Первинні реєстрації в Україні електромобілів (нових і уживаних) у лютому 2025 року зросли на 14% порівняно з лютим 2024 року – до 4,488 тис. од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Порівняно з січнем поточного року, коли було зареєстровано 3,637 тис. електроткарів, попит на них виріс на 23%.
При цьому, за даними асоціації, основну кількість зареєстрованих електромобілів у минулому місяці становили легкові авто – 4,360 тис. од., з яких 632 од. були новими (на 31,7% менше, ніж в лютому-2024), а 3,728 тис. – уживаними (на 26% більше).
Серед 128 комерційних електромобілів новими були 9 авто (у лютому-2024 з 43 од. новими були дві автівки).
Таким чином, частка нових авто у загальній реєстрації електромобілів в лютому скоротилася до 14,3% проти 24% у лютому-2024 і 18,8% у січні поточного.
Лідерську п’ятірку нових електромобілів на ринку в лютому сформували BYD Song Plus EV – 115 од.; Zeekr 001 – 65 од.; Zeekr 7X – 41 од.; Volkswagen ID.4 – 56 од., ZEEKR 001 – 46 од. та Volkswagen ID.Unyx – 45 од.
До першої п’ятірки вперше зареєстрованих вживаних електромобілів увійшли Tesla Model Y – 430 од.; Tesla Model 3 – 429 од.; Nissan Leaf – 407 од.; Hyundai Kona Electric – 245 од. та KIA Niro EV – 231 од.
Суттєве зниження продажів нових електромобілів відмічає і інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting – за її даними, у лютому було зафіксовано зниження на 37% (при загальному падінні ринку нових легкових авто на 20%), а їхня частка скоротилася до 15,6% з 20% у лютому-2024.
Як повідомлялось, за даними “УкрАвтопрому”, у лютому 2024 року попит на електромобілі в Україні збільшився у 2,3 раза порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 3,924 тис. од., зокрема, частка нових збереглася на рівні 24%.
Торік, за даними “УкрАвтопрому”, реєстрації електромобілів (нових і уживаних) зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., зокрема легкових на 37% – до 50,458 тис., комерційних на 64% – до 1,264 тис., також зареєстровано два електробуси. Частка нових складала 20%.
Україна зберігає зростання виробництва сталі в перші два місяці 2025 року, незважаючи на втрату ключової для галузі шахти з видобутку коксівного вугілля в Покровську на сході країни, показали в суботу дані української профспілки виробників сталі.
Українська металургійна компанія «Метінвест» призупинила роботу на єдиній в Україні шахті з видобутку коксівного вугілля, посилаючись на погіршення ситуації з безпекою в міру просування російських військ.
Виробництво сталі зросло на 9,9% у січні-лютому 2025 року до 1,18 млн метричних тонн, показали дані.
Виробництво сталі постраждало після вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року, що призвело до руйнування провідних металургійних підприємств.
Україна, яка раніше була великим виробником і експортером сталі, повідомила про падіння виробництва на 70,7% у 2022 році до 6,3 млн тонн. У 2023 році він знизився до 6 мільйонів тонн, але у 2024 році зріс до 7,58 мільйона.
Профспілка сталеливарників заявила в жовтні, що потенційне закриття Покровського рудника може призвести до зниження виробництва сталі до 2-3 мільйонів тонн у 2025 році.
Виробники заявили, що сподіваються знайти коксівне вугілля – інгредієнт для виробництва сталі – в інших регіонах України, якщо шахту захоплять російські війська, однак знадобиться імпорт, що призведе до зростання витрат.
KOKS, ВИРОБНИЦТВО, ВУГІЛЛЯ, СТАЛЬ, ШАХТА
Київський метрополітен знову оголосив тендер на придбання 50 вагонів у межах проєкту “Модернізація міського транспорту м.Києва ІІ”, що фінансується за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), повідомив метрополітен.
Згідно із повідомленням, тендер передбачає придбання 10 п’ятивагонних поїздів із вільним проходом між вагонами (“труба”), з урахуванням постачання запасних частин, витратних матеріалів, устаткування та інструментів для обслуговування й ремонту рухомого складу.
Закупівлю проводитимуть у форматі відкритих торгів із попередньою кваліфікацією. Кінцевий термін подання пропозицій для першого етапу – травень 2025 року.
Як повідомлялось, перший аналогічний тендер у серпні 2023 року виграв Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ), який запропонував 10 поїздів за EUR79,2 млн (з ПДВ), щ обуло на 37% дешевше, ніж пропозиція другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом з трьома моторними та двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва, довжиною 97 м із загальною пасажиромісткістю 1650 осіб.
