Унаслідок потужного землетрусу в Туреччині та Сирії сильно пошкоджено фортецю Газіантеп, внесену до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, також постраждало багато археологічних об’єктів на території цих країн, повідомляють у понеділок місцеві ЗМІ.
Кілька бастіонів у східній, південній і південно-східній частинах фортеці, розташованої в турецькій провінції Газіантеп, повністю знищені землетрусом, у стінах інших бастіонів з’явилися великі тріщини. Також частково обвалилися купол і східна стіна мечеті, збудованої в XVII столітті і розташованої поруч із фортецею.
Укріплення на місці фортеці вперше з’явилися в період Хетського царства (1800 1180 рр. до н. е.). Потім реконструкції укріплень відбувалися в II – III ст. н.е. за Римської імперії і в VI ст. н.е. за Візантійської імперії.
У Сирії в землетрусі постраждала цитадель Алеппо, занесена до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найстаріші укріплення цитаделі звели в X столітті, і вона була важливим опорним пунктом у період Хрестових походів. У XIII столітті цитадель перетворилася на багате місто. Згодом фортеця зазнавала нападів монголів 1259 року, а 1400 року завойовника Тамерлана. У 1516 році її взяли війська Османської імперії, і відтоді військова роль цитаделі зменшувалася.
Також тріщини з’явилися в стінах Національного музею Алеппо. Багато історичних будівель у провінціях Алеппо і Хама виявилися пошкодженими.
Потужний землетрус у Туреччині та Сирії і афтершоки, що послідували, призвели до обвалення численних будівель у кількох провінціях, підземні поштовхи відчули жителі Лівану, Йорданії та Ізраїлю.
Київська міська рада затвердила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки, спрямувавши залишок невикористаної субвенції з державного бюджету в розмірі 256,4 млн грн на будівництво Подільського мостового переходу через Дніпро.
Як повідомила пресслужба Київради, відповідне рішення на засіданні 9 лютого підтримали 75 депутатів.
Згідно з повідомленням, невикористані кошти субвенції призначалися на утримання та розвиток автомобільних доріг.
Крім того, 23,1 млн грн невикористаної субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій спрямовано на капітальне будівництво та ремонт інфраструктурних об’єктів столиці, зокрема 5,4 млн грн – на реконструкцію стадіону спеціальної школи №10.
Також 17,7 млн грн спрямовано на капремонти: 5,2 млн на сквер біля театру ім. Івана Франка, 6,9 млн грн і 3,7 млн грн – на ремонт двох дитсадків і школи в Дарницькому районі, 1,9 млн грн – на ремонт школи в Солом’янському районі столиці.
Влада Гонконгу ухвалила рішення скасувати для туристів, які прибувають у регіон, вимогу щодо сертифіката вакцинації від коронавірусу, ПЛР-тести, як і раніше, потрібні, повідомляє прес-служба уряду спеціального району КНР.
“Із 6 лютого знімається вимога про повну вакцинацію для нерезидентів Гонконгу, які приїжджають із-за кордону. Мандрівникам не потрібно робити щеплення і пред’являти сертифікат вакцинації після прибуття в Гонконг. Обов’язкове тестування на коронавірус для осіб, які прибувають із-за кордону, зберігається”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначають в уряді, епідемічна ситуація в Гонконзі залишається стабільною, незважаючи на збільшення кількості тих, хто в’їжджає.
У січні футбольні клуби сумарно витратили понад півтора мільярда доларів на трансфери гравців, повідомляють у матеріалах Міжнародної федерації футболу (ФІФА).
Згідно зі звітом, у січні 2023 року в чоловічому футболі було здійснено 4387 міжнародних трансферів. Це рекордний показник із моменту запуску системи моніторингу трансферів у 2010 році.
Загальні витрати клубів на трансферні збори також встановили новий рекорд: у січні було витрачено $1,57 млрд, що приблизно на $230 млн більше, ніж у попередньому рекордному січневому вікні 2018 року.
Лідерами є англійські клуби, які витратили $898,6 млн, що становить 57,3% від загальних витрат у січні в усьому світі, за ними на значній відстані йде Франція ($131,9 млн).
Фонд державного майна України (ФДМ) нинішнього року планує повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого проведе онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів у всій країні.
Як повідомляється на Facebook-сторінці ФДМ у четвер, за 2,5 року з моменту демонополізації спиртової галузі відбулося вже 39 успішних аукціонів із продажу спиртзаводів, що поповнило бюджет країни більш ніж на 2 млрд грн, дало змогу залучити приватні інвестиції та скоротити нелегальне виробництво.
