усіх покупок було оформлено через мобільний застосунок продавця. Ще один індикатор зміни поведінки – структура оплат: 54% усіх продажів – безготівкова оплата. При цьому майже половину цих транзакцій (47%) продавці прийняли безпосередньо в торговій залі: через Tap to Phone, який масштабували по всій мережі якраз напередодні “чорної п’ятниці” (14%), персональні POS-термінали (32%) та цифрові методи оплати на кшталт LiqPay (2%).
Доступність пролонгованих кредитних програм (до 24 місяців) також суттєво вплинула на динаміку попиту: частка покупок у кредит зросла до 40% від усіх продажів, що на 10% вище за звичайний період.
У релізі зазначається, що головний технологічний прорив року стався в комунікаціях: AI-консультант прийняв на себе частину рутинних звернень. Як результат, частка діалогів у чатах, успішно закритих за допомогою штучного інтелекту, зросла у понад 6 разів (+622%) порівняно з аналогічним періодом минулого року, або ж 28% від усіх звернень. Крім того, контакт-центр “Фокстрот” спрацював не лише як підтримка, а і як потужний канал збуту. Кількість замовлень, оформлених операторами, збільшилася на 54%.
“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. Станом на листопад 2025 року компанія оперує 127 магазинами, які працюють у 67 містах, онлайн-майданчиком Foxtrot.ua і однойменним мобільним застосунком. Упродовж 2025 року мережа поповнилася чотирма новими магазинами: в Чабанах і Броварах на Київщині, в Одесі та Кривому Розі, – і модернізувала п’ять торгових об’єктів.
Згідно з даними Opendatabot, дохід ТОВ “ФТД-Ритейл” (Київ), яке розвиває мережу, за підсумками 2024 року становив 14 млрд 882,632 млн грн, що на 17,6% більше, ніж за 2023 рік, а чистий прибуток – 6 млн 721 тис. грн проти 314 млн 436 тис. грн відповідно.
За перше півріччя 2025 року компанія отримала 7,3 млрд грн доходу, 66,5 млн грн чистого збитку.
Засновниками омніканального ритейлера “Фокстрот” є українські бізнесмени Геннадій Виходцев та Валерій Маковецький.
Закупівельні ціни на свиней живою вагою наступного тижня (8-14 грудня 2025 року) знизяться і становитимуть 70-71 грн/кг (-5,4%) проти 74-75 грн/кг на поточному тижні, повідомила асоціації “М’ясної галузі”.
Експерти зауважили, що зниження закупівельних цін на свинину відбувається на тлі зростання епізоотичного тиску як в Україні, так і в Європі.
Перший за 30 років спалах АЧС в Іспанії та блокування частини її експортних сертифікатів показали: АЧС перестає бути локальною проблемою і стає континентальною загрозою, здатною впливати на ринкові очікування та регуляторні рішення в усій Європі, підкреслило галузеве об`єднання.
“Для України головним драйвером цінового тиску залишається внутрішня ситуація — зростання кількості спалахів та вимушений продаж поголів’я, що формує надлишкову пропозицію”, – пояснили в асоціації.
Вона навела дані щодо європейських країн і зазначила, що на німецькій біржі VEZG на наступний тиждень ціни на напівтуші кондиційних свиней експерти прогнозують на рівні EUR1,60 за кг (78,75 грн/кг без ПДВ), на напівтуші свиноматок — EUR0,80 за кг (39,38 грн/кг без ПДВ). На польській біржі CennikRolnicze середня ціна на живих свиней — 4,61 злотий/кг (53,48 грн/кг). Діапазон цін на живих свиней: 4,00-5,50 злотих/кг (46,4-63,8 грн/кг).
“Свинина з України могла б зайняти своє місце в глобальному ринку і простимулювати розвиток мʼясної галузі і свинарства України”, – резюмували в галузевій асоціації.