Але у листопаді того ж року “Київський метрополітен” скасував своє рішення про присудження контракту КВБЗ, а вагонобудівний завод, в свою чергу, намагався оскаржити у Господарському суді Києва це рішення, але безрезультатно.
Рішення суду, яким КВБЗ було відмовлено у позові, набрало чинності в листопаді 2024 року.
Як йдеться в матеріалах суду, Київ обґрунтував рішення про скасування присудження контракту тим, що КВБЗ намагався замінити постачальника основного обладнання (зокрема, систем управління, тягової енергії і обладнання, тягових редукторів, системи керування метропоїздом), з іспанської CAF (що було погоджено з ЄБРР) на польську або японську компанії.
При цьому КВБЗ вказував, що зміна постачальника зумовлена тим, що CAF відмовила заводу у постачанні обладнання у зв’язку із завантаженістю виробничих ліній. Однак метрополітен відмовив заводу у заміні постачальника, бо це суперечило умовам тендеру.
Як повідомлялось, у лютому 2021 року ЄБРР та КП “Київський метрополітен” підписали кредитний договір у розмірі EUR50 млн на закупівлю 50 нових вагонів метро.
Метропоїзди –”труби” планується закупити для Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар, будівництво якої відновлено у 2024 році.
За повідомленням Київського метрополітену, наразі його інвентарний парк налічує понад 830 вагонів. Водночас найближчим часом термін експлуатації завершиться близько 100 вагонів.
Пасажиропотік через український кордон в перший тиждень весни з 1 по 7 березня збільшився на 1,1% порівняно з попереднім тижнем – до 440 тис. за рахунок збільшення числа тих, хто в’їжджає в Україну.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на виїзд зменшилася з 225 тис. до 222 тис., тоді як на в’їзд збільшилася з 210 тис. до 218 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилася на рівні 117 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами збільшився з 553 до 621, тож заборона системи “Шлях” для волонтерів наразі не позначилася на статистиці.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї неділі станом на 9:00 невеликі черги на виїзд на кордоні зі Словаччиною були на пункті пропуска “Ужгород” (15 авто), на кордоні з Польщею – на ПП “Устилуг” (15), на кордоні із Угорщиною – на ПП “Лужанка” (20), “Вилок” (10) та “Тиса” (6).
Сумарні показники перетину кордону людьми цього тижня 2025 року трохи вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 215 тис. та в’їхало 210 тис. людей, потік машин становив 110 тис. Торік пасажиропотік на такому рівні тримався ще тиждень до зростання на час весняних шкільних канікул.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – ще на 21 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювалась в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі приблизно 160 тис. осіб перемістили з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Українські металургійні підприємства в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 6,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 957 тис. тонн з 900 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у суботу, виплавка сталі за цей період зросла на 9,9% – до 1,183 млн тонн, чавуну – на 8,4%, до 1,139 млн тонн.
В лютому було вироблено 476,9 тис. тонн прокату, 571,8 тис. тонн сталі, 544,4 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 480,2 тис. тонн прокату, 610,8 тис. тонн сталі, 594,8 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році наростила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з попереднім роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
В 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Виробник цвяхів та різних засобів кріплення ТОВ “ТАС Нейл” (Хмельницький) з групи “ТАС” Сергія Тігіпка випустив облігації серії “В” на загальну номінальну вартість $0,5 млн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка 3 березня зареєструвала звіт про результати емісії, розміщення було закритим, номінальна вартість однієї облігації – $1 тис.
Строк обігу облігацій – по 22 жовтня 2026 року, інформація щодо ставки доходності відсутня.
Згідно із базою НКЦПФР, на початку серпня минулого року вона зареєструвала два випуски облігацій “ТАС Нейл” – серій “А” та “В” по $0,5 млн кожен. Звіт про результати емісії серії “А” був зареєстрований 28 листопада минулого року.
“ТАС Нейл” (раніше – “Нейл”) засновано в 1994 році як виробник цвяхів. Крім традиційних будівельних, столярних та покрівельних, підприємство виготовляє спеціальні види цвяхів — в бобінах та розсипні, які використовуються у виробництві дерев’яної тари та піддонів, а також саморізи, шурупи, конфірмати, болти, гайки, шайби, стержні різьбові, анкери, свердла тощо.
Група “ТАС” заявила про наміри придбати “Нейл” на початку 2022 року.
Згідно із даними системи YouControl, у 2024 році “ТАС Нейл” збільшило виручку на 9,3% – до 362,86 млн, але його збиток виріс в 5 разів – до 46,78 млн грн.
