ДП “Ліси України” на аукціонних торгах четвертого кварталу 2024 року реалізувало 2,39 млн куб. м лісоматеріалів, за підсумками кварталу відвантажило 2,24 млн куб. м лісоматеріалів і довело відсоток виконання договорів до 94%, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець у фейсбуці.
“Українська енергетична біржа (УЕБ) заявила про 90% рівень виконання контрактів. Насправді цей показник ще вищий. Адже в разі відмови покупця від законтрактованої продукції ми виставляємо ресурс на торги повторно. Тож фактичний відсоток реалізації з боку ДП “Ліси України” перевищує 94%”, – уточнив він.
Болоховець додав, посилаючись на дані біржі, що за комунальними лісгоспами цей показник становить 75%, за іншими лісокористувачами – 41%.
Він нагадав, що 2023 року відсоток виконання договорів з боку ДП “Ліси України” був менше ніж 90%.
За його інформацією, зі 150 тис. куб. м невідвантаженого обсягу 80 тис. куб. м становлять військові поставки. Якщо раніше військові обирали переважно менш затребувану бізнесом круглу деревину невеликих діаметрів (15-19 см, 20-24 см) для перекриття бліндажів, то останнім часом активно замовляють і продукцію великих діаметрів (30-34 см, 35-39 см), призначену для виготовлення пиломатеріалів для облаштування траншей. Військовому замовленню приділяється першорядна увага, пояснив СЕО.
Він також наголосив, що заготівельники працюють в умовах дефіциту кадрів, бригади не заброньовані, працівників мобілізують, іноді масово, і тому підрядник з об’єктивних причин не завжди може вчасно забезпечити потрібний обсяг заготівлі.
Крім того, санітарна рубка з тих чи інших причин може не пройти процедуру погодження.
“Нашим регіональним філіям поставлено завдання в таких випадках мінімізувати негативні наслідки для покупців. На рівні центрального апарату працює “гаряча лінія”: по кожній проблемній ситуації обов’язково має бути знайдено рішення, яке влаштує клієнта компанії”, – резюмував гендиректор.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її межах уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, 2024 року спрямував на капітальний ремонт залізничного устаткування і техніки 122 млн грн.
Згідно з інформацією комбінату, нещодавно на ПівнГЗК після капремонту розпочав роботу оновлений двосекційний магістральний тепловоз 2ТЕ10М. Він перевозить гірничу масу в Первомайському кар’єрі.
Тепловоз понад три роки капітально ремонтували фахівці Даугавпольського локомотиворемонтного заводу. На двох секціях до паспортних параметрів оновили всі ключові вузли та агрегати. Оновлено експлуатаційні характеристики та ресурс усіх агрегатів техніки, що надасть змогу продовжити термін служби локомотивів ще на шість років.
Відремонтований локомотив обкатали на вивезенні гірничої маси. До теперішнього часу за одну ходку техніка вже перевозить 1,1 тис. тонн руди.
“В умовах численних обмежень і викликів війни одним із пріоритетів у компанії залишається підтримка працездатності техніки. Особливо це стає актуальним на тлі збільшення бізнес-планів. Комбінат продовжує оновлювати рухомий склад, щоб забезпечити надійність та ефективність транспортування гірничої маси. Досвід співпраці підприємств компанії з латвійськими ремонтниками починається з 2017 року і триває завдяки високій якості проведених робіт”, – пояснює начальник УЗТ ПівнГЗК Володимир Назаренко.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Ставки довгострокових іпотечних кредитів у США минулого тижня продовжили підйом і досягли максимуму з липня.
Середня ставка за тридцятирічними кредитами в четвер становила 6,91% річних порівняно з 6,85% тиждень тому, повідомила державна іпотечна корпорація Freddie Mac. Роком раніше вона перебувала на позначці 6,62%.
«Ставки за іпотекою досягли найвищої позначки за останні шість місяців, перебуваючи за крок від 7%, – зазначає головний економіст Freddie Mac Сем Хатер, слова якого наведено в повідомленні. – Негативні фактори для ринку зберігаються».
Однак він зазначив, що незважаючи на це, індекс незавершених угод із продажу житла в США на вторинному ринку (pending home sales) у листопаді зріс.
Індекс є випереджальним індикатором активності на ринку нерухомості. Незавершені продажі – це ті, за якими вже підписано контракт, але угода ще не закрита. Зазвичай на її завершення йде від 4 до 6 тижнів.
П’ятнадцятирічні іпотечні кредити надаються зараз у середньому під 6,13% річних проти 6% тижнем раніше і 5,89% рік тому.
Freddie Mac розраховує середні ставки на основі даних від приблизно 80 організацій, що надають іпотечні кредити по всій країні. Ставки не враховують потенційні комісії та інші виплати, пов’язані з іпотекою.
Прем’єр-міністр Гренландії Муте Боуруп Егеде наголосив на своєму бажанні домогтися незалежності від Данії, що ознаменувало істотну зміну риторики навколо майбутнього острова, повідомляє агентство Reuters.
«Настав час, щоб ми самі зробили крок і сформували наше майбутнє, зокрема щодо того, з ким ми будемо тісно співпрацювати і хто буде нашими торговими партнерами», – сказав Егеде у своїй новорічній промові.
