Ціни на нафту опускаються в четвер на даних Американського інституту нафти (API), що показали впевнене зростання запасів у США.
Згідно з оцінками API, резерви нафти в Штатах за тиждень, що завершився 6 жовтня, підскочили на 12,94 млн барелів – максимально з початку січня.
Офіційну доповідь міністерства енергетики США про запаси енергоносіїв у країні буде оприлюднено в четвер о 18:00 кв. м.
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:15 кв становить $85,6 за барель, що на $0,22 (0,26%) нижче, ніж на закриття попередньої сесії. У середу ціна цих контрактів опустилася на $1,83 (2,1%), до $85,82 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали до цього часу на $0,32 (0,38%), до $83,17 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів знизилася на $2,48 (2,9%), до $83,49 за барель.
У центрі уваги трейдерів залишається ситуація на Близькому Сході. Ізраїль не є великим виробником нафти, проте інвестори побоюються розростання конфлікту в регіоні з огляду на повідомлення ЗМІ про те, що дії ХАМАС проти Ізраїлю були сплановані за сприяння Ірану.
“Наразі ризики для нафтового ринку є низькими, – говорить головний аналітик із сировинного сектору Schneider Electric Брайан Суон. – Однак є невелика ймовірність зростання цін, оскільки США уважно оцінюють зв’язок Ірану з ХАМАС”.
“Якщо Вашингтон вирішить більш жорстко обмежити експорт нафти з Ірану, це може змінити ситуацію на ринку”, – наводить слова Суона Market Watch.
Динаміка змін цін на паливо за 2022-2023 роки
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європейський Союз у 2023 році став найбільшим донором України, уже виділивши в межах інструменту макрофінансової допомоги EUR13,5 млрд і розраховуючи виплатити ще EUR4,5 млрд до кінця року, заявив єврокомісар з економіки Паоло Джентілоні.
“Загалом прогрес дуже добрий, і я з оптимізмом дивлюся на перспективи того, що Україна виконає всі умови до кінця 2024 року і далі”, – сказав він у середу на 4-му засіданні круглого столу міністрів з підтримки України в рамках зборів МВФ і Світового банку (СБ) у Марракеші.
За його словами, ЄС та інші міжнародні партнери мають пишатися тим фактом, що зробили свій внесок у покриття дефіциту фінансування для України як торік, так і цього року, і завдяки цій солідарності економіка України сьогодні перебуває в кращій формі, ніж багато хто очікував.
“Ми розраховуємо на підтримку всіх міжнародних партнерів. Ми також повинні максимально узгодити умови надання підтримки між міжнародними донорами та міжнародними фінансовими інститутами, щоб забезпечити їхню послідовність”, – додав єврокомісар, наголосивши, що фінансування залишається ключовим фактором.
Він зазначив, що Україна продемонструвала спроможність продовжувати проводити важливі економічні реформи, нагадавши, що поточні умови фінансової допомоги ЄС передбачають, серед іншого, судову реформу України, поліпшення регулювання економічної діяльності та вдосконалення режиму банкрутства.
“Пропозиція Єврокомісії про виділення $50 млрд на наступні чотири роки дасть нам змогу значно допомогти в задоволенні фінансових потреб України”, – зазначив Джентілоні.
Гірничорудні підприємства України в січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 40,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12 млн 644,570 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 323,212 млн (зниження на 50,4%).
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (29,33% поставок у грошовому виразі), Чехії (22,58%) і Польщі (19,83%).
В Україну в січні-вересні поточного року імпортовано ЗРС на $86 тис. у сумарному обсязі 126 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (41,18%), Італії (34,12%) та Нідерландів (23,53%). Тоді як за той самий період 2022 року було імпортовано ЗРС на $27 тис. у сумарному обсязі 49 тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Словаччини (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехії (17,32%) і Польщі (16,49%).
В Україну за минулий рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн.
Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Уряд Норвегії виділяє додатково 200 млн норвезьких крон (близько $18,5 млн за поточним курсом) на гуманітарне розмінування в Україні, повідомив держсекретар МЗС Норвегії Ейвінд Вад Петерссон (Eivind Vad Petersson).
