Три суховантажі з кукурудзою і насінням соняшнику вийшли в п’ятницю з українських портів, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“2 грудня три судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 106 500 тонн зерна та іншої агропродукції в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Судно Aspasia Luck перевозить до Китаю 63 тис. тонн кукурудзи, судно Sea Inspiration доставить до Італії 26,5 тис. тонн кукурудзи. Суховантаж Lady Perla переправить 17 тис. тонн насіння соняшнику в Болгарію.
В українські порти також прямують три судна, які 2 грудня пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 2 грудня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 12 713 836 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1031 судна: 515 на прибуття в українські порти та 516 – на вихід із них”, – зазначається в повідомленні.
Українські аграрії до 2 грудня зібрали 66,32 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 16,28 млн га, водночас за період 25 листопада – 2 грудня зібрано 2,5 млн тонн із 0,4 млн га, зокрема кукурудзи – 15,5 млн тонн із 2,5 млн га (60% засіяних площ).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, за тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася на 3 відсоткові пункти (в.п.) – до 85% раніше запланованих площ.
У розрізі культур завершено збирання пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. За тиждень не змінилися обсяги зібраної гречки (98%), але збільшилися на 1 в.п. для сої – до 98%, соняшнику – до 97%, проса – до 96%, на 4 в.п. для цукрового буряка – до 97%, на 7 в.п. для кукурудзи – до 60%.
За даними Мінагрополітики, остаточний урожай пшениці поточного сезону становив 19,4 млн тонн із 4,7 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн із 1,6 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн із 1,1 млн га, гороху – 261 тис. тонн зі 111 тис. га.
Крім того, станом на 2 грудня сумарно зібрано 15,5 млн тонн кукурудзи (+2 млн тонн за тиждень) із 2,5 млн га (+0,3 млн га), 9,9 млн тонн соняшнику (+0,1 млн тонн) із 4,6 млн га (+0,1 млн га), 8,6 млн тонн цукрових буряків (+0,4 млн тонн) із 174 тис. га (+8 тис. га), 8,6 млн тонн цукрового буряка (+0,4 млн тонн) із 174 тис. га (+0,4 тис. га). га (+8 тис. га), 3,6 млн тонн сої з 1,5 млн га (без змін), 157 тис. тонн гречки (+1 тис. тонн) з 115 тис. га (без змін), і 100 тис. тонн проса (2 тис. тонн) з 42,9 тис. га (+0,3 тис. га).
За даними міністерства, середня врожайність за всіма культурами в поточному сезоні становила 44,4 ц/га, зокрема кукурудзи – 61,3 ц/га, пшениці – 41,2 ц/га, ячменю – 35,1 ц/га, ріпаку – 28,9 ц/га, сої – 24,2 ц/га, гороху – 23,4 ц/га, проса – 23,2 ц/га, соняшнику – 21,7 ц/га, гречки – 13,6 ц/га, цукрового буряка – 498 ц/га.
Уточнюється, що аграрії Миколаївської та Одеської областей завершили збирання врожаю всіх сільськогосподарських культур. Найбільше зернових і зернобобових культур намолотили на Вінниччині – 3,7 млн тонн, за нею слідує Кіровоградська (3,4 млн тонн) і Дніпропетровська (3 млн тонн) області.
Як повідомлялося, цього тижня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах конференції “Інфраструктурний день ЄБА-2022”, що врожай кукурудзи нинішнього року буде успішно зібрано до весни 2023 року.
“На полях залишається ще 11-12 млн тонн кукурудзи. Її вдасться зібрати, але залежно від погодних умов це може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців. В України є досвід її збирання в попередні мирні роки. Усе залежить від погодних чинників – ця культура може простояти на полях до весни. Якщо будуть сприятливими фактори на кшталт вологості, то її точно буде зібрано. Швидкість збирання теж залежатиме від погодного фактора”, – прокоментував Висоцький ситуацію.
Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
15-16 грудня 2022 року в Ужгороді, у приміщенні Закарпатської обласної філармонії, відбудеться IV Міжнародна Благодійна науково-практична конференція «Виноградарство і виноробство України в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!». Мальовниче Закарпаття, здавна винний край, прийме всіх, хто прагне розвивати виноробну галузь та показати, що українське виноробство варте світового визнання. Учасники заходу обговорять питання про ефективний догляд за виноградниками, сучасні технології у виноробстві та виготовленні коньяків, граппи, чачі та інших напоїв і продукції з винограду. В рамках конференції відбудеться Благодійний аукціон товарів і послуг для виноградарства і виноробства, кошти з якого будуть спрямовані на підтримку Збройних сил України, зокрема, на придбання зимової амуніції та ліків.
Організатор конференції – медіагрупа «Технології та Інновації».
Конференція відбудеться за підтримки Закарпатської облдержадміністрації, Асоціації виноградарів, виноробів і дистиляторів Закарпаття, ГС «УКРСАДВИНПРОМ», Асоціації «Укрсадпром», Корпорації «Укрвинпром».
Науковий патронат здійснюють Одеський національний технологічний університет, Ужгородський Національний університет (кафедра плодоовочівництва і виноградарства), Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України.
Благодійний аукціон відбудеться за підтримки Благодійного фонду «Сильні та Вільні».
Ключова ідея конференції – на прикладі успішних виноробних компаній і фермерських господарств Закарпаття та України продемонструвати українським виробникам вин та інших напоїв, як навіть у воєнний час створювати та розвивати успішний виноградарсько-виноробний бізнес, популяризувати новітні технології вирощування та переробки винограду від землі до готового продукту – вина та інших напоїв із винограду.
Програма конференції розрахована на 2 дні:
15 грудня – конференц-день, упродовж якого виступлять українські та закордонні експерти, представники провідних виноробних технологічних компаній, науковці, виноградарі й винороби-практики. Спікери поділяться успішним досвідом вирощування технічного і столового винограду, розкажуть про ситуацію в українському виноградарстві, окреслять основні проблеми та шляхи їхнього вирішення.
На початку конференц-дня відбудеться обговорення за круглим столом ключової теми «Українське виноградарство і виноробство в умовах воєнного стану: вчимося перемагати!». В обговоренні візьмуть участь керівники виноробних і виноградних підприємств, представники галузевих асоціацій, науковці.
Паралельно із пленарним засіданням відбудеться виставка обладнання та матеріалів для виробництва вин і коньяків, а також технологій вирощування столового й технічного винограду, презентація нових сортів винограду. Також в рамках заходу відбудеться виставка продукції виноградарських і виноробних підприємств.
Упродовж конференц-дня відбудеться презентація вин та інших напоїв від українських виробників. Учасники конференції зможуть відкрити для себе нові якісні вина та посмакувати ними.
16 грудня – бізнес-тур на виноградарські і виноробні підприємства Закарпаття з дегустацією та презентацією нових технологій для виноробства та виноградарства.
Запрошуємо взяти участь у конференції власників та керівників, технологів, агрономів великих виноробних підприємств, малих і середніх виноградарів, що вирощують столовий і технічний виноград, виноробів, виробників міцних напоїв із винограду та всіх, кому важливо налагодити виробництво високоякісної продукції завдяки сучасним технологіям, впровадженню передового досвіду, який презентують провідні міжнародні та українські компанії на конференції.
Мальовниче Закарпаття з глибокою історією виноробства, з красою гір, термальними водами та іншими родзинками чекає на вас!
Всі ми зараз живемо в період, коли потрібно згуртуватися і підтримати українську армію, українську економіку та одне одного. Тільки тоді ми залишатимемося незламними! Чекаємо вас!
Реєстрація учасників та партнерів – за контактами:
Лариса Товкач, тел.: +38 097 96 89 516
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 759 25 83
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 166 92
Генеральний Інформаційний партнер – міжнародний спеціалізований журнал «Напої. Технології та Інновації» (Drinks.Technologies)
Медіапартнери конференції – спеціалізовані журнали «Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації», «Ягідник», (Україна), Wine of Ukraine, інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», проєкт «СерцеВина».
Open4business – партнер международной конференции
Голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов і CEO норвезької Equinor Андерс Опедал на зустрічі в п’ятницю обговорили закупівлі газу і потенційний розвиток українського видобутку, повідомила прес-служба НАК.
“Маємо з Equinor перші домовленості про закупівлю додаткового обсягу газу для проходження найскладнішого за нашу історію опалювального сезону. Сподіваємося на спеціальні умови закупівлі та подальше резервування необхідного нам обсягу”, – наводяться в повідомленні слова Чернишова.
