Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-червні поточного року виробила 1,967 млн тонн окатишів, що в 2,3 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (4,797 млн тонн).
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у другому кварталі 2023 року зросло порівняно з попереднім кварталом на 18%, але знизилося порівняно з другим кварталом 2022 року на 48,9% – до 1,066 млн тонн.
У 2023 році виробляли тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за перше півріччя поточного року скоротилося в 2,27 раза до першого півріччя 2022 року, до 2,126 млн тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату в січні-червні 2023 року склав 160 тис. тонн (у січні-червні-2022 – 19 тис. тонн).
У пресрелізі пояснюється, що Ferrexpo продовжує виробляти, транспортувати і продавати свою продукцію в умовах війни, за наявності пов’язаних із нею енергетичних і логістичних обмежень. При цьому група успішно експлуатувала дві лінії з виробництва окатишів, друга з яких була повторно введена в експлуатацію раніше цього року.
Акцент у виробництві зроблено на виробництві окатишів з більш високим вмістом заліза – 65% Fe або вище. Продажі, як і раніше, експортувалися залізницею і баржами в Центрально-Східну Європу і Чорне море. Продажі за квартал склали 1,2 млн тонн, що на 45% вище, ніж у попередньому кварталі, і 2,1 млн тонн у першому півріччі 2023 року.
Група має намір продовжувати використовувати від однієї до двох ліній з виробництва окатишів до кінця року, як і в першому півріччі, за умови відсутності подальших істотних змін в операційному середовищі та доступності логістики в Україні.
Виконувач обов’язків виконавчого голови Лучіо Дженовезе у своєму коментарі зазначив, що незважаючи на обстріли, які не припиняються, і численні проблеми, компанії вдається адаптувати свій бізнес. Зокрема, в першому півріччі-2023 у виробництво повернулася друга лінія з виробництва окатишів, підвищивши гнучкість і можливість відновити виробництво. Однак логістика, як і раніше, обмежена.
“І хоча зараз у нас є можливість виробляти більше, наразі у нас немає достатньої кількості альтернативних портів Чорного моря, щоб експортувати більше”, – констатував Дженовезе.
Він також повідомив, що “протягом перших шести місяців ми продовжували підтримувати сильну грошову позицію, одночасно фінансуючи наші зобов’язання щодо капітальних витрат”.
“Ми продовжуємо оцінювати альтернативні маршрути поставок у найближчій перспективі, і дивимося в повоєнне майбутнє, розробляємо плани з відновлення потужності, щоб ми могли повернутися до повного рівня виробництва і зіграти свою роль у відбудові України”, – резюмував топ-менеджер.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2022 року виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
На Полтавському ГЗК встановлено чотири лінії з випуску окатишів.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Низька середня врожайність ріпаку в 1,2-1,3 тонн/га не дасть змоги українським аграріям отримати високий вал олійної культури, показники врожайності надалі можуть вирівнятися, але рекордного врожаю не буде, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Ціни на ріпак почали різке зростання, і цей тренд триватиме як в Україні, так і в світі”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, в малих річкових портах індикативні ціни на ріпак за тиждень зросли з 330 євро/тонна до 345 євро/тонна. Пропозиція українського ріпаку минулого тижня була низькою. Швидко ситуація не зміниться, оскільки жнива почалися нещодавно.
Аналітики очікують, що в малих портах ціни індикативно зростуть до 348 євро/тонна до кінця тижня, на умовах СРТ – до 355-360 євро/тонна вже найближчими тижнями.
Переробники озвучують закупівельні ціни на ріпак у широкому діапазоні, залежно від регіону – 12300-13200 грн/тонна, найнижчі позначки в Одеській області, констатували в “Пуск”.
Світові ціни на біодизель знову зростають, рослинні олії дорожчають, тому ріпак на біржах зростатиме в ціні. Але липень і початок серпня будуть несприятливими для реалізації під тиском збору нового врожаю, резюмували аналітики.
Порт “Гданськ” (Польща) в очікуванні збільшення вантажопотоку з українським зерном урожаю-2023 збільшить кількість тентів і силосів, щоб наростити перевалочні потужності на 0,5 млн тонн на місяць, що дасть змогу перевалювати 5,8 млн тонн на рік зернових, повідомив президент порту Лукаш Маліновський.
“Загалом за минулий рік портові термінали перевантажили загалом трохи більше ніж 1,9 млн тонн зерна”, – цитує його польське видання pap.pl.
Маліновський наголосив, що таке рішення ухвалено у зв’язку з прогнозами польських аналітиків, які очікують на ще більший вал зернових, що відправлятиметься з польських портів.
“Тільки з січня по кінець травня обсяг перевалки зерна в порту становив близько 1,1 млн тонн”, – констатував Малиновський.
За його інформацією, наразі пропускна здатність основних зернових терміналів у порту “Гданськ” становить 300 тис. тонн на місяць, а потужність зберігання – 126 тис. тонн. Розвиток портових потужностей практично на 70% дасть змогу наростити транспортування зерна найближчим часом. Це дасть змогу в пікові періоди дістатися до порту 1500 фурам із зерном.
