Гірничорудні підприємства України в січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 4,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 24 млн 145,038 тис. тонн з 25 млн 250,417 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 16,7% – до $1 млрд 812,831 млн з $2 млрд 175,032 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,83% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (16,9%) та Польщі (16,58%).
Крім того, Україна за січень-вересень 2025 року імпортувала ЗРС на $80 тис обсягом 107 тонн з Нідерландів (55%), Італії (28,75%) та Норвегії (16,25%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 813 тонни на $248 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
За офіційною інформацією Національного банку України, фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» пройшла перевірку НБУ та продовжує надавати фінансові послуги згідно з чинним законодавством.
Принагідно зазначимо, що ми не отримували від Регулятора жодних офіційних рішень, але підтверджуємо свою готовність до співпраці як відкрита і транспарентна компанія. Усі зауваження будуть враховані у стислі терміни, що дозволить ще підвищити поточні стандарти якості та швидкості обслуговування.
Підкреслимо також, що операційна діяльність ведеться у звичайному режимі, і клієнти «ЛІБЕРТІ ФІНАНС», відповідно, мають безперешкодний доступ до наших безпечних і надійних фінансових послуг.
Довідково. ФК «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» є одним із найбільших операторів українського ринку валютообмінних операцій, а також належить до числа найбільших платників податків свого сегмента.
https://libertyfinance.com.ua/news/
Знайоме відчуття? Ви маєте солідний словниковий запас, розбираєтесь у часах дієслів, але коли починаєте говорити, щось іде не так. Вас перепитують, плутають слова, а ви відчуваєте, що звучите “не по-англійськи”, попри всі зусилля. Це одна з найпоширеніших проблем для дорослих, які вивчають англійську, і ви в цьому не самотні.
Гарна новина: справа не у відсутності таланту до мов. Справа у фізичній звичці. Ваш мовленнєвий апарат роками тренувався вимовляти звуки рідної мови, і тепер йому потрібне невелике “перепрограмування”.
І для цього не обов’язкові години нудних вправ. Усього 15 хвилин на день — це ваша інвестиція у впевненість, чіткість та природність вашої англійської. Ця стаття — ваш персональний фітнес-план для м’язів обличчя, який допоможе вам не просто говорити, а звучати так, щоб вас слухали та розуміли з першого разу.
Якщо ви колись намагалися вимовити “three”, а вийшло “sree” або “tree”, знайте — це не ваша провина. Це наукове явище, яке називається фосилізацією. Ваш мозок та м’язи настільки звикли до звуків української мови, що автоматично намагаються “спростити” незвичні англійські звуки, замінюючи їх знайомими аналогами.
Щоб зламати цей код, потрібно зрозуміти три головні відмінності між звучанням наших мов:
Наш 4-тижневий план побудований саме на цих трьох китах, щоб ви крок за кроком освоїли нову “механіку” мовлення.
Готові до трансформації? Кожен день — це мікротренування з трьох частин: 5 хвилин розминки, 7 хвилин основного завдання та 3 хвилини практики й закріплення.
Ваша місія: Підготувати артикуляційний апарат до нових, незвичних рухів.
Що робимо: Починаємо з розминки для губ, язика та щелепи. В основний час фокусуємось на звуках, які схожі, але не ідентичні. Наприклад, англійські [p], [t], [k] вимовляються з придихом (аспірацією), наче ви задуваєте свічку. Тренуйтеся, промовляючи: pen, ten, key. На закріплення — запишіть себе на диктофон, читаючи простий текст. Це ваша “точка А”.
Ваша місія: Опанувати звуки, яких немає в українській мові, та навчитися розрізняти схожі голосні.
Що робимо: Цей тиждень присвячений “суперзіркам” англійської фонетики.
● Звуки /θ/ та /ð/: поставте кінчик язика між зубами та м’яко продуйте повітря. Для /θ/ (think, bath) — лише повітря, для /ð/ (this, mother) — додайте голос.
● Звук /w/: округліть губи, наче для поцілунку, і швидко розкрийте їх. Це не український [в]! Практикуйте: we, what, wine.
● Мінімальні пари: Ваша секретна зброя. Повторюйте пари слів, що відрізняються одним звуком, щоб натренувати і язик, і слух: ship/sheep, sit/seat, bad/bed, cat/cut.
