Для розв’язання проблеми із затоваренням польського ринку та протестами польських аграріїв Україна тимчасово відмовиться від експорту зерна та соняшнику до цієї країни до нового сезону, повідомляє Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі з посиланням на міністра агрополітики та продовольства України Миколу Сольського.
“Ми всі розуміємо, хто винен у цій ситуації, але ми повинні вирішити проблему. Тому Україна утримається від експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Польщі (до нового сезону)”, – цитує польське відомство Сольського зі спільної пресконференції в п’ятницю з польським колегою Робертом Телусом на кордоні з Україною в Дорогуську.
“Українська сторона виступила з пропозицією дуже сильно обмежити на якийсь час, а наразі навіть зупинити надходження зерна до Польщі”, – зі свого боку, сказав Телус.
Як повідомлялося, 5 квітня президент України Володимир Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким у Варшаві заявив, що сторони знайшли вихід проблеми експорту українського зерна до Польщі.
“Ми обговорювали питання наших фермерів – польських і українських. Ми знайшли вихід. Я вважаю, що найближчими днями, тижнями ми остаточно вирішимо всі питання, тому що не може бути якихось складнощів між такими близькими партнерами й реальними друзями, як Польща та Україна”, – сказав Зеленський.
Раніше уряди Польщі та Румунії оголосили про намір попросити Європейську комісію розробити механізми, які допоможуть уникнути демпінгу цін на шкоду місцевим фермерам.
Польські фермери погрожували зірвати заходи під час візиту Зеленського до Варшави, а польський міністр агрополітики Генрик Ковальчик пішов у відставку.
Якби світова спільнота змогла “дотиснути” Росію щодо збільшення перевірок суден у Босфорі, Україна змогла б скоротити потік автоперевезень зерна через країни Європи, сказав тоді, зі свого боку, Сольський.
Міністр енергетики України Герман Галущенко підписав розпорядчий документ, що дозволяє розпочати процес відновлення експорту електроенергії в умовах профіциту генеруючої потужності.
“Українська енергосистема вже майже два місяці працює без обмежень споживачів із запасом потужності. Цього результату ми досягли завдяки титанічній роботі енергетиків, наших міжнародних партнерів, які допомагають у відновленні системи. Найскладнішу зиму пройдено. Наступний крок – відкриття експорту електроенергії, що дасть змогу залучити додатковий фінансовий ресурс для необхідного відновлення зруйнованої та ремонту пошкодженої енергоінфраструктури”, – зазначив Галущенко, слова якого наведено в повідомленні Міненерго в Телеграм-каналі в п’ятницю пізно ввечері.
При цьому міністр енергетики акцентував на тому, що забезпечення потреб в електроенергії українських споживачів є пріоритетним.
“Експорт електроенергії працюватиме за умови забезпечення ресурсом українських споживачів і може бути припинений у разі зміни ситуації”, – запевнив міністр.
Як повідомлялося, експорт е/е, що розпочався в червні минулого року, було припинено наказом Міненерго з 11 жовтня після початку масованих атак російських загарбників на енергосистему України. За даними Міненерго, експорт е/е до Молдови та країн ЄС за цей час становив 2,6 млрд кВт-год. Експортери е/е направляли 80% доходу від експорту на підтримання тарифів для населення в рамках спецзобов’язань. У підсумку на ці цілі було спрямовано, за розрахунками міністерства, 2,8 млрд грн.
Дозволена європейською мережею операторів системи передачі ENTSO-E потужність для експорту становить 400 МВт, Україна зі свого боку домагається збільшення цієї потужності в кілька разів.
ПП “Віліс” (Рівне), один із найбільших виробників макаронних виробів України, запустило нову лінію з виробництва макаронних виробів швидкого приготування, повідомив голова Рівненської облдержадміністрації Віталій Коваль.
“Для виготовлення локшини підприємство використовує тільки українські продукти, багато з яких – рівненські. І це якраз і філософія доданої вартості, коли вирощене зерно на Рівненщині переробляється на Рівненщині. А далі вже готовий продукт “експортується” не тільки в Україну, а й у різні країни світу”, – написав Коваль у Facebook.
Будівництво підприємства було розпочато в жовтні 2021 року. Для запуску нової лінії ПП “Віліс” залучив 50 млн грн за програмою “Доступні кредити 5-7-9”. У планах підприємства – виробляти 6 тис. тонн локшини швидкого приготування на рік.
ПП “Віліс” є одним із найбільших українських виробників макаронних виробів і повидла. Компанія заснована 1996 року, а 1998-го відкрила свою першу лінію з виробництва макаронних виробів. Підприємство володіє ТМ “Віліс”, “Макарелла”, Italino, Viverelli, а також фасує продукцію під Private Label низки торгових мереж, зокрема, “Премія”, “Повна чаша”, “Наш край”, “Перший ряд”, Clever та інші.
Продукція реалізується всередині країни та експортується в десятки країн. ПП “Віліс” має власний відділ логістики та технопарк.
