Економіка – Сторінка 14 – Ukraine open for business

Україна зможе переробити весь врожай олійних у 2025/26 МР — “Укроліяпром”

Асоціація “Укроліяпром” прогнозує в 2025-2026 маркетинговому році (МР) виробництво насіння олійних культур в обсязі 22 млн тонн насіння олійних культур, які повністю можуть бути перероблені на вітчизняних олійно-екстраційних заводах (ОЕЗ), повідомила пресслужба асоціації.

За оцінкою галузевого об`єднання, в поточному сезоні в Україні можуть зібрати врожаю соняшника 13,0 млн тонн, ріпака – 3,0 млн тонн, сої – 6,0 млн тонн.

“За діючих в Україні потужностях ( без врахування тимчасово окупованих територій та зони бойових дій) весь урожай може бути перероблено всередині країни”, – підкреслили в “Укроліяпромі” і додали, що надію на це їм дає прийняття “соєво-ріпакових” правок, якими передбачається запровадження експортного мита на насіння ріпаку та сою.

Водночас в асоціації повідомили, що не очікують на першому етапі спрямування сільгоспвиробниками і кооперативами повністю всього врожаю сої та ріпака на переробку.

В “Укроліяпромі” прогнозують, що ОЕЗи у 2025/26 МР зможуть переробити насіння ріпаку в обсязі 1,5-1,6 млн тонн, соєвих бобів – 3-3,2 млн тонн.

Асоціація високо оцінила прийняття Верховною Радою 16 липня законопроєкту №13157 “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” в другому читанні, в якому містилися “соєво-ріпакові” правки. Вони передбачають встановлення експортного мита на насіння ріпаку та сої в розмірі 10% з 1 числа за місяцем ухвалення закону.

“Прийняття даного законопроекту в частині встановлення експортного мита на ріпак та сою дозволить збільшити їх переробку та нарощувати експорт продукції з високою доданою вартістю. Нарешті в Україні створенні умови для максимальної переробки основних олійних культур (соняшник, соя, ріпак) на вітчизняних потужностях”, – підкреслили в бізнес-об`єднанні.

В “Укроліяпром” нагадали, що починаючи з 1998 року вважали запровадження мита на експорт олійних культур своєю головною метою, якої нарешті досягнуто. Відтепер галузеве об`єднання проголосило головним завдання – максимальне нарощування переробки насіння ріпаку та сої, починаючи з 2025/26 МР.

Як повідомлялося, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозувало в сезоні-2025 врожай ріпаку на рівні 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн.

олійні, Укроліяпром, УРОЖАЙ

“Дніпрометиз-ТАС” наростив прибуток на майже 21%

ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками січня-червня поточного року збільшило чистий прибуток на 20,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,936 млн грн.

Згідно з проміжним звітом компанії, за означений період чистий дохід зріс на 8% – до 1 млрд 756,245 млн грн.

При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець червня становив 271,984 млн грн.

Як повідомлялося, “Дніпрометиз-ТАС” у першому кварталі 2025 року збільшив чистий прибуток на 0,6% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 3,938 млн грн, чистий дохід знизився на 0,58% – до 778,319 млн грн.

“Дніпрометиз-ТАС” у 2024 році збільшило чистий прибуток на 47,7% порівняно з 2023 роком – до 14,197 млн грн з 9,610 млн грн, чистий дохід збільшився на 22,7% – до 3 млрд 285,688 млн грн. При цьому нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2024 року становив 263,048 млн грн.

“Дніпрометиз” за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2022 роком – до 9,658 млн грн із 24,733 млн грн. За минулий рік чистий дохід збільшився на 8,2% – до 2 млрд 677,836 млн грн.

“Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток ушестеро порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.

“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.

У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.

Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” – 83,480 млн грн.

Дніпрометиз-ТАС, ПРИБУТОК

Китай почав будівництво найбільшої у світі гідроелектростанції вартістю $167 млрд

Влада КНР минулої суботи розпочала будівництво гігантської гідроелектростанції на Тибетському нагір’ї на річці Ярлунг Цангпо, повідомили західні ЗМІ. Річка Ярлунг Цангпо – одна з найбільших водних артерій Південної Азії – також протікає через Індію і Бангладеш і впадає в річку Ганг. В Індії її називають Брахмапутра, в Бангладеш – Джамуна.

На церемонії запуску проекту був присутній прем’єр Держради КНР Лі Цян. Електроенергію, що виробляє ГЕС, планують постачати за межі регіону; також вона має задовольнити місцеві потреби.

