Загальна кількість медиків – лікарів, середнього та молодшого медперсоналу в Україні у 2022 році знизилася на 14% порівняно з 2021 роком, свідчать дані Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ) за результатами дослідження “Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України”.
Згідно з ними, найбільше скоротилася кількість молодшого медперсоналу, яка знизилася на 16,5% порівняно з довоєнним рівнем.
“Очікувано, що кількість медичних працівників зменшилася в регіонах, де тривають активні бойові дії або на тимчасово окупованих РФ територіях”, – повідомляють у прес-релізі УЦЗ.
При цьому наголошується, що на тлі скорочення кількості медперсоналу в прифронтових і на деокупованих територіях помітного припливу медичних працівників у тилових регіонах не відбулося, крім Полтавської області, де дещо збільшилася кількість лікарів.
“Такі тенденції можуть вказувати на масштаби міграції медиків за кордон”, – вказали в УЦЗ.
Водночас, посилаючись на відповідь Міністерства охорони здоров’я Польщі на запит УЦЗ щодо кількості медиків, які отримали дозвіл на роботу за фахом у Польщі у 2022 році, центр наводить дані, що станом на кінець лютого 2023 року в Польщі працевлаштувалися трохи більш як 2300 лікарів і понад 1060 медсестер і санітарок за умови наявності майже 1,8 млн зареєстрованих у Польщі, згідно з офіційними даними, українських біженців.
“Оскільки Польща прийняла найбільшу кількість українців, очікувано, що й потік медиків відповідатиме подібним масштабам. Але в Польщі працевлаштувалися менше 1% від довоєнної кількості українських медиків”, – констатують в УЦЗ.
При цьому уточнюється, що аналіз було проведено з використанням даних Національної служби здоров’я України (НСЗУ), які враховують тільки тих медиків, які працювали в законтрактованих із нею медустановах.
Великий український кабельний завод “Одескабель” планує виготовити і продати LAN-кабелі на 570 млн грн, що на 45,8% перевищує обсяг виробництва 2022 року, і зберегти обсяг випуску волоконно-оптичних кабелів (ВОК) на рівні минулого року – не менше ніж на 284 млн грн.
Такі плани намічені підприємством у фінансовому звіті, оприлюдненому в системі розкриття інформації Накомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
“Пріоритетними напрямками для розвитку та подальшого інвестування залишаються волоконно-оптичні, LAN-кабелі та силові дроти”, – зазначено в документі.
Силових кабелів, проводів і шнурів, зокрема армованих проводів, планують випустити не менше ніж на 860 млн грн.
Крім того, заплановано випуск кабелів зв’язку на 65,3 млн грн, радіочастотних кабелів не менше ніж на 49 млн грн, нагрівальних – на 40 млн грн.
Водночас компанія констатує, що у зв’язку з військовою агресією Росії проти України, за основними видами кабельної продукції у 2022 році відзначено спад випуску та реалізації – скоротилася частка ВОК і LAN-кабелів, але збільшилася частка силових (енергетичних) та інших кабелів.
Товарний випуск LAN-кабелю становив 46 тис. укм на 391 млн грн, що на 49,2% менше, ніж роком раніше, а обсяг реалізації скоротився на 49,8%.
“LAN-кабель експортувався в 17 країн, а частка його експорту становила 46,8% загального обсягу продажів цього виду продукції”, – зазначає “Одескабель”.
Волоконно-оптичних кабелів було випущено 279,9 тис. укм на 283,4 млн грн, що на 23,7% менше, ніж 2021 року, а основними ринками збуту були Україна, Словаччина і Молдова. Загалом на експорт поставлено ВОК на 149,8 млн грн.
“У зв’язку з військовою агресією РФ проти України, за основними видами кабельної продукції у 2022 році відзначено спад випуску та реалізації, але незважаючи на це, відзначено зростання виробництва за чотирма видами кабелю з 22-х”, – зазначено в документі.
Згідно зі звітом, чистий дохід компанії у 2022 році скоротився на 24,7% до 2021 року – до 1 млрд 561 млн грн, збиток становив 27,24 млн грн проти чистого прибутку 55,4 млн грн.
Завод отримав 326,74 млн грн валового прибутку, що на 6,4% менше, ніж роком раніше, а прибуток від операційної діяльності становив 122,26 млн грн, що на 1,5% більше.
У 2023 році компанія планує експортувати продукцію щонайменше на 590 млн грн, тоді як у 2022 році на експорт поставлено продукції на 649,42 млн грн..
