Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 3,41 млн. тонн зернових культур, серед яких 2,18 млн. тонн кукурудзи (64% загального обсягу поставок), 937 тис. тонн пшениці (27,5%) ) та 274 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 2,06 разу нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня-26 серпня 2021 року експортовано 7,0 млн тонн).
За даними відомства, за період 19-26 серпня на зовнішні ринки поставлено 430 тис. тонн зернових культур (61,4 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період 11-19 серпня – 770 тис. тонн (96 ,2 тис. тонн щодобово), за 5-11 серпня – 340 тис. тонн зернових культур (48,6 тис. тонн щодобово), а за 27 липня-5 серпня – 640 тис. тонн зернових культур (71,1 тис. тонн). тонн щодобово). Таким чином, середньодобові темпи експорту за минулий тиждень скоротилися на 36,1% порівняно з попереднім періодом.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 26 серпня 2022 року Україна експортувала 937 тис. тонн пшениці (у 3,6 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 274 тис. тонн ячменю (у 8,7 разів) менше) та 10,1 тис. тонн борошна (вдвічі менше).
Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 2,18 млн. тонн, що в 1,8 разу більше за показники 2021/2022 МР. Крім того, на цьому тижні Україна вперше з початку 2022/2023 МР здійснила експорт жита, на зовнішні ринки відправлено 400 тонн цієї культури. Усього за тиждень 19-26 серпня на зовнішні ринки поставлено 240 тис. тонн кукурудзи, 154 тис. тонн пшениці, 17 тис. тонн ячменю та 2,7 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Агрохолдинг ІМК за підсумками роботи у першому півріччі 2022 року отримав $11,34 млн чистого прибутку, що у 6,8 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року, йдеться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у четвер.
Згідно з ним, збитки від курсових різниць для аграрної групи в першому півріччі поточного року становили $2,55 млн, тоді як у січні-червні минулого року вона отримала $2,11 млн від зміни різниці курсу валют.
При цьому EBITDA компанії впала в 3,2 рази – до $28,98 млн при скороченні виручки на 47% – до $44,53 млн. Валовий прибуток ІМК скоротився втричі – до $29,96 млн, тоді як операційний – у 4,4 раза до $18 млн.
Згідно зі звітом, загальний обсяг активів ІМК станом на 30 червня 2022 року скоротився на 9,1% порівняно з 31 грудня 2021 року – до $214, короткострокові боргові зобов’язання збільшилися на 5,9%, до $66,8 млн, довгострокові збільшилися на 2,8% до $155,2 млн.
У звіті також уточнюється, що 97,5% усіх продажів у першому півріччі цього року припали на кукурудзу в порівнянні з 98,2% у першому півріччі минулого року, а ціна її реалізації зросла вкрай незначно до $208 за тонну з $205 за тонну в минулому року
Усього за вказаний період ІМК реалізував 213 тис. тонн сільгоспкультур на загальну суму $43,83 млн, зокрема 208,8 тис. тонн кукурудзи на $43,35 тис. тонн кукурудзи (-48% порівняно з І-пол.-2021) ), 645 тонн пшениці на $201 тис. (зростання у 2 рази), та 93 тонни соняшника на $40 тис. (-66%). Крім того, виторг від реалізації молока та м’яса великої рогатої худоби приніс агрохолдингу сумарно $572 тис.
Агрохолдинг зазначив, що до серпня порти Чорного моря в Україні залишалися заблокованими для експортної діяльності. Хоча ІМК розробив альтернативні логістичні ланцюжки для експорту зерна через морські порти інших сусідніх країн, така логістика дуже складна, має численні вузькі місця та пов’язана з великими капітальними витратами для створення ефективної логістичної інфраструктури на нових експортних маршрутах, що пояснює низькі обсяги експорту зерна з 24 лютого.
У той же час ІМК зазначила, що жоден із критично важливих її об’єктів не отримав значної шкоди внаслідок війни, всі товарно-матеріальні запаси знаходяться у справному стані та на відповідальному зберіганні, і на сьогоднішній день усі активи групи розташовані на деокупованих територіях.
Крім того, ІМК заявляє про відсутність нестачі у робочій силі та збереження свого персоналу, у тому числі ключового та топ-менеджерів, хоча 86 співробітників захищають Україну в лавах ЗСУ.
