Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила проект «Розвиток сфери тваринництва в Узбекистані. Фаза 2». В рамках його здійснення буде надано сприяння у створенні продуктивного, конкурентоспроможного, інклюзивного та стійкого до зміни клімату сектору тваринництва в країні.
Обсяг фінансування 240 млн доларів.
Тваринництво – одна з ключових сфер національної економіки. На його частку припадає 13% ВВП Узбекистану та близько 50% ВВП, що виробляється у сільському господарстві. Ця сфера забезпечує від 45% до 67% доходів домогосподарств на селі та забезпечує зайнятістю близько 27% усіх працівників сільського господарства.
Виробництво тваринницької продукції збільшилося протягом останніх тридцяти років. Однак продуктивність у сфері все ще залишається низькою в порівнянні з сусідніми країнами, наприклад, з Росією, Туреччиною та Казахстаном. Місцеві виробники поки що не можуть задовольнити внутрішній попит на відповідні продукти харчування тваринного походження. Прогнозується, що до 2035 року, якщо не будуть подальші зміни, виробництво молока та м’яса в країні задовольнятиме лише 59% та 52% внутрішніх потреб відповідно.
Кількість дрібних фермерів (дехкан) в Узбекистані становить близько 4,8 млн. осіб. Продуктивність тварин у дехканських господарствах значно нижча порівняно з фермерськими господарствами та на агропідприємствах. Так, продуктивність корів становить у середньому 3 літри молока на день для дехканських господарств, 8 літрів для фермерських господарств та 20 літрів для агропідприємств. Поліпшивши доступ до сучасних засобів виробництва, інформації, технологій та фінансів, дехканські господарства зможуть підвищити свою продуктивність.
«Новий проект допоможе уряду реалізувати Програму розвитку сфери тваринництва та її галузей в Узбекистані на 2022-2026 роки. Вона спрямована на збільшення виробництва, продуктивності та доходів у даній сфері, покращення доступу виробників тваринницької продукції до ринку, технологій та джерел фінансування, створення екологічних та стійких до зміни клімату виробничо-збутових ланцюжків у сфері тваринництва, а також підвищення продовольчої безпеки», – зазначив Марко Мантованеллі, голова представництва Світового банку в Узбекистані.
Як повідомлялося раніше, Україна є найбільшим експортером яловичини в Узбекистан.
Офіс Генерального прокурора 3 травня оголосив тендер на міжнародне страхування “Зелена карта”, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 34,370 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 11 травня.
Президент Киргизької Республіки Садир Жапаров підписав Закон «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів Киргизької Республіки та Урядом Республіки Узбекистан про співпрацю з організації виробництва автомобільної та комерційної техніки в Киргизькій Республіці», підписаної 27 січня 2022 року.
За проектом, будівництво самого заводу триватиме три-чотири місяці. Тобто вже до середини літа виробництво має бути запущене і з конвеєра зійдуть перші автомобілі. Вже до кінця поточного року планується випустити кілька сотень машин. Затверджено 19 моделей, а першою стане седан Cobalt.
Проект буде реалізовано у кілька етапів. Протягом трьох років після запуску заводу передбачається випустити 10 тисяч автомобілів, потім виробництво буде подвоєне, на третьому етапі, коли підприємство буде виведено на повну потужність, з конвеєра сходитимуть 30 тисяч автомобілів.
Очікується, що реалізація проекту дасть імпульс розвитку автомобілебудівної галузі республіки, збільшення частки промисловості у ВВП, оновлення автомобільного парку. Крім того, буде створено 2 тисячі нових робочих місць, виробництво комплектуючих для автотранспортних засобів. Це зрештою позитивно позначиться на динаміці розвитку країни.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч у Києві з делегацією парламенту Португалії, під час якої сторони обговорили підтримку України та допомогу в її відновленні. “Провів зустріч у Києві з делегацією Асамблеї Португалії на чолі з головою парламенту Аугушту Сантушем Сілвою. У фокусі нашої розмови – підтримка і допомога у відновленні”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
Прем’єр запросив португальський бізнес інвестувати в країну вже зараз, адже відновлення України стане найбільшим проєктом з часів Другої світової війни.
“Сподіваємося на підтримку Португалією євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України”, – написав він.
Німецькі ЗМІ пишуть про запланований на 13-14 травня візит у Німеччину президента України Володимира Зеленського, однак офіційного підтвердження з українського боку немає.
Так, Bild повідомляє, що 14 травня Зеленського прийме німецький канцлер Олаф Шольц, президент України проведе зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Крім того, Зеленський відвідає Аахен, де йому буде вручено премію Карла Великого.
Найбільший мобільний оператор України “Київстар” продовжив на три роки повноваження всіх семи членів наглядової ради, зокрема екс-голови правління НАК “Нафтогаз-Україна” Андрія Коболєва, який нині обстоює в суді свою правоту в законності отримання великої премії в “Нафтогазі” в суперечці з НАБУ і САП.
Як ідеться в повідомленні компанії в середу, відповідне рішення збори акціонерів затвердили 28 квітня.
Згідно з ним, усі члени наглядової ради є представниками акціонера компанії – VEON Holdings B.V..
Зокрема, було продовжено на три роки повноваження Геннадія Газіна, який очолював наглядову раду, а також Дмитра Шимківа, Мухтерема Каан Терзіоглу, Серкана Окандана, Меттью Пола Марі Гальвані та Карен Марі Лінехен.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