Фокус тижня: Перестати говорити монотонно і почати звучати як носій мови.
Що робимо: Фокусуємось на музиці мови.
● Стрес-ритм: Візьміть речення і виділіть голосом лише важливі (змістові) слова: “I went to the store to buy some milk“. Службові слова (I, to the, to, some) вимовляйте швидко і невиразно.
● Інтонація: Практикуйте висхідний тон для питань “так/ні” (“Are you ready?➚”) та спадний для інформаційних питань і тверджень (“It’s a beautiful day➘”).
● Техніка “Shadowing” (“Тінь”): Це ваш головний інструмент. Увімкніть 30-секундний аудіозапис (подкаст, новини) і повторюйте за диктором синхронно, намагаючись імітувати його ритм, паузи та мелодику. Не намагайтеся вимовити ідеально, просто “танцюйте” в ритмі з його голосом.
Ваша місія: Автоматизувати нові навички, щоб вони стали вашою другою натурою.
Що робимо: Головна вправа цього тижня — “Shadowing”. Поступово збільшуйте тривалість уривків до 1-2 хвилин, використовуйте діалоги з фільмів та серіалів. Додайте читання вголос, але тепер свідомо застосовуйте правила ритму та інтонації. В кінці тижня зробіть фінальний запис того ж тексту, що й на першому тижні. Порівняйте. Ви будете вражені різницею!
Чотири тижні — потужний старт, але шлях до майстерності — це марафон. Ось що допоможе вам не зупинятися.
Запис голосу — це ваш найчесніший фідбек. Слухаючи себе, аналізуйте:
● Чи вдався мені звук /θ/ у слові “think”?
● Чи правильний ритм у реченні? Чи не наголосив я на артиклі “the”?
● Чи була висхідна інтонація в питанні?
Сучасні AI-інструменти, як-от Pronounce AI, можуть аналізувати вашу вимову в реальному часі та давати миттєві поради.
Використовуйте свій смартфон як тренажер:
● Додатки для вимови: ELSA Speak — це кишеньковий логопед, який оцінює вашу вимову і дає конкретні вправи.
● Загальні мовні додатки: Babbel, Memrise мають функції аудіювання та розпізнавання мови, які допоможуть закріпити правильне звучання слів.
● Онлайн-словники: перевіряйте вимову нових слів у словниках типу Longman або WooordHunt, де є аудіоверсії як британської, так і американської вимови.
Пам’ятайте: ваша мета — не ідеальна вимова, а зрозуміле та впевнене мовлення. Невеликий акцент — це частина вашої ідентичності. Але коли ви контролюєте звуки, ритм та інтонацію, ви контролюєте враження, яке справляєте.
Якщо відчуваєте що хочете підтримки, Вам завжди допоможуть в “Business Language”.
Послідовність важливіша за інтенсивність. Ці 15 хвилин на день — це не нудне завдання, а захоплива гра, в якій ви відкриваєте нові можливості свого голосу. Почніть сьогодні, і вже за місяць ви почуєте різницю. А головне — її почують інші.
Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
Голосування Верховної Ради про продовження повноважень місцевої влади — це водночас сигнал стабільності інституцій та потенційна загроза корупції. Таку думку висловили експерти під час обговорення легітимності продовження каденції місцевих рад, а також можливих правових наслідків та політичні ризиків цього кроку.
“Ніхто не налаштований на те, що війна завершиться завтра, тому питання про продовження повноважень місцевих рад є дискусійним. Можна критикувати це рішення, але можна й сказати, що депутати, в тих умовах, які є, зробили те, що потрібно було як сигнал для закордонних партнерів і українського суспільства, що в Україні є правонаступництво влади, і що немає вакууму влади. З іншого боку, є ганебні практики, які показали багато представників депутатських корпусів щодо корупції та зловживань, і, на жаль, це рішення, окрім підтвердження легітимності місцевої влади, дає повноваження мародерам, шахраям, схемникам і багатьом представникам влади далі займатися махінаціями та зловживаннями”, — наголосив голова Правління Інституту української політики, політичний консультант Олексій Усачов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Сільський голова Гатного Олександр Паламарчук, в свою чергу, звернув увагу на фактичну паралізацію нормального виборчого процесу.
