Україна в травні експортувала близько 41 тис. МВт-год, імпортувала вдвічі менше – близько 20 тис. МВт-год, свідчать оприлюднені дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Експорт е/е здійснювався в Молдову, становивши 23,3 тис. МВт-год, і в Польщу – 17,6 тис. МВт-год.
В останній тиждень травня, після того, як було заявлено про вихід низки енергоблоків у ремонт, експорт здійснювали тільки 29 числа – 800 МВт-год до Польщі в нічні години, а оператор системи передачі НЕК “Укренерго” наприкінці травня взагалі не проводив аукціонів з розподілу потужності для експорту, за винятком кількох годин у певні дні.
Імпорт здійснювався зі Словаччини – близько 18 тис. МВт-год і з Молдови – близько 2 тис. МВт-год (кілька останніх днів травня дані по Молдові на сайті ENTSO-E не відображаються – ЕР). При цьому він істотно зріс, починаючи з 20 травня – майже в шість разів порівняно з першою половиною місяця.
Водночас експорт знизився втричі порівняно з першими двома тижнями травня.
При цьому в травні трейдери через зростаючий попит на експорт і обмеження щодо його здійснення вперше почали оплачувати переріз для експорту до Молдови та Польщі (по лінії ХАЕС-Жешув) – відповідно 1,8 млн грн і 0,5 млн грн. Також на 1,3 млн грн було оплачено перетин для імпорту зі Словаччини в певні дні.
Як повідомлялося, експорт електроенергії, відновлений у квітні після його зупинки в жовтні, становив за місяць 89,7 тис. МВт-год. Найбільше е/е експортовано до Молдови – понад 40 тис. МВт-год, ще 30,4 тис. МВт-год надійшло до Польщі та 19,2 тис. МВт-год – до Словаччини.
Водночас експорт до Словаччини тривав лише чотири дні, його було зупинено з 21 квітня з ініціативи словацького оператора системи передачі.
Перетин у Словаччину за 4 дні приніс “Укренерго” близько 17 млн грн. НКРЕКП, “Укренерго” і Міненерго вирішують питання відновлення експорту до Словаччини.
Імпорт електроенергії у квітні становив близько 4 тис. МВт-год – 3,8 тис. МВт-год зі Словаччини (на третину менше, ніж у березні) і 0,1 МВт-год із Молдови (у березні надійшло 1541 МВт-год).
Українські експортери вже майже на 100% використали потенціал експорту цукру, що закладався до прогнозного балансу на 2022/2023 маркетинговий рік, тому, щоб уникнути дефіциту цього продукту в літньо-осінній період, уряд обмежив його експорт на період з 5 червня до 15 вересня, повідомила пресслужба Мінекономіки.
“Влітку в Україні зростає споживання цукру, тому з метою уникнення виникнення дефіциту та зростання цін на внутрішньому ринку в цей період, уряд тимчасово припиняє квотування експорту цієї продукції”, – йдеться на сайті міністерства в четвер.
Згідно з даними Держмитслужби, на кінець минулого тижня Україна експортувала понад 350 тис. тонн цукру та цукрової продукції, що становить 95% від прогнозу експорту на 2022/2023 маркетинговий рік (МР).
Як зазначили в Мінекономіки, пропозиція внутрішнього ринку в 2022/2023 МР з урахуванням виробництва в обсязі 1285 тис. тонн цукру і перехідних залишків, за експертною оцінкою, становить 1776 тис. тонн. Для забезпечення потреб внутрішнього ринку в 2022/2023 МР Україні необхідно 1010 тис. тонн. Експорт цукру в цей же період очікується на рівні 370 тисяч тонн.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів на засіданні 30 травня ухвалив постанову про заборону експорту цукру на період з 5 червня до 15 вересня цього року.
Нацбанк України застосував заходи впливу до ТДВ “СК “Варто” та ПрАТ “СК “Інто” у вигляді зобов’язання вжити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли його вчиненню.
“Заходи впливу застосовано у зв’язку з невиконанням вимог пунктів 1 та 11 постанови правління НБУК “Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану…”, – йдеться в повідомленні на сайті регулятора.
Згідно з документом, ідеться про письмові запевнення компаній Нацбанку про відповідність прямих і кінцевих власників істотної участі вимогам регулятора щодо фінансового/майнового становища, документах для оцінки такого становища і подальших відповідях на запит НБУ.
Уточнюється, що такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 29 травня 2023 року.
Згідно з даними НБУ, чисті зароблені страхові премії СК “Варто” в першому кварталі 2023 року склали 4,36 млн грн, страхові виплати – 2,57 млн грн, чистий прибуток – близько нуля. Активи компанії на початок квітня дорівнювали 39,03 млн грн, власний капітал – 34,16 млн грн.
