У січні–березні 2025 року “ДТЕК Енерго” вклав близько 1,2 млрд грн у ремонтні роботи та відновлення теплоелектростанцій, які постраждали від масованих ворожих обстрілів.
“Це третина від загального обсягу інвестицій у відновлення ТЕС за минулий рік”, – повідомила компанія у пресрелізі.
В “ДТЕК” зазначили, що ремонтна кампанія триває безперервно, оскільки рівень руйнувань через атаки агресора залишається надзвичайно високим.
Як повідомлялося, станом на літо 2024 року було пошкоджено або зруйновано 90% теплової генерації компанії. І хоча енергетикам вдалося напередодні зими відновити понад половину потужностей, чергові масовані обстріли у листопаді-грудні спричинили нові серйозні руйнування.
“Сьогодні наше головне завдання — не зупинятися, а активно продовжувати відновлювальні роботи. Посилено працюємо над тим, щоб бути готовими до літніх пікових навантажень і до майбутнього опалювального сезону”, — наголосив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
У 2024 році енергохолдинг інвестував 3,6 млрд грн у відновлення теплоелектростанцій і ще 7,5 млрд грн — у розвиток вітчизняного вуглевидобутку.
Минулоріч РФ здійснила 13 масованих атак на українську енергетику, завдавши серйозного удару, зокрема, по теплоелектростанціям “ДТЕК Енерго”. Загалом з початку повномасштабного вторгнення ТЕС компанії були атаковані ворогом 205 разів. Внаслідок атак було поранено 56 енергетиків станцій, четверо загинуло.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Довоєнна встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного устаткування.
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» – проект холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – не планує переглядати стратегічний план розвитку, який передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів і $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць, повідомив CEO ІП «Біла Церква» Андрій Ропицький.
«Якщо не буде ніяких «чорних лебедів», то, в принципі, у нас все йде за планом, і ми не плануємо переглядати стратегію», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах “Industrial Evolution: Виробництво включає економіку” в ІП “Біла Церква” в четвер.
За його словами, крім заводу фінської Peikko, про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій було повідомлено в четвер, також будується завод одного з найбільших світових виробників товарів повсякденного вжитку компанії Uniliver.
«У нас купили землю ще три компанії в цьому році, які вже просять побудувати мережі, ми розмовляємо з ними щодо комерційних умов, будівництво їх заводів підтримують. Тому зараз будується Unilever, і там друга черга заводу Virastar (виробник висотного обладнання для будівельних робіт – ІФ-У). Тому два будуються, два введені в експлуатацію і ще три на підході», – розповів він.
Ропицький не уточнив, які інвестори будуть залучені в парк, пославшись на комерційну таємницю, але додав, що залучати інвесторів зараз легше, тому що парк вже має, “що їм показати”.
«Спочатку складно, тому що нічого показати і ніхто не довіряє. А коли хтось може і розглядав можливість, а потім я кажу, що цієї ділянки або будівлі немає, то вони вже готові купити в другій черзі. Тому набагато легше зараз це продавати», – розповів Ропицький.
В ході форуму він уточнив, що з двох парків («Біла Церква» і «Біла Церква 2») перший вже практично заповнений (площею 36 га) – всі ділянки продані, будівлі або побудовані, продані, або орендовані.
«Тобто нам тут залишилося тільки на 12 гектарах зробити девелопмент ділянок, які вже або будуються, або відкладені клієнтами, або ми побудуємо, або клієнти побудують. І, в принципі, ми це зробимо протягом двох-трьох наступних років. І вже почали другий парк організовувати», – розповів СЕО ІП “Біла Церква”.
За його словами, в ІП «Біла Церква 2» площею 34,7 га вже отримано державне співфінансування на зовнішні мережі та укладено контракти з підрядниками.
«Ведемо туди електрику від 15 МВт, воду, каналізацію, а газ там взагалі поруч, через дорогу. Тому через рік там будуть всі мережі, як і в першому парку», – зазначив Ропицький.
Він підкреслив, що для залучення в парк малого та середнього бізнесу, зокрема, будуються і невеликі будівлі, до 2-3 тис. кв. м, “які можна поділити на лоти і здавати по тисячі квадратів клієнтам”.
Серед проблемних моментів для розвитку індустріальних парків він назвав, зокрема, нестачу робочої сили, відсутність на локальному ринку пропозиції матеріалів, необхідних для будівництва, а також високі відсотки за кредитами.
«Ми зараз розпочали проект профтехосвіти, центру, який би швидко готував людей, які потрібні нашим клієнтам. І вже запустили проектування такої будівлі на сусідній ділянці», – повідомив він.
