Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) у середу розпочинає дискусії з представниками України про нову повноцінну програму підтримки, що передбачає фінансування з боку Фонду.
“Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками влади України щодо потенційної програми, яку буде підтримувати МВФ”, – зазначено в заяві постійного представника МВФ в Україні Ваграма Степаняна.
Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко анонсував роботу місії МВФ з 8 по 15 березня у Варшаві.
“Там ми узгоджуватимемо і умови, і наповнення, і обсяги, і так далі. Наразі говорити конкретні деталі поки що зарано, тому що там є багато питань внутрішньої дискусії Фонду”, – сказав глава Мінфіну 1 березня.
“Думаю, знайдемо необхідні рішення, щоб, починаючи вже з квітня, у нас була повноцінна програма з Фондом”, – заявив Марченко.
За його словами, поки що йдеться про чотирирічну програму, завданням якої є провести необхідну корекцію політик, щоб Україна, яка сьогодні 50% бюджету витрачає на військові видатки, а інші 50% фінансують за рахунок допомоги партнерів, після війни вийшла на рівень “більш-менш” самозабезпечення.
“Фонд поки що не висуває непідйомних умов, які ми не можемо виконати. Йдеться про програмні, базові речі: забезпечення монетарної та фіскальної стабільності; зменшення рівня дефіциту бюджету та забезпечення прийнятного рівня навантаження на бюджет, а також хорошого держуправління і забезпечення найкращих корпоративних практик. І мова про програми антикорупційного характеру, які були традиційно частиною програм МВФ”, – пояснив очільник Мінфіну.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вказував, що розмір програми може становити $15 млрд, з яких цього року Україна хотіла б отримати $5 млрд.
Як повідомлялося, Україна в умовах неготовності МВФ відразу виділяти значне фінансування восени минулого року запросила у Фонду чотиримісячну Моніторингову програму за участю ради директорів (PMB), яку Фонд схвалив 20 грудня.
17 лютого у Варшаві завершилася робота місії МВФ, за підсумками якої було зроблено заяву про досягнення домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо дострокового завершення цієї програми та переходу до підготовки нової розширеної програми, що передбачає фінансування.
Київ сподівається, що на зміну PMB вже на початку другого кварталу 2023 року прийде розрахована на кілька років програма розширеного фінансування EFF обсягом приблизно $15 млрд, яка може покрити розрив у покритті $38 млрд дефіциту держбюджету-2023, який наразі, за даними МВФ, складає близько $5-10 млрд.
Державна установа “Держгідрографія” 7 березня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
За її інформацією, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 89,4 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером 15 березня
“Держгідрографія” – правонаступник Центрального, Керченського, Миколаївського, Одеського та Севастопольського державних гідрографічних підприємств; науково-дослідного центру “Укрморкартографія”. Є науково-виробничим комплексом, заснованим на державній власності, входить до сфери управління Мінінфраструктури України.
Петиція на сайті Київської міської ради із закликом скоротити комендантську годину в Києві, і встановити її з 00:00 до 5:00 набрала необхідні для розгляду 6 тис. голосів.
Згідно з платформою петицій на сайті Київради, цю петицію було подано 23 січня і станом на 8 березня вона набрала необхідні для розгляду 6 тис. голосів.
“Зменшити комендантську годину з 00:00 до 5:00. Так як у більшості найманих працівників немає можливості вчасно потрапити додому, або подовжте рух громадського транспорту”, – йдеться в тексті петиції.
На сьогодні комендантська година в Києві триває щодня з 23:00 до 5:00.
Петиція має бути розглянута відповідальними особами протягом десяти робочих днів із дня оприлюднення інформації про початок її розгляду та за можливості виконана.
Національний банк України, керуючись вимогами законів і враховуючи пропозицію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), ухвалив рішення №90 від 7 березня про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “Банк Форвард” з 8 березня 2023 року.
У прес-релізі в середу НБУ нагадав, що 7 лютого його правління вирішило віднести банк “Форвард” до категорії неплатоспроможних у зв’язку з неприведенням ним своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства України, зокрема нормативно-правових актів Національного банку, після віднесення його до категорії проблемних.
ФГВФО з 1 березня розпочав виплату гарантованого відшкодування вкладникам банку “Форвард” за договорами, строк дії яких закінчився до 7 лютого 2023 року та за договорами банківського розрахунку. До першої частини загального реєстру вкладників включено інформацію про понад 48 тис. рахунків із загальною гарантованою сумою майже 326 млн грн.
Кінцевим бенефіціарним власником банку є громадянин Росії Рустам Таріко. Указом президента України в жовтні 2022 року введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким до Таріка застосовано персональні санкції.
За інформацією НБУ, на 1 січня 2023 року банк за розміром активів посідав 46 місце (2,36 млрд грн) із 67 банків, що діяли на той момент.
Правління Нацбанку України ухвалило рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 7 березня 2023 року Айбокс Банку, 37-го за розміром активів із 66 українських банків, у зв’язку з низкою порушень, серед яких сприяння в проведенні турніру зі спортивного покеру та недостатній фінмоніторинг клієнтів навіть після попередження регулятора.
“Частка фінустанови становила 0,1% від активів платоспроможних банків, тому виведення її з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України”, – наголошується в повідомленні на сайті НБУ.