Він зазначив, що «наша співпраця з Королівством Данія не призвела до досягнення повної рівності». «Тепер настав час для нашої країни зробити наступний крок. Як і інші країни світу, ми повинні працювати над усуненням перешкод до співпраці, які ми можемо описати як кайдани колоніалізму, і рухатися вперед», – сказав прем’єр Гренландії.
Егеде додав, що рішення про незалежність ухвалює народ Гренландії, але не сказав, коли може відбутися голосування.
Повідомляється, що уряд Гренландії двічі відхиляв пропозиції обраного президентом США Дональда Трампа щодо купівлі острова, у 2019 році та знову у 2024 році, при цьому Егеде стверджував, що «Гренландія наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися».
Парламентські вибори мають відбутися в Гренландії до 6 квітня.
Reuters пише, що останніми роками в Гренландії набирає чинності рух за незалежність, почасти через викриття дій датської влади у ХХ столітті. Гренландія була данською колонією до 1953 року, а тепер є самоврядною територією і 2009 року отримала право проголосити незалежність шляхом голосування. У 2023 році уряд Гренландії представив свій перший проєкт конституції.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX про зміни до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, карта законопроєкту була направлена для підпису президентом України 9 грудня 2024 року і повернута з підписом 3 січня 2025 року.
Відповідно до закону, до 1 квітня 2025 року замість КРАІЛ буде створено новий уповноважений орган і визначено міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
Законом також впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних застосунків, забороняється реклама азартних ігор (окрім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік).
Крім того, забороняється пропозиція або відшкодування витрат для участі в азартних іграх, вчинення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб і пропозиція безоплатних бонусів замість внесення ставки та прийняття ставок у кредит або з подальшою оплатою.
У самій рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною.
Закон також забороняє отримання ліцензії особами, які є власниками або посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг або борг зі сплати ліцензій, спонсорство, окрім спонсорства у спорті.
Згідно з ухваленим законом, розрахунки під час проведення азартних ігор здійснюватимуться винятково в грошовій формі через поточні рахунки в банках, а використання інших платіжних послуг забороняється.
Підкреслюється, що завдяки закону лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
Що стосується ліцензій на проведення державних лотерей, то її дозволяється отримувати іноземним суб’єктам із відповідним досвідом.
У законі також уточнюються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом, норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними з країною-агресором, а саме – забороняється використання їхніх брендів, встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви.
Завдяки закону впроваджуються «контрольні закупівлі» під час перевірок із відеофіксацією.
Як повідомлялося, 4 грудня 2024 року Рада в другому читанні й у цілому 239 голосами підтримала законопроєкт №9256д про посилення контролю на гральному ринку та ліквідацію комісії Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
За словами віцепрем’єра з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайло Федорова, суть закону – реорганізувати КРАІЛ і прибрати з процесу видачі ліцензій людський фактор. Далі цифровізувати ліцензії, щоб видача була автоматичною за чіткими критеріями та розпочати впровадження системи онлайн-моніторингу.
До цього, 29 березня 2024 року, військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко зареєстрував петицію з проханням до президента звернути увагу на шкоду, яку онлайн-казино та лудоманія (залежність від азартних ігор) завдають українській армії та суспільству. Уже до вечора того ж дня петиція набрала понад 26 тис. голосів. Президент України доручив главам СБУ, Держспецзв’язку та Мінцифри, а також секретарю РНБО зібрати аналітику з приводу роботи онлайн-казино і вже наступного тижня запропонувати своє рішення.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, така ситуація пов’язана з бездіяльністю КРАІЛ, яка була створена три роки тому. Він вважає, що регулятор не розробив правила відповідальної гри окремо як для організаторів, так і для гравців та організував «вибірковий контроль у найкращих корупційних традиціях», а не тотальний контроль щодо виконання організаторами вимог щодо обмеження доступу до азартних ігор осіб, занесених до Реєстру самообмежень.
Україна 2024 року вийшла на довоєнний рівень експорту в $24,5 млрд, що становило 59% у загальному експорті, – це другий історичний рекорд після 2021 року, коли країна поставила на зовнішні ринки агропродукцію на $27,7 млрд, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Міністр уточнив, що загалом 2024 року Україна експортувала 78,3 млн тонн аграрної продукції. Водночас найбільша частка припадала на соняшникову олію (21%), якої експортовано майже 6 млн тонн на $5,1 млрд. На другому місці кукурудза – 21% агроекспорту з 29,6 млн тонн на $5 млрд, на третьому пшениця – 15% з 20,6 млн тонн на $3,7 млрд.
Серед лідерів Коваль назвав ріпак – 7% (3,8 млн тонн на $1,8 млрд), сою – 5% (3,4 млн тонн на $1,3 млрд), макуху та залишки, отримані під час видобутку рослинних жирів і рослинних олій – 4% (4,7 млн тонн на $1 млрд).
Частка м’яса та їстівної продукції з м’яса свійської птиці сягнула 4%. Цих продуктів експортували 447 тис. тонн на $958 млн. На ячмінь (3,3 млн тонн на $557 млн) і цукор (746 тис. тонн на $418 млн) припало по 2%, резюмував міністр агрополітики.
