Міжнародна архітектурна компанія One Works і Норман Форстер залучені до створення перспективного генплану Миколаєва, повідомила прес-служба Миколаївської міськради.
Європейська економічна комісія ООН (UNECE) на початку осені запросила міжнародних архітекторів, щоб допомогти Миколаєву розробити перспективний генеральний план. Координує цю роботу глобальна дизайнерська та архітектурна компанія One Works (Італія).
Як повідомляється на сайті архітектурної компанії, One Works створила спеціальну команду на безоплатній основі.
“Ми хочемо зробити свій внесок, використовуючи найкращі з наших навичок і знань, у визначенні генерального плану, який розглядає архітектурну та інфраструктурну реконструкцію міста, на якій буде ґрунтуватися настільки ж міцна соціальна реконструкція… Під час серії онлайн-зустрічей із мером Миколаєва Олександром Сєнкевичем та заступником мера Віталієм Луковим ми змогли обговорити перші кроки, які необхідно вжити для задоволення найнагальніших потреб та підтримки зусиль із відновлення для кращого завтра, уявляючи собі зелені зони, що мають бути в центрі уваги.
One Works тісно співпрацює з цільовою групою UNECE, Фондом Нормана Фостера та владою Миколаєва за п’ятьма тематичними макрообластями, що формують основу для аналізу та визначення стратегій, якими керуватиметься розробка нового генерального плану розвитку міста: транспорт та інфраструктура, зелена та водна система, соціальне житло, промисловий/виробничий розвиток.
“Це проєкт, який буде тим успішнішим, що більше фахівців знатимуть, як вони можуть узяти участь. Я щодня працюю з нашими директорами One Works, щоб допомогти залучити професіоналів, які демонструють найкраще з італійського дизайну, майстерності, на додачу до інтенсивного діалогу та обміну з місцевими миколаївськими професіоналами та архітекторами. Разом із глибоким аналізом потреб міста ми можемо зробити майстер-план Миколаєва безпрецедентною моделлю інклюзивного дизайну для людей”, – пояснив Де Карлі.
До розроблення перспективного генлану Миколаєва вже залучені, наприклад, Департамент міського планування Політехнічного університету Мілана, експерти з цифрових перетворень міст Municipia, ExSUF – Центр передового досвіду Женевської хартії ООН, Liuc – Libera Università di Castellanza.
Як повідомила пресслужба Миколаївської міськради, паралельно проводять соціологічне дослідження думки городян про створення генерального плану.
Раніше повідомлялося, що в рамках допомоги UNECE для створення генплану відновлення Харкова залучено британських експертів на чолі з Норманом Форстером. З метою забезпечити відкритість і прозорість зацікавлених представників громад, UNECE планує запустити спільний для Харкова та Миколаєва сайт, який максимально широко інформуватиме містян про всі етапи розробки.
Ціни на нафту піднімаються третю сесію поспіль завдяки очікуванням зростання попиту в Китаї внаслідок зміни політики влади країни щодо боротьби з COVID-19, а також новим заходам підтримки економіки.
Минулого тижня Пекін оголосив про скорочення масового тестування людей на коронавірус, а також про розпуск “карантинних таборів”. У суботу влада країни заявила, що планує подальші поступові зміни, завдяки яким ковідні обмеження стануть більш сфокусованими, але не м’якими.
“Коригування Китаєм політики “нульової терпимості” до коронавірусу дає потужний сигнал нафтовому ринку”, – зазначає аналітик SPI Asset Management Стівен Іннес.
Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:15 кв. м у понеділок становить $96,19 за барель, що на $0,2 (0,21%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подорожчали на $2,32 (2,5%), до $95,99 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,14 (0,16%), до $89,1 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $2,49 (2,9%), до $88,96 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 2,6%, WTI – на 3,9%.
Збільшення споживання нафти Китаєм може збігтися в часі зі скороченням пропозиції на ринку у зв’язку з підготовкою до набуття чинності європейського ембарго на імпорт російської нафти і скороченням видобутку ОПЕК+, зазначає агентство Bloomberg.
Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила минулими вихідними, що набрання чинності європейським ембарго на закупівлю нафти в РФ 5 грудня “з великою ймовірністю” змусить Москву продавати частину нафти за ціною, не вищою за стелю, встановлену США та їхніми союзниками, якщо Росія хоче уникнути істотного скорочення нафтового експорту.
До переліку імпортних товарів, що завозитимуться в Україну без сплати ввізного мита та ПДВ для проходження зими, увійшли: електрогенераторні установки, трансформатори, електричні акумулятори, апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах для напруги понад 1000 В, пульти, панелі, розподільчі щити, обладнання та пристрої для фільтрації або очищення води.
Як повідомило Міністерство економіки в п’ятницю, відповідну постанову Кабінету міністрів №1260 про розширення переліку пільгового імпорту у зв’язку з епідемією Covid оприлюднено на сайті уряду в п’ятницю.
У Мінекономіки уточнили, що відповідні податкові зміни було ініційовано за дорученням президента України Володимира Зеленського.
За оцінками відомства, скасування ПДВ і ввізного мита дасть змогу знизити ціни й наситити український ринок товарами, що допоможуть громадянам і бізнесу пережити періодичні відключення електроенергії в цей зимовий сезон.
Водночас, на думку заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, ще до скасування ввізного мита та ПДВ на такі товари уряду варто було зібрати внутрішніх виробників цього обладнання та забезпечити їм пріоритетний доступ до кредитування 5-7-9%, скасувати мита на комплектуючі та сировину та сформувати резервний фонд обладнання і матеріалів.