“А ви знали, що нещодавно в Україні існувала монополія на виробництво спирту? Ми були однією з двох країн у світі, де була така практика. Проте влітку 2020 року держава ухвалила рішення про демонополізацію галузі та розпочала приватизацію спиртзаводів. “, – нагадало відомство.
Згідно з його даними, до запуску приватизації Україна витрачала близько 200 млн грн на утримання збиткових заводів щорічно. Ще більшою проблемою було тіньове виробництво, яке становило 55% 2019 року.
Фонд уточнив, що в 39 завершених приватизаційних аукціонах узяли участь 133 підприємці, у результаті завдяки конкуренції вартість запропонованих активів зросла в середньому у 2,4 раза.
“У купівлі спиртзаводів зацікавлені не тільки виробники алкоголю. Участь в аукціонах беруть також фармацевтичні компанії, виробники автомобільного пального та агрокомпанії, зацікавлені в переробці власної продукції”, – наголосив ФДМ у повідомленні.
Як повідомлялося, у вересні-грудні 2022 року ФДМ провів 12 аукціонів із продажу спиртзаводів. Переможці торгів запропонували понад 849 млн грн за ці об’єкти, що втричі більше за їхню сукупну стартову вартість. Тим самим спиртзаводи стали одним із найпопулярніших напрямків для інвестицій у держмайно минулого року.
У грудні 2022 року ТОВ “Авербуд” (с.Чистилів Тернопільської обл.) виграло право на приватизацію частини майна держпідприємства “Мишковицький спиртзавод” (Теребовлянський р-н Тернопільська обл.), а саме підприємства з виробництва лікеро-горілчаних виробів у Чорткові (Тернопільська обл.).
На початку січня 2023 року Антимонопольний комітет України дозволив ТОВ “Таймкол” (Київ) приватизувати Борщівський спиртозавод (Тернопільська обл.), який входить до складу держпідприємства “Укрспирт”, право на купівлю якого за 17,7 млн грн компанія виграла на онлайн-аукціоні в жовтні 2022 року.
Крім того, 12 січня ТОВ “Ес Ойл” (Львів) виграло право на приватизацію Сторонибабського спиртозаводу з активами в п’яти регіонах України за 142 млн грн, а 6 лютого ТОВ “Агропромпереробка” (с. Карбівка Вінницької обл.) виграло аукціон із приватизації Вашківського спиртозаводу (Вашківці Чернівецької обл.) за 1,99 млн грн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у лютневому звіті збільшило прогноз експорту кукурудзи з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 2 млн тонн порівняно з даними за січень – до 22,5 млн тонн із 20,5 млн тонн, а пшениці – на 0,5 млн тонн, до 13,5 млн тонн із 13 млн тонн.
Як вказується у звіті на сайті Мінсільгоспу США в четвер, прогноз виробництва кукурудзи в поточному МР збережено на рівні 27 млн тонн, а пшениці – 21 млн тонн.
Також у лютневому прогнозі на 2 млн тонн знижено оцінку перехідних залишків кукурудзи в Україні наприкінці 2022/2023 МР – до 3,39 млн тонн із 5,39 млн тонн, і на 0,5 млн тонн для пшениці – до 4,21 млн тонн із 4,71 млн тонн.
При цьому оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні у 2022/2023 МР збережено на рівні 5 млн тонн, а пшениці – 4 млн тонн.
Загалом прогноз експорту фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР у лютневому прогнозі збільшено на 2 млн тонн – до 24,93 млн тонн із 22,93 млн тонн у січні, а прогноз його виробництва збережено на позначці 34,16 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії станом на 3 лютого 2023 року зібрали 78,93 млн тонн основних сільськогосподарських культур із 18,46 млн га, зокрема 53,2 млн тонн зернових і зернобобових культур. Пшениці 2022 року зібрано 20,2 млн тонн із 5 млн га, а кукурудзи – 25,9 млн тонн із 3,9 млн га.
Україна з початку 2022/2023 МР і до 3 лютого експортувала 27,46 млн тонн зернових культур, що на 29,8% нижче за показники аналогічного періоду попереднього МР. На зовнішні ринки поставлено 15,68 млн тонн кукурудзи (-2,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 9,84 млн тонн пшениці (в 1,75 раза менше), 1,83 млн тонн ячменю (менше в 3 рази), 12,8 тис. тонн жита (менше в 12,3 раза) і 85 тис. тонн борошна (+33%).