Зокрема, під час безвиїзного нагляду регулятор виявив, що семеро юридичних осіб, яким банк встановив високий рівень ризику, за період із 21 лютого до 1 грудня 2022 року одержали кошти за надання послуг через пункт приймання платежів, зокрема з організації та проведення турнірів із кіберспорту та спортивного покеру, у загальній сумі понад 3,5 млрд грн.
Нацбанк вказав, що клієнти є новоствореними і лише у 2022 році почали здійснювати відповідну діяльність, їхні вебсайти запущено за кілька днів або в день встановлення відносин із банком, відсутні витрати/інформація щодо проведення клієнтами рекламних заходів із залучення учасників турнірів, проте обсяги операцій у перші ж дні становили мільйони гривень.
Крім того, клієнти мали ознаки пов’язаності між собою, проте Айбокс Банк їх не виявив, а критерії ризику виявив лише частково, загалом не вживши необхідних посилених заходів належної перевірки.
“За інформацією, наданою Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, а також “Федерацією кіберспорту України”, що має статус національної спортивної федерації з виду спорту “кіберспорт”, діяльність клієнтів містить усі елементи провадження діяльності з організації та проведення азартної гри, зокрема покеру, в мережі Інтернет та/або букмекерської діяльності”, – зазначив НБУ.
Регулятор нагадав також, що вже штрафував Айбокс банк на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, однак ці порушення продовжилися. Крім того, НБУ двічі зупиняв здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій і відсторонював посадову особу банку від посади.
НБУ запевнив, що кожен вкладник банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізосіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку.
Як повідомлялося, на початку лютого заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк звинуватив дев’ять банків, зокрема Укргазбанк і Айбокс банк, у допомозі гральному бізнесу в приховуванні до 10 млрд грн обороту на місяць. Він стверджував, що ці банки надавали послугу з міскодингу (підміна призначення платежу – ІФ) і виведення цих грошей: проводили гроші від гравця на рахунок казино під виглядом оплати “за рекламні послуги” або подібних послуг.
“Тобто це була досить відкрита для ринку послуга, коли банк прекрасно усвідомлював, що він робить і якої шкоди завдає бюджету. І, звичайно, брав за це непогані комісійні (3-3,5% за еквайринг). Плюс різні пропозиції виведення в кеш, USDT тощо”, – заявив Железняк.
Депутат звернувся до Нацбанку із закликом накласти великі штрафні санкції на Укргазбанк і застосувати максимально жорсткі заходи впливу до Айбокс банку. НБУ на початку березня оштрафував державний Укргазбанк на 64,6 млн грн.
АТ “Айбокс Банк” (раніше Агрокомбанк) засновано 1993 року. Станом на 31 січня 2023 року найбільшими акціонерами банку були Володимир Дробот (73,93%) і Альона Шевцова (24,98%).
Згідно з даними НБУ, на 1 січня 2023 року за розміром загальних активів Айбокс Банк посідав 44-те місце (4,467 млрд грн) серед 67 банків, що діяли в країні. Банк завершив минулий рік із чистим прибутком 598,3 млн грн і планував спрямувати 92,6% його на збільшення статутного капіталу.
СК “Брокбізнес” (Київ) 2022 року зібрала 258,9 млн грн валових премій, що на 1,76% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомило рейтингове агентство “Експерт-Рейтинг” в інформації про підтвердження рейтингу фінустійкості страховика на рівні “uaAA+” за національною шкалою.
За даними агентства, частина страхових премій, що належить перестраховикам, за вказаний звітний період знизилася на 37,47%, а їхня частка в структурі валових премій компанії зменшилася на 1,98 в.п. і склала 3,46%.
За 2022 рік компанія здійснила 63,967 млн грн страхових виплат і відшкодувань, що на 29,42% менше, ніж за 2021 рік, водночас рівень виплат знизився на 9,69 в.п. і за підсумками 2022 року склав 24,71%.
За 2022 рік власний капітал компанії зріс на 74,32% – до 164,53 млн грн, а його валові зобов’язання знизилися на 1,69% і становили 155,54 млн грн. Агентство зазначає, що істотне зростання власного капіталу страховика в аналізованому періоді відбулося завдяки збільшенню обсягів нерозподіленого прибутку (на 64,1 млн грн) у його структурі, що стало можливим завдяки прибутковій діяльності компанії у 2022 році. У зв’язку з цим відбулося зростання рівня покриття власним капіталом зобов’язань страховика на 46,12 п.п. – до 105,78%. Отже, станом на початок 2023 року власний капітал на 5,78% перевищував обсяг зобов’язань компанії.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів станом на 31 грудня 2022 року зріс у 1,55 раза та становив 167,73 млн грн, що призвело до збільшення рівня покриття грошовими коштами зобов’язань: на 39,33 п.п. – до 107,84%.
В аналізованому періоді діяльність ПрАТ СК “Брокбізнес” характеризувалася високою ефективністю. Зокрема, за підсумками 2022 року операційний прибуток страховика зріс до 70,37 млн грн, а його чистий прибуток збільшився до 66,98 млн грн, тоді як за підсумками 2021 року компанією було отримано чистий та операційний збиток.
СК “Брокбізнес” працює на українському ринку страхування понад 25 років і представлена в усіх регіонах України. Страховик має 39 ліцензій на добровільні та обов’язкові види страхування.
