Імпорт легкових авто в Україну у січні-червні поточного року становив 304,083 тис. од. на суму майже $1,7 млрд, повідомляє “Укравтопром” із посиланням на дані Держстату.
Згідно з повідомленням у Telegram-каналі у п’ятницю, при цьому новими з цієї кількості були лише 18,323 тис. авто (або 6%), тоді як решта 285,76 тис. (94%) – уживані.
Рік тому “Укравтопром” на своєму сайті публікував аналогічну статистику, згідно з якою в січні-червні 2021 року в Україну було імпортовано 280,3 тис. легкових авто на суму понад $2,1 млрд, зокрема частка нових склала 20 %.
Таким чином, якщо за півріччя 2022 року імпорт авто у натуральному вираженні зріс на 8,5%, то у валюті скоротився на 19%, а частка нових машин знизилася на 14 п.п.
За даними “Укравтопрому”, у першому півріччі поточного року закупівлі нових авто коштували імпортерам $363,3 млн, а митна вартість уживаних перевищила $1,3 млрд (роком раніше приблизно однакові суми – по $1,05 млрд – ІФ).
Головними постачальниками нових авто в Україну в січні-червні-2022 були Китай (6,61 тис. од.), Японія (3,382 тис.) та Румунія (1,476 тис.), а вживані найчастіше купували в Німеччині (118,758 тис.). ), Франції (31,206 тис.) та Польщі (20,716 тис.).
У першому півріччі минулого року в постачанні нових авто лідирувала Японія (11,2 тис.), далі прямували Китай (11 тис.) та Румунія (5,8 тис.). Авто, які були в експлуатації, найчастіше ввозили з Німеччини (46 тис.), США (40 тис.) та Польщі (25 тис.).
Київська обласна рада виділила 145 млн грн із резервного фонду обласного бюджету на подолання наслідків війни та відновлення області, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба у відеозверненні у п’ятницю.
“Ці кошти будуть використані для утримання доріг, а також відповідної інфраструктури, територіальної оборони, ліквідації наслідків бойових дій та підготовки до опалювального сезону”, – наголосив Кулеба.
За його словами, із 145 млн грн 100 млн грн виділено на утримання та розвиток автомобільних доріг, а також відповідної інфраструктури.
Кулеба зазначив, що для підготовки до опалювального сезону 6,7 млн грн отримає Бородянська, близько 19,7 млн грн – Васильківська, близько 12,9 млн грн – Димерська громади.
Крім того, для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів 0,6 млн грн виділено Бородянській громаді, понад 2,3 млн грн – Димерській та 0,255 млн грн – Поліській територіальній громаді
Також ще 2 млн грн будуть направлені на роботу територіальної оборони та інші заходи, пов’язані з воєнною агресією РФ.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 2,98 млн тонн зернових культур, серед яких 1,94 млн тонн кукурудзи (65% загального обсягу поставок), 783 тис. тонн пшениці ( 26%) та 257 тис. тонн ячменю (8,8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 2,06 раза нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня – 19 серпня 2021 року експортовано 6,12 млн тонн).
При цьому, за даними відомства, за період 11-19 серпня на зовнішні ринки поставлено 770 тис. тонн зернових культур (96,2 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період 5-11 серпня – 340 тис. тонн зернових культур (48,6 тис. тонн щодобово), за 27 липня-5 серпня – 640 тис. тонн зернових культур (71,1 тис. тонн щодобово), а за 15-27 липня – 627 тис. тонн зернових культур (52,25 тис. тонн щодобово). Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період подвоїлися порівняно з попереднім періодом і досягли максимального значення з початку МР.
Для порівняння, за вісім днів (11-19 серпня) країна поставила на зовнішні ринки обсяги зернових культур, аналогічні до обсягів за 28 днів квітня (1-28 квітня 2022 року), коли їхній експорт становив 763 тис. тонн. Це пов’язано з дією Стамбульських зернових угод, які відкрили експорт сільгоспкультур із трьох українських морських портів – лише за 1-15 серпня вони відправили на зовнішні ринки 21 суховантажне судно з 563 тис. тонн продукції АПК.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 19 серпня 2022 року Україна експортувала 783 тис. тонн пшениці (у 3,7 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 257 тис. тонн ячменю (увосьмеро менше) та 7,4 тис. тонн борошна (у 2,55 раза менше). Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 1,94 млн тонн, що на 67,8% більше за показники 2021/2022 МР.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових та зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Україна в липні імпортувала 760 тис. тонн нафтопродуктів, повідомив перший заступник міністра економіки Денис Кудін.
“Україна імпортувала орієнтовно 760 тис. тонн бензину, дизеля й автогазу. Це можна порівняти з імпортом довоєнного періоду”, – сказав він під час засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів.
Як повідомлялося з посиланням на міністра економіки Юлію Свириденко, в березні 2022 року Україна імпортувала 60 тис. тонн нафтопродуктів, у квітні – 191 тис. тонн, у травні – 380 тис. тонн.
За її словами, в червні планувалося збільшити імпорт нафтопродуктів у 1,6 раза порівняно з травнем – до 600 тис. тонн. Зокрема, 2/3 з них має становити дизпальне, 1/3 – бензин і скраплений газ.
Уряд України направить лист до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС з проханням застосувати “ковидний прецедент”, коли багато людей через скасування авіарейсів виявилися вимушеними не в країнах свого податкового резидентства, і до них не було застосовано “правило податкового резидентства 180 днів”.
Таке рішення ухвалив Економічний штаб при Міністерстві економіки на засіданні у четвер, повідомив його член Михайло Кухар у Facebook.
За його словами, листа підпише перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка очолює Економштаб і схвалила таку пропозицію.
Кухар додав, що також готуються зміни до відповідних інструкцій Нацбанку та Держподаткової служби, щоб дозволити українським фізособам-підприємцям відкривати рахунки у закордонних банках.
Як повідомлялося, раніше Європейська бізнес-асоціація закликала уряд вирішити питання податкового резидентства українських громадян за кордоном, оскільки, перебуваючи за межами країни понад 183 дні, вони можуть бути визнані резидентами країни перебування та виникне ризик подвійного оподаткування.
За даними ООН, наразі найбільше українських біженців до Європи набули статусу тимчасового захисту у Польщі – 1 млн 274,1 тис., Німеччини – 670 тис., Чехії – 413 тис., Італії – 150,3 тис., Іспанії – 133,8 тис., Болгарії – 129,4 тис., Франції – 96,5 тис., Словаччини – 86,8 тис. та Австрії – 78,2 тис.
Більшість із них залишили Україну наприкінці лютого та березні.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган підписав Меморандум про участь Туреччини у відновленні інфраструктури України. Крім того, турецькі кампанії також надаватимуть консультаційну та технічну допомогу, повідомив заступник керівника Офісу президента (ВП) Кирило Тимошенко.
“У Львові під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана було підписано Меморандум про участь Туреччини у відновленні інфраструктури України”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, турецькі державні та бізнес-структури розвиватимуть конкретні проекти відновлення, а також надаватимуть консультаційну та технічну допомогу.
“Як перший проект розглядається відновлення мосту в селі Романівка Київської області”, – наголосив Тимошенко.
“Дякую наших партнерів за підтримку Fast Recovery plan і наших ініціатив”, – написав заступник голови ВП.