У більшої СК “Інто” чисті зароблені страхові премії в першому кварталі 2023 року дорівнювали 17,67 млн грн, страхові виплати – 10,46 млн грн, чистий прибуток – 0,28 млн грн. Активи компанії на початок квітня становили 146,35 млн грн, власний капітал – 110,63 млн грн.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за $1 США, період з 01.04.23 по 30.04.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Комунальна корпорація “Київавтодор” із 3 до 5 червня обмежить рух Північним мостом у Києві у зв’язку з поточним ремонтом крайніх правих смуг, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“З 08:00 3 червня до 08:00 5 червня на Північному мосту частково обмежать рух транспорту, попереджає КК “Київавтодор”. На Північному мосту виконають поточний ремонт крайніх правих смуг”, – ідеться в повідомленні КМДА в Телеграм-каналі в п’ятницю.
Роботи проводитимуть на вихідних, щоб менше впливати на трафік.
“КК “Київавтодор” перепрошує за тимчасові незручності”, – зазначається в повідомленні.
Основні макроекономічні індикатори України свідчать про зростаючу роль міжнародних структур у підтримці української економіки в робочому режимі.
Міжнародний валютний фонд, який раніше оцінював динаміку української економіки цього року від 3% її спаду до 1% зростання, схиляється до того, що зростання ВВП 2023 року може опинитися на верхній межі цього діапазону. Водночас, як заявляв голова Нацбанку Андрій Пишний, негативний сценарій із падінням ВВП України на 10% цього року і на 2% наступного року, який міститься в програмі розширеного фінансування EFF, підтверджує готовність МВФ підтримати Україну навіть за найгіршого розвитку подій.
За оцінками Світового банку, ВВП України після падіння на майже 30% (а точніше на 29,2%) торік, у 2023 році може зрости на 0,5%, а у 2024 – на 3,5%. При цьому раніше Світовий банк у січні 2023 року прогнозував швидке зростання українського ВВП: на 3,3% цього року і на 4,1% наступного.
Міжнародний валютний фонд у квітневому огляді глобальної економіки (World Economic Outlook: A Rocky Recovery) знову відмовився від прогнозу щодо України далі 2023 року, хоча в затвердженій наприкінці березня програмі EFF він і давав прогноз аж до 2027 року.
Реальний валовий внутрішній продукт України після зростання на 3,4% 2021 року, 2022 року через повномасштабну російську військову агресію впав на 29,1%, такі офіційні дані оприлюднив Держстат України.
Національний банк України поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни 2023 року до 2% із 0,3% у січневому прогнозі, що багато в чому пов’язано зі зниженням ризиків безпеки, відновленням енергетичної системи, а також м’якою фіскальною політикою.
Міжнародне рейтингове агентство S&P підтвердило довгострокові кредитні рейтинги емітента столиці України Києва в іноземній та нацвалюті “ССС+” зі стабільним прогнозом, зазначивши, що місто продемонструвало хороші фінансові показники 2022 року, незважаючи на непросту обстановку.
Засновник київського аналітичного центру “Клуб Експертів” звернув увагу на істотне зниження зовнішньоторговельного балансу України. “Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами на початку 2023 року зросло більш ніж у 3 рази і становило майже $4 млрд, поспостерігаємо за наступними місяцями, але в разі збереження цієї тенденції до осені 2023 року країна може зіткнутись із сильним дисбалансом основних макроекономічних індикаторів”, – зазначив Максим Уракін.
За даними влади, негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-лютому 2023 року зросло в 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,713 млрд із $1,083 млрд.
Водночас дефіцит держбюджету України в березні 2023 року знизився до 59,2 млрд грн із 88,8 млрд грн у лютому, зокрема за загальним фондом – до 72,6 млрд грн із 93,2 млрд грн.
Витрати державного бюджету на підтримку ЗСУ у вигляді закупівлі військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту в березні становили 34,4 млрд грн (це 15,3% від усіх видатків) порівняно з 31,9 млрд грн у лютому (14%) і 28,7 млрд грн у січні (15,6%).
Державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до 78,5% ВВП на кінець 2022 року з 48,9% 2021 року.
За даними Нацбанку, дефіцит зведеного платіжного балансу України в лютому становив $722 млн після профіциту $1,208 млрд у січні, проте цей дефіцит у 2,1 раза менший, ніж у лютому 2022 року, коли він дорівнював $1,52 млрд.
Міжнародні резерви України станом на 1 квітня 2023 року, за попередніми даними, становили $31,878 млрд, що на 10%, або на $3 млрд, більше проти лютого 2023 року, це пов’язано зі значними надходженнями від міжнародних партнерів України.
Зростання споживчих цін в Україні в березні 2023 року прискорилося до 1,5% з 0,7% у лютому і 0,8% у січні. Водночас у квітні-2022 було зафіксовано інфляцію 3,1%, тож у річному вимірі за підсумками квітня-2023 року вона знизилася до 17,9% з 21,3% за підсумками березня, 24,9% – за підсумками лютого і 26,6% – за підсумками грудня. Базова інфляція минулого місяця також впала до 0,5% з 1,5% у березні, повернувшись на рівень лютого.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 10 квітня експортувала 38,82 млн тонн зернових культур, зокрема 22,86 млн тонн кукурудзи (58,9% загального обсягу поставок), 13,34 млн тонн пшениці (34,4%) і 2,3 млн тонн ячменю (5,9%). Подальший експорт олійних і зернових багато в чому залежить від продовження так званої “зернової угоди”.