“З 2015 року Норвегія надала допомогу EUR15 млн через неурядові організації. Сьогодні ми збільшуємо свій внесок ще на 200 млн крон додаткової допомоги на розмінування”, – сказав він на Міжнародній донорській конференції високого рівня з гуманітарного розмінування в Україні в Загребі в середу.
Вад Петерссон також закликав дотримуватися Конвенції про заборону протипіхотних мін, ухваленої 25 років тому, висловивши сподівання, що до неї долучиться і Хорватія.
У повідомленні на сайті уряду Норвегії в середу вказується, що широке застосування мін і касетних боєприпасів в Україні зробило її сьогодні найзамінованішою країною у світі, у зв’язку з чим Норвегія більш ніж подвоїть свою підтримку зусиль зі знешкодження мін, встановлених в Україні з початку жорстокої агресивної війни Росії.
Зазначається, що близько 30% території України наразі всіяно мінами та боєприпасами, що не розірвалися, і розмінування життєво важливе для того, щоб українські фермери могли вирощувати врожай.
“Військова агресія Росії на території України зачіпає не тільки Україну. Це загрожує продовольчій безпеці в усьому світі”, – наводяться в релізі слова міністра закордонних справ Аннікен Хюітфельдт (Anniken Huitfeldt).
Уточнюється, що Норвегія раніше надала 164 млн норвезьких крон на діяльність із розмінування відтоді, як Росія почала повномасштабну війну проти України в лютому 2022 року. Кошти, що додатково виділяються в рамках Нансенівської програми підтримки України, буде спрямовано через наявні організації з розмінування, включно з “Допомогою норвезького народу”, HALO Trust і системою ООН.
Норвегія нагадує, що вже надала Україні понад 4,5 мільярда норвезьких крон у вигляді гуманітарної допомоги та допомоги біженцям у сусідніх країнах.
Раніше на конференції про виділення додаткового фінансування EUR5 млн на гуманітарне розмінування в Україні заявила Хорватія, яка організувала донорську конференцію. Ще кілька країн, серед яких, зокрема, Іспанія, Словаччина, Словенія, повідомили на конференції про виділення додаткових коштів на цю мету, однак у цих випадках ідеться про суми EUR0,5 млн-EUR1,5 млн.
Згідно з проведеним дослідженням Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, витрати на гуманітарне розмінування за рік після початку повномасштабного вторгнення РФ оцінювалися у понад EUR34 млрд з EUR383 млрд загальних витрат на реконструкцію та відновлення. Водночас повний ступінь забруднення залишається неясним через триваючі бойові дії та окупацію території.
Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський і міністр сільського господарства та рибальства Королівства Данія Якоб Йенсен підписали меморандум про взаєморозуміння між аграрними відомствами двох країн, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
“Підписання меморандуму спрямоване на довгострокове стратегічне співробітництво з метою підвищення ефективності та стійкості виробництва продуктів харчування та сільського господарства”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з документом, сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом у галузі зеленого переходу сільського господарства та харчових систем, включно зі спільною політикою та кліматичними рішеннями; у сфері безпечності харчових продуктів та продовольчої безпеки.
У сфері інтересів України та Данії також перспективи розвитку тваринництва, включно з управлінням, добробутом тварин, здоров’ям тварин, розведенням тварин, кормами та органічним землеробством.
Україна та Данія створять спільну робочу групу з визначення напрямів реалізації співпраці.
Сольський подякував уряду Данії за підтримку та допомогу. За його словами, данські фермери успішно розвивають свій бізнес в Україні останні 15 років. Їх не зупиняє війна в Україні.
“Данія – один із прикладів сільського господарства в Європі та світі, як можна бути ефективним і прибутковим. І приклад дуже високих технологій. Ми зацікавлені в інвестиціях і в більшій присутності данців в українському бізнесі. Це хороший досвід, надзвичайно якісний підхід, те, чого ми хотіли б навчитися, з чого ми хочемо брати приклад”, – наголосив український міністр.
Своєю чергою Єнсен висловив упевненість в ефективності співпраці з Україною в аграрній галузі.