Порт “Гданськ” поступово збільшує кількість паркувальних місць. Загалом тут уже 780 паркувальних місць. До середини липня їхня кількість зросте до 970, повідомив Маліновскі.
Президент порту також наголосив, що завдяки rakoraf (пристроям для відбору проб зерна, призначеного для експорту – ІФ), на трьох автостоянках у межах кордонів порту “Гданськ” можна буде перевірити якість зерна.
Як повідомлялося, до 15 вересня 2023 року рішенням Європейської Комісії запроваджено заборону на імпорт українського зерна до п’яти прифронтових країн: Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Експорт молочних продуктів у червні поточного року становив 10,2 тис. тонн, або $23,3 млн у вартісному виразі, що відповідно на 3% і 16% менше за показники аналогічного періоду минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) у середу.
Згідно з повідомленням на сайті УКАБ, переважну більшість продукції – 65% – було продано не на ринки Європейського Союзу. Наразі найбільшими імпортерами української молочної продукції є Молдова (28,6%), Польща (18,5%), Бангладеш (6,2%).
“Порівнюючи червень 2022 і 2023 років, спостерігаємо незначне збільшення в експорті поставок морозива, маслянки (коагульоване молоко, кефір) і сухого молока. Обсяги зросли на 34%, 16% і 16% відповідно. Основними покупцями морозива залишаються Молдова, Польща, Німеччина, Ізраїль, маслянки та коагульованого молока – Молдова (95%), а сухого молока – Польща, Бангладеш, Ізраїль, Болгарія”, – зазначив аналітик УКАБ Максим Гопка.
За даними моніторингу УКАБ, експорт усіх інших груп товарів у червні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився у фізичному обсязі та фінансовій торгівлі. Молока та вершків незгущених на зовнішні ринки було поставлено 1,8 тис. тонн, що менше на 33% у фізичному обсязі та на 29% у вартісному вираженні.
Молочної сироватки за кордон поставлено в цей період 1,3 тис. тонн, що менше на 14% до червня-2022, тоді як у вартісному вираженні її експорт впав на 55%. Вершкового масла було продано іншим країнам 727 тис. тонн, що нижче на 20%, ніж роком раніше, і на третину менше (-34%) у грошовому вираженні.
Експорт сирів у фізичному обсязі не змінився і склав 574 тонни, проте також на третину (-34%) впав у грошовому еквіваленті.
Аналітики зазначили, що закупівельні ціни на молочну сировину протягом червня були стабільними: середньозважена ціна трьох сортів становила 11,35 грн/кг.
Загалом в Україні 2023 року в січні-травні було вироблено 2896,4 тис. тонн молока, що на 4,6% менше, ніж торік. За травень валовий надій молока склав 751,4 тис. тонн. Найбільші обсяги виробництва молока за 5 місяців зафіксовано в Полтавській (181 тис. тонн), Черкаській (145,4 тис. тонн) та Чернігівській (106,5 тис. тонн) областях, констатували в УКАБ.
Ціни на нафту еталонних марок слабо знижуються вранці в четвер після зростання за підсумками попередньої сесії.
Вартість вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв становить $76,41 за барель, що на $0,24 (0,31%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подорожчали на $0,4 (0,5%), до $76,65 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилася до цього часу на 6 центів (0,08%), до $71,73 за барель. Напередодні ці контракти підвищилися в ціні на $2 (2,9%), до $71,79 за барель.
Позитивним фактором під час попередньої сесії стали заяви міністра енергетики Саудівської Аравії принца Абдулазіза бен Сальмана про те, що ОПЕК+ зробить усе необхідне для підтримки нафтового ринку.
У понеділок Саудівська Аравія повідомила про продовження добровільного скорочення видобутку нафти в обсязі 1 млн барелів на добу на серпень. Таким чином, у серпні видобуток нафти в країні залишиться на рівні близько 9 млн б/д.
Тим часом, за даними Американського інституту нафти (API), запаси нафти в США впали на 4,38 млн барелів за підсумками минулого тижня.
Офіційні дані міністерства енергетики країни будуть оприлюднені в четвер о 18.00 кв. м, на день пізніше, ніж зазвичай, у зв’язку з тим, що вівторок у Штатах був неробочим днем. Експерти, опитані Trading Economics, у середньому прогнозують зниження запасів нафти приблизно на 1 млн барелів.
Світові центробанки, за попередніми даними, у травні 2023 року продали 27,4 тонни золота із золотовалютних резервів, підрахував World Gold Council (WGC).
Для порівняння, у квітні, за уточненими даними, продажі становили 69,4 тонни.
Найбільшим держпродавцем золота в травні була Туреччина (62,8 тонни), також знизили запаси Узбекистан (10,9 тонни), Казахстан (2,4 тонни) і Німеччина (1,8 тонни).
Закуповували золото в резерви Польща (19,9 тонни), Китай (15,9 тонни), Сінгапур (3,9 тонни), Росія (3,1 тонни), Ірак (2,3 тонни), Індія (1,9 тонни), Чехія (1,8 тонни) і Киргизія (1,5 тонни).
