“Укрпродукт Груп”, великий український виробник фасованого масла і плавленого сиру, отримав за результатами 2024 року чистий збиток GBP2,04 млн, тоді як 2023 рік компанія завершила з чистим прибутком GBP0,39 млн.
“Фінансові витрати у 2024 році зросли на 253% порівняно з попереднім роком – до GBP2,8 млн, що було спричинено значними нарахуваннями комісії за відстрочку за кредитом від ЄБРР, ретроспективно застосованими за період з жовтня 2016 року по грудень 2024 року”, – пояснила компанія у річному звіті на Лондонській фондовій біржі.
Згідно з ним, у грудні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вирішив скористатися своїм правом за кредитною угодою та нарахував комісію GBP2,0 млн, що збільшило зобов’язання компанії перед банком до GBP8,1 млн.
Валовий прибуток групи за минулий рік збільшився на 3,9% – до GBP7,12 млн, тоді як операційний впав на 36,6% – до GBP1,08 млн, тоді як EBITDA – на 29%, до GBP1,7 млн.
Щодо виручки “Укрпродукту”, то у гривні за минулий рік вона зросла на 13%, тоді як у британських фунтах стерлінгах збільшення склало лише 0,2% – до GBP37,08 млн.
“Сегмент плавлених сирів приніс виручку у розмірі GBP21,2 млн у 2024 році, що на 15% менше, ніж у попередньому році. Багато в чому це сталося через скорочення цінових акцій на національному рівні через швидке зростання собівартості, викликане різкими коливаннями на ринку молочної сировини та ризиками збиткових продажів”, – пояснила компанія.
Згідно із звітом, сегмент вершкового масла досяг виручки GBP5,2 млн у 2024 році порівняно з GBP3,1 млн у попередньому. Таке зростання на 70% було, в першу чергу, обумовлене збільшенням виробництва після періоду невеликої стагнації, ринок став сприйнятливим до вищої пропозиції.
Продаж спредів знизився на 12% – до GBP4,0 млн, що відображає посилення конкуренції на ринку та зміну споживчих переваг.
“Укрпродукт” нагадав, що у четвертому кварталі 2023 року розширив свій асортимент продукції з довшим терміном зберігання, включивши до нього нову категорію сендвіч-паст, яка продемонструвала прибуткове зростання: продаж у 2024 році становив GBP1,2 млн.
Продажі сухого знежиреного молока зросли минулого року на 8% – до GBP1,4 млн, але в кількісному вираженні знизилися на 23%. Зазначається, що ціни на сухе знежирене молоко мали лише обмежені можливості для зростання у 2024 році, і група мінімізувала випуск цього продукту на продаж на користь використання напівфабрикату молочного білка як інгредієнта при виробництві плавленого сиру.
Продажі квасу та інших напоїв зросли на 31% у річному обчисленні і досягли GBP2,3 млн у 2024 році завдяки позитивній динаміці продажів комбучі, підтриманої запуском нових продуктів і сильним позиціонуванням бренду.
В “Укрпродукті” зауважили, що адміністративні та комерційні витрати у 2024 році збільшилися на 4% у річному обчисленні і становили GBP4,2 млн. Це зростання в основному зумовлене зростанням витрат на заробітну плату та пов’язаних з нею витрат, а також зростанням витрат на страхування та консалтингові послуги.
Інші операційні витрати збільшилися до GBP1,8 млн у 2024 році в порівнянні з GBP1,1 млн у попередньому році. У зв’язку з очікуваним погіршенням перспектив бізнесу та зростанням майбутніх ризиків група визнала GBP 1,1 млн чистих збитків від знецінення фінансових активів, що відображають резерви, створені для дебіторської заборгованості та передоплат постачальникам. Крім того, цей рядок включає списання товарів у розмірі GBP0,1 млн і резерв у розмірі GBP0,4 млн для заблокованих рахунків-фактур з ПДВ.
Чисті активи компанії “Укрпродукт” станом на 31 грудня 2024 року склали GBP2,0 млн, що менше, ніж GBP4,5 млн роком раніше, а залишки коштів скоротилися до GBP0,1 млн.
За інформацією агрохолдингу, він веде діалог з ЄБРР з 2021 року щодо потенційної реструктуризації кредиту та накопичених відсотків та зборів, і обговорення продовжується. Наразі ЄБРР не зробив жодних дій для прискорення погашення накопиченого кредиту.
Оцінюючи свої перспективи на 2025 році, “Укрпродукт” виходить із того, що ділове середовище залишиться нестабільним через війну, що триває в Україні, і фінансовий тиск.
“Група продовжить наслідувати обережну політику розподілу капіталу, віддавати пріоритет збереженню ліквідності, шукати нові можливості фінансування та зосередиться на виконанні своїх існуючих зобов’язань.