За підрахунками будівельної компанії Power China, гідроелектростанція зможе щорічно виробляти 300 млрд кВт.год електроенергії. Вартість гідротехнічної споруди оцінюють у $167,1 млрд.

ЗМІ зазначають, що після завершення будівництва цей об’єкт за масштабами може перевершити гребельну гідроелектростанцію «Три ущелини» на річці Янцзи в провінції Хубей – найбільшу електростанцію у світі.

У січні влада Індії заявляла, що висловила китайській стороні занепокоєння з приводу цього проєкту і закликала Пекін забезпечити відсутність шкоди для населення, яке живе нижче по річці. У Делі пообіцяли захищати індійські національні інтереси. Зі свого боку в МЗС КНР заявляли, що ГЕС не матиме негативного впливу на регіони, розташовані вниз за течією. У відомстві додали, що підтримуватимуть зв’язок із країнами, через які теж тече Ярлунг Цангпо.

БУДІВНИЦТВО, гідроелектростанція, КИТАЙ

Юрій Токар призначений послом України в Кенії

Президент України Володимир Зеленський призначив Юрія Токаря надзвичайним і повноважним послом України в Республіці Кенія. Відповідний указ №535/2025 опублікований на офіційному сайті глави держави.

Крім того, указом №536/2025 Юрій Токар також призначений постійним представником України при Програмі ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) та при Програмі ООН з населених пунктів (ООН-Хабітат) за сумісництвом.

Юрій Токар народився в 1976 році у Львові. Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Міжнародні відносини». Працював у дипломатичних установах України в Польщі та США, а також у Департаменті консульської служби МЗС України.

ПОСОЛ, Токар

Зеленський призначив Максима Субху послом України в Кувейті

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Максима Субхи надзвичайним і повноважним послом України в Державі Кувейт.

Відповідний указ №534/2025 оприлюднено на сайті глави держави.

Максим Субх у 2013–2017 роках обіймав посаду радника Посольства України в Державі Катар. У 2018–2022 роках — надзвичайний і повноважний посол України в Алжирській Народній Демократичній Республіці.

З 2022 року працює на посаді спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки.

ZELENSKYJ, КУВЕЙТ, ПОСОЛ, Субх

Валютні інтервенції Нацбанку минулого тижня зросли на третину

Національний банк України (НБУ) минулого тижня, майже за відсутності купівлі валюти, збільшив її продаж на міжбанківському ринку на $228,1 млн, або на 33,6%, – до $906,6 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.

Згідно з нею, це найбільший обсяг продажу валюти з середини лютого 2025 року, коли регулятор реалізував рекордні від початку року $1191,30 млн.

Дані, які Нацбанк встиг оприлюднити за цей час, свідчать, що протягом минулого тижня сальдо валютних інтервенцій було від’ємним майже щодня, за винятком понеділка, коли воно склало $1,38 млн. Уже у вівторок зафіксовано негативне сальдо в $11,5 млн, у середу – $14,5 млн, а в четвер – $6,8 млн.

Офіційний курс гривні до долара зміцнився з 41,7842 грн/$1 на початку тижня до 41,7514 грн/$1 наприкінці.

На готівковому ринку курс гривні за результатами тижня зміцнився на 5 коп.: купівля – приблизно до 41,61 грн/$1, а продаж – до близько 41,70 грн/$1.

“У липні курс долара до гривні продовжив демонструвати стабільність із незначною корекцією у вузькому діапазоні”,- зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.

На їхню думку, короткостроково (два-чотири тижні) коридор у 41,40–42,10 грн/$ збережеться за відсутності зовнішніх шоків або сплесків попиту з боку імпортерів.

Аналітики “КИТ Group” прогнозують, що в середньостроковій перспективі (два-чотири місяці) курс гривні може поступово знизитися до 42,20–42,80 грн/$ у разі посилення внутрішніх бюджетних витрат, зростання сезонного попиту на валюту або підвищення девальваційних очікувань серед населення та бізнесу.

У довгостроковій перспективі (понад шість місяців) експерти не очікують скорочення зовнішньої фінансової підтримки, тож найбільш імовірним сценарієм вважають поступову контрольовану девальвацію гривні до 43,00–44,50 грн/$. При цьому важливими стримувальними чинниками можуть залишатися курсова політика НБУ та сигнали уряду щодо макроекономічного курсу на 2026 рік.

https://interfax.com.ua/news/economic/1089251.html

ВАЛЮТА, Інтервенції, кит_group

Business news from Ukraine