Чисті продажі доларів Національним банком України минулого тижня зросли до $737,8 млн порівняно з $510,7 млн тижнем раніше і $475,0 млн двома тижнями раніше.
Згідно з інформацією Нацбанку на його сайті, з 19 по 23 вересня він придбав $7,1 млн, що відповідає звичайним обсягам купівлі в період війни, тоді як продав $744,9 млн порівняно з $528,2 млн тижнем раніше.
Цього тижня на готівковому ринку гривня знову ослабла приблизно на 70 копійок, а її курс наблизився до рівня 43 грн/$1 при зафіксованому з 21 липня офіційному курсі 36,57 грн/$1, проте до кінця тижня зміцнився до 42,7 грн/ $1.
З початку вересня обсяг інтервенцій Нацбанку на ринку вже перевищив $1,8 млрд порівняно з $1,33 млрд у серпні та $1,2 млрд у липні, проте все одно залишається набагато меншим, ніж у червні ($3,96 млрд) та травні ( $3,4 млрд).
Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що у серпні обсяг зовнішньої допомоги України склав рекордні з початку війни $4,6 млрд порівняно з $1,7 млрд у липні та $4,4 млрд у червні.
Загалом з початку року по 23 вересня включно НБУ придбав на ринку $3 млрд 121,3 млн та EUR111,0 млн, а продав $18 млрд 607,7 млн та EUR1 млрд 789,1 млн.
У тому числі з початку війни купівля валюти досягла $2 млрд 464,4 млн і EUR111,0 млн, а продаж – $15 млрд 837,5 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Міжнародні резерви України станом на 1 вересня 2022 року, згідно з даними НБУ, становили $25,436 млрд (в еквіваленті), що на 13,6%, або на $2,679 млрд більше, ніж на початок серпня. У липні падіння резервів склало 1,6%, або $371,5 млн, у червні – 9,3%, або $2 млрд 343,8 млн.
20 українських військовослужбовців, які отримали важкі поранення, пройдуть курс лікування в Ізраїлі, повідомляється в Твіттер посольства Ізраїлю в Україні в неділю.
“Ізраїль прийме на лікування 20 українських військовослужбовців, які зазнали тяжких поранень під час бойових дій”, – розповів посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський.
За його словами, транспортування поранених організували посольство Ізраїлю, ізраїльський центр Mashav та Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України.
Курс фунта стерлінгів під час ранкових торгів у понеділок різко знизився до долара США і досяг історичного мінімуму на сигналах британського Мінфіну про ймовірність нових податкових послаблень на додачу до оголошених минулого тижня.
Фунт до 8:50 мск упав на 2,6% і становить $1,0570 порівняно з $1,0850 на закриття попередньої сесії. Раніше під час торгів курс падав до $1,0327, що є найнижчою відміткою з 1971 року, коли Великобританія перейшла до десяткової грошової системи.
Минулого тижня міністр фінансів Великобританії Квазі Квартенг оголосив про масштабне зниження податків, яке торкнеться фізичних та юридичних осіб і підвищить дефіцит бюджету цього фінроку більш ніж на 70 млрд фунтів.
“Цей уряд працює всього 19 днів, – сказав Квартенг в інтерв’ю ВВС у неділю. – У найближчий рік мені хотілося б бачити, що люди зберігають ще більшу частину свого доходу, тому що я вірю, що народ Великобританії стане двигуном економіки країни”.
Ринок розцінив це як натяк на нові податкові стимули, пише агентство Bloomberg.
Індекс, що розраховується ICE, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), зріс на 0,75%, перевищивши позначку в 114 пунктів вперше з травня 2020 року, відзначає Trading Economics .
Долар отримує підтримку за рахунок попиту на захисні активи, спричиненого побоюваннями глобальної рецесії. Крім того, валютні трейдери вказують на те, що Федрезерв посилює грошово-кредитну політику більш швидкими темпами, ніж решта провідних центробанків світу.
Пара євро/долар торгується на рівні $0,9636 порівняно з $0,9690 на закриття сесії минулої п’ятниці, євро втрачає близько 0,6% і знову оновлює мінімуми за два десятиліття.
Курс американської валюти до єни збільшується на 0,4% і становить 143,87 ієни порівняно зі 143,34 ієни минулої п’ятниці.
