Негативні наслідки кризи на ринку праці під час війни відчула на собі переважна більшість українців. Зупинка роботи підприємств внаслідок воєнної агресії рф, внутрішня та зовнішня релокація громадян та загальний стан економіки призвели до призупинення трудових відносин з персоналом, скорочень посад та зниження заробітних плат. Через півроку війни більшість з тих компаній, які мали змогу поновити роботу, адаптувалися до діяльності в нових умовах та почали пошук персоналу. Є підстави стверджувати, що ситуація на ринку праці більш-менш стабілізувалася, відбувається відновлення, проте активність роботодавців та, зокрема, кількість нових пропозицій роботи досі у три рази менша, порівнюючи з довоєнним періодом.
Згідно останнього дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua, лише кожен п’ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. При цьому частина з них отримувала неповну заробітну плату від початку війни, але зараз компанія повернула докризову суму компенсації. Є випадки затримки заробітної плати.
Більше 40% українців залишилися без роботи. Втратили роботу через припинення діяльності компанії 19% опитаних. Ще майже 11% українців залишилися без роботи через те, що їх посади скоротили. Кожен десятий (11,3%) втратив роботу внаслідок переїзду.
Не втратили роботу, проте зазнали зниження заробітної плати 22,5% респондентів.
Ще 2,7% опитаних зараз перебувають або у безоплатній відпустці, або призупинили трудові відносини через те, що компанія тимчасово припинила свою діяльність. Зовсім невелика частка (1,4% ) українців не побоялася у період кризи звільнитися за власною ініціативою через те, що компанії не виплачували їм заробітну плату.
Кризовий стан ринку праці позначається на настроях працівників. Так, неоптимістичні прогнози озвучують 26,8% опитаних, вони зазначили, що побоюються скорочень їх посад у найближчі півроку.
Відсутність роботи, або незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії та умовами праці спонукає українців до активного пошуку нового робочого місця. Їх не зупиняє менша кількість вакансій, або повна їх відсутність, а також підвищена конкуренція серед кандидатів. Більше половини (52,3%) опитаних зазначили, що вже зараз перебувають у активному пошуку роботи. Ще 16% респондентів планують шукати нову роботу найближчим часом.
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
Україна у січні-серпні 2022 року збільшила виторг від експорту електроенергії в 1,7 раза (на $115,664 млн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $278,75 млн, свідчать дані Державної митної служби.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, до Польщі за вісім місяців поставлено електроенергії на $92,689 млн., Словаччину – на $59,364 млн., Угорщину – на $44,688 млн., інші країни – на $82,009 млн.
У серпні цього року виторг від експорту е/е склав $73,112 млн проти $27,474 млн у серпні-2021.
Крім того, Україна в січні-серпні-2022 імпортувала електроенергію на $119,067 млн. проти $59,394 млн. за аналогічний період минулого року. У тому числі з Білорусі – на $100,414 млн (у січні-лютому), Бельгії – на $12,259 млн, Молдови – на $4,695 млн, інших країн – на $1,698 млн.
Минулого місяця Україна імпортувала електроенергію на $11,135 млн. проти $0,336 млн. у серпні-2021.
Як повідомлялося, Україна в 2021 році знизила виторг від експорту електроенергії на 8,5% (на $23,89 млн) порівняно з 2020 роком – до $256,941 млн. Крім того, Україна в 2021 році імпортувала електроенергію на $87,345 млн проти $131,60 2020-й.
Україна у 2021 році знизила експорт електроенергії на 26,5% (на 1 млрд 258,7 млн кВт-год) порівняно з 2020 роком – до 3 млрд 495,4 млн кВт-год, імпорт – на 25,9% (на 591,3 млн кВт-год), до 1 млрд 693,6 млн кВт-год.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings погіршило прогноз зростання світової економіки на 2022 рік до 2,4% з 2,9%, що очікувалися в червні.
“Європейська газова криза, висока інфляція та різке прискорення темпів посилення грошово-кредитної політики у світі спричиняють серйозні наслідки для перспектив економіки”, – йдеться в оновленому Global Economic Outlook (GEO).
Прогноз зростання світового ВВП на 2023 рік знижено до 1,7% з 2,7%.
Економіки єврозони та Великобританії виявляться у рецесії вже цього року, а США зіткнуться з м’якою рецесією у середині 2023 року, прогнозує Fitch.
ВВП єврозони, згідно з новим прогнозом агентства, знизиться на 0,1% у 2023 році через наслідки газової кризи (у червні очікувалося підвищення на 2,1%).
