Долар незначно знижується щодо євро і слабо дорожчає в парі з японською ієною на торгах у вівторок.
Пара євро/долар на 8:52 мск торгується на рівні $1,0825 проти $1,0821 на закриття попередньої сесії.
Курс долара до ієни зріс на 0,07% і становить 128,66 ієни порівняно зі 128,57 ієни на кінець минулої сесії.
Фунт стерлінгів торгується на позначці $1,2195 проти $1,2196 за підсумками попередніх торгів.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), піднімається на 0,18%.
Доларовий індекс перебуває поблизу мінімального значення за сім місяців на тлі даних, що вказали на сповільнення інфляції в США в грудні.
Ослаблення інфляційного тиску в Сполучених Штатах може стати вирішальним аргументом на користь подальшого уповільнення темпів посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою.
Тим часом курс юаня, торги яким проходять на території материкового Китаю, становить 6,7676/$1 порівняно з 6,7336/$1 на закриття попередньої сесії.
Економіка Китаю в четвертому кварталі 2022 року збільшилася на 2,9% відносно аналогічного періоду минулого року, свідчать дані Державного статистичного управління.
Таким чином, темпи зростання істотно сповільнилися порівняно з 3,9% у третьому кварталі.
Аналітики в середньому очікували підвищення китайського ВВП у жовтні-грудні на 1,8%, повідомляє Trading Economics.
Місія міжнародного агентства з атомної енергії відкрила свою присутність на Південноукраїнській атомній станції, передає кореспондент Інтерфакс-Україна.
Прапор МАГАТЕ в присутності його голови Рафаеля Гроссі піднято на території станції в понеділок.
Як зазначив Гроссі, ця місія вкрай необхідна через військову ситуацію в Україні.
“Я щасливий бути тут. Після Запорізької АЕС ми розширюємо свою присутність на інші атомні станції України. Сьогодні перший крок, і ми продовжимо працювати в такому напрямку”, – сказав Гроссі після церемонії підняття прапора.
Зі свого боку очільник Міненерго Герман Галущенко привітав початок місії МАГАТЕ, заявивши, що вона є важливою через російську агресію Росії по відношенню до України і ті загрози, які створює агресор, піддаючи українців терору навіть у новорічну ніч.
Як повідомлялося, МАГАТЕ анонсувало розміщення своїх постійних місій на трьох АЕС, що перебувають на підконтрольній Україні території – окрім ПАЕС, на Хмельницькій та Рівненській АЕС, а також у зоні Чорнобильської АЕС. Постійна місія МАГАТЕ працює кілька місяців на окупованій російськими загарбниками найбільшій у Європі Запорізькій АЕС.
ЗАТ “Азеренерджі” з Азербайджанської Республіки передало Україні другу частину допомоги для енергетичного сектора України – 45 електростанцій резервного живлення потужністю від 94 до 150 кВА, повідомляють на сайті Міністерства енергетики.
“Хочу висловити подяку своєму колезі, міністру енергетики Азербайджану Парвізу Шахбазову за швидку реакцію та дієву, своєчасну підтримку. Ми вдячні за вашу солідарність з українським народом”, – цитується в повідомленні міністр енергетики України Герман Галущенко.
Першу партію обладнання з Азербайджану, що містить 45 силових трансформаторів і п’ять електростанцій резервного живлення, уже розподілено між енергетичними компаніями та передано в регіони, які найбільше постраждали від російських атак, зазначили в Міненерго.
Сталеливарна компанія SSAB (Швеція) та її дочірня компанія Ruukki Construction нададуть благодійну допомогу у вигляді покрівельних матеріалів виробництва Ruukki для відновлення пошкоджених в Україні внаслідок російської агресії будинків, повідомив Український центр сталевого будівництва (УЦСБ) у прес-релізі в понеділок.
Як повідомляється, покрівельні матеріали будуть виготовлені зі сталі SSAB на заводі Ruukki в Україні. Покрівельний комплект включатиме профільовані листи, планки та кріплення для відновлення пошкоджених дахів 85 будинків.
Ця програма буде реалізована через благодійну організацію OperationAid.
Завод Ruukki в Україні налічує 72 співробітники. Завдяки підтримці з боку корпорації Ruukki Україна відновила роботу заводу як у с. Копилів, так і роботу компанії загалом з травня 2022 року. Робота ведеться за обмеженим графіком кілька днів на тиждень залежно від завантаження ліній і наявності електрики.
Акції компанії SSAB котируються на фондових біржах Nasdaq OMX у Стокгольмі та Nasdaq OMX у Гельсінкі. Штаб-квартира компанії розташована в Стокгольмі (Швеція). Загальна потужність заводів компанії SSAB у Швеції, Фінляндії та США – 8,8 млн тонн сталі на рік. Крім того, компанія має в своєму розпорядженні підприємства з обробки сталі та виготовлення з неї різноманітних сталевих виробів у Китаї, Бразилії та низці інших країн. У штаті компанії SSAB налічується близько 15 тис. співробітників більш ніж у 50 країнах світу.
УЦСБ об’єднує найбільших учасників національного ринку сталевого будівництва. До теперішнього часу в нього входить понад 60 профільних компаній.
В Україні кукурудза врожаю 2022 року залишається незібраною з 15% площ, тож через зимівлю частини врожаю на полях його якість виявиться значно гіршою, ніж у більш сприятливому 2021 році.
Як повідомив глава Міністерства аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на брифінгу в Києві в понеділок, про підсумкову якість кукурудзи врожаю 2022 року можна буде судити в лютому, після закінчення її збирання.
“З кожним днем її (неприбраної кукурудзи – ІФ-У) якість погіршується. Звичайно, аграрії, оператори елеваторів і трейдери вміють працювати з нею та вирівнювати показники якості. Однак, порівняно з вдалим минулим роком (2021 – ІФ-У) якість буде суттєво гіршою. Наскільки саме, можна буде говорити наприкінці лютого, тому що значні обсяги кукурудзи залишаються в полях”, – розповів міністр.
Сольський нагадав, що на початок зими минулого року кукурудзу не було зібрано з третини площ, тоді як зараз цей показник, приблизно, наполовину менший, але все одно це все ще занадто багато.
“У нас значно гірший врожай цього року, тому що через низку причин ми увійшли в затяжне збирання врожаю, яке саме по собі є досить складним: сильні перепади температур заважають працювати аграріям і шкодять якості зерна. Я думаю, відсоток втрат, залежно від аграрія, може бути від кількох відсотків до 15%. Це залежить від сорту кукурудзи, вологості, з якою він “зайшов” на початок морозів, від нинішніх перепадів температур”, – уточнив міністр.
Раніше Мінагрополітики повідомляло, що станом на 13 січня в Україні сумарно зібрано 23,5 млн тонн кукурудзи з 3,6 млн га, зокрема 1,4 млн тонн з 0,2 млн га за тиждень 6-13 січня. Неприбраними залишаються 15% запланованих площ.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн (із них 40 млн тонн кукурудзи), а також 22,6 млн тонн олійних.
Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (Одеська обл.) 16 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у кількості 171 од.
Згідно з повідомленням, у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 139,541 тис. грн. Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій – 25 січня