Частка доходів не від основного телекомунікаційного бізнесу найбільшого українського оператора зв’язку “Київстар”, яка до кінця цього року складатиме порядку 20%, за п’ять років має досягти 50% завдяки запланованим на три наступні роки інвестиціям в $1 млрд, повідомила директорка з бізнес-розвитку “Київстар”, членкиня наглядових рад Helsi.me та Uklon Зоя Дроншкевич.
“За п’ять років ми цілимо, що з нашими інвестиціями порядку одного мільярда доларів на три роки ми будемо мати порядку 50% доходів в групі компаній від нетелекому. Така ціль”, – сказала Дроншкевич на форумі Forbes Money в Києві.
Серед напрямків таких інвестицій “Київстару”, який цього року придбав Uklon та викупив частку миноритарїв Helsi, вона назвала охорону здоров’я, освіту, фінтех, розваги, реклама.
“В нас є ряд цікавих експериментів органічних, які можуть перерости в неорганічні. І в нас є стратегічні ставки на певні індустрії, які нам допоможуть донабрати недостаючі відсотки для того, щоб досягти нашої цілі”, – додала директорка з бізнес-розвитку.
Вона також підкреслила, що найголовніше задача – нарощувати доходи за рахунок синергій між цими бізнесами.
“Наша стратегія – не вказувати від телекому, що їм робити, а дати їм доступ до капіталу, дати їм можливість використовувати синергії від телекому і екосистеми і створювати нові цінності, і масштабувати українські продукти за кордон”, – описала Дрошкевич підходи “Київстара” до співпраці з партнерами.
Коментуючи викуп до 100% Helsi, вона повідомила, що це не остання угода в сфері охорони здоров’я.
“Однозначно ми будемо розвивати healthcare декілька років точно. І це буде ціла екосистема сама. Окрім того, що це буде частиною великої екосистеми і галактики “Київстару”, – підкреслила директорка.
За її словами, мова йде як про розвиток напрямків B2C, де і незабаром клієнти побачать нові продукти в застосунку Helsi, так і про інвестиції в B2B. “Наприклад, ми затвердили декілька місяців тому окрему інвестицію в приватні клініки і будемо конкурувати і там”, – повідомила Дроншкевич, також згадавши про медичне страхування.
Вона додала, що окрім того компанія здійснює інвестиції в R&D для експансії за кордоном, і певні елементи екосистеми будуть розширюватися і на ринки VEON – материнської компанії “Київстару”.
“Ми вже виростили другого гравця на ринку в ентертеймент – OTT TV “Kyivstar TV”, і ми будемо розвивати цей напрямок далі. Однозначно, нам дуже цікавий фінтех, який дуже органічно вписується в екосистему. Це далеко не проста історія”, – перерахувала наступні напрямки директорка з бізнес-розвитку “Київстар”. Вона уточнила, що в фінтеху є вибір між органічним та неорганічним сценарієм.
Також Дрошкевич згадала інвестиції в доставку, де завдяки купівлі Uklon компанія вже має декілька відсотків в доходах.
“Сферою наших інтересів також органічно є Advertising Tech, де наші клієнти, наші дані і наявність нашої екосистеми є конкурентною перевагою для цього бізнесу. І допоможе йому створити додаткові доходи”, – зауважила директорка.
За її словами, “Київстару” також цікаві B2B SAS рішення і B2B фундаментальні інфраструктурні напрями. Вона нагадала, що оператор вже став найбільшим в Україні дистрибутором Microsoft, й це велике стратегічне партнерство буде розвиватися й надалі.
Дрошкевич також визнала значний інтерес “Київстару” до сектору освіти та повідомила, що вже інтерв’ювала 17 фаундерів LMS-систем (Learning Management System) в Україні.
“Я зустрілася протягом останнього місяця з вісьмома різними фаундерами. Є топ-3, які ми обрали, вони в абсолютно різних сегментах. Можливо, ми почнемо з комерційних партнерств, можливо, почнемо прямо з кимось joint venture, і, однозначно, освіта нам цікава”, – сказала директорка.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 24 по 30 травня з наближенням літа зріс на 1,4% – до 506 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно із ними, потік на виїзд навіть зменшився з 254 тис. до 253 тис., тоді як на в’їзд виріс з 245 тис. до 253 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, залишилася на рівні біля 124 тис, а потік машин із гуманітарними вантажами також майже не змінився – 524.
В той же час в цю суботу, 31 травня, після останніх дзвоників цього шкільного року Держприкордонслужба зафіксувала зростання потоку на виїзд до 47 тис. осіб порівняно із 40 тис. в минулу суботу.
Як вказує відомство, на ранок неділі у пунктах пропуску “Угринів” та “Краківець” на польському кордоні зафіксовано накопичення автотранспорту на виїзд з України, а у пунктах пропуску “Шегині” та “Краківець” – також і на вʼїзд в Україну.