“Уряд здійснює скасування імпортних обмежень виключно на готову продукцію – без комплектуючих і сировини, не кажучи вже про інші кроки. У результаті чого генератор, вироблений в Україні, буде за визначенням на 20-30% дорожчим за імпортний”, – написав депутат у колонці в НВ.
За його словами, за відсутності таких кроків ухвалені пільги на імпорт є незбалансованою політикою.
Як уточнив депутат агентству “Інтерфакс-Україна”, серед українських виробників такої продукції, зокрема, ТОВ “Пауер Дженерейшн”, “Геко-Центр”, “Компресорс Інтернешнл”, “Хайтед Україна”, “Дарекс-Енерго” та “Еквівес”.
США продовжують допомагати Україні і найближчими тижнями оголосять про черговий пакет військової допомоги, заявив у неділю журналістам радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
“Ми, як і раніше, стабільні в наданні допомоги в галузі безпеки. Ви знаєте про один пакет допомоги, про який ми щойно оголосили, буде й інший (пакет допомоги) в найближчі кілька тижнів, приблизно за аналогічний проміжок часу і того самого обсягу, якого ми дотримувалися впродовж останніх кількох тижнів і місяців”, – сказав Салліван журналістам на борту рейсу, що прямує з В’єтнаму на саміт G20 на Балі.
“Ми також консультуємося з Конгресом про додаткові ресурси на наступний рік”, – додав радник Байдена.
Салліван супроводжує президента Джо Байдена під час візитів до Камбоджі та в Індонезію, де він узяв участь у самітах США-АСЕАН і країн Східної Азії, і де він візьме участь у саміті G20 на Балі.
Раніше цього тижня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що санкціонував за дорученням президента виділення Україні нової партії озброєнь на суму $400 млн.
Пентагон інформував, що буде поставлено ракети для зенітного комплексу Hawk, чотири зенітно-ракетні комплекси Avenger, оснащені ракетами Stinger, додаткові боєприпаси для ракетних систем залпового вогню HIMARS, 21 тис. 155-мм артилерійських снарядів, 500 високоточних 155-мм артилерійських снарядів, спорядження для холодної погоди та інше військове обладнання.
У пресрелізі американського Міноборони зазначалося, що новий пакет допомоги США Україні став 25-м із серпня 2021 року. Загалом від початку роботи адміністрації президента Джо Байдена США надали Києву військову допомогу на суму понад $19,3 млрд.
Українські аграрії до 11 листопада зібрали 58,11 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 16,08 млн га, водночас за період 4-11 листопада зібрано 5 млн тонн із 0,94 млн га, повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
У повідомленні уточнюється, що за тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася на 4 відсоткових пункти (в.п.) – до 76% від раніше запланованих площ.
У розрізі культур завершено збирання пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. Просо зібрано з 95% (без змін за тиждень), гречка – з 95% (без змін), соняшник – з 93% (+6 в.п.), соя – з 91% (+6 в.п.), цукрові буряки – з 83% (+10 в.п.), кукурудза – з 39% (+9 в.п.).
За даними Мінагрополітики, остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,2 млн тонн з 4,7 млн га, ячменю – 5,5 млн тонн з 1,6 млн га, ріпаку – 3,1 млн тонн з 1,96 млн га, гороху – 261 тис. тонн з 111,5 тис. га.
Крім того, до 11 листопада сумарно зібрано 9,5 млн тонн соняшнику (+0,5 млн тонн за тиждень) із 4,4 млн га (+0,3 млн га), 9,6 млн тонн кукурудзи (+3,3 млн тонн) із 1,6 млн га (+0,5 млн га), 7,3 млн тонн цукрових буряків (+0,9 млн тонн) із 149 тис. га (+44 тис. га), 7,3 млн тонн цукрового буряка (+0,9 млн тонн) із 149 тис. га (+0,5 тис. га). га (+44 тис. га), 3,4 млн тонн сої (+0,3 млн тонн) з 1,4 млн га (+0,1 млн га), 153 тис. тонн гречки (+2 тис. тонн) з 112 тис. га (+1 тис. га), а також 98 тис. тонн проса (без змін) з 42,6 тис. га (без змін).
За даними міністерства, середня врожайність за всіма культурами в поточному сезоні становила 42,4 ц/га, зокрема кукурудзи – 58,3 ц/га, пшениці – 41,2 ц/га, ячменю – 35,1 ц/га, ріпаку – 28,9 ц/га, сої – 24 ц/га, гороху – 23,4 ц/га, проса – 23,1 ц/га, соняшнику – 21,9 ц/га, гречки – 13,6 ц/га, цукрового буряка – 489 ц/га.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
АТ “Укрзалізниця” у співпраці з чеськими перевізниками планує запустити поїзд Прага-Чоп.
Як наголошується в повідомленні в телеграм-каналі “Укрзалізниці”, дата початку курсування цього поїзда буде оголошена додатково.
Крім того, з 11 грудня 2022 року курсуватимуть поїзди: Відень (Австрія) – Чоп і Кошице (Словаччина) – Чоп.
Крім того, через станцію “Чоп” курсують такі рейси:
– №59/60 Київ – Чоп;
– №749 Київ – Відень;
– № 4/3 Запоріжжя – Ужгород;
– № 45/46 Ужгород – Харків;
– № 81/82 Київ – Ужгород;
– № 749/750 Київ – Ужгород;
– № 265/266 Ковель – Ужгород (новопризначений).
