ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) у січні-вересні поточного року знизило чистий збиток на 60% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 218,489 млн грн з 545,746 млн грн.
Згідно з проміжним звітом ПГЗК за дев’ять місяців 2025 року, чистий дохід за цей період зріс на 6,1% – до 629,485 млн грн. Непокритий збиток на кінець вересня-2025 складав 203,480 млн грн.
Як повідомлялося, ПГЗК у січні-червні поточного року знизив чистий збиток на 65,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 149,069 млн грн з 428,350 млн грн, чистий дохід за цей період зріс на 41,3% – до 479,767 млн грн з 339,617 млн грн.
ПГЗК за підсумками діяльності у 2023 році наростив чистий збиток у 13 разів порівняно з 2022 роком – до 624 млн 48,108 тис. грн з 47 млн 932,515 тис. грн.
ПГЗК і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди. У 2024 році комбінат не зміг відновити роботу через спад попиту на феросплави та дефіцит е/е.
ПГЗК у 2025 році за перше півріччя видобув і збагатив 22,87 тис. тонн марганцевої руди.
У власності чотирьох кіпрських компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) – перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Фармкомпанія ПАТ “Київський вітамінний завод” (КВЗ) за дев’ять місяців 2025 року збільшила чистий прибуток в 2,2 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 235,185 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід від реалізації продукції за січень-вересень 2025 року збільшився на 2,5% – до 3,529 млрд грн.
За січень-вересень 2025 року компанія випустила 35,770 млн упаковок лікарських засобів, на загальну суму 4,268 576 млрд грн в цінах прайс-листа.
Середня ціна реалізації однієї упаковки лікарських засобів виробництва КВЗ склала 133 грн, середня вартість упаковки дієтичних добавок КВЗ – 125 грн, виробів медичного призначення – 263 грн за упаковку.
Крім того, компанія повідомила, що за 9 місяців 2025 року КВЗ експортував продукції на суму 123,391 млн грн, що складає 3,5% від загального обсягу продаж. Основними експортними ринками КВЗ є Казахстан, Молдова, Латвія, Узбекистан, Ізраїль.
За підсумками 2025 року компанія планує збільшити обсяги реалізації на 17,5%.
Крім того, компанія повідомила, що загальні витрати на дослідження й розробки за третій квартал 2025 року склали 5,246 млн грн, що майже удвічі більше, ніж за попередній квартал.
Основними дистриб’юторами продукції КВЗ виступають ТОВ “БаДМ”; СП ТОВ “Оптiма-Фарм, ЛТД” та ТОВ “ВЕНТА. ЛТД”.
Компанія повідомляє, що за підсумками дев’яти місяців 2025 року КВЗ посів четверте місце на фармринку за обсягами роздрібного продажу у грошовому вираженні з часткою ринку 3,29%.
Як повідомлялося, КВЗ за підсумками 2024 року збільшив чистий прибуток на 8,74% порівняно з 2023 роком – до 156,84 млн грн, дохід від реалізації товарів у минулому році збільшився на 14,71% – до 4,944 млрд грн.
КВЗ входить до десятки найбільших фармкомпаній України. У продуктовому портфелі компанії понад 100 лікарських засобів і 20 дієтичних добавок.
За даними системи Opendatabot, кінцевим бенефіціаром КВЗ є громадянин Канади Максим Мартін.
Вітчизняні виробники макаронних виробів 2025 року вперше за всю історію незалежності України виготовлятимуть продукцію на 50% із вирощеної вітчизняними аграріями пшениці твердого сорту дурум, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У нас (на виробництвах макаронних виробів – ІФ-У) в цьому році вперше, мабуть, 50% пшениці твердої, яка раніше закуповувалася за кордоном, буде заміщена вітчизняною. Якщо така тенденція збережеться, то, думаю, за найближчі два роки Україна перестане імпортувати пшеницю дурум”, – сказав він на форумі Agro2Food Profit у Києві у середу.
Причиною такого імпортозаміщення експерт назвав зміни клімату в країні. Наразі Миколаївська, Одеська, Хмельницька, частково Вінницька області пристосовані для виробництва твердої пшениці з огляду на глобальне потепління, сказав Рибчинський.
Керівник галузевої асоціації припустив, що цілком реальною є ситуація, коли вітчизняні переробні підприємства в недалекому майбутньому зможуть не впоратися з обсягом вирощеної аграріями пшениці твердих сортів.
Рибчинський нагадав, що у Львівській області наразі будується млин, який перероблятиме пшеницю дурум на макаронні вироби. При цьому він зазначив, що його потужностей з часом може не вистачити для переробки всієї вирощеної аграріями пшениці дурум.
Керівник асоціації “Борошномели України” додав, що подібну продукцію українські виробники однозначно будуть експортувати, проте обсяги експорту навряд чи можна буде співставити з італійськими.
Як повідомлялося, приватне підприємство “Західний Буг” будує перший в Україні млин, який перероблятиме пшеницю твердого сорту дурум, а також макаронну фабрику. Запуск млина заплановано на жовтень 2025 року, фабрики – на вересень. Проєктна потужність першої черги млина – 80 тонн на добу для дуруму, 150 тонн на добу для м’яких сортів пшениці. Друга черга дасть можливість збільшити потужність ще на 200 тонн для дуруму і 300 тонн для м’яких сортів. Загальні інвестиції в проєкт становитимуть 1 млрд грн.
Дурум (Triticum durum – лат.) — тверда пшениця з високим вмістом білка та клейковини, що робить її ідеальним інгредієнтом для приготування макаронних виробів, хліба та інших хлібобулочних виробів.