ІП “Біла Церква” та “Біла Церква 2” включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» залучено 15 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» – проект холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – не планує переглядати стратегічний план розвитку, який передбачає до 2030 року залучення 30 компаній-резидентів і $250 млн інвестицій, створення до 4 тис. робочих місць, повідомив CEO ІП «Біла Церква» Андрій Ропицький.
«Якщо не буде ніяких «чорних лебедів», то, в принципі, у нас все йде за планом, і ми не плануємо переглядати стратегію», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах “Industrial Evolution: Виробництво включає економіку” в ІП “Біла Церква” в четвер.
За його словами, крім заводу фінської Peikko, про введення в експлуатацію промислової будівлі майбутнього заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій було повідомлено в четвер, також будується завод одного з найбільших світових виробників товарів повсякденного вжитку компанії Uniliver.
«У нас купили землю ще три компанії в цьому році, які вже просять побудувати мережі, ми розмовляємо з ними щодо комерційних умов, будівництво їх заводів підтримують. Тому зараз будується Unilever, і там друга черга заводу Virastar (виробник висотного обладнання для будівельних робіт – ІФ-У). Тому два будуються, два введені в експлуатацію і ще три на підході», – розповів він.
Ропицький не уточнив, які інвестори будуть залучені в парк, пославшись на комерційну таємницю, але додав, що залучати інвесторів зараз легше, тому що парк вже має, “що їм показати”.
«Спочатку складно, тому що нічого показати і ніхто не довіряє. А коли хтось може і розглядав можливість, а потім я кажу, що цієї ділянки або будівлі немає, то вони вже готові купити в другій черзі. Тому набагато легше зараз це продавати», – розповів Ропицький.
В ході форуму він уточнив, що з двох парків («Біла Церква» і «Біла Церква 2») перший вже практично заповнений (площею 36 га) – всі ділянки продані, будівлі або побудовані, продані, або орендовані.
«Тобто нам тут залишилося тільки на 12 гектарах зробити девелопмент ділянок, які вже або будуються, або відкладені клієнтами, або ми побудуємо, або клієнти побудують. І, в принципі, ми це зробимо протягом двох-трьох наступних років. І вже почали другий парк організовувати», – розповів СЕО ІП “Біла Церква”.
За його словами, в ІП «Біла Церква 2» площею 34,7 га вже отримано державне співфінансування на зовнішні мережі та укладено контракти з підрядниками.
«Ведемо туди електрику від 15 МВт, воду, каналізацію, а газ там взагалі поруч, через дорогу. Тому через рік там будуть всі мережі, як і в першому парку», – зазначив Ропицький.
Він підкреслив, що для залучення в парк малого та середнього бізнесу, зокрема, будуються і невеликі будівлі, до 2-3 тис. кв. м, “які можна поділити на лоти і здавати по тисячі квадратів клієнтам”.
Серед проблемних моментів для розвитку індустріальних парків він назвав, зокрема, нестачу робочої сили, відсутність на локальному ринку пропозиції матеріалів, необхідних для будівництва, а також високі відсотки за кредитами.
«Ми зараз розпочали проект профтехосвіти, центру, який би швидко готував людей, які потрібні нашим клієнтам. І вже запустили проектування такої будівлі на сусідній ділянці», – повідомив він.
ІП “Біла Церква” та “Біла Церква 2” включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» залучено 15 резидентів, серед яких, крім залучених з 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
Індустріальний парк, Біла Церква, інвестиції
Група компаній «ОККО» планує повноцінно запустити біоетанольний завод вартістю EUR110 млн у третьому кварталі 2026 року, повідомив СЕО групи Василь Даниляк.
«Цього року збираємося повністю здати елеваторну, складську групу, матимемо можливість приймати кукурудзу з нашого кластера. У третьому кварталі 2026 року плануємо повноцінно запустити завод», – сказав Даниляк під час конференції We build Ukraine в четвер, яка транслювалася онлайн.
Він зазначив, що загальні інвестиції в завод протягом 2024-2026 років становлять EUR110 млн, з яких EUR35 млн – власний внесок групи, EUR75 млн – боргове фінансування. З нього EUR60 млн надав ЄБРР терміном на дев’ять років, ще EUR15 млн – Райффайзен Банк Україна терміном на сім років.
За словами Даниляка, річна потужність заводу з виробництва біоетанолу, потреба в якому зростає з обов’язковим додаванням 5% цього спирту в моторні бензини з 1 травня 2025 року, становить 83 тис. тонн, з виробництва кормів для тваринництва – 70 тис. тонн, з переробки кукурудзи – 270 тис. тонн.
