СК ARX (Київ), за даними рейтингу Insurance Top, увійшла до топ-3 лідерів ринку за основними показниками, повідомляється у прес-релізі страховика.
Так, ARX займає перше місце за власним капіталом та розміром активів. Власний капітал компанії на 31 березня 2022 року становив 1,317 млрд. грн., активи -3,521 млрд. грн.
Друге місце в рейтингу компанія посіла за страховими виплатами – 271 млн грн.
За валовими преміями посіла третє місце. Сума премій за перші три місяці становить понад 614 млн. грн.
Крім того, ARX увійшла до топ-5 на ринку добровільного медичного страхування та ринку страхування сільськогосподарської продукції. Сума страхових платежів ДМС перевищила 151 млн грн, виплати становили понад 61 млн грн, зі страхування сільськогосподарської продукції – понад 60 млн грн.
СК “ARX” працює на страховому ринку 26 років. За даними компанії, є лідером страхування КАСКО 12 рік поспіль. Посідає перше місце серед страховиків України за розміром чистих страхових премій та чистих страхових виплат за 2019 рік. Є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Limited (Канада).
Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s запроваджує поетапний план відновлення роботи частини ресторанів у Києві та на заході України протягом наступних кількох місяців, повідомила прес-служба мережі.
“Після тривалих консультацій та обговорень з українськими чиновниками, постачальниками та фахівцями з безпеки, а також враховуючи прохання наших співробітників повернутися до роботи, ми вирішили запровадити поетапний план відновлення роботи деяких ресторанів у Києві та на заході України, де інші бізнеси безпечно відновили роботу”, – наводяться у повідомленні слова старшого віце-президента бізнес-підрозділу міжнародних ринків McDonald’s Пола Помроя.
За його словами, команда компанії з партнерами протягом кількох наступних місяців займатиметься відновленням ланцюжків постачання продуктів, підготовкою ресторанів до обслуговування клієнтів, поверненням команди та співробітників у робоче середовище, а також запровадженням розширених процедур та протоколів для забезпечення безпеки працівників та клієнтів.
Помрой зазначив, що над завданнями відновлення працює команда українського ринку на чолі з Юлією Бадрітдіновою.
В Україні перший ресторан McDonald’s було відкрито у Києві 24 травня 1997 року. За 25 років компанія інвестувала близько $350 млн, перерахувала до держбюджету 10 млрд грн податків, передала 124 млн грн на благодійність.
На сьогодні мережа налічує 109 ресторанів у 24 містах країни.
Раніше повідомлялося, що ресторани мережі в Україні 24 лютого закрилися з міркувань безпеки. Компанія підтримує команду з понад 10 тис. чол., продовжуючи виплачувати заробітну плату. Крім того, на гуманітарні потреби передано понад 700 тонн продукції. Спільно з Фондом “Дім Рональда Макдональда” McDonald’s ініціювала та реалізувала програми гуманітарної допомоги для підтримки українців. Українські сім’ї вже отримали понад 75 тис. продуктових наборів, допомогу з обладнанням та медикаментами отримали 26 лікарень.
Розвитком мережі займається ПІІ “МакДональдз Юкрейн Лтд.”
За даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, учасником ПІІ є MCD Europe Limited (100%, Лондон, Великобританія).
Вартість української деревини через війну та зміну зовнішньої кон’юнктури знизилася майже вдвічі, склади переповнені, на біржах переробник диктує умови, таку нову ситуацію на ринку описав голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець у колонці в “НВ Бізнес”.
“З урахуванням падіння курсу гривні щодо долара зниження вартості – чи не вдвічі. Замість ринку продавця ми спостерігаємо формування ринку покупця. На біржах зростає частка редукціонів: вже переробник диктує умови”, – написав він.
Болоховець уточнив, що з виставленого на торги обсягу необробленої деревини в середньому вдається із першої спроби продати 60%, обробленої – 50%.
На його думку, причинами такої трансформації ринку є закінчення епохи “ковидних” ремонтів у США та інших країнах, подорожчання іпотек та скорочення будівництва, зменшення попиту на будматеріали, зокрема, європейці не інвестують у житло через стрибок кредитних ставок та ризик війни.
“У Китаї назріває криза у сфері житлового будівництва. На цьому тлі Піднебесну заливає потік дешевої деревини з Росії, яка готова віддавати власні ресурси з великою знижкою. Не найкраща для нас ситуація і на інших азіатських ринках”, – пояснив глава Держлісагентства.
Він додав, що турецький ринок, окрім російської, “завалений” також білоруською продукцією, яка потім в обхід санкцій потрапляє на європейський ринок.
Глава Держлісагентства наголосив, що основним чинником негативних трендів в Україні є війна та перекриття портів, без яких країна не може експортувати сировину до Азії.
“Альтернативний маршрут експорту через Гданськ є відверто збитковим, логістика з’їдає весь дохід”, – констатував Болоховець.
Водночас, за його словами, в результаті програми антикризових заходів лісгоспи у червні вийшли на обсяг заготівлі на рівні 90-92% від минулого року. Зокрема, підприємства у Чернігівській та Сумській областях, північній частині Київщини відновили повноцінну роботу, налагоджується логістика, яка дає змогу підтягнути ціни реалізації у проблемних регіонах.
Глава Держлісагентства уточнив, що за підсумками півріччя заготівля знизилася на 20% (найбільше падіння у Київській, а також Чернігівській, Сумській, Харківській областях, де тривають обстріли або бойові дії). Однак завдяки переходу на аукціони за всіма видами продукції виторг у порівнянні з першим півріччям 2021 року зріс на 1,45 млрд грн: необробленої деревини реалізовано 4,4 млн куб. м на суму 8,5 млрд грн, що дозволило збільшити податки на 1,2 млрд грн та чистий прибуток з 215 млн грн до 350 млн грн.
