Ціни на нафту продовжують дешевшати вранці в четвер на ослабленні геополітичної напруженості.
Вартість січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:22 кск становила $91,97 за барель, що на $0,89 (0,96%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $1 (1,1%), до $92,86 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $84,53 за барель, що на $1,06 (1,24%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. Напередодні контракт знизився в ціні на $1,33 (1,5%), до $85,59 за барель.
“Ціни залишаються на негативній території, оскільки ринок загалом проігнорував різні геополітичні чинники на кшталт пов’язаної з РФ напруженості та сфокусувався на більш “ведмежих” факторах, таких, як сигнали слабкості китайської економіки”, – написав старший нафтовий аналітик Kpler Метт Сміт.
Підтримати нафтовий ринок не змогли навіть опубліковані напередодні дані Міненерго США про те, що комерційні запаси нафти в країні минулого тижня впали на 5,4 млн барелів, тоді як аналітики очікували помірнішого зниження – на 1,9 млн барелів.
Товарні запаси бензину зросли на 2,21 млн барелів, дистилятів – збільшилися на 1,12 млн барелів. Експерти очікували збільшення запасів бензину на 200 тис. барелів і скорочення запасів дистилятів на 1 млн барелів.
Курс долара помірно піднімається до євро і фунта стерлінгів, проте слабо дешевшає в парі з єною, учасники ринку оцінюють заяви членів керівництва Федеральної резервної системи (ФРС) США.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), зростає на 0,16%, ширший WSJ Dollar Index – на 0,14%.
Федрезерв підніме базову відсоткову ставку принаймні ще на 1 відсотковий пункт або навіть більше, і тільки після цього може взяти паузу, сказала напередодні ввечері голова Федерального резервного банку (ФРБ) Сан-Франциско Мері Дейлі. Діапазон ставки в 4,75-5,25% “є розумним рівнем, який слід розглядати”, заявила вона в інтерв’ю CNBC.
Голова ФРБ Канзас-Сіті Естер Джордж також зазначила, що Федрезерву не можна надто рано зупиняти підйом ставок, і додала, що завдання з досягнення “м’якої посадки” може виявитися важким.
ФРС підвищила базову відсоткову ставку на 3,75 відсоткового пункту (п.п.) менш ніж за рік, причому на останніх чотирьох засіданнях збільшувала її одразу на 0,75 п.п. Наразі ставка перебуває на рівні 3,75-4% річних, і ринок чекає її підйому на 50 б.п. у грудні.
Пара євро/долар до 8:52 мск торгується на рівні $1,0378 проти $1,0396 на закриття сесії в середу, євро втрачає близько 0,2%.
Курс долара до ієни опустився на 0,1% і становить 139,39 ієни порівняно з 139,54 ієни на кінець минулої сесії.
Фунт дешевшає на 0,2% і торгується на позначці $1,1895 проти $1,1915 напередодні.
У четвер ринок чекає публікації остаточних даних про жовтневу інфляцію в єврозоні та даних про будівництво нових будинків у США.
Верховна Рада припинила дію міжурядової угоди між Україною і Білоруссю про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків з податків на доходи і майно.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за це рішення проголосувало 304 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Як уточнив заступник голови профільного комітету Ярослав Железняк у Телеграм-каналі, після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Білорусі, отриманих із джерел в Україні, буде застосовано загальну оподатковувану ставку – 15%, встановлену Податковим кодексом України, замість пільгової ставки 10%, встановленої угодою.
“Припинення дії цієї угоди сприятиме прискоренню згортання економічних і фінансових зв’язків із Республікою Білорусь – державою-союзником країни-агресора в повномасштабній війні проти України”, – зазначив зі свого боку Мінфін.
Він додав, що припинення дії угоди передбачає також припинення втрат бюджету України від сплати податків у Білорусі резидентами України, які здійснюють там діяльність, а також звільнення України від зобов’язань щодо обміну інформацією з Білоруссю з податкових питань.
У приміщенні Національної спілки архітекторів України (НСАУ) відбувається обшук, повідомила заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій.
“Просто зараз відбувається обшук у приміщенні НСАУ. Цілих два майори і один лейтенант СБУ залучені до цього процесу. Очевидно, такі важливі люди під час війни повинні кошмарити професійну Національну спілку, а не шукати російських диверсантів”, – написала вона у Facebook.
За її словами, триває вилучення техніки та комп’ютерів.
Джерело: https://www.facebook.com/anna.kyrii
https://www.facebook.com/photo?fbid=6121115427921949&set=pcb.6121159117917580
Верховна Рада має намір врегулювати сферу поводження з генетично модифікованими організмами (ГМО) і вдосконалити систему оцінки їхніх ризиків щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнє середовище.