Станом на початок поточного року “Одескабель” мав укладені, але ще не виконані договори на 179,26 млн грн.
Згідно зі звітом, найперспективнішими, найпопулярнішими на внутрішньому ринку та експортно-орієнтованими видами кабелю є LAN-кабелі для структурованих кабельних систем і кабелі для комп’ютерних мереж, ВОК, енергетичні кабелі сучасних конструкцій, секції та комплекти нагріву.
“Коливання попиту на кабельну продукцію залежать від діяльності організацій з будівництва житла, об’єктів промислового значення та телекомунікаційних мереж. Найбільш активні періоди продажів – друга половина першого кварталу, другий і третій квартали”, – зазначають на підприємстві.
Основні споживачі продукції – телекомунікаційні компанії, приватні провайдери послуг доступу до Інтернету, оператори кабельного телебачення та IPTV, підприємства вугільної, гірничо-збагачувальної, енергопостачальної галузі, посередницькі фірми.
На початок поточного року на підприємстві працювало 858 осіб – на 65 менше, ніж роком раніше.
Населення України станом на кінець 2022 року становило близько 31,4 млн осіб, із них близько 1,15 млн живуть на тимчасово окупованих територіях, свідчать дані експертів Українського центру охорони здоров’я (УЦЗ).
“Війна спричинила безпрецедентну міграційну кризу та масштабні переміщення населення всередині країни. За оцінками УЦЗ, станом на кінець 2022 року населення України становило близько 31,4 млн осіб. З них 1,15 млн осіб мешкають на тимчасово окупованих Росією територіях, захоплених після початку вторгнення”, – зазначено у звіті центру за підсумками дослідження про роботу системи охорони здоров’я після початку активного вторгнення.
Експерти центру також зазначають, що за рік після початку повномасштабного вторгнення система амбулаторної та спеціалізованої медичної допомоги повністю відновилася, на відміну від системи первинної медичної допомоги.
“Споживання медичних послуг на різних рівнях знизилося в перші місяці після вторгнення. Однак амбулаторна та спеціалізована медична допомога поступово відновилася до довоєнних показників протягом 2022 року. Первинна медична допомога не відновилася і потребує підтримки”, – підкреслили експерти центру.
Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявляє, що Європейська комісія досягла принципових домовленостей із Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту товарів української сільськогосподарської промисловості.
“Є домовленості”, – написав він великими літерами на своїй сторінці у Твіттері в п’ятницю.
Домбровскіс повідомив, що Європейська комісія досягла “принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо українських агропродовольчих товарів”. “Ми разом із Янушем Войцеховським (єврокомісар з питань сільського господарства) вжили заходів для вирішення проблем як фермерів у сусідніх країнах ЄС, так і в Україні”, – написав він.
Віцепрезидент також назвав ключові елементи угоди, які також були узгоджені з Україною. Ці елементи передбачають зняття односторонніх заходів Польщею, Словаччиною, Болгарією та Угорщиною. Далі передбачаються “виняткові захисні заходи для 4-х продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику та пакет підтримки в розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 державах-членах.
Крім того, Домбровскіс повідомив про проведення розслідування щодо деяких інших продуктів, зокрема соняшникової олії.
Обсяг експорту IT-послуг з України в I кварталі 2023 року знизився на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,68 млрд, повідомила асоціація IT Ukraine у пресрелізі в п’ятницю.
Вона вказала, що за січень-грудень 2022 року обсяг експорту IT-послуг зріс на $400 млн, як порівняти з показником 2021 року – до $7,35 млрд.
“Це зниження (у I кв.-2023) зумовлене двома факторами: по-перше – у попередні роки галузь зростала надвисокими темпами, по-друге – кожен перший квартал нового року традиційно має зниження, якщо порівнювати з першим кварталом попереднього року. Однак результати щоквартального експорту IT-послуг з України у 2022-2023 роках свідчать, що наразі галузь увійшла у “флет”, тобто зростання зупинилося, а істотне падіння не розпочалося”, – наводиться у пресрелізі коментар виконавчого директора асоціації IT Ukraine Костянтина Васюка.
За даними Асоціації, у IV кварталі 2021 року обсяг експорту IT-послуг з України становив $2,11 млрд, у I кварталі 2022 року – $2 млрд, у II кварталі – $1,74 млрд, у III кварталі – $1,74 млрд, у IV кварталі – $1,87 млрд. Водночас показник експорту за I квартал 2023 року вищий за всі показники за I квартал, починаючи з 2014 року, коли він становив лише $0,34 млрд. Навіть у I кварталі 2021 року показник був нижчим за нинішній – $1,44 млрд. Перевищено його було тільки в I кварталі 2022 року – $2 млрд.