Говорячи про кроки щодо утримання ситуації, Болоховець повідомив про зміщення акценту на заготівлю деревини, яка користується великим попитом, і насамперед на листяні породи: якщо по дубу під час торгів на біржі фіксується майже стабільне збільшення вартості, іноді на 30-60%, то сосну та ялинку купують за ціною, наближеною до стартової.
За його словами, виробництво переорієнтується на більш затребувані види продукції, наприклад, заготівлі для європіддонів.
Він додав, що збільшується обсяг продажу дров, оскільки в Європі на тлі зниження інтересу до будівельних лісоматеріалів є “шалений” попит на дрова, пелети та іншу сировину для опалення.
Глава Держлісагентства також закликав до активнішої боротьби з підсанкціонною деревиною з Росії та Білорусі на європейському ринку, до пожвавлення внутрішнього ринку за рахунок відновлення пошкодженого житла та зведення тимчасового з лісоматеріалів, які потім можуть бути використані повторно.
Виробництво пива в Україні (крім безалкогольного із вмістом спирту до 0,5% об.) у січні-липні 2022 року знизилося на 31,6% порівняно з січнем-липнем 2021 року – до 71,4 млн дал.
Як повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”, за сім місяців 2022 року фіксується відновлення виробництва пива після падіння у першому кварталі, коли цей показник скоротився порівняно із січнем-березнем на 50% – з 34,1 млн дал до 17,1 млн дал.
Надалі виробництво пива в країні відновлювалося – за підсумками перших чотирьох місяців цього року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду минулого року, у травні – 36,4%, червні – 32%, липні – 31,6%.
За даними “Укрпива”, виробництво солоду у січні-липні 2022 року скоротилося на 31,3% порівняно з січнем-липнем 2021 року – до 93,7 тис. тонн. Таким чином, фіксується відновлення його виробництва після падіння за підсумками першого кварталу 2022 року на 40,8%, та різкого скорочення у червні, на 50,6%.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році виробила на 5% менше пива порівняно з 2020 роком – 170,5 млн. дал, а у 2020 році його виробництво скоротилося на 0,4% до 2019 року – до 179,7 млн. дал.
Виробництво солоду у 2021 році склало 218,5 тис. тонн, що на 19,5% менше від показників 2020 року. При цьому позаминулого року його виробництво зменшилося порівняно з 2019 роком на 18%, до 275 тис. тонн.
Іспанський оператор залізниць Renfe Mercancías відправив в Україну експериментальний залізничний склад із 25 контейнерів з мішками “біг-бег” для перевезення 600 тонн кукурудзи альтернативним маршрутом в обхід українських морпортів.
Відповідний маршрут 9 серпня запустило Міністерство транспорту, мобільності та розвитку міст Іспанії як альтернативу чи доповнення до морського транспорту в умовах російської військової агресії проти України, повідомляється на сайті відомства в середу ввечері.
Це пілотний рейс, за допомогою якого міністерство прагне продемонструвати технічну та економічну доцільність залізничних перевезень зерна магістраллю з Лодзі (Польща) до Барселони (Іспанія).
За даними відомства, поїзд пройде шляхом Мадрид – Людвігсхафен – Дуйсбург – Лодзь – Хелм, а зворотний – Хелм – Лодзь – Дуйсбург – Барселона, його протяжність становить приблизно 2400 км. Перевезення плануються між Україною та Іспанією з перевалкою товару у Хелмі, за 25 км від кордону з Україною.
Іспанський мінтранс уточнив, що контейнери Renfe Mercancías прибудуть до Хелма 22-28 серпня під завантаження українською кукурудзою, де будуть оброблені для подальшої передачі на термінал логістичного оператора Kombiverker у Лодзі. Перевезення між Лодзем та Хелмом здійснить польський залізничний оператор DBP.
Після завантаження контейнерів поїзд курсуватиме стандартною колією з Лодзі до Барселони. Зі зернового терміналу в Барселоні товар буде доставлений кінцевому покупцю. Прогноз прибуття пілотної партії до Барселони – початок вересня.
Перші етапи цього пілотного проекту збігаються з відкриттям (українських) портів Чорного моря та морських зернових маршрутів під контролем Туреччини, тому пробна поїздка буде здійснена з 600 тоннами кукурудзи, меншим обсягом, ніж спочатку було заплановано. При цьому важливо перевірити життєздатність залізничного рішення з боку Іспанії як підтримка морського транспорту України”, – підсумував іспанський Мінтранс у повідомленні.
Таким чином, пілотний проект орієнтований на аналіз можливостей наземного транспорту як альтернативи морському експорту з України, він здійснюватиметься у державно-приватній координації між представниками транспортних та сировинних галузей ЄС.
Спеціальності право, філологія та ІТ традиційно мають найбільший попит серед вступників до українських вишів, повідомив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет.
“У 2020-2022 роках у структурі державного замовлення велика увага приділяється інженерним високотехнологічним спеціальностям, тобто професіям майбутнього. Але за попитом традиційно найбільш активні спеціальності – це право, філологія та ІТ-спеціальності”, – сказав Шкарлет в ефірі національного телемарафону у четвер вдень .
Водночас міністр зазначив, що на сьогодні також є суттєвий попит на спеціальність “психологія” (вже подано 11 тис. заяв) та “педагогіка” (9 тис. заяв).