Тиск на азіатські ринки чинять побоювання, що швидке посилення грошово-кредитної політики найбільшими світовими ЦБ, які намагаються стримати інфляцію, спровокує рецесію у світовій економіці.
“Імпульс до зниження, який ми спостерігали на Уолл-стріт наприкінці минулого тижня, поширився і на Азію”, – зазначає аналітик IG у Сінгапурі Цзюнь Жун Йін, слова якого наводить Market Watch.
Зміцнення долара США також негативно впливає на азіатські фондові ринки, каже експерт.
Японський індекс Nikkei 225 втрачає 2,6% під час торгів у понеділок.
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) у промисловому секторі Японії, що розраховується Jibun Bank, впав у вересні до мінімальних з січня 2021 року 51 пункту порівняно з 51,5 пункту в серпні, свідчать попередні дані.
У той же час PMI сфери послуг піднявся до максимальних за три місяці 51,9 пунктів з 49,5 пунктів у серпні, а зведений PMI збільшився до максимальних з червня 50,9 пунктів (49,4 пунктів у серпні).
Лідерами зниження серед компонентів Nikkei 225 є акції SoftBank Group Corp. (-5,4%), Mitsubishi UFJ Financial (-4,9%), Honda Motor (-5%), Sony Group Corp. (-4,3%), Toyota Motor (-3%).
Китайські індекси Shanghai Composite та Shenzhen Composite втратили 0,1% та 0,7% відповідно.
Минулого тижня експерти Nomura та Goldman Sachs погіршили прогнози для китайської економіки на 2023 рік у зв’язку з жорсткою політикою китайської влади у сфері стримування поширення COVID-19. Цього тижня Державне статистичне управління КНР опублікує вересневі PMI, які, як очікується, дозволять оцінити, наскільки швидко відбувається відновлення китайської економіки.
Акції Zijin Mining Group втрачають у ціні 6,8% на торгах у понеділок, PetroChina – 3,7%, China Coal – 3,2%. Водночас, вартість паперів виробника алкоголю Kweichow Moutai піднялася на 2,5%, Great Wall Motor – на 1,4%.
Гонконгський Hang Seng втрачає 0,4%. Акції CNOOC подешевшали на 4,2%, CITIC – на 5,7%, Meituan – подорожчали на 4,9%, Tencent – підскочили у ціні на 4,3%.
З понеділка в Гонконгу припиняє діяти карантин для тих, хто прибуває в країну, введений вперше 2,5 роки тому.
Австралійський фондовий індекс S&P/ASX 200 опустився у ході торгів на 1,3%. Папери BHP Group подешевшали на 3%, Rio Tinto – на 3,4%, Fortescue Metals – на 2,8%.
Південнокорейський KOSPI втрачає 3,8%.
Україна в минулому 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 1,39 млн тонн сої, що всього на 5% поступається показнику 2020/2021 МР повідомляється на сайті електронної зернової біржі GrainTrade у четвер.
При цьому після початку російської військової агресії в Україні соя стала єдиною олійною культурою, середньомісячні темпи експорту якої зросли – у березні-серпні 2022 року експорт сої склав 507 тис. тонн, що на 65% більше, ніж у березні-серпні 2021 року. Це пояснюється високою питомою вартістю однієї тонни сої, завдяки чому її виявилося вигідно експортувати в умовах логістичного колапсу і блокади РФ українських морпортів, що виникли з початком війни.
Основними імпортерами української сої у 2021/2022 МР стали країни Євросоюзу та Туреччина. При цьому ЄС у березні – серпні 2022 року збільшив імпорт української сої на 76%, а загалом за сезон – на 36%, тоді як Туреччина на початку МР скоротила закупівлі та знову активізувала їх на початку травня 2022 року. За даними біржі, всього у 2021/2022 МР з України до Туреччини було відвантажено 536 тис. тонн сої (39% від усього її експорту), що на 2% менше, ніж у 2020/21 МР.
При цьому у березні–серпні 2022 року експорт сої з України до Туреччини зріс утричі порівняно з аналогічним періодом 2020/2021МР. Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), Україна за перші 15 днів вересня експортувала 100 тис. тонн соєвих бобів, у серпні – 148 тис. тонн, у липні – 52 тис. тонн, у червні – 90 тис. Тонн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за період 1-21 вересня 2022 року експортувало рекордні з початку російської агресії 2,25 млн тонн зернових вантажів, що на 40,5% перевищує показники всього серпня (1,6 млн тонн), повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов.
