Китай не будет стремиться к гегемонии и экспансии в мире, вместо этого Пекин сосредоточится на приумножении таких общечеловеческих ценностей, как мир, развитие, равенство, справедливость, демократия и свобода, сообщает посольство Китайской Народной Республики в Украине.
“Китай никогда не будет стремиться к гегемонии и экспансии, а будет приумножать такие общечеловеческие ценности, как мир, развитие, равенство, справедливость, демократию и свободу. Китай будет придерживаться всестороннего соблюдения строгой партийной дисциплины и продвигать борьбу с коррупцией с нулевой терпимостью и без малейшего попустительства”, – говорится в сообщении посольства, посвященному открытию ХХ Всекитайского съезда Коммунистической партии Китая.
В нем отмечается, что в Съезде приняло участие 2 296 делегатов от лица более 96 млн членов КПК.
Генеральный секретарь ЦК КПК Си Цзиньпин выступил на Съезде с докладом, в котором были подведены итоги важнейших преобразований и огромных успехов, достигнутых в Китае за последние 10 лет, включая встречу столетия основания КПК, вступление в новую эру социализма с китайской спецификой, а также выполнение задачи по борьбе с абсолютной бедностью и всестороннему построению среднезажиточного общества.
“В докладе было отмечено, что экономическая мощь Китая осуществила исторический скачок, общий объем его экономики составил 18,5% мировой экономики. Доклад представил успешные методы, которым необходимо следовать Китаю для дальнейшего развития, а также описал грандиозные планы и главный политический курс развития Китая на дальнейшие 5 лет и более длительный период, такие как: улучшение материального состояния и благополучия народа, повышение его качества жизни, продвижение “зелёного” развития, повышение значения развития государства посредством науки и образования, наращивание государственной мощи посредством высококвалифицированных кадров, а также ускорение создания армии мирового класса”, – подчеркивают в посольстве.
Там отмечают, что, согласно докладу генерального секретаря ЦК КПК, Китай никогда не будет стремиться к гегемонии и экспансии в мире.
Кроме того, в докладе также была чётко представлена центральная задача Коммунистической партии Китая – сплочённо вести многонациональный народ страны на пути к построению “процветающего и могучего, демократичного и культурного, гармоничного и прекрасного социалистического модернизированного государства, а также с помощью модернизации в китайском стиле всесторонне способствовать великому возрождению китайской нации”.
“Всекитайский съезд КПК, который проводится каждые 5 лет, является важнейшем собранием, двигающим вперёд построение КПК, а также развитие и реформы в Китае. Ввиду того, что Китай уже успешно осуществил цель первого столетия по всестороннему построению среднезажиточного общества и вступил на новый исторический путь по достижению цели второго столетия, данный Съезд имеет важнейшее значение для развития Китая”, – подытожили в диппредставительстве.
Україна в січні-вересні поточного року знизила експорт руд, що містять титан, і концентрату в натуральному вираженні на 40,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 244,076 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт руд та концентрату, що містять титан, скоротився на 10,4% – до $98,542 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (48,94% поставок у грошовому вираженні), США (12,53%) та Румунії (6,59%).
Україна в січні-вересні-2022 імпортувала 196 тонн аналогічної продукції з Сенегалу (70,41%) та Туреччини (29,59%) на суму $115 тис., тоді як у січні-вересні-2021 ввезла 832 тонни руд титану, що містяться на суму $7 тис. із Сенегалу (80,05%) та Німеччини (19,95%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $161,914 млн. основний експорт здійснювався до Мексики (21.23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) та Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн руд, що містять титан, на суму $1,227 млн з Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як у 2020 році ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні нині руди, що містять титан, добувають переважно в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОДГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВДМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.) .), а також на ТОВ “Міжріченський ГЗК” та ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) збудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Холдингова компанія Velta Group Global Ltd. зареєстровано у Лондоні у листопаді 2011 року.
Україна у січні-вересні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 44,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 283,571 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 33,5% – до $489,072 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (55,71% поставок у грошовому вираженні), Нідерландів (14,21%) та Румунії (6,14%).