Як повідомлялося, в червні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і «ОККО» на Конференції з відновлення України в Берліні уклали кредитну угоду в розмірі EUR60 млн на будівництво нового заводу з виробництва біоетанолу в Україні.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує близько 400 автозаправних комплексів. Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Понад 1,7 тисячі осіб вже додалось до переліку за перші два місяці 2025 року
Майже 13 тисяч людей внесено до Реєстру лудоманів станом на початок березня за даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). За минулий рік кількість лудоманів у переліку зросла у 3 рази. Ще майже 1,5 тисячі осіб було виключено звідти у зв’язку з закінченням терміну обмеження. Загалом торік, в середньому, щомісяця до Реєстру потрапляло 780 нових осіб.
12 807 українців наразі перебуває у Реєстрі лудоманів. За рік перелік збільшився у 3 рази. Упродовж минулого року Реєстр поповнився на 9 389 осіб, а 1 496 були виключені через завершення строку обмеження.
Загалом з моменту створення Реєстру до нього потрапили 14 979 людей, з яких 2 172 уже виключено.
99% усіх записів у Реєстрі — це добровільні звернення. Люди самі подають заяву про самообмеження, аби на певний період закрити собі доступ до гральних закладів та участі в азартних іграх. Термін такого обмеження — від шести місяців до трьох років.
Лише 1% — це люди, яким обмежено доступ за рішенням КРАІЛ. За весь час існування реєстру таких рішень було 169. Майже всі вони відбулися торік — 140 рішень. А ось за рішенням суду до Реєстру не потрапила ще жодна людина.
«Подати заяву про самообмеження справді легше, ніж подати у реєстр третю особу. До того ж зростає рівень обізнаності людей про таку можливість. Відповідно, зростає кількість людей у реєстрі. Тож наша мета — дати людям максимально зручний інструмент для самообмеження та сприяти його використанню», — коментує Геннадій Новіков, очільник державної агенції ПлейСіті.
Нагадаємо, що цьогоріч Кабінет міністрів ліквідував КРАІЛ та замість неї утворив державне агентство “ПлейСіті”. Тепер саме ця установа відповідатиме за регулювання ринку азартних ігор та лотерей, а також ведення Реєстру лудоманів.
У середньому, торік щомісяця до реєстру потрапляли 780 осіб — це у 2,8 раза більше, ніж у 2023, коли перелік поповнювався на приблизно 280 осіб на місяць. Найбільше заяв про самообмеження надійшло у квітні — 1 041, а найменше у червні — 524.
За перші два місяці 2025 року до Реєстру вже внесено 1 719 осіб, тобто, в середньому, 860 на місяць — це на 10% більше, ніж у 2024.
Варто зазначити, що наразі в Україні немає чіткої статистики щодо реальної кількості громадян з ігровою залежністю, а цифри з відповідного реєстру не відображають повної картини — зокрема, людей, що грають в онлайн-казино.
Очільник новоствореної агенції Геннадій Новіков вважає, що загалом наявний реєстр свою функцію виконує — консолідує інформацію про осіб, яким обмежено участь в азартних іграх, щоб організатори азартних ігор верифікували людину і, в разі чого, не допускали її до гри. Водночас важливо розуміти, що цей реєстр працює в режимі дослідної експлуатації та не має усього того необхідного функціоналу, який потрібно впровадити для зручності громадян та ринку.
«У планах — створити повноцінний продукт на платформі Дія.Engine. Новий реєстр відповідатиме всім вимогам законодавства щодо захисту персональних даних та інших аспектів, а також міститиме додатковий функціонал для організаторів азартних ігор.
Процес подання заявок на внесення людини до реєстру буде автоматизований та стане набагато зручнішим. Людина в декілька кліків зможе внести себе до реєстру, щоб обмежити доступ до гри», — коментує Геннадій Новіков, голова ПлейСіті.
https://opendatabot.ua/analytics/play-city-ludomania
24 квітня 2025 року уряд Албанії офіційно призупинив дію угоди про взаємне скасування віз із Республікою Білорусь, підписаної в лютому 2020 року. Це рішення скасовує часткове призупинення, запроваджене в травні 2024 року, яке стосувалося тільки дипломатичних паспортів. Тепер громадяни Білорусі зобов’язані отримувати візу для в’їзду в Албанію.
Раніше, у травні 2024 року, Албанія частково призупинила дію угоди, обмеживши безвізовий в’їзд для власників дипломатичних і службових паспортів. Поточний захід повністю скасовує безвізовий режим для всіх категорій громадян Білорусі.
Рішення набуває чинності негайно і опубліковане в офіційному віснику Албанії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/881
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.