Ухвалення за основу відповідного законопроєкту №5839 “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за поводженням з ГМО і генетично модифікованою продукцією для забезпечення продовольчої безпеки” на засіданні парламенту в середу підтримали 247 народних депутатів (за необхідних 226 голосів), повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, його ухвалення дасть змогу розмежувати повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалити систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнього природного середовища.
Крім цього, документ дасть змогу впровадити європейські механізми держреєстрації ГМО в Україні, удосконалити вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадити правила її простежуваності, а також посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Таким чином, ухвалення проєкту закону дасть змогу домогтися системної сумісності українського законодавства із законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
Банки з іноземним капіталом Альфа-Банк і Райффайзен Банк (обидва – Київ) у вересні очолили перелік із 46 прибуткових банків із чистим прибутком 558,2 млн грн і 522,3 млн грн відповідно.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті зі значною затримкою даними, Альфа Банк зменшив резерви на 646,1 млн грн, тоді як Райффайзен Банк спрацював із прибутком попри формування додатково відповідно 667,9 млн резервів.
Крім того зазначено, що якщо в Альфи активи у вересні скоротилися на 6,6 млрд грн, або на 5,9%, то в Райфа вони зросли на 5,1 млрд грн, або на 3,2%.
У п’ятірці лідерів за прибутком у вересні ще три банки з іноземним капіталом: ОТП Банк – 423,0 млн грн, Укрсиббанк – 399,1 млн грн і Сітібанк – 390,5 млн грн.
Зовсім трохи відстав Ощадбанк, який у вересні показав 371,4 млн грн прибутку попри збільшення резервів ще на 1,18 млрд грн. Слідом ідуть Універсал Банк (mono) – 222,9 млн грн і банк “Кредит Дніпро” – 178,1 млн грн.
Якщо Альфа-Банк зміг у вересні кардинально поліпшити свій фінрезультат після показаного в серпні найбільшого серед усіх банків збитку в 1,357 млрд, то у державного Укрексімбанку, який зайняв тоді другу знизу позицію, зі збитком 1,103 млрд грн, у вересні показник лише погіршився – до 3,5 млрд грн за умови збільшення резервів на 2,47 млрд грн і активів на 16,93 млрд грн.
Шлях від найприбутковішого в серпні банку (3,21 млрд грн) до одного з найзбитковіших у вересні здійснив ПриватБанк, який показав від’ємний фінрезультат 317,4 млн грн і скорочення активів на 20,02 млрд грн за зовсім невеликого зростання резервів – на 0,07 млрд грн.
Серед банків, які завершили вересень зі значним збитком, також Ідея Банк – 190,3 млн грн (зростання резервів на 67,6 млн грн), ПУМБ – 183,1 млн грн (приріст резервів 498,1 млн грн), ПроКредит Банк – 145,3 млн грн (приріст резервів 256,3 млн грн) і банк “Альянс” – 138,1 млн грн (приріст резервів 86 млн грн).
За результатами дев’яти місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 13,83 млрд грн.
За ним зі значним відривом ідуть Ощадбанк – 2,71 млрд грн, Райффайзен Банк – 2,39 млрд грн, Укрсиббанк – 2,10 млрд грн і Сітібанк – 1,51 млрд грн, а слідом три приватні українські банки: Універсал банк – 0,88 млрд грн, банк “Південний” – 0,34 млрд грн і Айбокс Банк – 0,29 млрд грн.
Найбільші ж збитки за січень-вересень показали Укрексімбанк – 7,91 млрд грн, Альфа-Банк – 4,32 млрд грн, державний Укргазбанк – 3,36 млрд грн.
Замикають п’ятірку збиткових ПроКредит Банк – 1,43 млрд грн та Ідея Банк – 0,23 млрд грн.
Загалом за дев’ять місяців цього року 44 банки спрацювали з чистим прибутком, тоді як 23 – з чистим збитком.
Сумарний чистий прибуток усіх банків становив 7,37 млрд грн після чистого збитку, зокрема у вересні – 1,06 млрд грн. Однак без урахування ПриватБанку фінансовий результат банківської системи за дев’ять місяців також буде негативним – 6,46 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку, у вересні сумарний портфель ОВДП усіх банків зменшився на 0,24 млрд грн, найбільше в Альфа Банку – на 1,97 млрд грн, тоді як у ПУМБа – на 0,56 млрд грн, Сітібанку – на 0,5 млрд грн, РВС Банку – на 0,46 млрд грн.
Водночас Райффайзенбанк і Ощадбанк збільшили свої портфелі держоблігацій відповідно на 1,09 млрд грн і 2,83 млрд грн.