Крім того, очільник “Нафтогазу” 1 грудня обговорив із послом Норвегії Еріком Сведалом залучення технологій норвезького нафтогазового бізнесу та фінансування закупівлі додаткового обсягу газу, необхідного Україні для проходження зими з огляду на постійний російський ракетний терор.
“У часи, коли росія використовує знищення енергетичної інфраструктури як зброю, підтримка енергетичної сфери України не менш важлива, ніж військова підтримка. Ми сподіваємося на подальшу допомогу Норвегії в цьому контексті”, – сказав Чернишов.
За даними пресслужби, посол зазначив, що очікує збільшення оголошених обсягів допомоги його держави, а майбутнє фінансування також розподілятиметься на забезпечення енергетичної безпеки України.
Як повідомлялося, Норвегія надасть Україні фінансування в розмірі NOK 2 млрд (близько $195 млн) для закупівлі природного газу взимку 2022 року. Норвегія як канал підтримки закупівель газу в Україні планує використовувати Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), а “Нафтогаз” буде формальним одержувачем цього палива.
До цього прем’єр-міністр Норвегії повідомив, що королівство надасть Україні пакет допомоги в розмірі 1 мільярда євро.
Майже третина купленої росіянами закордонної нерухомості знаходиться в Туреччині, підрахували в консалтинговій компанії NF Group.
“За попередніми підсумками 2022 року в топ-10 країн-лідерів за попитом на зарубіжну нерухомість з боку росіян увійшли Туреччина (31%), ОАЕ (22%), Кіпр (14%), Португалія (8%), Греція (6%), Мальта (4%), країни Карибського басейну (4%), Іспанія (4%), Великобританія (4%) та Гренада (3%)”, – ідеться в дослідженні.
Керівник проєктів департаменту зарубіжної нерухомості NF Group Анна Ларіна уточнила, що високий попит на житло в Туреччині пов’язаний з отриманням турецького громадянства і можливістю продати нерухомість надалі.
“Туристичні локації Туреччини популярні серед тих, хто купує житло для власного користування і для здачі в оренду та отримання доходу”, – розповіла Ларіна.
Експерти уточнили, що 80 85% запитів на нерухомість у Туреччині припадають на сегмент до 1 млн доларів. Найпопулярнішими містами стали Стамбул, Аланья, Анталья, Бодрум і Фетіє.
На другому місці за кількістю купленої нерухомості серед росіян – ОАЕ. Влада Об’єднаних Арабських Еміратів проводить лояльну податкову політику для інвесторів і компаній, які планують переїзд до країни. Найчастіше росіяни купують нерухомість в ОАЕ в межах 1 4 млн доларів.
“Стрімкої популярності набрали такі локації як Дубай і Абу-Дабі. Інвестори дедалі частіше розглядають нерухомість у Шарджі (ОАЕ), Мецці (Саудівська Аравія) та Каїрі (Єгипет) з метою диверсифікації портфеля”, – розповіла керуюча партнерка PARUS Real Estate (входить до NF Group.
Також у трійці рейтингу – Кіпр. Тут посвідку на проживання видають при купівлі нерухомості від 300 тис. євро. Більшу частину нерухомості продали в Лімасолі, за ним йдуть Нікосія, Ларнака, Пафос і Фамагуста.
Саудівська Аравія має намір побудувати один з найбільших аеропортів у світі, який зможе обслуговувати до 185 млн пасажирів на рік.
Аеропорт буде розташований у столиці королівства Ер-Ріяді на площі близько 57 квадратних кілометрів і належатиме суверенному фонду Саудівської Аравії Public Investment Fund (PIF), повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на заяву PIF.
Новий аеропорт буде оснащений шістьма злітно-посадковими смугами, завдяки чому він зможе обслужити до 120 млн осіб до 2030 року і до 185 млн – до 2050 року. Очікується, що всі його потреби в електроенергії будуть забезпечені за рахунок поновлюваних джерел.
Раніше наслідний принц Мухаммед бен Сальман пообіцяв інвестувати $1 трлн у розвиток туристичного сектора в країні. Метою інвестицій є залучення близько 100 млн іноіноземних туристів до 2030 року.