Повідомляють, що за спостереженнями Асоціації, які ґрунтуються на даних Національного банку (НБУ), схожа ситуація мала місце 2014 року, коли IT-сектор також демонстрував падіння на 26% і утримував позиції $350-400 млн щокварталу. При цьому 2016 року IT-сектор відновив зростання і до 2022 року додавав по 20% щорічно.
З посиланням на дані НБУ, асоціація IT Ukraine повідомляє, що на IT-послуги припадає 43% у загальному обсязі експорту послуг з України за результатами I кварталу 2023 року.
Клуб експертів і кандидат економічних наук Максим Уракін підготували зведені дані основних макроекономічних показників України початку 2023 року.
Отже, міністерство економіки України переглянуло макропрогноз на 2023 рік, погіршивши прогноз зростання ВВП із 3,2% до 1%, насамперед через припущення, що військові дії не завершаться в середині року, а триватимуть “майже цілий рік”, повідомив заступник міністра Сергій Соболєв.
Реальний валовий внутрішній продукт України в четвертому кварталі 2022 року впав на 31,4% порівняно з четвертим кварталом 2021 року після падіння на 30,8% у третьому кварталі, 37,2% – у другому і 15,1% – у першому, таку оперативну оцінку опублікувала Державна служба статистики в понеділок. Водночас, згідно з консенсус-прогнозом восьми компаній і недержавних інститутів, який оприлюднив Центр економічної стратегії, реальний валовий внутрішній продукт України 2023 року знизиться на 0,1% за розкиду оцінок від спаду на 4,6% до зростання на 5,5%. Економічне відновлення буде ледь помітним цього року, очікується помірне зростання ВВП на 2%, що виведе реальний ВВП за підсумками поточного року на рівень 70-72% від ВВП довоєнного 2021 року, такий макроекономічний прогноз опублікувала інвестгрупа ICU.
На думку заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, економічна ситуація в Україні в першому кварталі 2023 року розвивається істотно краще, ніж припускав Національний банк України (НБУ) у своєму січневому прогнозі, особливо щодо енергопостачання, тому з високою ймовірністю центробанк наприкінці квітня поліпшить поточний прогноз зростання ВВП на цей рік на 0,3%. Водночас Міжнародний валютний фонд прогнозує динаміку української економіки цьогоріч від 3% спаду до 1% зростання з подальшим зростанням на 3,2% у 2024 році та на 6,5% – у 2025 році.
А Міжнародний валютний фонд (МВФ), який раніше оцінював динаміку української економіки цього року від 3% спаду до 1% зростання, схиляється до того, що зростання ВВП 2023 року може опинитися на верхній межі цього діапазону.
ВВП України після падіння на 29,2% торік цього року цьогоріч зросте на 0,5%, а наступного – на 3,5%, прогнозує Світовий банк, який очікував у січні цього року більш швидкого зростання: на 3,3% 2023 року і на 4,1% 2024-го.
Водночас реальний валовий внутрішній продукт України після зростання на 3,4% 2021 року 2021 року у 2022 році через повномасштабну російську військову агресію впав на 29,1%, а негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-лютому 2023 року зросло в 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,713 млрд із $1,083 млрд.
Дефіцит державного бюджету України в лютому 2023 року зріс до 88,8 млрд грн із 72,3 млрд грн у січні, зокрема за загальним фондом – до 93,2 млрд грн із 78,9 млрд грн.
Сукупний державний борг України в лютому знизився на 0,5%: у доларовому вираженні на $0,59 млрд – до $116,01 млрд, у гривневому – на 21,62 млрд грн, до 4,24 трлн грн.
Водночас Україна за підсумками січня 2023 року отримала профіцит зведеного платіжного балансу України $1,2 млрд, тоді як у січні 2022 року його дефіцит становив $1,8 млрд.
Міжнародні резерви України станом на 1 березня 2023 року, за попередніми даними, становили $28,865 млрд, що на 3,5%, або на $1,064 млрд, менше, якщо порівнювати із січнем 2023 року, завдяки інтервенціям Нацбанку з продажу валюти для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку.
Зростання споживчих цін в Україні в лютому 2023 року сповільнилося до 0,7% із 0,8% у січні, повернувшись до рівня грудня минулого року.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.