Німеччина передала 14 генераторів різної потужності для підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, повідомляє прес-служба посольства Німеччини в Україні.
“14 генераторів різної потужності для підрозділів ДСНС у Донецькій, Київській, Луганській, Чернігівській та Черкаській областях вже в Україні”, – зазначається у повідомленні у Facebook.
Зазначається, що доставку забезпечило Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Українські порти в четвер залишили дев’ять суден із продовольством, отримавши дозвіл від спільного координаційного центру (СКЦ).
“Станом на 27 жовтня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 9 016 389 тонн.
Усього на даний момент було дозволено рух 794 суден – 395 на прибуття в українські порти та 399 – на вихід із них”, – йдеться у повідомленні СКЦ. Зазначається, що у четвер порти України залишили дев’ять суховантажних суден з понад 117 тис. тонн зерна та іншої продукції АПК. Чотири суховантажні машини – Princess Manissa (21 тис.тонн кукурудзи), A Line (10 903 тонн пшениці), Sevil (5 тис.тонн соєвих бобів) і Nesa (2,3 тис.тонн гороху) – відпливли до Туреччини.
Судно Inoi (31 тис. тонн різних зернових культур) прямує до Іспанії, судно Adil Ibrahimli (6630 тонн соняшникової олії) – до Італії. Крім цього, судно Stella GS доставить до Тунісу 30698 тонн кукурудзи, судно Oris Jul – 5750 тонн соняшникової олії до Ізраїлю. Суховантаж Ahmet Agaoglu перевозить до Греції 4060 тонн пшениці.
“Зерно, що надійшло до пункту призначення, може пройти переробку і потім бути переправлене в інші країни”, – пояснили в СКЦ. У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання документа щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та СК “Універсальна” (Київ) уклали договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у кількості 261 од.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 590,963 тис. грн., цінова пропозиція компанії 306,328 тис. грн.
У тендері брали участь СК “Країна” із ціновою пропозицією 305 тис. грн та МК “Княжа ВІГ” – 353,1 тис. грн.
Як повідомлялося, СК “Універсальна” має міжнародний склад акціонерів, зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку (володіє 30% акцій) та Fairfax Financial Holdings Limited (володіє 70% акцій).
Українські порти в п’ятницю залишили шість суден із 223,4 тис. тонн продовольства, отримавши дозвіл від спільного координаційного центру (СКЦ).
“28 жовтня українські порти залишили шість судів, вони перевозять загалом 223 430 тонн зерна та іншої продукції АПК у рамках чорноморської зернової ініціативи”, – йдеться у повідомленні СКЦ.
Судно Kavo Perdika доставить 54 160 тонн кукурудзи до Ізраїлю, судно Zante – 47 270 тонн ріпаку до Бельгії. Суховантаж Asl Tia перевозить до Китаю 39 тис. тонн соняшникового шроту, суховантаж Super Bayern транспортує 33 тис. тонн кукурудзи до Італії.
Крім цього, два судна Rising Eagle (25 тис. тонн пшениці) та Lina (25 тис. тонн кукурудзи) прямують до Єгипту.
“Зерно, що надійшло до пункту призначення, може пройти переробку і потім бути переправлене в інші країни”, – пояснили в СКЦ.
Зазначається, що станом на 27 жовтня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованих із трьох українських портів, становить 9239819 тонн.
“Наразі 101 судно зареєстровано для перевірки СКЦ, ще 76 подали заявки на приєднання до ініціативи”, – уточнюється у повідомленні.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, Одеса та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках ініціативи.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% порівняно з 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, враховуючи вищу базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.
Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.
Оновлені Нацбанком оцінки динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного трохи краще, ніж у липні, коли він очікував на спад економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.
У той же час НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в решту трьох кварталів 2023 року.
Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.
Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн. грн. з 5,46 трлн. грн. минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн , чекає на Нацбанк.
“Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик та повернення в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.
Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках порівняно з $31,1 млрд цього року (поки отримано близько $24,1 млрд ).
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабка.
НБУ також називає серед сильних за впливом ризиків базового сценарію розбалансування державних фінансів (низькі ставки по ОВДП, заморозка тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, триваліша емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.
До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та непідписання програми з МВФ, проте їхню ймовірність у Нацбанку оцінюють відповідно у 15-25% і менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, проте його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи у 2021 році збільшило чистий збиток у 2,2 рази порівняно з попереднім роком – до 317,514 млн грн зі 144,408 млн грн.
Згідно з інформацією до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 30 листопада поточного року, які пройдуть дистанційно, нерозподілений прибуток підприємства на кінець минулого року склав 3 млрд 527,125 млн грн.
На зборах акціонери мають намір заслухати звіт дирекції про роботу у 2021 році, затвердити його та ухвалити рішення про покриття збитків за рахунок нерозподіленого прибутку, отриманого заводом у 2018 році.
Також акціонери припинять повноваження членів наглядової ради та оберуть новий її склад.
Крім того, збори визначать основні напрямки діяльності товариства у 2022-2024 роках, серед яких модернізація випалювального переділу та переділу графітування.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на четвертий квартал 2021 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські острови) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