Аграрна група Ristone Holdings планує завершити модернізацію придбаного ТОВ “Косарський спиртозавод” наприкінці жовтня 2025 року, запуск виробництва очікується у період із листопада-грудня 2025 року, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Аграрна група нагадала, що придбала спиртозавод у серпні 2023 року, у жовтні 2024 року отримало ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого. Це дозволило у лютому 2025 року розпочати глибоку модернізацію лінії по виробництву спирту етилового неденатурованого із плановою потужністю 36 тонн/доба. Крім того, на спиртзаводі готується до запуску нова високотехнологічна лінії дистиляції та зневоднення.
Ristone Holdings уже завершило реконструкцію наявних цехів: котельні; підрозділів підробки та варильного відділення; встановило систему підготовки води та змонтувало новий газогін.
“Ключовим елементом інвестиційного проєкту є будівництво нової лінії дистиляції та зневоднення потужністю 60 тонн/доба. Це сучасний технологічний комплекс, призначений для отримання біоетанолу найвищого ступеня очищення. Промислові масштаби виробництва у 60 тонн/доба дозволять заводу стати помітним гравцем на ринку України та задовольнити попит великих споживачів”, – зауважили в агрохолдиингу і додали, що планують ввести у дію проєкт із виробництва біоетанолу наприкінці 2025 року.
Ristone Holdings – сільськогосподарський вертикально інтегрований холдинг, до складу якого входять: ТОВ “Дніпромлин”, ТОВ “Хлібзавод №10”, ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор”, ТОВ “Агрофірма Орільська”, ТОВ “Агроальянс”, ДП “Агрофірма “Вікторія”, ТОВ “Агрофірма ім.Горького”, СТОВ “Злагода” тощо.
Ristone Holdings обробляє 65,8 тис. га на території Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей. Займається вирощуванням зернових і технічних культур, тваринництвом, виробництвом та оптово-роздрібною торгівлею сільгосппродукцією, зокрема, борошна, хліба, хлібобулочної продукції тощо.
Агрохолдинг через ТОВ “Агрофірма ім.Горького” у листопаді 2021 року придбав Косарський спиртзавод (с. Косарі, Сміла Черкаської обл.) за 162 млн грн, що втричі дорожче від стартової ціни. Ristone Holdings повідомляв про намір інвестувати в розвиток придбаного активу близько 130 млн грн.
Засновником і головою наглядової ради Ristone Holdings є Вадим Нестеренко.
В Україні з моменту повномасштабної війни відновили роботу 88 борошномельних підприємства, при цьому в 2024 році почали роботу 22 підприємства, а у 2025 році – 10, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Станом на кінець 2021 року в Україні було 678 промислових підприємств, які працювали у зернопереробній галузі. На жаль, під час повномасштабного вторгнення ми втратили 192 підприємства. Вони або залишились на тимчасово окупованих територіях, або зруйновані вщент і припинили свою роботу, або підприємства, які частково постраждали, або через брак сировини, можливості логістики призупинили роботу”, – розповів він у рамках виставки Agro2Food у Києві у середу.
Експерт зауважив, що, починаючи з 2023 року, в Україні почалося відновлення зернопереробної галузі. Причиною цього Рибчинський назвав проблему з експортом зерна у 2022 році.
“Багато сільгосптоваровиробників побачили вихід із положення у відкритті об’єктів переробки зерна. Вони інвестували свої кошти. Крім того, держава почала надавати гранти на відбудову і на збільшення потужностей по переробці”, – пояснив він.
За інформацією Рибчинського, з моменту початку повномасштабної війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу, а 22 підприємства в 2024 році почали роботу з нуля. При цьому у 2025 році було запущено близько 10 зернопереробних підприємств.
Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки “Борошномели України” зауважив, що 40% нових підприємств займаються виробництвом борошна, 30% виготовляють крупи, ще 30% – макарони. Географічно нові підприємства розташовані на західній і центральній Україні.
Рибчинський підкреслив, що йдеться саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію, адже переробні підприємства залежать від сформованої сировинної бази і споживачів. Він також відзначив складність із перевезенням млинів, пошуком нової земельної ділянки.
За оцінкою керівника спілки “Борошномели України” вартість релокації млина обходиться його власникам у суму близько $1 млн. Зернопереробних підприємств, які релокували свої потужності, за словами Рибчинського, можна “перерахувати на пальцях однієї руки”.
Експерт додав, що станом на 2024 рік Україна виробила 2,34 млн тонн борошна, що на 22% менше ніж у 2021 довоєнному році, коли в державі виготовлялося 3 млн тонн.
ПрАТ “Євроінс Україна” (Київ) у січні-вересні 2025 року зібрало 635,1 млн грн чистих премій, що на 71,1% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомляється у проміжному звіті компанії, розміщеному у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її валові премії за цей період становили 1,043 млрд грн (більше в 2,2 раза). У перестрахування передано 201,8 млн грн (більше в 2,4 раза).
За вказаний період компанія виплатила 204,9 млн грн, що на 16,7% більше, ніж за аналогічний період рік тому. При цьому адміністративні витрати становили 53,037 млн грн, що на 49,2% перевершили показник січня-вресеня 2024 року.
Фінансовий результат від операційної діяльності СК “Євроінс Україна” за дев’ять місяців становив 64,5 млн грн , чистий прибуток – 55,8 млн грн , в той час як роком раніше збиток складав 10,060 млн грн і 24,439 млн грн відповідно.
СК “Євроінс Україна” – універсальний non-life страховик, працює на українському ринку з 1992 року. Компанія має 75 представництв по всій країні, має ліцензію на страхування за 16 класами. Активно працює у сегментах автострахування, медичного страхування, страхування майна, відповідальності та вантажів для приватних та корпоративних клієнтів.
СК “Євроінс Україна” є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) та ЄВА (European Business Association).
