Рівень збору фруктів у сезоні-2025 становить близько 60% проти довоєнного періоду, а фруктосховища завантажені на 50% від довоєнних обсягів, тож низьких цін на фрукти, які були до війни, споживачам не варто чекати, повідомив голова асоціації “Укрсадпром” Тарас Минко.
“Коли фрукти коштували копійки, це було добре для споживача, але для самої галузі це був величезний мінус, оскільки це призводило банкрутства підприємств. Якби така тенденція збереглася до сьогодні, то в Україні вже не залишилося б садів. Нам би завозили польське, німецьке, інше яблуко по європейських цінах, які наразі становлять EUR2,603 за 1 кг”, – сказав він у рамках виставки Agro2Food.
Керівник галузевої асоціації пояснив, що низькі ціни на фрукти в довоєнний період були обумовлені високою продуктивністю садів та інтенсивним типом промислового садівництва в Україні.
За його інформацією, 2022 рік для українського садівництва був втрачений як виробничий сезон. Частина України була окупована, а низка фруктосховищ і садівничих господарств знищена й розграбована.
“Основним фактором зростання ціни на фрукти в останні роки стали вартість енергоресурсів, відсутність кадрів і вартість праці. Бракує людей – вони виїздять із країни. Ті, що залишаються, хочуть працювати мало, а отримувати більше. Невідповідність оплати праці та її продуктивність наразі неспівставні”, – наголосив Минко.
Він додав, що для збирання врожаю у саду площею в 25 га потрібно 250 чоловік. Відтак у багатьох підприємствах у 2022 році було зібрано 30% вирощеного врожаю, у 2024 році – 60%, і в поточному ситуація не краща.
Крім того, за словами керівника “Укрсадпрому”, в Україні знищено дуже багато потужностей для зберігання фруктів. Як приклад він навів статистику учасників асоціації, які сумарно вирощують сади на 10 тис. га. Вони мали до війни близько 110-120 тис. тонн зберігання в холодильниках.
“Наразі залишилось десь 60% (потужностей фруктосховищ – ІФ-У). Дехто закрився, в декого, враховуючи кліматичні зміни, вимерз врожай яблук. У поточному сезоні задіяно холодильники приблизно на 50-60 тис. тонн”, – констатував Минко.
Він зауважив, що в Україні наразі не розвинута культура споживання джемів та варення й це стримує розвиток галузі переробки. Водночас він прогнозує, що в найближчі п’ять років в Україні відбудеться бум будівництва переробних підприємств, що спеціалізуватимуться на виготовленні такої продукції.
“Якщо подивитися на сьогоднішній ринок, то ті, хто буде дивитися на таку переробку, матимуть великі перспективи незалежно від кількості існуючих сьогодні підприємств. Якщо наші батьки масово займалися закрутками, то наші діти купуватимуть готові продукти. Відтак це дуже перспективна й цікава галузь, яка через 3-5-7 років дуже сильно вистрелить”, – резюмував керівник “Укрсадпрому”.
Криптовалюта Bitcoin опустилася нижче позначки 100 000 дол. США вперше з весни 2025 року.
У вівторок на ряді криптобірж біткойн падав до рівнів близько 99 954 дол., перш ніж частково відновитися вище 101 000 дол. Востаннє криптовалюта торгувалася нижче шестизначної суми в травні.
З моменту встановлення нового рекордного максимуму вище 126 000 дол. на початку жовтня Bitcoin вже знизився більш ніж на 20%.
Те, що відбувається, є наслідком низки обставин.
Зараз збільшуються відтоки коштів з біржових фондів (ETF) з експозицією на Bitcoin: з 29 жовтня спостерігаються відтоки близько 1,3 млрд дол. зі спотових фондів по Bitcoin.
Крім того, макроекономічні фактори — в тому числі зростання невизначеності навколо дій Federal Reserve (ФРС) США і очікувань щодо процентних ставок.
Зараз ринок криптовалют стикається з фазою підвищеної волатильності. Багато інвесторів і аналітиків задаються питанням, чи досягнута локальна точка корекції або падіння продовжиться. Деякі прогнози розглядають можливість падіння до діапазону 75 000 дол. при відсутності припливу ліквідності.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
Fitch Ratings підтвердило довгострокові рейтинги Sense Bank на рівні «CCC» (іноземна валюта) та «CCC+» (місцева валюта) і зберегло рейтинг життєздатності на рівні «ccc», підкресливши поступове поліпшення якості активів, але й продовження ризиків, пов’язаних з операційним середовищем.
Суверенна експозиція Sense Bank залишається високою порівняно з активами, причому основну частину активів складають суверенні облігації (13%), депозитні сертифікати НБУ (23%) та кредити державним компаніям. Чисті кредити становили 35% активів, з яких 43% були в іноземній валюті. Після двох років скорочення валові кредити зросли на 7% у першому півріччі 2025 року.
Коефіцієнт кредитів 3-го ступеня (знецінених) банку покращився до 35% на кінець 1 півріччя 2025 року (з 37% у 2024 році), при цьому резерви на покриття збитків за кредитами покривали 89% знецінених кредитів. Кредити 2-го ступеня знизилися до 9% з 23% у 2022 році.
Sense Bank залишається майже повністю профінансованим за рахунок депозитів, причому роздрібні депозити становлять 42% від загального обсягу депозитів, які повністю покриваються державною гарантією під час війни та протягом трьох місяців після її закінчення. Депозити в іноземній валюті склали 34% і в основному забезпечені високоякісними ліквідними активами. Співвідношення кредитів до депозитів було помірним і становило 59%, але очікується, що воно зросте в міру відновлення кредитування.
«Незважаючи на обмеження, пов’язані з війною, Sense Bank вдалося стабілізувати результати діяльності та поліпшити показники якості активів. Проте вразливість банку до операційного середовища залишається високою», — зазначило агентство Fitch.
Sense Bank, колишній Альфа-Банк Україна, змінив назву в 2023 році після реструктуризації власності та приведення у відповідність до вимог санкцій ЄС і США. Станом на вересень 2025 року він посідав дев’яте місце серед українських банків за розміром активів — 154,1 млрд грн (3,9% від загального обсягу сектору). Банк спеціалізується на кредитуванні фізичних осіб та малого і середнього бізнесу і регулюється Національним банком України.