“Сьогодні дуже складно і майже неможливо провести вибори під час війни. У першу чергу тому, що дуже багато людей, місцевих жителів, воюють, багато хто виїхав з країни або перемістився в інші регіони. Окрім того, проводити вибори під час бомбардувань, злетів “шахедів” — це наражання на небезпеку великої кількості людей. Тому вчорашнє голосування Верховної Ради є підтвердженням логічних дій під час повномасштабної війни в Україні”, — зазначив він.
За словами експерта з питань місцевого самоврядування Івана Фурсенка, без завершення бойових дій та оновлення демографічних даних провести репрезентативні вибори неможливо.
“Продовження повноважень місцевих рад — це абсолютно логічне рішення Верховної Ради, оскільки і президент України, і сама ВРУ продовжують виконувати свої функції. Було б великим здивуванням у наших міжнародних партнерів, якби місцева влада припинила свої повноваження і ми почали готуватися до виборів. Проблема полягає не лише в безпеці, а й у тому, що в нас, на жаль, відсутні повні дані: скільки людей є внутрішньо переміщеними, скільки виїхали за кордон, де вони перебувають і як організувати виборчий процес”, — підкреслив Фурсенко.
Адвокат, народний депутат V і VI скликань Валерій Бондик, в свою чергу, акцентував увагу учасників дискусії на тому, що продовження каденції не знімає відповідальності з місцевих рад.
“Зараз це дискусійне питання, що не обиратимуться місцеві ради, але для цього є приводи і підстави — йде війна, не проведено перепис населення тощо. Ми можемо це перетерпіти, але, разом із тим, місцеві ради повинні відповідально працювати. Вони не можуть бути вічними і мають розуміти, що перед тим як завершити роботу, повинні звітувати перед народом. Бо коли влада звітує перед народом — це головний важіль, яким можна впливати на владу, яка інколи зловживає своїми конституційними повноваженнями”, — додав він.
Ветеран Олександр Магдич висловив критичне ставлення до продовження повноважень без виборів, натомість запропонувавши участь у бойових діях у якості морального критерію.
“Якби Верховна Рада хотіла, щоб ми жили у справедливості, щоб підняти бойовий дух і показники мобілізації, то потрібно було б одразу ухвалити зміни до законодавства й сказати: на наступних виборах у депутати сільських, міських і обласних рад можуть балотуватися лише ті, хто безпосередньо брав участь у бойових діях. Це було б чудово і справедливо. Це побажання від мене і від нашої ветеранської спільноти”, — наголосив він.
Організаторами пресконференції виступили Інформаційне агентство “Моя Київщина”, Інститут української політики, Благодійний фонд “Українська громада” та соціологічна компанія “Актив Груп”.
Український Червоний Хрест (УКХ) допомагає постраждалим у Каневі після російської повітряної атаки.
“Цієї ночі атаки зазнала і Черкаська область. Загін швидкого реагування та команда Черкаської обласної організації Українського Червоного Хреста спільно з ГУ ДСНС України в Черкаській області та Черкаською обласною військовою адміністрацією надають допомогу постраждалим”, – повідомив УКК у Фейсбуці в п’ятницю.
Працює пункт допомоги УКК, у якому волонтери готують гарячі напої, забезпечують водою та перекусами рятувальників і місцевих жителів. Люди, чиї будинки виявилися пошкодженими, отримують від Українського Червоного Хреста OSB-плити, плівку, ковдри та інші матеріали для тимчасового ремонту пошкоджених будинків. Волонтери загону швидкого реагування також готові надати за потреби першу домедичну та психологічну допомогу. Команда мобільної медичної бригади надає медичні консультації та стабілізує стан постраждалих, які звертаються по допомогу.
За даними Черкаської обласної військової адміністрації, у Каневі пошкоджено школу, дитячий садок і щонайменше сім багатоповерхівок. Через руйнування об’єктів критичної інфраструктури частина громади залишилася без газу, води та тепла. У ДСНС України повідомили, що внаслідок масованої російської атаки травмовано 10 осіб, серед них – 10-річний хлопчик.