“Ми поставили черговий рекорд перевезення вантажів на експорт – 2,25 млн тонн, і це тільки за 21 день вересня. Я думаю, що до кінця місяця ми зможе досягти показника в 2,5 млн тонн, можливо, постараємося перевезти до 3 млн тонн”, – заявив Ткачов під час онлайн-наради з учасниками галузі у четвер.
За його словами, такого зростання компанія досягла завдяки нарощуванню перевезень сільгосппродукції до трьох українських морпортів, розблокованих у рамках Стамбульських зернових домовленостей.
При цьому він уточнив, що до портів для подальших відвантажень до третіх країн доставлено 1,516 тис. тонн сільгосппродукції (за весь серпень майже вдвічі менше – 795 тис. тонн), тоді як через наземні прикордонні переходи на західному кордоні перевезено 732 тис. тонн зерна (у серпні – 805 тис. тонн, -9%).
За його даними, з початку вересня “Укрзалізниця” сумарно завантажила у вагони 1,89 млн. тонн зернових вантажів (за весь серпень – 1,74 млн. тонн), що становить 27,5% загального зануреного обсягу за цей місяць у 6,32 млн. тонн (у серпні на експорт було відвантажено 9,28 млн. тонн).
Представник УЗ також уточнив, що за 1-21 вересня середньодобове навантаження вагонів компанії склало близько 90 тис. тонн (у серпні – 56 тис. тонн), досягнувши рекордних з початку російської агресії показників. Так, 20 вересня у вагони було занурено рекордні за півроку 122 тис. тонн сільгосппродукції, 21 вересня – 101,4 тис. тонн, 19 вересня – 112,8 тис. тонн, 18 вересня – 83,2 тис. тонн.
“Зараз значно зросло і навантаження по мережі, в останні дні ми вантажимо понад 100 тис. тонн/добу. Тобто навантаження по мережі зростає, і це все завдяки відкриття нашого зернового коридору”, – наголосив заступник директора під час наради.
За 21 день вересня “Укрзалізниця” також експортувала через наземні прикордонні переходи та порти 89,7 тис. тонн соняшникової олії, а також 132,7 тис. тонн шротів усіх видів.
Ткачов уточнив, що за вказаний період середня добова обробка вагонів усіх видів на прикордонних переходах просіла на 6% – до 1,731 тис. вагонів порівняно з 1,848 тис. вагонів у середньому за серпень, тоді як передача вагонів-зерновозів становила 536 вагонів/добу, що на 14% більше за середні показники за серпень (469 вагонів-зерновозів на добу).
За його даними, найбільш інтенсивно рух вагонів відбувається через прикордонний перехід “Ізов” – 157 вагонів/добу, “Батєво” – 80 вагонів/добу, “Ягодин” – 48 вагонів/добу, “Вадул-Сірет” – 47 вагонів/добу.
Представник УЗ уточнив, що до 21 вересня сумарна черга вагонів усіх номенклатур на кордоні зменшилася, порівняно з 1 вересня, на 24% (або на 6,64 тис. вагонів) – до 18,96 тис. од. з 25,12 тис. од. При цьому до 21 вересня у черзі перебуває 4,78 тис. вагонів-зерновозів, тоді як 1 вересня ця цифра становила 8,48 тис. вагонів із зерном (-44%, або на 3,69 тис. вагонів).
Ткачов зазначив, що черга при доставці зернових вантажів, якщо підходити за наявності вагонів та добової здачі, приблизно на дев’ять діб очікування.
“При цьому зрозуміло, що у нас є переходи, де ситуація важча, де треба простояти 20 днів, а є місця, де черга відсутня. Загалом ми маємо чергу у 9 діб за наявністю вагонного парку”, – уточнив представник УЗ.
Також він наголосив, що після переорієнтації на початку вересня основного потоку зернових вантажів у напрямку українських морпортів у УЗ з’явилася можливість додатково приймати зернові вантажі для експорту через наземні прикордонні переходи на західних кордонах України.