Статутний капітал ПП “Віліс” у розмірі 27,5 млн грн розподілено між його керівником Віктором Жабчиком (60%), Сергієм Жабчиком (20%) та Іриною Плесецькою (20%).
Згідно з даними opendatabot, виручка ПП “Віліс” 2022 року зросла у 2,4 раза – до 232,44 млн грн, чистий прибуток – у 3,4 раза, до 14,56 млн грн.
Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю підвищив приблизно вдвічі розмір плати за марки акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, для покриття витрат, пов’язаних з їхнім виробництвом, зберіганням і реалізацією, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з його релізом, марка для алкогольних напоїв подорожчала з 16 коп. до 35 коп., для тютюнових, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним керуванням і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – з 9 коп. до близько 16 коп.
Вартість марки акцизного податку не змінювалася з 2014 року, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, Верховна Рада в січні 2023 року ухвалила в першому читанні євроінтеграційні законопроєкти №8286 і №8287 щодо запровадження електронної акцизної марки для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ці законодавчі ініціативи впроваджуються для забезпечення контролю над обігом підакцизної продукції.
Об’єднання підприємств “Укрметалургпром” вважає за необхідне тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення металургійних підприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові – адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку й автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – написав президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, з початку війни гірничо-металургійний комплекс України переживає найважчу кризу з часів незалежності. Значна частина підприємств захоплена або зруйнована окупантами, інші намагаються працювати в умовах постійних обстрілів і часткової втрати потужностей. Блокування портів морських призвело до того, що географія клієнтів скоротилася майже вдвічі, а з нею – і обсяги поставок продукції.
Проте підприємства намагаються встояти і навіть наростити виробництво, тому що усвідомлюють покладений на них рівень відповідальності. У металургійній і суміжних галузях працює понад півмільйона українців, а частка ГМК у ВВП України становить понад 10%.
“Але реальність щоразу підкидає нові виклики. Одним із них став дефіцит металобрухту, без якого неможливе нарощування металургійного виробництва”, – наголосив голова об’єднання.
Він назвав причини виникнення дефіциту: окупація східних областей, де традиційно заготовлялися значні обсяги сировини (обсяги цієї заготівлі скоротилися майже на 80%). При цьому експорт брухту різко зріс: тільки за перші два місяці 2023 року вивезено близько 25 тис. тонн, що майже на 60% більше, ніж у листопаді-грудні 2022 року.
“З огляду на темпи зростання експортного показника, наприкінці року можемо побачити цифру в 250 або навіть у 300-400 тис. тонн експорту – а це абсолютно неприйнятно для ринку, який може ледь зібрати близько 1 млн тонн металобрухту на рік. Адже галузь потребуватиме більше мільйона – навіть за умов неповного відновлення виробництва”, – написав президент “Укрметалургпрому”.
“Зараз ситуація з дефіцитом загострилася і почала призводити поки що до тимчасових, але зупинок виробництва. Однак питання необхідно вирішувати. А обсяги виробництва замість того, щоб зростати, впадуть до мінімуму. Це, своєю чергою, спровокує виток нових проблем не тільки для галузі, а й для економіки – адже, нагадаю, навіть у найважчий 2021 рік підприємства ГМК сплатили до бюджетів понад 42 млрд грн. А це саме ті кошти, за які Україна може нарощувати військовий потенціал і перемагати на полі бою”, – констатує Каленков.
Він додав, що, втрачаючи кошти через падіння виробництва, Україна нічого не заробляє і на експорті металобрухту – вивозять сировину через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3, і вже звідти перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн. Не дивно, що експортними схемами вже зацікавилися в ДБР, де вже почали розслідування.
Як уточнив Каленков, 1 тонна металобрухту, перероблена президентом “Укрметалургпрому” на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну. Тому питання, експортувати сировину чи залишати її в країні для переробки, взагалі не має стояти – вигода очевидна, резюмує він.
Як повідомлялося, у середині 2021 року “Укрметалургпром” просив заборонити експорт металобрухту до кінця 2023 року. Із відповідним проханням “Укрметалургпром” звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля в листі від 8 липня 2021 року.
За даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за січень-лютий 2023 року становив 24,8 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-лютий 2022 року (зростання в 3,5 раза).
Аукціонний дім розраховує виручити $2-4 млн за кросівки, в яких грав Джордан в одному з матчів фіналу Національної баскетбольної асоціації (НБА) 1998 року, і $100-200 тис. за футболку, в якій Пеле дебютував за “Нью-Йорк Космос” 1975 року.
Кросівки баскетболіста можуть стати найдорожчими в історії, обійшовши продані за $1,8 млн 2021 року Air Yeezy реп-виконавця Каньє Веста.
Крім того, з оцінкою $400-600 тис. на торги виставлено розминочну футболку баскетболіста Кобі Браянта. Він одягав її в день матчу, де набрав 81 очко (другий в історії НБА результат).
Крім того, на аукціоні Victoriam можна купити речі тенісистів Рафаеля Надаля і Роджера Федерера, а також баскетбольний м’яч з автографами Браянта й експрезидента США Барака Обами.
Торги завершаться 11 квітня.
