Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками 2022 року скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах 2022 року введено в експлуатацію 4 млн 752 тис. кв. м житла (66,8% загального обсягу), у сільській місцевості – 2 млн 357 тис. кв. м. Водночас 39,1% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 60,7% – у будинках із двома і більше квартирами, менше ніж 0,1% – у гуртожитках.
Загалом за минулий рік в експлуатацію введено 92,5 тис. квартир, що на 38,9% менше, ніж 2021 року. Водночас у містах введено 68,9 тис. квартир, у селах – 23,6 тис. квартир.
За підсумками 2022 року найбільше житла введено в Київській (1 млн 456,9 тис. кв. м, 20,5% загального обсягу), Львівській (720,5 тис. кв. м, 10,1%), Одеській (694,3 тис. кв. м, 9,8%), Івано-Франківській (493,2 тис. кв. м, 6,9%) та Вінницькій (404,5 тис. кв. м, 5,7%) областях і Києві (908 тис. кв. м, 12,8%).
Згідно зі статданими, зростання обсягу введення житла до попереднього року зафіксовано у Вінницькій (на 10,6 відсоткових пункти), Чернігівській (на 7 п. п., до 102,9 тис. кв. м) і Полтавській (на 47,9 п. п., до 235,9 тис. кв. м) областях. Решта областей показали скорочення обсягів введеного житла.
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованої території Криму та Севастополя і частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, нагадує Держстат.
АТ “Оператор газорозподільної системи “Волиньгаз” 28 лютого оголосило тендер необов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 150 тис. грн.
Документи на участь у тендерах приймаються до 9 березня
Державне ПАТ “Сумихімпром” розпочало поетапне відновлення після вимушеного зупинення діяльності підприємства торік, що тривало майже пів року після потрапляння снарядів на територію заводу та пошкодження окремих об’єктів.
“Ми завершили відновлювальні роботи, капремонти і вже у квітні запускаємо базові цехи підприємства. Запрацює весь технологічний цикл”, – повідомив виконавчий директор ПАТ Володимир Волков на нараді Спілки хіміків України.
За його словами, планується завантажити в повному обсязі цехи з випуску мінеральних добрив, пігментів і сірчанокислотне виробництво.
“Уже у квітні наші потужності зможуть щомісяця виробляти 20-25 тис. тонн добрив на місяць із поетапним збільшенням обсягів до 35 тис. тонн на місяць, близько 1800 тонн двоокису титану і 35-40 тис. тонн сірчаної кислоти на місяць”, – сказав директор.
Він зазначив, що на найближчі місяці вже сформовано значний пакет замовлень.
“Ми повинні виконати виробничий план, який передбачає випуск понад 200 тис. тонн складних добрив протягом півроку”, – наголосив Волков, зазначивши, що власне виробництво дає змогу знизити ризики імпортних поставок під час війни.
Керівник “Сумихімпром” уточнив, що виробнича програма добрив налаштована під попит українських аграріїв.
“Ми вироблятимемо весь класичний асортимент високоефективних гранульованих NPK і NP добрив, що містять усі основні поживні елементи. Ми можемо виготовити добрива із заданими стандартними властивостями в повній відповідності з потребами клієнтів”, – підкреслив Волков.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Матіас Корман анонсував відкриття Офісу ОЕСР в Україні (Київ) 1 березня.
“Я можу підтвердити, що починаючи із завтрашнього дня відкриється офіційний Офіс нашого представництва в Києві”, – сказав Корман на спільному брифінгу з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у Києві у вівторок.
Генсек подякував посольству Словаччини за надання приміщень для Офісу.
Крім того, він подякував Польщі, Румунії, Латвії, Литві, Естонії за фінансову підтримку створення цього Офісу.
“Співробітники нашого Офісу будуть співпрацювати з вашим урядом щодо розробки програми для України в рамках ОЕСР, щоб ми могли допомогти вам досягти всіх пріоритетів, які поставлені в рамках програми реформ вашого уряду за стандартами і принципами ОЕСР, як майбутнього члена цієї організації”, – сказав Корман.
Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.
Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.
Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.
Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.
За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.