Закарпатська облрада на сесії наприкінці цього тижня вирішила збільшити статутний капітал розташованого біля самого кордону з ЄС Ужгородського аеропорту на 26 млн грн з метою відновити його роботу, не чекаючи кінця війни.
“Суттєво підняли фінансування Ужгородського аеропорту, щоб провести необхідні процедури, отримати дозволи, побудувати необхідні будівлі і, нарешті, починати заробляти, а не рахувати збитки”, – написав у Facebook голова Закарпатської облради Володимир Чубірко.
“Колишній мінус – злітно-посадкова смуга, яка починається за кордоном, стала його плюсом. Треба використати це”, – зазначив він.
Міжнародний аеропорт “Ужгород” розташований у гірській місцевості таким чином, що поріг злітно-посадкової смуги 10 розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону. Тому для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
У вересні 2020 року Україна та Словаччина підписали міжурядову угоду, і через рік аеропорт ухвалив перший авіарейс із використанням певної частини повітряного простору Словаччини.
Місцеві ЗМІ також передають слова Чубірка, який висловив упевненість, що аеропорт вдасться запустити “через місяць-другий”, а використовуватиме його українські компанії, які базуються сьогодні в Європі.
У рамках нового проекту з анонсування подій, які мають відбутися протягом найближчих семи днів, на YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшов відео матеріал з аналізом запланованих подій в Україні та світі.
У новому випуску засновник клубу експертів Максим Уракін разом із Ольгою Левкун проаналізували найважливіші події в Україні та світі у період з 1 по 7 серпня 2022 року.
Зокрема, в Україні пройде низка круглих столів, прес-конференцій та семінарів, присвячених розвитку економіки країни у післявоєнний час, веденню бізнесу на міжнародних маркетингових майданчиках, а також безпеці громадян у поточних умовах. Також жителі нашої країни зможуть відвідати низку культурних заходів.
На світовій арені безумовно головною подією наступного тижня є турне третьої людини в ієрархії США, спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі країнами Південно-Східної Азії, а також її можливий візит на острів Тайвань і реакція влади Китаю на цю поїздку.
Крім того, низка найбільших економік ЄС опублікує дані статистичних служб про стан своєї економіки, а Банк Англії оприлюднить рішення щодо зміни базової процентної ставки.
Про ці та багато інших подій дивіться у новому ролику на каналі Клуб експертів за посиланням:
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут – https://www.youtube.com/channel/UC4plQ0XBaoLOKPIXrb1aMGQ
URAKIN, АНОНСЫ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, ЛЕВКУН, МАКСИМ_УРАКІН, ПОДІЇ
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за 1 RUB, період з 01.06.22 до 30.06.22)
Дані: minfin.com.ua
Кабінет міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Канади, представленого міністром фінансів, повідомляє прес-служба міністерства фінансів України у п’ятницю.
“Проект постанови розроблений Мінфіном для можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у рамках кредитного договору між Україною та Канадою, внаслідок чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. . 1,131 млрд дол. США)”, – йдеться в повідомленні.
У ньому уточнюється, що кошти будуть направлені до державного бюджету для фінансування пріоритетних видатків, зокрема на забезпечення першочергових соціальних та гуманітарних платежів.
У відомстві нагадують, що 17 червня до держбюджету України надійшов від Канади 1 млрд канадських доларів (екв. 0,773 млрд доларів США) кредиту на пільгових умовах.
“Це перші кошти, які Україна одержала через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду. Термін погашення кредиту – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних. Для додаткових траншів кредиту збережено зазначені умови”, – підсумували у Мінфіні.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.06.22 до 30.06.22)
Дані: minfin.com.ua
Експортний потенціал української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може становити близько 12 млн тонн, що на 36% нижче за показники минулого 2021/2022 МР (18,7 млн тонн) та на 28% менше позаминулого 2020/2021 МР (16,6 млн тонн).
Як повідомляється на сайті агентства “АПК-Інформ” у п’ятницю, скорочення експорту пшениці пов’язане зі зниженням на 39% очікуваного валового врожаю зернових в Україні в 2022/23 МР порівняно з попереднім сезоном – до 52,3 млн. тонн з 86 млн. тонн, а також з обмеженою пропускною спроможністю експортної інфраструктури країни.
За його даними, ключовими імпортерами української зернової продукції вже кілька сезонів залишаються Єгипет та Індонезія: за підсумками 2021/2022 МР їхня частка в загальному обсязі експорту склала 16% і 14% відповідно (2,9 млн тонн і 2,5 млн тонн у натуральному. виразі). Уточнюється, що у 2021/2022 МР Єгипет збільшив закупівлі української пшениці по відношенню до сезону-2020/2021 МР на 19%, а Індонезія – на 2%.
Третім найбільшим імпортером української пшениці з минулого МР стала Туреччина – її імпорт порівняно з попереднім сезоном зріс більш ніж удвічі – з 794 тис. тонн до 1,9 млн. тонн, а частка у загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