Агрохолдинг уточнив, що цього року було засіяно 73% земельного банку компанії: 19,2 тис. га соняшнику, 50,2 тис. га кукурудзи та 18,4 тис. га пшениці озимої. Землі на Чернігівщині, де велися активні бойові дії, заплановано до повернення у виробництво цієї осені.
Станом на 21 серпня ІМК завершила збирання озимої пшениці, зібравши врожай з 18,3 тис. га із середньою врожайністю 6,7 т/га, що є рекордним результатом за всі роки господарської діяльності компанії, і на 18% вище, ніж у 2021 році. року.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур та виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі у Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
За підсумками 2021 року ІМК збільшила чистий прибуток у 2,5 рази порівняно з 2020 роком – до $78,71 млн, показник EBITDA – на 53%, до $110,35 млн, виручку – на 12,6%, до $181,69 млн.
ІМК у 2021 році реалізувала 536,10 тис. тонн кукурудзи (-12,2% порівняно з 2020 роком), пшениці – 117,97 тис. тонн (-0,1%), соняшнику – 85,82 тис. тонн ( -1,2%).
Можливість релокації до кінця 2022 року все ще розглядають 37% ІТ-компаній, такими є результати дослідження, проведеного асоціацією IT Ukraine спільно з юридичною фірмою Sayenko Kharenko “Релокація. Новий ІТ-ландшафт України”.
Згідно з ними, 23% компаній планують комбінувати релокацію за кордон та в межах України, а 14% опитаних розглядають часткову або повну релокацію за кордон.
Вказується, що релокація значною мірою розглядається ІТ-компаніями як вимушений крок на період війни або принаймні її активної фази.
У дослідженні зазначено, що 55% опитаних ІТ-компаній поки що не проводили релокацію: 25% перебудувалися на віддалену роботу, а у 30% робота здійснюється віддалено та частково в офісі.
Серед ІТ-компаній, які проводили релокацію, переважає переміщення у межах України (45%). За кордон частково релокувались 42% компаній, із них лише 5% компаній із закриттям частини офісів в Україні.
Водночас, жодна з опитаних ІТ-компаній не провела повну релокацію за кордон.
Крім того, серед опитаних ІТ-компаній жодна не має наміру повністю згортати бізнес в Україні.
За даними IT Ukraine, дослідження проводилося серед учасників асоціації, яких наразі налічується понад 120 компаній.
Число підтверджених випадків зараження коронавірусом у світі на ранок четверга досягло 598 млн 527 тис. 703, свідчать дані американського університету Джонса Хопкінса.
З початку поширення вірусу у світі від наслідків зараження COVID-19 померло 6 млн 461 тис. 600 осіб.
До країн із більш ніж 20 млн випадків зараження входять США, Індія, Бразилія, Франція, Німеччина, Великобританія, Італія та Південна Корея.
Число інфікованих та померлих від наслідків зараження відповідно склало:
США – 93 млн 903 тис. 884 та 1 млн 42 тис. 398.
Індія – 44 млн 378 тис. 920 та 527 тис. 488.
Бразилія – 34 млн 329 тис. 600 та 683 тис. 76.
Франція 34 млн 624 тис. 825 та 154 тис. 802.
Німеччина – 31 млн 921 тис. 578 та 146 тис. 797.
Великобританія – 23 млн 708 тис. 466 та 188 тис. 475.
Італія – 21 млн 721 тис. 630 та 175 тис. 43.
Південна Корея – 22 млн 701 тис. 921 та 26 тис. 332.
За даними порталу Worldometers, який спеціалізується на статистичних даних за найважливішими світовими подіями, коефіцієнт смертності на 1 млн. населення планети на ранок четверга – 831,4. В Індії на 1 млн жителів померли 374 особи, Бразилії – 3 тис. 166, Франції – 2 тис. 345, Німеччини – 1 тис. 742, Великобританії – 2 тис. 735, Італії – 2 тис. 904, Південній Кореї – 513. Відомості щодо США відсутні.
За час пандемії у світі зробили 12 млрд. 84 млн. 421 тис. 164 ін’єкцій вакцин проти COVID-19.