Крім того, за цей період Україна імпортувала 17,005 тис. тонн цієї продукції, що на 60,1% менше у порівнянні з січнем-вересні-2021. У грошах імпорт скоротився на 47,8% – до $63,883 млн.
Ввезення здійснювалося в основному з Норвегії (25,8%), Китаю (16,41%) та Казахстану (15,85%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 6,9% порівняно з 2020 роком – до 668,539 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт феросплавів зріс на 58,2% – до $1 млрд 43,880 млн. основний експорт здійснювався до Туреччини (19,87% поставок у грошовому вираженні), Італії (13,51%) та Китаю (11,28%).
Крім того, у 2021 році Україна імпортувала 59,569 тис. тонн цієї продукції, що на 75,6% більше до 2020 року. У грошах імпорт зріс на 84,5% – до $177,616 млн. Ввезення здійснювалося в основному з Бразилії (16,93%), Норвегії (15,72%) та Казахстану (15,1%).
Бізнес Стаханівського та Запорізького заводів феросплавів (СЗФ та ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також “Приват”.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-вересні поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 73,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 830 тис. тонн із 3,135 млн тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період склав 35,2 тис. тонн, що у 12,9 раза менше порівняно з 9 міс.-2021 (455,5 тис. тонн ). При цьому імпорт брухту становив 1,6 тис. тонн, тоді як у січні-вересні-2021 – 17,2 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни за 9 міс.-2022 знизилися на 70,1% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до 755,5 тис. тонн з 2,530 млн тонн.
Станом на 1 жовтня 2022 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінюється у 35-40 тис. тонн.
Україна у січні-вересні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 68,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 665,909 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період скоротився на 67% – до $1 млрд 55,080 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (23,38% поставок у грошовому вираженні), Італії (13,6%) та Польщі (12092%).
Крім того, Україна у січні-вересні імпортувала 5,540 тис. тонн такої продукції, що на 65,4% менше ніж у січні-вересні-2021. У грошах імпорт скоротився на 64,7% – до $3,588 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (98,16% поставок), Румунії (1,23%) та Китаю (0,59%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 9,5% порівняно з 2020 роком – до 6 млн 776,44 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за рік зріс на 48,8% – до $4 млрд 93,02 млн. Основний експорт здійснювався до Італії (30,90% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (12,77%) та Домініканської Республіку (8,02%).
Крім того, Україна у 2021 році імпортувала 38,97 тис. тонн такої продукції, що у 2,6 раза більше, ніж у 2020 році. У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,9 разу – до $25,95 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (97,73% поставок), Туреччини (1,15%) та Узбекистану (1,08%).
Українські підприємства у січні-вересні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 62% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $47,502 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період знизився на 55,5% – до $71,226 млн.
У вересні мідь та мідні вироби імпортовано на суму $5,758 млн, експортовано – на $7,083 млн.
Крім того, Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30,8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.) Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Експорт цинку за звітний період становив $1,302 млн (у серпні-вересні експорт не здійснювався), тоді як у січні-вересні-2021 він становив $132 тис. Експорт олова та виробів у січні-вересні-2022 становив $420 тис. (у вересні – $24 тис.) проти $87 тис. за січень-вересень-2021.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила імпорт міді у вартісному вираженні на 59% порівняно з 2020 роком – до $183,161 млн, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс у 2,4 рази до 2020 року – до $206,390 млн.
Україна у 2021 році також наростила імпорт нікелю та виробів з нього на 45,8% порівняно з 2020 роком – до $119,154 млн, алюмінію та виробів з нього – на 30,2%, до $511,190 млн. При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 7,8% – до $8,512 млн, збільшила імпорт олова та виробів з нього на 75,2%, до $4,977 млн, а також наростила цинку та цинкових виробів – на 62,9%, до $93,635 млн.
Експорт алюмінію та виробів з нього за 2021 рік зріс на 53,9% – до $169,094 млн, свинцю та виробів з нього на 52,8% – до $38,229 млн, нікелю та виробів – на 55%, до $4,856 млн.
Експорт цинку минулого року становив $550 тис., тоді як у 2020 році він становив $69 тис. (зростання у вісім разів). Експорт олова та виробів у 2021 році становив $346 тис. проти $117 тис. за 2020 рік.