Новий прогноз враховує повне чи майже повне припинення постачання трубопровідного газу з Росії до Європи. Експерти Fitch зазначають, що, незважаючи на спроби Євросоюзу знайти альтернативні джерела постачання, пропозиція газу в регіоні суттєво скоротиться у найближчій перспективі, що позначиться на промисловому секторі.
Прогноз зростання економіки США на поточний рік погіршено до 1,7% з 2,9%, на 2023 рік – до 0,5% з 1,5%.
“Відновлення китайської економіки стримується карантинними обмеженнями та спадом на ринку нерухомості, у зв’язку з чим ми очікуємо, що ВВП КНР збільшиться на 2,8% у 2022 році та зросте на 4,5% наступного року”, – йдеться в огляді Fitch. У липні прогнозувалося зростання китайської економіки відповідно на 3,7% та 5,3%.
Висока та стійка інфляція, а також зростання інфляційних очікувань змушують Федеральну резервну систему (ФРС), Банк Англії та Європейський центральний банк (ЄЦБ) займати більш “яструбину” позицію в останні місяці, зазначають експерти Fitch. Базові відсоткові ставки провідних світових ЦП підвищуються набагато швидшими темпами, ніж можна було очікувати.
Згідно з прогнозом Fitch, ФРС підніме ставку до 4% до кінця поточного року і утримуватиме її на цьому рівні весь 2023 рік, тоді як ЄЦБ доведе ставку за кредитами до 2% до грудня цього року. Базова ставка Банку Англії сягне 3,25% до лютого 2023 року, вважають експерти агентства.
Член Єврокомісії (ЄК) з енергетики Кадрі Сімсон повідомила, що в середу, 14 вересня, буде оприлюднено пропозицію ЄК щодо вирішення низки проблем, що виникли на ринку енергії ЄС.
“Завтра ми представимо пропозицію, яка має на меті усунути ці проблеми”, – заявила єврокомісар у вівторок, виступаючи на пленарній сесії Європейського парламенту у Страсбурзі.
У числі заходів вона, зокрема, назвала скорочення попиту на електроенергію, обмеження доходів енергокомпаній, які виробляють електроенергію з низькими витратами, внески від компаній, що отримують надприбутки, з виробництва газу, нафти та вугілля.
Торкаючись російського газового імпорту, Сімсон зазначила, що “стеля” на російський газ дозволила б вирішити проблему спекуляцій із ціною. Разом з тим, необхідно більше роботи, щоб оцінити ризик можливого негативного впливу такого заходу на деякі держави-члени ЄС. Крім того, Єврокомісія продовжить аналізувати, як змогло б функціонувати обмеження ціни на весь газовий імпорт та якими будуть наслідки.
Проект України, воюючої країни, на 2023 рік розроблено Міністерством фінансів та підтримано Кабінетом міністрів, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Держбюджет-2023 – це бюджет країни, яка стане сильнішою, зміцнить свою обороноздатність, зможе відновлюватися після завданих збитків через російську збройну агресію, а також піклуватися про громадян, які потребують”, – написав він у Facebook у вівторок.
Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має внести проект держбюджету до Верховної Ради до 15 вересня.
Металургійні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили надходження від експорту чорних металів на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3 млрд 724,478 млн із $8 млрд 917,510 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), на чорні метали за цей період припало 12,86% від загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 21,34% за січень-серпень-2021.
У серпні надходження від експорту чорних металів складали $234,658 млн.
При цьому Україна у січні-серпні поточного року скоротила імпорт аналогічної продукції на 37,8% – до $558,954 млн. У серпні її імпортовано на $85,439 млн.
Крім того, у зазначений період Україна скоротила експорт металовиробів на 8,9% – до 703,130 млн дол. У серпні їх поставлено на 70,961 млн дол.
Імпорт металовиробів за січень-серпень скоротився на 40,3% – до $413,181 млн. (у серпні – $61,941 млн.).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила валютний виторг від експорту чорних металів на 81,4% порівняно з 2020 роком – до $13 млрд 951,117 млн. На чорні метали за цей період припало 20,49% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 15 63% за 2020 рік.
При цьому Україна у 2021 році наростила імпорт аналогічної продукції на 48,8% – до $1 млрд 547,477 млн.
Крім того, Україна 2021 року наростила експорт металовиробів на 43% – до $1 млрд 293,199 млн.
Імпорт металовиробів минулого року зріс на 28% – до $1 млрд 125,908 млн.