Усі шість енергоблоків окупованої російськими військовими Запорізької атомної станції залишаються відключеними, незважаючи на відновлення лінії електропередачі ПЛ-750 кВ ЗАЕС – “Дніпровська”.
“Усі шість блоків залишаються відключеними від мережі після відновлення лінії електропередачі”, – йдеться у повідомленні МАГАТЕ щодо України у четвер увечері.
Там також зазначили, що на момент публікації немає жодної інформації про пряму причину відключення електроенергії, а у разі втрати зовнішнього живлення ЗАЕС, як і інші атомні електростанції у всьому світі, все ще мають доступні дизель-генератори для забезпечення резервного електроживлення.
“Майже кожного дня на ЗАЕС або поблизу неї відбувається новий інцидент. Ми не можемо дозволити собі більше гаяти час. Я сповнений рішучості особисто очолити місію МАГАТЕ на станцію найближчими днями, щоб допомогти стабілізувати ситуацію з ядерною безпекою та захистом”, – заявив у зв’язку з цим із цим генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, слова якого цитуються у повідомленні.
У своєму твіттері Гроссі після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі також зазначив, що Франція повністю мобілізована для підтримки зусиль МАГАТЕ щодо екстреної місії експертів на Запорізьку АЕС.
Крім цього, Міністерство оборони Великої Британії у своєму твіттері у четвер повідомило, що Росія встановила бронетранспортери в межах 60 метрів від п’ятого реактора ЗАЕС.
“Ймовірно, російські війська намагалися приховати транспортні засоби, припаркувавши їх під підвісними трубами”, – припустили в Міноборони, додавши, що, мабуть, Росія готова використати будь-яку українську військову активність поблизу ЗАЕС із пропагандистською метою.
“Поки що Росія продовжує військову окупацію ЗАЕС, основними ризиками для роботи реактора, ймовірно, залишаться збої в роботі систем охолодження реакторів, пошкодження резервного електропостачання або помилки персоналу, який працює під тиском”, – зазначили в міністерстві.
Як повідомлялося, 25 серпня ЗАЕС вперше у своїй історії повністю відключено від мережі через відключення останньої (четвертої) лінії зв’язку ЗАЕС з енергосистемою України – ПЛ-750 кВ ЗАЕС – “Дніпровська”.
За інформацією НАЕК “Енергоатом”, відключення ПЛ сталося через пожежі на золовідвалах Запорізької ТЕС, розташованої поряд із Запорізькою АЕС, в результаті обстрілів російськими військовими.
Відключення ПЛ спричинило спрацювання захисту двох працюючих енергоблоків ЗАЕС – №№5-6.
Три інші лінії зв’язку було пошкоджено раніше під час обстрілів російськими військовими.
“Власні потреби АЕС в електроживленні наразі забезпечуються з енергосистеми України через лінію зв‘язку ЗАЕС – Запорізька ТЕС. Зауважень до роботи автоматики та систем безпеки поки що немає”, – додали в НАЕК.
Після захоплення станції російськими військовими 4 березня вона перейшла на роботу двома блоками з шести, потім два тижні працювала трьома, а останнім часом – знову двома.
Глава МАГАТЕ Ґроссі 25 серпня припустив, що місія на ЗАЕС – це питання кількох днів.
Україна у січні-липні 2022 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,7 раза (на 7 млн 367,3 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 4 млн 308 5 тис. Тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортоване на $1 млрд 27,466 млн, що на 11,5% менше, ніж у січні-липні 2021-го ($1 млрд 160,575 млн).
З РФ надійшло вугілля на $420,589 млн (частка в імпорті 40,92%), США – на $277,972 млн (27,05%), Австралії – на $100,235 млн (9,76%), інших країн – на $228,67 млн ( 22,26%).
Експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн, у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн. У січні-липні-2021 експорт становив 0,2 тис. тонн на $0,025 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту на 15,4% (на 2 млн 612,018 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 19 млн 563,048 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $2 млрд 488,696 млн, що на 47,2% більше, ніж 2020-го ($1 млрд 690,541 млн). З РФ надійшло вугілля на $1 млрд 545,208 млн, США – на $494,636 млн, Казахстану – на $253,469 млн, інших країн – на $195,383 млн.