Щоб уникнути заторів і зекономити час, Держприкордонслужба рекомендує обирати альтернативні пункти пропуску (ПП): “Нижанковичі”, “Смільниця”, “Грушів” або “Рава-Руська” та нагадує, що у зв’язку з масштабними ремонтними роботами у пункті пропуску “Шегині”, тимчасово ускладнено рух автотранспорту, що призводить до збільшення часу очікування.
Станом на 9:00 неділі суттєві черги також на кордоні зі Словаччиною в ПП “Ужгород” – 25 авто та на кордоні з Румунією в ПП “Порубне” – 30 авто.
Щодо кордону з Угорщиною, то в ПП “Тиса”, “Косино”, “Лужанка” та “Вилок” його проходження очікували по 10 машин, а в ПП “Дзвінкове” – 5.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року майже дорівнюють минулорічним: тоді за подібні сім днів з України виїхало 258 тис. та в’їхало 243 тис. людей, але потік машин був менший – 115 тис.
Минулого року з першого тижня червня розпочалося суттєве літнє збільшення пасажиропотоку, яке тривало п’ять тижнів поспіль.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 30 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 17 квітня 2025 року оцінювалась в 6,358 млн, а загалом у світі – у 6,918 млн, що на 15 тис. менше, ніж на 20 березня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець минулого року, 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
У Польщі в неділю проходить другий тур президентських виборів, поляки обирають главу держави з двох кандидатів: це мер Варшави Рафал Тшасковський і представник опозиційної консервативної партії «Право і справедливість», глава Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький.
У Польщі виборчі дільниці відкрилися о 7 ранку, голосування завершиться о 21:00.
Під час першого туру нинішніх президентських виборів проголосувало 67,31% виборців, які мають право голосу.
За тиждень до виборів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав державною зрадою слова кандидата в президенти Навроцького про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут —
https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=6L76qeuNamxg6py1
Економічні експерти прогнозують подальше зниження інфляції в Німеччині в другому півріччі 2025 року. Основними факторами, що сприяють цьому, є:
Зниження цін на енергоносії
Зміцнення євро
Уповільнення зростання заробітних плат
Зниження зовнішнього попиту через торговельні напруження
Таким чином, інфляція в Німеччині в січні-травні 2025 року демонструє стійку тенденцію до зниження, наближаючись до цільового рівня ЄЦБ. Це створює передумови для пом’якшення грошово-кредитної політики і підтримує очікування економічної стабільності в другій половині року.
Вплив на грошово-кредитну політику
Уповільнення інфляції в Німеччині та інших країнах єврозони посилює очікування зниження процентних ставок з боку ЄЦБ. У травні 2025 року інфляція в єврозоні склала 2,1%, що відповідає цільовому рівню ЄЦБ.
Очікується, що на засіданні 4–5 червня 2025 року ЄЦБ ухвалить рішення про зниження ключової процентної ставки на 0,25 процентного пункту до 2,0%. Це буде восьме зниження ставки з червня 2024 року, коли вона становила 4,0%.
Науковці Київського університету будівництва і архітектури (КНУБА) спільно з партнерами почали реалізацію міжнародного проєкту по створенню новітніх бетонних сумішів з використанням відходів, зокрема, зруйнованих конструкцій, для будівництва методом 3D-друку та традиційним способом, повідомляє пресслужба КНУБА.
У релізі повідомляється, що у межах проєкту “Розробка нових підходів і конструкційних матеріалів для відновлення пошкодженої інфраструктури України з урахуванням екологічної стійкості” дослідники розробляють склад бетонної суміші з додаванням матеріалів, які утворюються внаслідок руйнування будівель, та інших промислових і сільськогосподарських відходів.
Відновлення житла в Україні потребує впровадження універсальних технологій швидкого будівництва, які дозволяють зводити стійкі та доступні за ціною будівлі навіть в умовах обмежених ресурсів. Через війну багато будівель в Україні зруйновано. Залишки бетонних конструкцій можна ефективно переробити й використати для зведення нового житла. 3D-друк будівель порівняно з традиційними методами будівництва може забезпечити вищі темпи зведення, значно менше використання людського ресурсу, а також заощадження матеріалів та енергії.
Проєкт співфінансується Управлінням військово-морських досліджень США та Національним науковим фондом США (NSF). Дослідження проводяться у межах реалізації багатосторонньої партнерської ініціативи “Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні (IMPRESS-U)”, започатковане Офісом міжнародної науки та інженерії (OISE) Національного наукового фонду США із залученням дослідників американського Університету Стоун-Брука та Бидгоської політехніки імені Яна та Єнджея Снядецьких у Польщі.
Тривалість реалізації проєкту – два роки. У КНУБА реалізацію цього проєкту покладено на викладачів, аспірантів та студентів будівельно-технологічного факультету, зокрема, кафедри будівельних матеріалів та кафедри технології будівельних конструкцій і виробів.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.